Ухвала

від 05.08.2024 по справі 380/2287/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

05 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2287/24 пров. № А/857/13782/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.суддів -Онишкевича Т. В. Сеника Р. П.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 380/2287/24 за адміністративним позовом ТзОВ "ДАХЦЕНТР-ЛЬВІВ" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 21 червня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.official@tax.gov.ua

02 липня 2024 року апелянт подав заяву про продовження процесуального строку у якій просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі не менше ніж на 30 днів. Звертає увагу суду на те, що станом на сьогоднішній день Головному управлінню ДПС у Львівській області ще не виділені грошові кошти для сплати судового збору за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки».

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року частково задоволено клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення Головним управлінням ДПС у Львівській області недоліку апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 380/2287/24, зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 03 липня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

17 липня 2024 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги. Апелянт звертав увагу суду на те, що оскільки на даний час відсутні грошові кошти для забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, Головне управління ДПС у Львівській області (в межах строку, встановленого судом) позбавлене можливості сплатити судовий збір, однак після отримання Головним управлінням ДПС у Львівській області платіжного доручення про сплату судового збору по даній справі, таке невідкладно буде скероване Восьмого апеляційного адміністративного суду. Просить продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги або ж відстрочити сплату судового збору.

Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді безпідставного продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною для продовження процесуального строку.

При цьому слід зазначити про те, що до клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від податкового органу заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).

Колегія суддів вважає, що прохання скаржника продовжити термін усунення недоліків не ґрунтується на вимогах закону, і скаржник не зазначив обставин фактичної неможливості вчинення ним процесуальних дій у визначений судом строк.

Відтак, повторна заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Таким чином, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, особою, яка подала апеляційну скаргу не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому таку скаргу необхідно повернути.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 380/2287/24 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник