Ухвала

від 05.08.2024 по справі 140/2458/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

05 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2458/23 пров. № А/857/14123/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.суддів -Онишкевича Т. В. Сеника Р. П.

перевіривши апеляційну скаргу Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 140/2458/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, заступник керівника Волинської обласної прокуратури, який не є стороною у справі, 05 червня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з не наданням заяви з належним обґрунтуванням, підтвердженим достатніми доказами, щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Волинської обласної прокуратури інтересів держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», у справі №140/2458/23.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 26 червня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

В межах строку для усунення недоліків заступником керівника Волинської обласної прокуратури подано заяву щодо обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації.

Зазначає, що згідно п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду, зокрема подає апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до абз. 1,3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Вказує, що у даному випадку підставою для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації є порушення інтересів держави щодо збереження, використання земель лісогосподарського призначення державної власності, захисту лісів як національного багатства та права власності Українського народу на ліси, що гарантоване Конституцією України.

Звертає увагу, що за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У той же час, відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

В обґрунтування наявності підстав на звернення до суду заступника керівника Волинської обласної прокуратури для представництва інтересів держави у цій справі вказано невиконання компетентним органом своїх повноважень, що виразилось у неподанні апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року.

З приводу цього суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Апеляційне оскарження рішення суду є правом, а не обов`язком сторони, а тому саме по собі неподання Волинською обласною військовою (державною) адміністрацією апеляційної скарги не може розцінюватися як не здійснення захисту або неналежне його здійснення останнім.

Прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захист інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), наприклад, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

Судом апеляційної інстанції встановлено, у відповіді Волинської обласної військової (державної) адміністрації від 22.05.2024 №495/01-12/2-24, надісланої на запит обласної прокуратури у зв`язку із необхідністю з`ясування позиції щодо оскарження в апеляційному порядку рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2023, уповноваженим органом зазначено, що судове рішення від 12.06.2023 у справі № 140/2458/23 в апеляційному порядку не оскаржувалося у зв`язку з тим, що Волинська обласна військова (державна) адміністрація не була залучена до участі у справі. Крім того, вказує на відсутність коштів на сплату судового збору, що унеможливлює оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

З аналізу наведеного випливає те, що неподання Волинською обласною військовою (державною) адміністрацією апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у цій справі обумовлене відсутністю коштів на сплату судового збору за подання таких апеляційних скарг, та тим, що Волинська обласна військова (державна) адміністрація не була залучена до участі у справі.

Разом з тим, такі обставини не свідчить про настання виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави в суді.

Факт відсутності достатніх коштів для оплати судового збору сам по собі не може вважатися достатньою підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави від імені відповідного суб`єкта.

Суд наголошує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

В даному ж випадку, прокуратура фактично звертається до суду із апеляційною скаргою спрямованою на захист прав та інтересів Волинської обласної військової (державної) адміністрації, яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Також, слід зазначити, що Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень, а отже відсутність відповідного бюджетного фінансування та як наслідок неможливість сплати судового збору суб`єктом владних повноважень, який є відповідачем у справі не може бути підставою для надання прокурору повноважень бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який повинен захищати інтереси держави.

Судом апеляційної інстанції, за наслідками вивчення матеріалів справи та наданих скаржником письмових документів, не встановлено підстав, які перешкоджають захисту інтересів держави, зокрема, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого законодавством віднесено реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Колегія суддів вважає, що сама по собі обставина не звернення зазначеними суб`єктами владних повноважень протягом певного періоду із апеляційною скаргою до суду, з підстав неможливості сплати судового збору, та мотивуванням не залучення до участі у справі, якщо її права були порушені, не може свідчити про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави, щоб було підставою для звернення прокурором до суду у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Більше того, саме лише посилання в апеляційній скарзі на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про те, що у спірному випадку скаржником не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також належним чином не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням переконливих доказів, які б підтверджували наявність підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини другої ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу,

За приписами частини 7 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Отже, зазначене виключає можливість апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою та є підставою для повернення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 140/2458/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник