Ухвала

від 05.08.2024 по справі 520/4366/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2024 року

м. Київ

справа №520/4366/21

адміністративне провадження № К/990/21105/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №520/4366/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у видачі довідки про суддівську винагороду працюючого судді Верховного суду станом на 19.02.2020;

- зобов`язати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 19.02.2020, її суддівська винагорода, яка вираховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 374 418,75 грн, у тому числі: посадовий оклад з урахуванням регіонального коефіцієнта: 197 062,50 грн, доплата за вислугу років 157 650,00 грн, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 19 706,25 грн.

Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 16.05.2023 позов задовольнив.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач 17.11.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.

Другий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 22.12.2023 залишив апеляційну скаргу без руху в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, а апелянту запропонував виправити недоліки апеляційної скарги та в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, надати докази сплати судового збору.

Втім, у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, Другий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 11.01.2024 апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ 26.01.2024 вдруге звернувся до суду із апеляційною скаргою. Також, апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Поважною причиною пропуску строку зазначає те, що кошторисом на 2024 рік для ВССУ не було передбачено видатки за КЕКВ 2800 "Інші виплати населенню", а кошти головним розпорядником, тобто Верховним Судом, виділено тільки в середині січня 2024 року згідно довідок про зміни до кошторису на 2024 рік від 17.01.2024 №1.

Втім, Другий апеляційний адміністративний суд своїми ухвалами від 08.04.2024 в задоволенні заяви відмовив, визнав неповажними причини пропуску строку, апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися із заявою про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску

Згодом, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, Другий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 30.04.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний Суд" 30.05.2024 надійшла касаційна скарга Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024, а справу направити до цього ж суду на новий розгляд для відкриття провадження та розгляду по суті.

Верховний Суд своєю ухвалою від 18.06.2024 касаційну скаргу залишив без руху та надав десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання доказів надсилання іншим учасникам справи листа з описом вкладення копій поданих до суду документів або доказів надсилання таких документів до Електронного кабінету учасників справи.

На виконання вказаної ухвали відповідач подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази направлення 09.07.2024 копії касаційної скарги позивачу. При цьому зазначив, що про ухвалу від 18.06.2024 йому стало відомо лише 01.07.2024.

В контексті викладеного вище, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 7 частини 6 статті 251 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до довідки, складеної відповідальним працівником Верховного Суду, ухвала від 18.06.2024 про залишення касаційної скарги без руху надійшла скаржнику до підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» 18.06.2024 о 20:59, однак відповідач у визначений судом десятиденний строк (який з врахуванням наведених вище норм, почав свій відлік з 20.06.2024 та закінчився 01.07.2024) не усунув недоліки касаційної скарги.

У підсумку можна наголосити, що приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 332 КАС України).

Як наслідок, оскільки відповідач не виконав вимоги суду щодо усунення недоліків касаційної скарги у встановлений в ухвалі строк, таку скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №520/4366/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Судді В.М. Шарапа Я.О. Берназюк А.А. Єзеров