Ухвала

від 02.08.2024 по справі 151/534/24

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 151/534/24

Провадження № 2-о/151/59/24

УХВАЛА

02 серпня 2024 року селище Чечельник

Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г. вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ОСОБА_2 , служба у справах дітей Чечельницької районної державної адміністрації та ІНФОРМАЦІЯ_1 (четвертий відділ) про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИЛА:

До Чечельницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ОСОБА_2 , служба у справах дітей Чечельницької районної державної адміністрації та ІНФОРМАЦІЯ_1 (четвертий відділ) про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей, а саме : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення факту самостійного виховання заявником неповнолітніх дітей необхідне йому для отримання відстрочки від мобілізації до ЗСУ на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Вивчивши матеріали заяви, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження по справі з наступних підстав.

У заяві як мету встановлення факту заявник вказав, що він є військовозобов`язаним, а у відповідності до ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" право на відстрочку має особа, яка самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.

За змістом ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Однією з категорій справ окремого провадження є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно частин 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином з огляду на вищевикладене, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (пункт 17)).

Отже, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловилася про те, що інститут окремого провадження та встановлення у цьому провадженні юридичного факту не передбачені для того, аби вирішити (допомогти вирішити) будь-який спір про право.

Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дітей, які закріплені в Сімейному кодексі України. Такими до прикладу можуть бути право батьків на визначення місця проживання дитини, а такий спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; право матері чи батька на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав у випадку, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, тощо.

Крім того, вимога заявника також пов`язана з правом заявника на відстрочку, що також вказує на спір про право заявника на її отримання.

За змістом ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Інакше кажучи, розгляд справи у порядку окремого провадження у цивільному судочинстві неможливий, якщо: спір про право уже існує/існував на час подання у цьому порядку заяви про встановлення факту; спір про право виникає під час розгляду справи у такому порядку.

Враховуючи викладене, у відкритті провадження по даній справі слід відмовити .

Керуючись статтями 19,187, 260, 261, 293, 294, 315, 353-355 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ОСОБА_2 , служба у справах дітей Чечельницької районної державної адміністрації та ІНФОРМАЦІЯ_1 (четвертий відділ) про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Людмила ТОКАРЧУК