Рішення

від 05.08.2024 по справі 214/3723/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/3723/24

2/214/2957/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2024 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сотнікової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/3723/24 за позовною заявоювиконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

Представники:

від позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

від третьої особи - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Голова Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, ОСОБА_3 , діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовною заявою 22.04.2024, в якій просив суд: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь державного закладу, в якому перебуватиме дитина, або опікуна.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 є одинокою матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З08.02.2024 вона з сином зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . 31.01.2024 до служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради надійшло повідомлення від управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про те, що 20.12.2023 бригадою медичної допомоги у супроводі співробітника ювенальної превенції до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради доставлено дитину «невідомий хлопчик», на вигляд 4-5 років. Дитина госпіталізована без супроводу батьків, виявлена перехожими у дворі будинку на АДРЕСА_2 . Про виявлення дитини був складений акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Особу дитини встановлено працівниками поліції - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За інформацією управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, за весь час перебування дитини у закладі охорони здоров`я (з 20.12.2023 до 23.02.2024) жодна особа не зверталася до них щодо розшуку дитини. 23.02.2024 малолітнього ОСОБА_1 перевезено до м. Кривого Рогу та тимчасово влаштовано до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради. Під час здійснення неодноразових комісійних відвідувань за зареєстрованим місцем проживання матері дитини - ОСОБА_2 двері комісії жодного разу ніхто не відчинив, доступу до житла не надано, на залишені повідомлення з контактним номером телефону не відреаговано. Службою у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради також встановлено, що дитина перебувала під наглядом лікаря-педіатра амбулаторії загальної практики сімейної медици-ни № 2 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Криворізької міської ради. Проте, через звільнення лікаря малолітній ОСОБА_1 на теперішній час не має діючої декларації з жодним лікарем. Під час здійснення медичного патронажу двері лікарю ніхто не відчинив. Даних про участь матері у вихованні, лікуванні та розвитку дитину у комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Криворізької міської ради немає. Відповідно до інформації управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради, ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні та отримувала допомогу на дітей одиноким матерям та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, що виплачені по 30.06.2023, а також допомогу при народженні дитини ОСОБА_1 , яку виплачено по 31.08.2023.

11.03.2024 ОСОБА_2 прийшла до служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради та в усній формі повідомила, що не мешкає за місцем реєстрації, повідомляти адресу фактичного проживання категорично відмовилась. ОСОБА_2 ніде не працює, мешкає разом із співмешканцем, вагітна, з її слів четвертий місяць, на облік по вагітності не стала. Надавати письмові пояснення та зобов`язання ОСОБА_2 категорично відмовилась, життям, здоров`ям, розвитком та місцем перебування сина ОСОБА_6 вона не цікавилась, виконувати рекомендації спеціалістів служби у справах дітей задля повернення дитини на виховання дитини відмовилась. Зазначені фактори кожен окремо та в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків та нехтує ними, тенденції до виправлення її поведінки не спостерігається. Відтак, представник виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 19.06.2024 закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, ОСОБА_4 правом на участь в судовому засіданні не скористалась, попередньо подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, пред`явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи повідомленою належним чином, у тому числі в порядку ст.128 ЦПК України. Заяв про відкладення судового засідання, відзиву чи заяви про надання додаткового часу для подання відзиву, від відповідача на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, який стосується інтересів малолітньої дитини, в інтересах якої безпосередньо пред`явлено позов, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання нею відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, врахувавши позицію учасників справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого 28.02.2024 Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Відомості про батьками при народженні дитини зазначені на підставі ч.1 ст.135 СК України, що слідує з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 29.02.2024 №00043841702. Таким чином, по відношенню до малолітнього ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 є одинокою матір`ю.

Малолітній ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - з 08.02.2024, що слідує з інформації з Єдиного державного демографічного реєстру.

31.01.2024 до служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради надійшло повідомлення від управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради «Щодо соціального захисту дитини» від 31.01.2024 №03/17-287 про те, що 20.12.2023 бригадою медичної допомоги у супроводі співробітника ювенальної превенції до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради доставлено дитину «невідомий хлопчик», на вигляд 4-5 років. Дитина госпіталізована без супроводу батьків, виявлена перехожими у дворі будинку на АДРЕСА_2 . Про виявлення дитини був складений акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 20.12.2023. Особу дитини встановлено працівниками поліції - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його мати - ОСОБА_2 , 2001 року народження, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 . За інформацією служби у справах дітей виконкому Покровської районної у місті ради, фактично ОСОБА_2 мешкає у своєї матері ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує з виписки з медичної картки №5196/2 від 23.02.2024, наданої комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча клінічна лікарня №6» Дніпропетровської міської ради, дитина перебувала у лікарні з 20.12.2023 до 23.02.2024, заключний діагноз: гіпертрофія аденоїдів, надано рекомендації: вакцинація за віком, диспансерний нагляд нефролога (вроджена вада розвитку нирок - подвоєння лівої нирки). Під час виписки надано висновок про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, та за результатами медичного обстеження встановлено, що ОСОБА_1 здоровий.

За інформацією управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №14/6-12, за весь час перебування дитини у закладі охорони здоров`я - комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча клінічна лікарня №6» Дніпропетровської міської ради (тобто з 20.12.2023 до 23.02.2024) лише один раз ним поцікавилась прабабуся, яка в січні 2024 року звернулася до поліції м. Кривого Рогу з приводу розшуку дитини. Їй було надано інформацію, що дитина перебуває у лікарні у м. Дніпро, проте ніяких подальших дій щодо повернення малолітнього ОСОБА_1 в родину вона не зробила.

23.02.2024 адміністрацією комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради малолітнього ОСОБА_1 було передано представникові служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Павловій Н.Г., про що складено акт про факт передачі дитини, та дитину перевезено до м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., де тимчасово влаштовано до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради.

Під час здійснення неодноразових комісійних відвідувань за зареєстрованим місцем проживання матері дитини - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , двері комісії жодного разу ніхто не відчинив, доступу до житла не надано, на залишені повідомлення з контактним номером телефону не відреаговано, що зафіксовано відповідними актами від 21.02.2024, 07.03.2024.

З інформації з комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради від 05.03.2024 №321 встановлено, що малолітній ОСОБА_1 перебував під наглядом у лікаря-педіатра амбулаторії загальної практики сімейної медицини №2 ОСОБА_9 , яка звільнилась. На теперішній час дитина не має діючої декларації з жодним лікарем закладу. Під час здійснення медичного патронажу лікарем-педіатром ОСОБА_10 28.02.2024 двері лікарю ніхто не відчинив, контактний мобільний телефон матері, вказаний при декларуванні дитини, перебуває поза зоною досяжності. Даних про участь матері у вихованні, лікуванні та розвитку дитину у комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Криворізької міської ради немає.

Відповідно до інформації управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради, ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні та отримувала допомогу на дітей одиноким матерям та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, що виплачені по 30.06.2023, а також допомогу при народженні дитини ОСОБА_1 , яку виплачено по 31.08.2023.

Згідно з повідомленням Криворізького міського центру соціальних служб виконкому Криворізької міської ради від 14.03.2024 №64/5.2, при здійсненні неодноразових відвідувань сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , двері фахівцю із соціальної роботи ніхто не відчинив, на повідомлення з пропозицією звернутися до центру не відреагував.

Звертаючись до суду з позовом, представник органу опіки та піклування також вказував, що 11.03.2024 ОСОБА_2 прийшла до служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради та в усній формі повідомила, що не мешкає за місцем реєстрації, повідомляти адресу фактичного проживання категорично відмовилась. ОСОБА_2 ніде не працює, мешкає разом із співмешканцем, вагітна, з її слів четвертий місяць, на облік по вагітності не стала. Надавати письмові пояснення та зобов`язання ОСОБА_2 категорично відмовилась, життям, здоров`ям, розвитком та місцем перебування сина ОСОБА_6 вона не цікавилась, виконувати рекомендації спеціалістів служби у справах дітей задля повернення дитини на виховання дитини відмовилась. Доказів на спростування вищевказаних обставин відповідач суду не надала.

Встановлені судом обставини, що підтверджені обсягом наявних доказів в своїй сукупності, суд розцінює як свідчення незацікавленості відповідача ОСОБА_2 життям, здоров`ям, матеріальним благополуччям та майбутнім її малолітньої дитини - сина ОСОБА_1 , фактичне умисне самоусунення від виконання батьківських обов`язків, свідоме нехтування їх виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.141, ст.150 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний, моральний стан.

Як слідує з положень ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав.

При цьому, в розумінні п.15, п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, який узгоджується з нормами ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Таким чином, з аналізу зазначених вище положень, що позбавлення батьківських прав можливе лише у разі винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, при цьому докази, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання обов`язків щодо виховання дитини мають бути безспірними.

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.

Згідно з висновком виконкому Саксаганської районної у місті ради №10/02.2.01-18-1567 від 27.03.2024, вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У контексті приписів ч.6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Так, суд безсумнівно погоджується із зазначеним висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт неналежного виконання нею батьківських обов`язків, яке виражається у відсутності з її боку піклування про фізичний і духовний розвиток малолітнього ОСОБА_1 , його здоров`я, не прийняття участі у вихованні, фактичне покинення трирічної дитини напризволяще у чужому місті, взимку, на вулиці без нагляду дорослих, не вжиття жодних заходів щодо виявлення та розшуку дитини через правоохоронні органи, суб`єктів соціальної взаємодії, відсутність будь-якого інтересу до сина як протягом його перебування у лікарні в м. Дніпро з 20.12.2023 до 23.02.2024, так і протягом перебування дитини у комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, у м. Кривому Розі з 23.02.2024 та станом на момент ухвалення судом рішення. При цьому, така поведінка ОСОБА_2 є винною та свідомою, триваючою, адже навіть після проведення з нею профілактичної бесіди працівниками служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради 11.03.2024 вона не вчинила жодних дій, які б свідчили про її намір повернути малолітнього ОСОБА_1 на виховання у сім`ю, а навпаки, її поведінка свідчила про відсутність інтересу до подальшої долі дитини.

Провівши ретельний аналіз обставин справи, врахувавши безвідповідальне ставлення ОСОБА_2 до малолітнього сина ОСОБА_1 , пасивне відношення до нього та незацікавленість життям, здоров`ям, матеріальним забезпеченням, розвитком, відсутність тенденції до виправлення, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення її батьківських прав в даному випадку є доречним, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18.12.2008 №39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п.65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини». На переконання суду, застосування такого заходу забезпечить захист інтересів дитини, а наявні мотиви для позбавлення батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів.

Отже, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явлених органом опіки та піклування вимог та можливість позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Поміж іншим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на передбачене ст.169 СК України право на поновлення батьківських прав в судовому порядку після зміни її поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, обставин, що були підставою для її позбавлення батьківських прав з переосмисленням ставлення до дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Як слідує з положень ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред`явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Оскільки відповідач є фізично здоровою особою в працездатному віці, має можливість та зобов`язана утримувати свого сина ОСОБА_6 , не дивлячись на свідому відмову від нього, доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог із стягненням з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватиме дитина.

Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.14 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за пред`явлення позову в інтересах та захист малолітньої дитини, а тому керуючись ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. (одночасне заявлення двох вимог - за ставками судового збору, що діяли на момент звернення до суду, тобто 1 211,20 грн. * 2).

У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, ст.ст.280-284, 287, 354, 355, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини - сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття - на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або опікуна.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня складання повного тексту не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про учасників справи:

Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, представлений органом опіки та піклування, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд.32.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 25843219, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, буд.51-а.

Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 05.08.2024.

Суддя О.І. Євтушенко