Постанова

від 26.07.2024 по справі 192/1519/24

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1519/24

Провадження № 3/192/634/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2024 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,

встановила:

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст.163-2 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 27 червня та 26 липня 2024 року, ОСОБА_1 не з`явився, судові повістки про виклик у судові засідання направлялась йому Укрпоштою. ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просить закрити провадження у справі.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що в даному разі явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов`язковою, з огляду на правила, встановленістаттею 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

За змістом протоколу № 40575/04-36-04-09/37490818 про адміністративне правопорушення, складеним 06 червня 2024 року, посадова особа ОСОБА_1 керівник КП «СОЛОНЯНСЬКЕ ЖКУ» ДОР, вчинив правопорушення несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум податку на прибуток по терміну сплати 13.03.2023. Порушено п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

До протоколу додані копії акта № 28700/04-36-04-09/37490818 від 25.04.2024 про результати камеральної перевірки КП «СОЛОНЯНСЬКЕ ЖКУ» ДОР (код ЄДРПОУ 37490818) щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток; корінця повідомлення № 30414/6/04-36-04-09-18 від 29.04.2024 про запрошення ОСОБА_1 до Новомосковського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; списку згрупованих відправлень «Рекомендований лист» від 29.04.2024; акта неявки для підписання протоколу адміністративного правопорушення.

За змістом клопотання, яке надійшло до суду від ОСОБА_1 , він просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого я. 1 ст. 163-2 КУпАП, посилається на те, що до акту будь-яких доказів щодо повноважень ОСОБА_1 на подання платіжних доручень, контролюючим органом суду не надано, сам акт та протокол складені за його відсутності. Також ОСОБА_1 зазначає, що з акту перевірки вбачається, що граничний строк сплати був 13.03.2023, дата фактичної сплати 30.08.2023, тобто з 30.08.2023 обов`язок зі сплати було виконано, отже в розумінні ст. 38 КУпАП правопорушення перестало бути триваючим, а отже стягнення за ним може бути накладено не пізніше три місяці з дня вчинення правопорушення, тобто до 30.11.2023. Разом із клопотання була надана квитанція.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

За приписамист.7КУпАП ніхтоне можебути підданийзаходу впливув зв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати серед іншого чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до пунктів 15, 16 розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1046/29176, до Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений Протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До Протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що до протоколу № 40575/04-36-04-09/37490818 про адміністративне правопорушення, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, надано копію акта перевірки від 25.04.2024 № 28700/04-36-04-09/37490818, який підписаний тільки головним державним інспектором Новомосковського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Ні акт перевірки, ні протокол про адміністративне правопорушення не підписані особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .

З наданих поштових відправлень листів рекомендованих неможливо встановити, які саме документи направлялись КП «СОЛОНЯНСЬКЕ ЖКУ» ДОР.

Доказів того, що ОСОБА_1 був посадовою особою керівником КП «СОЛОНЯНСЬКЕ ЖКУ» ДОР та був відповідальним за подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за вказаний податковий період суду не надано, а, отже, не доведено, що він є суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення.

Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд доходить висновку, що достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-2 КУпАП суду не надано, а отже не доведено вчинення ним зазначеного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі належить закрити.

Керуючись ст. 247 КУпАП,

постановила:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.В. Ковальчук