Ухвала

від 06.08.2024 по справі 139/538/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/538/24

Провадження № 2/139/210/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

06 серпня 2024 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, відділу Держгеокадастру у Володарському районі Київської області та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки,

у с т а н о в и л а:

08 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цепляєв С.В. через систему «Електронний суд» подав до Мурованокуриловецького районного суду цей позов.

Предметом позову є рішення 14 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 13.10.2021 за № 1257 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населеного пункту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 26,92 га шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої на ній земельної ділянки з кадастровим номером 0522885900:05:005:0168.

Підставою для таких вимог названо факт, що рішенням 8 сесії 21 скликання Мурованокуриловецької районної ради від 07 липня 1992 року позивачу ОСОБА_1 надано із земель запасу Роздолівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства 11,50 га ріллі; що на підставі, в тому числі, цього рішення 21 вересня 1995 року ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею площею 26,92 га; що на підставі рішення № 1257 14 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 13.10.2021 ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населеного пункту площею 2,0 га, та 05 січня 2022 року відділом у Володарському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області зареєстровано у ДЗК земельну ділянку з кадастровим номером 0522885900:05:005:0168, яка входить до складу земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, ухвалою від 11 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви терміном у сім днів з дня отримання копії цієї ухвали. В ухвалі позивачу було роз`яснено, що для усунення недоліків позовної заяви він має викласти зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, викласти обставини, якими він обґрунтовує свої твердження про право власності на земельну ділянку площею 26,92 га і про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522885900:05:005:0168 сформована із земель земельної ділянки площею 26,92 га, а також зазначити докази, що підтверджують ці обставини і додати їх до позову.

На усунення недоліків позовної заяви представник позивача адвокат Цепляєв С.В. у встановлений судом строк через систему «Електронний суд» 18 липня 2024 року подав відповідну заяву, до якої приєднав позовну заяву (уточнену) та наявні у сторони позивача докази, на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Зокрема, до суду направлено розпорядження голови Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 1 від 14 січня 1993 року про реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Красна», головою якого був ОСОБА_1 ; свідоцтво серії НОМЕР_1 про державну реєстрацію юридичної особи СФГ «Красна» 06 травня 2003 року; рішення № 3 голови ФГ «Красна» від 22 грудня 2016 року про звільнення з посади голови ФГ «Красна» ОСОБА_1 та призначення на цю посаду ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як зазначено вище, предметом цього позову є рішення 14 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 13.10.2021 за № 1257 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населеного пункту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 26,92 га, яку було надано ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої на ній земельної ділянки з кадастровим номером 0522885900:05:005:0168.

У цьому контексті варто зазначити таке:

Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передавалися у приватну власність і надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди. У постійне користування земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності. У тимчасове користування земельні ділянки надавалися, зокрема, із земель запасу, а також могли надаватися із земель лісового та водного фондів (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 грудня 1991 року № 2009-XII).

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку з його найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку, вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалося державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону (ч. 1 і ч. 2 ст. 9 Закону № 2009-XII).

Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (частина перша статті 2 Закону № 2009-XII). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачемзазначеної ділянкистає селянське(фермерське)господарство (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц).

У постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єктгосподарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17.

У п. 61 постанови від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке: «Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерськогогосподарства,якому булапередана увласність,постійне користуваннячи орендуземельна ділянка,виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарствояк юридичнаособа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18)».

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю) (п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Отже, оскільки фермерські господарства є юридичними особами, на їхні спори з іншими юридичними особами поширюється юрисдикція господарських судів.

Якщо про реєстрацію фермерського господарства відомо до відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у такій справі, оскільки вона має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічні правові висновки зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 539/1848/20 (провадження № 61-10394 св 21) та Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 539/1830/20 (провадження № 61-12603св21).

З огляду на викладене, у відкритті провадження слід відмовити, оскільки зазначена позовна вимога підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви.

Відповідно до наказів № 15-вк від 20 червня 2024 року та № 19-вк від 16 липня 2024 року (копії додані до матеріалів позовної заяви) головуюча у справі з 17 липня до 02 серпня 2024 року перебувала у частині щорічної відпустки.

На підставі викладеного та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 186, ст. 260, ст. 261, п. 7 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суддя

постановила:

Відмовити ОСОБА_1 у відкриттіпровадження у справі за його позовною заявою до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, відділу Держгеокадастру у Володарському районі Київської області та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу, надіслати позивачу та його представнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: