Ухвала

від 06.08.2024 по справі 331/4259/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

06.08.2024

Справа № 331/4259/24

Провадження № 2/331/2154/2024

УХВАЛА

06 серпня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукова О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Осипенківської сільської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя10.07.2024 надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Осипенківської сільської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою від 11 липня 2024 року зазначену позовну заяву було залишено без руху на підставі ст.185 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом , не надала суду доказів звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказів відсутності інших спадкоємців, а також не надала суду постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Також позивачем клопотання про витребування копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , не надано. Крім того, позивач , в порушення ч.1 ст. 177 ЦПК України, не надав до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача.

Зазначена ухвала була направлена на адресу позивача 11.07.2024, яку остання отримала 25.07.2024, що підтверджується поштовим повідомлення, що повернулося до суду.

Однак, станом на 06 серпня 2024 року вимоги вказаної ухвали позивачем виконано не було і жодних документів від них до суду по даній справі не надходило.

Враховуючи викладене, прихожу до висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачеві, виходячи із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом враховано, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

У ст. 129 Конституції України закріплено конституційний припис, згідно якого розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка бере участь у справі, можливість своєчасно дізнатися про результати судового розгляду і отримати копію судового рішення з метою оскаржити судове рішення у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до принципу диспозитивності, на якому неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Однак, після подання 10.07.2024 до суду позовної заяви ОСОБА_1 не вжила жодних заходів для того, щоб дізнатися про стан розгляду цієї заяви та усунути виявлені недоліки у встановлений судом строк, та враховуючи, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була позивачем 25.07.2024 і у встановлений судом десятиденний строк представником позивача не були усунені недоліки, про які зазначено в ухвалі суду від 11.07.2024, то позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно із ч. 5 ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 285 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Вважати неподаною і повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Осипенківської сільської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: О.Є. Жукова