Ухвала

від 30.07.2024 по справі 465/2975/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2975/24

2/465/2247/24

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження

і призначення справи до судового розгляду

30.07.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Мартинишин М.О.

з участю секретаря судового засідання Кондрашин В.Р.

позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши упідготовчому засіданнім.Львові цивільнусправу запозовом ОСОБА_3 до Товариства зобмеженою відповідальністю«Девелоперська компанія«Моя країна» про захист прав споживачів та стягнення пені

в с т а н о в и в:

19.04.2024 року позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача про захист прав споживачів та стягнення пені.

05.06.2024 року ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Позивач у підготовчому засіданні просив призначити справу до судового розгляду по суті без сплати судового збору.

Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечив щодо призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки позивач не сплатив судовий збір, що є підставою для залишення позову без розгляду. Просить залишити позов без розгляду.

Заслухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані заяви, в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків, з огляду наступне.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Коло питань, які вирішуються на підготовчому засіданні визначено положеннями ст. 197 ЦПК України.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Вирішуючи клопотання представника відповідача щодо залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 11ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставіст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі №761/24672/15-ц вказано :.... «у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову».

Як вбачається з позовних вимог, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені на підставі положень ч.5ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з простроченням відповідачем виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 27.06.2019 року в частині завершення будівництва житлового будинку.

Згідно з преамбулоюЗакону України «Про захист прав споживачів»цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За пунктами 18, 22 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1Закону України«Про захистправ споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

27 червня 2019 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем Товариством з обмеженою Відповідальністю «Девелоперська компанія «Моя країна» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № МК108/13/13/51-МП, за яким відповідач зобов`язався передати у власність Покупця, а покупець зобов`язався прийняти у власність майнові права на житлове приміщення трьохкімнатну квартиру (будівельний № 51, АДРЕСА_1 .

Згідно до додаткової угоди № 2 до договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № МК108/13/13/51-МП від 27 червня 2019 року планове закінчення будівництва і введення об`єкта в експлуатацію 31.03.2022 року.

Предметом позову у справі є стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання за договором, з підстав несвоєчасної добудови відповідачем та здачі в експлуатацію об`єкту будівництва відповідно до вищевказаного договору.

Тобто, договір купівлі-продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття покупцем права власності на квартиру в будинку, який мав бути введений в експлуатацію 31.03.2022 року, а отже на такі правовідносини поширюється дія вказаногоЗакону.

Пункт 5 частини першоїстатті 4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до пункту 19 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №755/3509/18 (провадження №61-17721св19) зробив висновок, щоЗакон України«Про захистправ споживачів» регулює правовідносини, що виникли між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав щодо об`єкта нерухомого майна.

З урахуванням предмету та підстав позову, висновків Верховного Суду висловлених у постановах від 07.10.2020р. у справі № 755/3509/18, від 16.02.2022р. у справі №524/8390/20, від 16.11.2022р. у справі №554/12258/21, суд констатує, що на правовідносини між сторонами поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а тому доводи представника відповідача про те, що позивач повинен сплатити судовий збір за подання даного позову, оскільки не є споживачем послуг, не ґрунтуються на законі, відтак клопотання представника відповідача є безпідставним.

Статтею 257ЦПК України чітко визначено перелік підстав залишення позову без розгляду, який є вичерпним.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене та те, що при вирішенні питання відповідності позову вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, в тому числі щодо оплати судовим збором, судом надана оцінка в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 05.06.2024 року, то суд не вбачає правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а відтак у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Вирішуючи клопотання представника відповідача щодо виклику свідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст.69ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Відповідно дост.91ЦПК України викликсвідка здійснюєтьсяза заявоюучасника справи.У заявіпро викликсвідка зазначаютьсяйого ім`я,місце проживання(перебування)або місцероботи,обставини,які вінможе підтвердити.Заява провиклик свідкамає бутиподана доабо підчас підготовчогосудового засідання,а якщосправа розглядаєтьсяв порядкуспрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Клопотання про виклик свідків є обґрунтованими з огляду на ті обставини, що вказаній у заяві про виклик свідка, особам відомі обставини, що входять до складу підстави заявлених вимог, їх показання можуть мати значення для вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, а також, що клопотання представника відповідача про виклик свідків подано у строк, визначений ч. 3 ст. 91 ЦПК України, та відповідає вимогам ч. 2 зазначеної статті, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.

Одночасно підстав для відкладення підготовчого засідання, або оголошення перерви, відповідно до вимог ч. 2 та ч. 5 ст. 198 ЦПК України, судом не встановлено.

У ході підготовчого провадження та під час проведення підготовчого засідання у даній справі проведено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України. При цьому, підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому засіданні не встановлено.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За таких обставин, оскільки до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті вчинено всі необхідні процесуальні дії, а тому слід закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 69, 90, 91, 197, 200, 211, 222, 257, 258-261ЦПК України

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Закрити підготовчепровадження усправі запозовом ОСОБА_3 до Товариства зобмеженою відповідальністю«Девелоперська компанія«Моя країна» про захист прав споживачів та стягнення пені.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23 серпня 2024 року на 14 год. 30 хв. в приміщенні Франківського районного суду м. Львова за адресою: м.Львів вул. Ген. Чупринки,69, кабінет № 206.

Клопотання представника відповідача про виклик свідків - задовольнити.

Викликати всудове засіданнядля допитусвідків:

ОСОБА_4 - директора ТОВ «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «МОЯ КРАЇНА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

ОСОБА_5 - директора ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВІП-АЛЬЯНС», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Про місце, дату і час судового засідання повідомити учасників справи та свідків.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 05.08.2024 року.

Суддя: Мартинишин М.О.