Ухвала

від 02.08.2024 по справі 766/5392/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/5392/24

н/п 1-кп/766/2703/24

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

02.08.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

представник потерпілої особи ТОВ «ЮГ ТАНДЕМ ПЛЮС»: ОСОБА_6

під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду м. Херсона з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 21.06.2023 за №62023080030000249 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 433, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, -

(обвинувальний акт з додатками відносно якого до суду надійшов 10.04.2024 з Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою змінений на заставу у зв`язку із внесенням останньої), -

встановив:

На розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 433, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України.

1. Вирішення клопотання про передачу кримінального провадження для об`єднання з іншими кримінальними провадженнями, що перебувають на розгляді в суді.

Захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання, підтримане обвинуваченим, про вирішення питання щодо об`єднання даного кримінального провадження з іншими, які перебувають на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області, обвинувачені по яких є можливим співучасниками ОСОБА_4 та обвинувачуються у вчиненні одних і тих же кримінальних правопорушень. Зазначив, що розгляд кримінальних проваджень щодо всіх вірогідних причетних не сприятиме повноті судового розгляду, оскільки фактично предметом судового розгляду будуть одні й ті самі обставини, інкримінованих в тому числі і ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

Прокурор заперечив проти клопотання сторони захисту, зазначивши, що об`єднання матеріалів кримінального провадження в одне є недоцільним, оскільки враховуючи поведінку учасників кримінального провадження, це призведе до затягування судового розгляду. Крім того значна кількість учасників ускладнить погодження кожної наступної дати судового засідання, що матиме своїм наслідком безпідставні відкладення.

Оцінюючи клопотання захисника, суд враховує наступне.

На розгляді судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження №766/2695/24 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 433, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, а також кримінальне провадження №766/2856/24 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України. На розгляді судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_10 перебуває кримінальне провадження №766/2788/24 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 433, ч. 1 ст. 263 КК України. На розгляді судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_12 перебуває кримінальне провадження №766/3798/24 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 186 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу.

Так,відповідно доч.1ст.217КПК Україниу разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання (ч. 2 ст. 334 КПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для вирішення питання про об`єднання вищезазначених кримінальних проваджень з провадженням щодо ОСОБА_4 , оскільки значна кількість обвинувачених, а також захисників та кількісний склад суду не сприятимуть оперативності судового провадження і жодним чином не забезпечать повний, всебічний та об`єктивний розгляду кримінального провадження, дотримання права осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності.

2. Вирішення питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження відсутні. Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області, а тому підстави для прийняття рішення згідно пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Сторони вважають за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, отже провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 підлягає призначенню в судове засідання.

Клопотань від сторін кримінального провадження про виклик свідків або долучення (витребування) документів у зв`язку з призначенням справи до судового розгляду не надходило.

3. Вирішення питання щодо гласності судового розгляду та складу суду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Відсутні підстави для здійснення закритого судового розгляду, про що було заявлено клопотання стороною обвинувачення з посиланням на запобігання розповсюдження персональних даних працівників Служби безпеки України, допитаних в даному кримінальному провадженні і якості свідків, з огляду на таке.

Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно доЗакону України«Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1)якщо обвинуваченимє неповнолітній; 2)розгляду справипро кримінальнеправопорушення протистатевої свободита статевоїнедоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4)якщо здійсненняпровадження увідкритому судовомузасіданні можепризвести дорозголошення таємниці,що охороняєтьсязаконом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У свою чергу стороною обвинувачення не було надано суду жодних доказів того, що у разі здійснення судового розгляду у відкритому режимі буде розголошена таємниця, що охороняється законом, як і відсутні жодні відомості про те, що свідки встановлені стороною обвинувачення потребують застосування щодо них заходів безпеки.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України відкривались обвинуваченому та стороні захисту, що в певній мірі вже могло призвести до розголошення анкетних даних свідків та відомостей щодо місця їх роботи та займаної посади.

Захисником ОСОБА_5 від імені обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримане останнім, надійшло клопотання про здійсненняколегіального розгляду кримінального провадження щодо обвинувачених, оскільки санкція ч. 5 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 13 років.

Оскільки кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів за клопотанням обвинуваченого (ч. 2 ст. 31 КПК України), суду надійшло відповідне клопотання, тому вбачаються підстави для проведення колегіального розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 .

4. Вирішення клопотання щодо зміни запобіжного заходу.

Захисником було заявлено клопотання про зміну запобіжного захожу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у виді застави на особисте зобов`язання. На обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначила, що застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід є занадто суворим і достатнім було б застосування саме особистого зобов`язання. Обираючи саме такий запобіжний захід слідчим суддею було зазначено про можливість обвинуваченого переховуватись від органу досудового розслідування, знищити спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для справи, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином.

Не зважаючи на заявлені ризики, обвинувачений після зміни запобіжного заходу жодних порушень не допускав і не вчинив жодних дій, заявлених стороною обвинувачення. Навпаки обвинувачений має мету всіляко сприяти суду у встановленні істини у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене на переконання захисника відсутні підстави вважати, що відносно обвинуваченого продовжують існувати раніше заявлені ризики. Зауважив, що ОСОБА_4 являється діючим військовослужбовцем, а тому вказана обставина є надійною запорукою є належної процесуальної поведінки. Сама по собі тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу, тоді як стороною обвинувачення не доведено існування доказів, які б свідчили про необхідність застосування саме тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 позицію захисника підтримав, просив задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, підтвердивши намір виконувати обов`язки покладені на нього як на обвинуваченого.

Прокурор під час підготовчого судового засідання заперечив проти клопотання сторони захисту, посилаючись на ту обставину, що ризики, наявні на стадії досудового розслідування не зменшились, а тяжкість інкримінованих ОСОБА_14 кримінальних правопорушень свідчить, що він може переховуватись від суду, а також матиме можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними у подальшому раніше наданих показань. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосований до обвинуваченого, оскільки характер його служби передбачає регулярну зміну місця дислокації, а тому неможливим буде забезпечення належної процесуальної поведінки.

Представник потерпілоїособи також вважав неможливим зміну раніше застосованого запобіжного заходу.

З урахуванням позиції сторін кримінального провадження, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.07.2023 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, тоді як ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.03.2024 запобіжний захід у виді тримання, застосований щодо ОСОБА_4 продовжено, визначено розмір застави, який і було внесено третьою особою.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, а також особливо тяжкого злочину за санкцією якого можливе призначення покарання безальтернативно у вигляді «позбавлення волі» строком від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Обґрунтовуючи наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею було встановлено існування таких ризиків:

- ризик переховування обвинуваченого від суду;

- ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи наявність ризиків, які на переконання суду не перестали існувати, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого 1) переховування від суду. Так, останній обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, а також особливо тяжкого злочину, за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення такого характеру злочинів КК України виключає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. При оцінці наявності ризику переховування суд також враховує ту обставину, що матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних відомостей щодо наявності міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, що могло би гарантувати присутність його в межах м. Херсона. Твердження сторони захисту щодо проходження військової служби як єдино можливої обставини, яка може гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого на переконання суду є жодним чином не доведеною, оскільки ОСОБА_14 інкриміновано вчинення протиправних дій як раз з використанням наданих владних повноважень, що у свою чергу не стало належним запобіжником для протиправної поведінки останнього; 2) незаконно впливатина свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Оцінюючи наявність цього ризику суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд перебуває на початковому етапі, тому суду потрібно буде допитати ряд свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Анкетні дані допитаних під час досудового розслідування свідки обвинуваченому відомі, що не виключає можливість їх подальшого спілкування, за наслідками якого останні можуть змінити свої покази на користь обвинуваченого. Крім того суд погоджується з висновком слідчого судді, що враховуючи характер професійної діяльності обвинуваченого, останній матиме можливість використовувати набуті навички для особистих цілей.

При вирішенні питання суд погоджується зі слідчим суддею щодо наявності сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_4 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченого; вік та стан здоров`я обвинуваченого; відсутність міцних соціальних зв`язків.

Обставини, на які посилається захисники та обвинувачений не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід саме у виді особистого зобов`язання.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочинів, які йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 181-183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу і не перестали існувати, а тому застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам можливого впливу на свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду.

5. Вирішення клопотання щодо скасування арешту майна.

Крім того захисником заявлено клопотання про скасування арешту майна, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.07.2023. Так на обґрунтування клопотання зазначено, що в рамках даного кримінального провадження проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та неповнолітнього ОСОБА_17 в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності неповнолітньому ОСОБА_17 . За результатами проведеного обшуку виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 66 тисяч доларів США та 750 тисяч гривень, які фактично належать власникам та користувачам квартири, а не обвинуваченому, не зважаючи на ту обставину, що він там проживав останнім часом. На даний час частина вказаних грошових коштів передана у управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а частина передана на відповідальне зберігання до ПАТ КБ «ПриватБанк».

Вважає, що арешт на вищезазначені грошові кошти накладено безпідставно, оскільки власником останніх ОСОБА_4 не являється, про що свідчать Декларації про доходи ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які у свою чергу не мають жодного відношення до кримінального провадження відносно ОСОБА_4 . На момент вирішення питання щодо арешту зазначених грошових коштів і на момент направлення обвинувального акту до суду не було встановлено жодних обставин, які б свідчили про приналежність спірних грошових коштів саме ОСОБА_4 .

Крім того захисник та обвинувачений ставлять питання щодо скасування арешту, застосованого щодо пістолету «ПМ» із маркуванням на ньому «РС 3866», 1989 року виробництва, з двома магазинами з маркуванням «3866-я» та «3866-2», в яких знаходились патрони 9*18 мм у кількості 16 одиниць. На обґрунтування своєї позиції зазначають, що вказана вогнепальна зброя жодного відношення до вказаного кримінального провадження не має. Крім того обвинувачений є співробітником ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим, а тому вказана вогнепальна зброя та боєприпаси необхідні йому для виконання покладених завдань СБУ та з метою відсічі та стримування агресії рф проти України.

Прокурор заперечив проти клопотання сторони захисту, вважаючи його передчасним, оскільки на момент проведення обшуку та вилучення спірних грошових коштів проживав у квартирі, де відповідна слідча дія і проводилась, а тому твердження сторони захисту є суб`єктивним і яке має бути перевірено під час судового розгляду шляхом дослідження всіх матеріалів в їх сукупності. Також є передчасним твердження, що пістолет, ким користувався ОСОБА_4 не є речовим доказом у справі і підлягає поверненню для подальшого виконання поставлених бойових завдань.

Оцінюючи клопотання сторони захисту, судом не вбачається підстав для його задоволення з огляду на таке.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення серед іншого для збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98цього Кодексу.

При вирішенніпитанняпроарештмайнаслідчийсуддя,судповиненвраховувати: правовупідставудляарештумайна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) (ч. 2 ст. 172 КПК України).

Враховуючи викладені вимоги кримінального процесуального законодавства, суд погоджується з твердженням сторони обвинувачення про те, що заявлене клопотання про часткове скасування арешту майна є передчасним, оскільки відповідні грошові кошти та вогнепальна зброя на стадії досудового розслідування було визначено речовими доказами, тоді як питання щодо останніх можливо вирішити лише у разі ухвалення остаточного рішення у справі, під час якого з врахуванням вимог ст. 100 КПК України і буде вирішено питання за наявності для підстав для скасування арешту майна.

Під час підготовчого судового засідання суд не наділений повноваженнями на встановлення власника спірних грошових коштів без дослідження всіх матеріалів справи в їх сукупності, тоді як вогнепальна зброя не є особистою власністю ОСОБА_4 , а відповідно і не можливо стверджувати про порушення його особистого майнового права в цій частині.

6. Вирішення питання щодо кола осіб.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисники, представник потерпілої особи ТОВ «ЮГ ТАНДЕМ ПЛЮС», свідки.

Керуючись ст. ст.27, 31, 170-174, 176-178, 181-183, 193, 194, 199, 217, 314-317,331, 334, 369, 372, 376 КПК України,суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про передачу судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_7 , у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №766/2695/24 за обвинуваченням ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.27,ч.3ст.28 ч.2ст.365,ч.3ст.27,ч.3ст.28 ч.1ст.433,ч.3ст.27 ч.5ст.186,ч.1ст.263КК Українидля вирішенняпитання пройого об?єднанняв однепровадження зкримінальним провадженнямщодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.27,ч.3ст.28 ч.2ст.365,ч.3ст.27,ч.3ст.28 ч.1ст.433,ч.3ст.27 ч.5ст.186,ч.1ст.263КК України відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3ст.27,ч.3ст.28 ч.2ст.365,ч.3ст.27,ч.3ст.28 ч.1ст.433,ч.3ст.27 ч.5ст.186,ч.1ст.263КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Володимира Примаченка, 6/29)

на «13» годину «00» хвилин «07» серпня 2024 року.

* У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання відмовити.

* У задоволенні клопотання захисника про скасування арешту майна, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.07.2023 (справа №487/3853/23, провадження 1-кс/487/2260/23) відмовити.

Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, обвинуваченого, захисників, представника потерпілої особи ТОВ «ЮГ ТАНДЕМ ПЛЮС», свідків.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за наявності відповідного клопотання.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_19