Рішення

від 23.07.2024 по справі 190/1226/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1226/24

Провадження №2/190/376/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 липня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючогосудді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Виконавчий комітет Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 долею дитини не цікавиться, вихованням, навчанням та здоров`ям дитини не займається, матеріально не підтримує. Наразі малолітня дитина ОСОБА_2 тимчасово влаштована до дитячого відділення коммунального некомерційного підприємства «П`ятихатська центральна міська лікарня» П`ятихатської міської ради.

У зв`язку з вищевикладеним, просять позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; передати дитину органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області для подальшого влаштування дитину у сімейні форми виховання; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Позивач виконавчий комітет Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява з проханням справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві/а.с.86/.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомила/а.с.83/.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду справи була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалась правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 , мати якої є ОСОБА_1 , відомості про батька записані на підставі ст. 135 СК України, що підтверджується копію свідоцтва про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян /а.с.8-9/.

Згідно рішення виконавчого комітету Саксаганської сільської ради № 70 від 21.03.2024 року про відібрання малолітньої ОСОБА_2 від матері вирішено відібрати ОСОБА_2 від матері ОСОБА_1 , тимчасово влаштувати малолітню ОСОБА_2 до дитячого відділення коммунального некомерційного підприємства «П`ятихатська центральна міська лікарня» П`ятихатської міської ради до вирішення питання влаштування дитини у сімейні форми виховання /а.с. 10/.

З довідки КЗО «Саксаганська спеціальна школа» ДОР № 80 від 21.03.2024 року слідує, що ОСОБА_2 навчається в КЗО «Саксаганська СШ» ДОР з 25.04.2022 року по теперішній час /а.с. 11/.

Згідно характеристики Саксаганської сільської ради № 57 від 29.02.2024 року ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується незадовільно, власного житла не має, проживає в квартирі періодично міняючи місце проживання, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, тривалий час злісно не виконує свої обов`язки щодо забезпечення необхідних безпечних умов життя та виховання доньки ОСОБА_2 , не забезпечує належний догляд за своєю донькою, від сусідів відгуки недоброзичлеві /а.с. 13/.

Згідно психолого-педагогічної характеристики КЗО «Саксаганська СШ» ДОР» ОСОБА_2 в контакт вступає легко, зв`язне мовлення не розвинене, не завжди розуміє звернену мову, інтерес до навколишнього слабий, не допитлива, у дівчини страждає цілісність сприйняття, відмовляється виконувати завдання, погано орієнтується в собі та оточенні, потребує допомоги дорослого, який буде керувати її подальшою діяльністю, мати ОСОБА_1 приводить дитину до школи регулярно, але не вчасно, були випадки, коли мати забирала дитину зі школи в стані алкогольного сп`яніння, помітними були недотримання мамою щодо дитини гігієнічних вимог, візуально помітно було, що в будинку, де проживає дитина палять цигарки, одяг і волосся дитини смерділо димом /а.с. 16/.

З акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 від 26.02.2024 року зроблено висновок про госпіталізацію дитини в педагогічне відділення для її лікування /а.с. 18-20/.

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 від 20.03.2024 року ОСОБА_2 тимчасово влаштована в дитяче відділення для обстеження дівчини /а.с. 21-23/.

Відповідно висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Саксаганської сільської ради від 21 березня 2024 року № 71 останні вважають доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.25-29/.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Згідно із статтею 18Закону України«Про охоронудитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Судом на перше місце ставляться «як найкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Водночас позбавлення батьківських прав батька щодо неповнолітньої дитини є крайнім заходом впливу.

При цьому, суд бере до уваги, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49).

Демократичне суспільство характеризується плюралізмом, терпимістю, широтою поглядів. Таким чином, держави мають позитивне зобов`язання із забезпечення процедурних гарантій від свавілля як умову обґрунтованості втручання в права, що захищаються статтею 8 Конвенції. Щоб втручання було визнано «необхідним у демократичному суспільстві», воно повинно бути обґрунтовано «гострою соціальною необхідністю». Причини, що наводяться внутрішніми судами для обґрунтування оскаржених заходів, повинні бути достатніми і стосуватися справи.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських обов`язків не виконує, про фізичний та духовний розвиток дитини не піклуються, матеріально не утримує, умов для виховання дитини не створює, тому ОСОБА_1 необхідно позбавити батьківських прав відносно її дитини, що і дає підстави для задоволення позову.

Згідно до ч. 2 ст.166Сімейного кодексуУкраїни одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття, позбавлення батьківських прав не припиняє такого обов`язку.

При цьому згідно зі статтею 182Сімейного кодексуУкраїни при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 182СК України та приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини доходу відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 06 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області для подальшого влаштування дитини у сімейні форми виховання.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством України для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини, на користь особи чи державного закладу, що буде виконувати обов`язки опікуна, починаючи з 06 червня 2024 року.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 6056 грн..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса