Ухвала

від 06.08.2024 по справі 643/8560/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/8560/24

Провадження № 2-н/643/2167/24

УХВАЛА

06.08.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фламан» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4932, 71 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фламан» звернулось до Московського районного суду м. Харкова із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги у розмірі 4932, 71 грн.

Розглянувши подануОб`єднанням співвласниківбагатоквартирного будинку«Фламан» заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 162 Цивільного процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною першою статті 27 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України визначено виключну підсудність справ.

Так, відповідно до частини першої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності.

Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна і стосуються будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) дійшла, зокрема, таких висновків:

- нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення;

- майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав;

- виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У п. 7.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 вказано, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

У зв`язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном (п. 7.23. вищевказаної постанови).

З поданої Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Фламан» заяви вбачається, що заявник просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, які надавалися боржнику за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом не відноситься до Салтівського району м. Харкова.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.

Частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом заяви про видачу судового наказу у цій справі є зобов`язання, які виникають з надання житлово-комунальних послуг, що надаються за місцезнаходженням нерухового майна.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України та вищевикладені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що подана Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Фламан» заява не підсудна Московському районному суду м. Харкова, оскільки заборгованість виникла за оплату житлово-комунальних послуг, що надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Згідно ч. 2 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За таких обставин, враховуючи те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням правил підсудності, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

У відповідності до ч. 1 ст. 166 Цивільного процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 30, 165, 258-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Фламан» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4932, 71 грн.

2. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Новіченко