Постанова
від 24.07.2024 по справі 922/1374/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Харків Справа №922/1374/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників (в режимі відеоконференції):

позивача - Гузієнко Я.М., довіреність №18-0012/91519 від 12.12.2023 року; Клименко О.В., довіреність №18-0012/33989 від 01.05.2024 року;

відповідача 5 - Третьякова Н.Ю. (адвокат),

відповідача 44 - Шаповалова І.В. (адвокат), ордер серія АІ№1612318 від 16.05.2024 року;

відповідач 61 - ОСОБА_104. (особисто),

відповідачів 95, 81, 71, 98, 86, 57, 42, 54, 77, 94, 78, 84, 45, 35, 31 - Здоровець С.В. (адвокат),

відповідача 100 - Коваль О.Ю. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Національного банку України (вх.№1084Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/1374/20,

за позовом Національного банку України (ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: вул. Інститутська, 9, м.Київ, 01601),

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Саландер» (місцезнаходження: вул. Академіка Павлова 120, м.Харків, 61054),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП-Трейдінг» (місцезнаходження: вул. Академіка Павлова 120, м.Харків, 61054),

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП Харків-Інвест» (місцезнаходження: вул. Академіка Павлова 120, м.Харків, 61054) ,

4. Фізичної особи ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ),

5. Товариства з обмеженою відповідальністю «АП-ІНСАЙТ» (місцезнаходження: вул. Академіка Павлова, 120, м. Харків, 61054),

6. Фізичної особи ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ),

7. Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП Харків-Реконструкція» (код ЄДРПОУ 41485905, місцезнаходження: вул. Академіка Павлова, 120, м.Харків, 61054),

8. ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

9. ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ),

10. ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

11. ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ),

12. ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ),

13. ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 ),

14. ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

15. ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_8 ),

16. ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_9 ),

17. ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

18. ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_11 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

19. ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

20. ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_13 , місцезнаходження: АДРЕСА_10 ),

21. ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_14 , місцезнаходження: АДРЕСА_11 ),

22. ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_15 , місцезнаходження: АДРЕСА_12 ),

23. ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_16 , місцезнаходження: АДРЕСА_13 ),

24. ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_17 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

25. ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_18 , місцезнаходження: АДРЕСА_14 ),

26. ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_19 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

27. ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_20 , місцезнаходження: АДРЕСА_15 ),

28. ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_21 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

29. ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_22 , місцезнаходження: АДРЕСА_16 ),

30. ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_23 , місцезнаходження: АДРЕСА_17 ),

31. ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_24 , місцезнаходження: АДРЕСА_18 ),

32. ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_25 , місцезнаходження: АДРЕСА_19 ; АДРЕСА_20 ),

33. ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_26 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

34. ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_27 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

35. ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_28 , місцезнаходження: АДРЕСА_21 ),

36. ОСОБА_31 (РНОКПП НОМЕР_29 , місцезнаходження: АДРЕСА_22 ),

37. ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_30 , місцезнаходження: АДРЕСА_23 ),

38. ОСОБА_33 (РНОКПП НОМЕР_31 , місцезнаходження: АДРЕСА_24 ),

39. ОСОБА_34 (РНОКПП НОМЕР_32 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

40. ОСОБА_35 (РНОКПП НОМЕР_33 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

41. ОСОБА_36 (РНОКПП НОМЕР_34 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

42. ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_35 , місцезнаходження: АДРЕСА_25 ),

43. ОСОБА_38 (РНОКПП НОМЕР_36 , місцезнаходження: АДРЕСА_26 ),

44. ОСОБА_39 (РНОКПП НОМЕР_37 , місцезнаходження: АДРЕСА_27 ),

45. ОСОБА_40 (РНОКПП НОМЕР_38 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

46. ОСОБА_41 (РНОКПП НОМЕР_39 , місцезнаходження: АДРЕСА_28 ),

47. ОСОБА_42 (РНОКПП НОМЕР_40 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

48. ОСОБА_43 (РНОКПП НОМЕР_41 , місцезнаходження: АДРЕСА_29 ),

49. ОСОБА_44 (РНОКПП НОМЕР_42 , місцезнаходження: АДРЕСА_30 ),

50. ОСОБА_45 (РНОКПП НОМЕР_43 , місцезнаходження: АДРЕСА_31 ),

51. ОСОБА_46 (РНОКПП НОМЕР_44 , місцезнаходження: АДРЕСА_32 ),

52. ОСОБА_47 (РНОКПП НОМЕР_45 , місцезнаходження: АДРЕСА_33 ),

53. ОСОБА_48 (РНОКПП НОМЕР_46 , місцезнаходження: АДРЕСА_34 ),

54. ОСОБА_49 (РНОКПП НОМЕР_47 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

55. ОСОБА_50 (РНОКПП НОМЕР_48 , місцезнаходження: АДРЕСА_35 ),

56. ОСОБА_51 (РНОКПП НОМЕР_49 , місцезнаходження: АДРЕСА_36 ),

57. ОСОБА_52 (РНОКПП НОМЕР_50 , місцезнаходження: АДРЕСА_37 ),

58. ОСОБА_53 (РНОКПП НОМЕР_51 , місцезнаходження: АДРЕСА_38 ),

59. ОСОБА_54 (РНОКПП НОМЕР_52 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

60. ОСОБА_55 (РНОКПП НОМЕР_53 , місцезнаходження: АДРЕСА_39 ),

61. ОСОБА_56 (РНОКПП НОМЕР_54 , місцезнаходження: АДРЕСА_40 ),

62. ОСОБА_57 (РНОКПП НОМЕР_55 , місцезнаходження: АДРЕСА_41 ),

63. ОСОБА_58 (РНОКПП НОМЕР_56 , місцезнаходження: АДРЕСА_42 ),

64. ОСОБА_59 (РНОКПП НОМЕР_57 , місцезнаходження: АДРЕСА_43 ),

65. ОСОБА_60 (РНОКПП НОМЕР_58 , місцезнаходження: АДРЕСА_44 ),

66. ОСОБА_61 (РНОКПП НОМЕР_59 , місцезнаходження: АДРЕСА_45 ),

67. ОСОБА_62 (РНОКПП НОМЕР_60 , місцезнаходження: АДРЕСА_44 ),

68. ОСОБА_63 (РНОКПП НОМЕР_61 , місцезнаходження: АДРЕСА_46 ),

69. ОСОБА_64 (РНОКПП НОМЕР_62 , місцезнаходження: АДРЕСА_47 ),

70. ОСОБА_65 (РНОКПП НОМЕР_63 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

71. ОСОБА_66 (РНОКПП НОМЕР_64 , місцезнаходження: АДРЕСА_48 ),

72. ОСОБА_67 (РНОКПП НОМЕР_65 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

73. ОСОБА_68 (РНОКПП НОМЕР_66 , місцезнаходження: АДРЕСА_49 ),

74. ОСОБА_69 (РНОКПП НОМЕР_67 , місцезнаходження: АДРЕСА_50 ),

75. ОСОБА_70 (РНОКПП НОМЕР_68 , місцезнаходження: АДРЕСА_51 ),

76. ОСОБА_71 (РНОКПП НОМЕР_69 , місцезнаходження: АДРЕСА_52 ),

77. ОСОБА_72 (РНОКПП НОМЕР_70 , місцезнаходження: АДРЕСА_53 ),

78. ОСОБА_73 (РНОКПП НОМЕР_71 , місцезнаходження: АДРЕСА_54 ),

79. ОСОБА_74 (РНОКПП НОМЕР_72 , місцезнаходження: АДРЕСА_55 ),

80. ОСОБА_75 (РНОКПП НОМЕР_73 , місцезнаходження: АДРЕСА_56 ),

81. ОСОБА_76 (РНОКПП НОМЕР_74 , місцезнаходження: АДРЕСА_57 ),

82. ОСОБА_77 (РНОКПП НОМЕР_75 , місцезнаходження: АДРЕСА_58 ),

83. ОСОБА_78 (РНОКПП НОМЕР_76 , місцезнаходження: АДРЕСА_59 ),

84. ОСОБА_79 (РНОКПП НОМЕР_77 , місцезнаходження: АДРЕСА_60 ),

85. ОСОБА_80 (РНОКПП НОМЕР_78 , місцезнаходження: АДРЕСА_61 ),

86. ОСОБА_81 (РНОКПП НОМЕР_79 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

87. ОСОБА_82 (РНОКПП НОМЕР_80 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

88. ОСОБА_83 (РНОКПП НОМЕР_81 , місцезнаходження: АДРЕСА_62 ),

89. ОСОБА_84 (РНОКПП НОМЕР_82 , місцезнаходження: АДРЕСА_63 ),

90. ОСОБА_85 (РНОКПП НОМЕР_83 , місцезнаходження: АДРЕСА_64 ),

91. ОСОБА_86 (РНОКПП НОМЕР_84 , місцезнаходження: АДРЕСА_65 ),

92. ОСОБА_87 (РНОКПП НОМЕР_85 , місцезнаходження: АДРЕСА_66 ),

93. ОСОБА_88 (РНОКПП НОМЕР_86 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

94. ОСОБА_89 (РНОКПП НОМЕР_87 , місцезнаходження: АДРЕСА_67 ),

95. ОСОБА_90 (РНОКПП НОМЕР_88 , місцезнаходження: АДРЕСА_68 ),

96. ОСОБА_91 (РНОКПП НОМЕР_89 , місцезнаходження: АДРЕСА_69 ),

97. ОСОБА_92 (РНОКПП НОМЕР_90 , місцезнаходження: АДРЕСА_70 ),

98. ОСОБА_93 (РНОКПП НОМЕР_91 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ),

99. ОСОБА_94 (РНОКПП НОМЕР_92 , місцезнаходження: АДРЕСА_71 ),

100. ОСОБА_95 (РНОКПП НОМЕР_93 , місцезнаходження: АДРЕСА_72 ),

101. ОСОБА_96 (РНОКПП НОМЕР_94 , місцезнаходження: АДРЕСА_73 )

за участі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

1. Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб директора-розпорядника Рекрут Світлани Валеріївни (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27-Т, м.Київ, 04119; вул. Січових Стрільців, 15 м.Київ, 04053),

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірро-Трейдінг» (місцезнаходження: вул. Академіка Павлова 120, м.Харків, 61054),

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «АКП Харків-Реконструкція» (місцезнаходження: вул. Академіка Павлова 120, м.Харків, 61054),

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант-Харків» (місцезнаходження: вул. Ювілейна, 70, м.Краматорськ, Донецька обл., 84323),

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «КДС-ГРУП» (місцезнаходження: вул. Ювілейна, 70, м.Краматорськ, Донецька обл., 84323),

6. Фізична особа ОСОБА_97 (місцезнаходження: АДРЕСА_74 ),

7. Фізична особа ОСОБА_98 (місцезнаходження: АДРЕСА_75 ),

8. Фізична особа ОСОБА_99 ( АДРЕСА_76 ),

9. Фізична особа ОСОБА_100 (місцезнаходження: АДРЕСА_77 ),

10. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (місцезнаходження: вул. Сурикова, 3, корп. 8Б, м.Київ, 03035),

11. Фізична особа ОСОБА_101 (РНОКПП НОМЕР_95 , місцезнаходження: АДРЕСА_78 ),

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саландер», Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП-Трейдінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП Харків-Інвест», та фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права іпотеки та звернення стягнення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року у справі №922/1374/20, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що:

- у позичальника (ПАТ «ВіЕйБі Банк») наявна заборгованість перед позивачем за кредитним договором №43 від 13.10.2014 року, яка складається з: 1196981406,20 грн заборгованості за кредитом, 24041095,89 грн заборгованості за відсотками, 168144,12 грн пені за прострочення сплати;

- з метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» 31.10.2014 року укладено іпотечний договір. Предметом іпотеки є, серед іншого, нерухоме майно - нежитлова будівля літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м. в цілому, яка заходиться за адресою: АДРЕСА_79 , ринковою вартістю 545000000,00 грн;

- у 2016 році на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано судами вищих інстанцій, предмет іпотеки було фактично поділено на частини;

- у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внаслідок набуття чинності судового рішення, яке згодом було скасовано, державними реєстраторами були внесені відповідні відомості щодо здійснення поділу, реконструкції, тощо, щодо предмету іпотеки;

- в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про первинну реєстрацію права власності на спірне майно за фізичними особами та юридичними особами, та відсутні відомості про перехід права власності на спірне майно до проміжних чи кінцевого власників від ПАТ «ВіЕйБі Банк» за відплатним договором відчуження;

- станом на момент розгляду даного спору, іпотека НБУ є дійсною, проте в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існує низка записів про об`єкти нерухомого майна, які є складовими частинами предмету іпотеки, щодо яких НБУ звернувся з відповідним позовом про звернення стягнення;

- в Державному реєстрі іпотек наявний запис про обтяження на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "2Б-6", загальною площею 6 180,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_80 (предмет іпотеки в цілому), тому позовні вимоги НБУ щодо визнання за ним прав іпотеки на окремі її частини є безпідставними;

- звернення стягнення на окремі приміщення, як на частину об`єкта нерухомого майна (частину предмета іпотеки) в разі визначення предметом іпотеки за договором іпотеки будівлі у цілому, а не окремих приміщень, в даному випадку є неможливим;

- в результаті судового вирішення у справі №643/8914/16-ц не на користь осіб, які в подальшому відчужили предмет іпотеки третім особам та яких позивач визначив в якості відповідачів у справі, відбувається відновлення суб`єктивного речового права на майно в певної особи, у зв`язку із чим останні не можуть вважатися його власниками, тому положення статті 23 Закону «Про іпотеку» застосуванню не підлягають, оскільки відповідачі у справі не є власниками майна, переданого в іпотеку;

- права позивача не порушено відповідачами, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій справі задоволенню не підлягають за недоведеністю та необґрунтованістю;

- зобов`язання за кредитним договором на час розгляду даного спору не виконані, а отже, позовна давність не спливла; про застосування наслідків спливу строку позовної давності судом відхилено;

- на момент розгляду даного спору, власником майнових прав на нерухоме майно (нежитлову будівлю літ. "2Б-6" загальною площею 6180,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_81 , реєстраційний номер об`єкту 451609763101, інвентарний номер 1044441), які є відмінними від права власності, є ТОВ «ФК «Ассісто», якому ПАТ «ВіЕйБі Банк» на електронних торгах з продажу активів AT «ВТБ Банк» (номер лоту GL16N616802) продав всі майнові права на літ. "2Б-6".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2022 року касаційну скаргу Національного банку України задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року і рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 року у справі №922/1374/20 скасовано. Справу №922/1374/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Суд касаційної інстанції вказав, що за результатом розгляду вимог позивача про визнання за ним права іпотеки на спірне майно та звернення стягнення на це майно суди дійшли висновку про відсутність порушеного права позивача за захистом якого він звернувся з позовом до суду, поклавши в основу рішень помилковий висновок щодо неможливості звернення стягнення на окремі приміщення, як на частину об`єкта нерухомого майна (частину предмета іпотеки) у разі визначення предметом іпотеки за договором іпотеки будівлі у цілому, а не окремих приміщень. Посилаючись на дійсність іпотеки позивача та те, що в результаті судового вирішення справи №643/8914/16-ц не на користь осіб, які в подальшому відчужили предмет іпотеки третім особам та яких позивач визначив в якості відповідачів у цій справі, відбувається відновлення суб`єктивного речового права на майно в певної особи, суди тим не менш не мотивували такий свій висновок та не навели правового механізму можливого відновлення порушеного права позивача як іпотекодержателя предмета іпотеки, частини з якого складають спірне нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2022 року призначено справу №922/1374/20 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 року задоволено заяви Національного банку України про зміну предмету позову та залучення до справи співвідповідачів. Прийнято зміну предмету позову до провадження та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням. Крім того, ухвалено вважати сформованими позовні вимоги в редакції, викладеній у резолютивній частині ухвали, зокрема про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема позивачем надано відомості щодо права власності на об`єкти нерухомості у зв`язку з чим сформовано по кожному об`єкту та власнику окрему позовну вимогу (всього 274).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/1374/20 (повний текст складено та підписано 04.04.2024 року, суддя Усата В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2022 року у справі №922/1374/20. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 року у справі №922/1374/20. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 року у справі 922/1374/20.

Національний банк України з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

- рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року скасувати;

- прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі;

- судові витрати по справі покласти на відповідачів.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що:

- наявні у справі докази доводять, що об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачам у справі, виникли у результаті багаторазового поділу та реконструкції предмету іпотеки, такі об`єкти не є новоствореними об`єктами, оскільки створені з прив`язкою до вже існуючої нерухомості (предмет іпотеки), з використанням її функціональних елементів, або є виділеними в самостійні об`єкти від предмету іпотеки; іпотека поширюється на всі утворені у результаті реконструкції, поділу об`єкти нерухомого майна, а особи, до яких перейшло право власності на предмет іпотеки, набули статусу іпотекодавців, мають всі права та несуть всі обов`язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки.

- суд першої інстанції помилково вдався до дослідження обставин щодо скасування рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2008 року у справі №11/177-07, на підставі якого Науковотехнічне приватне підприємство «Дінас», як забудовник набуло право власності на предмет іпотеки.

- вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що станом на дату укладення між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та НТПП «Дінас» іпотечних договорів (13.08.2008 року та 30.01.2009 року) НТПП «Дінас» не був власником предмета іпотеки, оскільки на час укладення іпотечних договорів, рішення суду у справі №11/177-07 на підставі якого в Державному реєстрі прав здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за НТПП «Дінас», було чинним та скасоване лише постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року, тоді як на вказану дату НТПП «Дінас» вже не було власником предмета іпотеки. Таким чином скасування рішення суду у справі №11/177-07 не породжувало для ПАТ «ВіЕйБі Банк» жодних правових наслідків.

- не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку» на спірні правовідносини не поширюються, з підстав вказаних судом, а саме, що не відбулося переходу права власності на предмет іпотеки від ПАТ «ВіЕйБі Банк» (як іпотекодавця) до відповідачів у розумінні вимог зазначеної статті. Так, перехід права власності на предмет іпотеки від ПАТ «ВіЕйБі Банк» до відповідачів підтверджується зібраними у справі доказами, що повністю спростовує висновки суду про те, що такий перехід не відбувся, а іпотека залишилась чинною та слідує за таким об`єктом.

- вказує про помилковість оцінки висновку судового експерта і необґрунтовану відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2023 року у справі №922/1374/20. Встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1374/20.

Вказана ухвала була направлена зареєстрованим учасникам справи в підсистемі Електронний суд і отримана ними 09.05.2024 року. Незареєстрованим у системі Електронний суд копія ухвали суду була направлена засобами поштового зв`язку. Крім того на офіційному сайті суду було здійснено офіційне оголошення щодо відкриття апеляційного провадження та призначення дати судового засідання.

22.05.2024 року від позивача надійшло клопотання (вх.№7061), в якому просить суд визнати неповним висновок судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.11.2023 року №2384-23 у справі №922/1374/20; задовольнити клопотання Національного банку України про призначення у справі №922/1374/20 додаткової судової будівельно-технічної експертизи; поновити Національному банку України строк для подання до суду доказів, а саме: проектної, дозвільної та технічної документації по об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля літ. « 2Б-6», загальною площею 6180,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, 120 (Торгівельний комплекс, СТО, мотель зі стоянкою за адресою: м.Харків, вул. Павлова Академіка, 120), забудовником якого виступало Науково-технічне приватне підприємство «Дінас», код ЄДРПОУ 23757415; задовольнити клопотання Національного банку України про витребування доказів та витребувати у Харківської міської ради (Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, Департамент реєстрації Харківської міської ради, Архівний відділ Харківської міської ради, Департамент земельних відносин Харківської міської ради) належним чином засвідчені копії проектної, дозвільної та технічної документації щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлова будівля літ.« 2Б-6», загальною площею 6180,9 кв.м.; з архіву Господарського суду Харківської області, з матеріалів судової справи №11/177-07 позовну заяву Науково-технічного приватного підприємства «Дінас» з усіма додатками та додатково надані учасниками справи до суду документи, що стосуються предмета спору у справі №11/177-07.

Представник відповідача 44 (Гречаник Н.С.) надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№7250 від 27.05.2024 року), в якому заперечує проти позиції апелянта та вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим у зв`язку з чим просить залишити його в силі. У відзиві представник вказує, що ОСОБА_102 не може відповідати доброчесно набутим майном і має місце порушення самого позивача в рамках процедур при вчиненні правочинів з неплатоспроможним ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Крім того представник надав письмові заперечення щодо клопотання позивача і зазначив, що задоволення клопотання скаржника про призначення у справі судової експертизи на стадії апеляційного провадження фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Так розгляд справи тривав доволі довгий час і позивач не був обмежений у праві вчинити дії по наданню доказів і проведенню експертизи в суді першої інстанції. Натомість такі дії вчинялись у суді першої інстанції вже під час нового розгляду та на стадії розгляду справи по суті.

Представник відповідач 100 (Гаєвської С.В.) надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№7344 від 28.05.2024 року), в якому зазначає про добросовісність набувача, а саме, що ОСОБА_103 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_82 . Право власності на вказану квартиру Гаєвська С.В. набула на підставі відплатного договору купівлі-продажу від 06.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Новохатською І.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №250. На момент придбання квартири жодних заборон чи обтяжень, в тому числі, записів про наявність іпотеки, в державних реєстрах по ній не значилось. Представник відповідача (100) вказує, , що подані позивачем в суді першої інстанції клопотання про витребування додаткових доказів та проведення додаткової будівельно-технічної експертизи були заявлені з процесуальними порушеннями та не були достатньо обґрунтовані, тому суд першої інстанції не мав законних підстав для їх задоволення.

Представник відповідачів 95, 81, 71, 98, 86, 57, 42, 54, 77, 94, 78, 84, 45, 35, 31 також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№7346 від 28.05.2024 року), в якому зазначає, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про відсутність обтяження на нерухоме майно створює неспростовану у даній справі презумпцію належності права власності відповідачів на нерухоме майно, яке виступає предметом даного спору та є відмінним від предмету кредитного договору та укладеного між позивачем та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» іпотечного договору. Представник відповідачів наполягає на тому, що основна частина доводів апеляційної скарги, як і підстави позову, побудовані позивачем на хибній презумпції належності нерухомого майна, яке є предметом вимог у даному судовому провадженні до предмета іпотеки.

Відповідач 61 ( ОСОБА_104 ) надав відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№7350 від 28.05.2024 року), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/1374/20 залишити в силі. Свою позицію у справі мотивує посиланням на добросовісність набуття майна, а також вказує, що квартира не є предметом договору іпотеки.

Представник відповідачів 95, 81, 71, 98, 86, 57, 42, 54, 77, 94, 78, 84, 45, 35, 31 надав письмові заперечення щодо клопотання позивача (вх.№7529 від 31.05.2024 року). Так, заявляючи про необхідність призначення у справі додаткової експертизи, яка з огляду на поставлені питання спрямована на доведення пов`язаності нерухомого майна, яке є предметом стягнення з предметом іпотеки, позивач одночасно заявляє, що наявні у справі докази доводять, що об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачам у справі, виникли у результаті багаторазового поділу та реконструкції предмету іпотеки, такі об`єкти не є новоствореними об`єктами, оскільки створені з прив`язкою до вже існуючої нерухомості (предмет іпотеки), з використанням її функціональних елементів, або є виділеними в самостійні об`єкти від предмету іпотеки». Отже, на думку представника відповідачів, має місце непослідовна правова позиція позивача, позаяк немає необхідності призначати судову експертизу у разі, якщо інші докази, наявні у матеріалах справи, доводять аналогічні обставини. Представник відповідачів вважає, що призначення експертизи призведе до затягування розгляду справи.

31.05.2024 року матеріали справи №922/1374/20 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Представник відповідача (100) надав письмові заперечення щодо клопотання позивача (вх.№7686 від 04.06.2024 року), в яких просить у задоволенні клопотання Національного банку України про призначення у справі №922/1374/20 додаткової судової будівельно-технічної експертизи та витребування доказів - відмовити в повному обсязі.

Відповідач 61 також надала письмові заперечення на клопотання позивача (вх.№7693 від 05.06.2024 року) та звертає увагу суду апеляційної інстанції, що певна бездіяльність скаржника при збиранні доказів у суді першої інстанції, або небажання вчасно, як того вимагає процесуальний закон, скористатися своїми правами сторони у спорі не може слугувати зловживанням процесуальними правами скаржником. Так, у суді першої інстанції була призначена відповідна експертиза. Вже на стадії судового розгляду справи по суті з пропуском строків та без мотивування поважності пропуску строку позивач знов заявив клопотання про призначення експертизи, в задоволенні якого відмовлено. Намагаючись усунути недоліки доказової бази позовної заяви, позивач у суді апеляційної інстанції заявляє клопотання про призначення експертизи, що суперечить принципам господарського судочинства.

У судовому засіданні 10.06.2024 року оголошено про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи та витребування доказів і оголошено перерву до 28.06.2024 року.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивач мав, належним чином користуючись своїми процесуальними правами, подати усі докази суду першої інстанції. Разом з тим, клопотання про витребування доказів надано до суду апеляційної інстанції, хоча розгляд справи вже триває майже 4 роки.

Колегія суддів зазначає, що за результатом задоволення клопотання про призначення експертизи та її проведення у суді апеляційної інстанції фактично буде створено новий доказ у справі, що суперечить доктрині ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

Слід відмітити, що в суді першої інстанції призначалась експертиза, за її наслідком складено висновок та надано до суду, який підлягає оцінці на приписами ст.86 та ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідачів, викладених у запереченнях на клопотання, що надаючи до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення судової експертизи і витребування доказів позивач намагається усунути недоліки доказової бази щодо заявлених ним позовних вимог. Таким чином суд дійшов висновку про відмову в задоволенні відповідного клопотання.

27.06.2024 року від позивача надійшла заява (вх.№8662) - письмова промова у судових дебатах, яка долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.06.2024 року оголошено перерву до 24.07.2024 року.

22.07.2024 року представник відповідача 100 також надав письмове викладення виступу представника відповідача в судових дебатах (вх.№9613), який досліджено та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.07.2024 року присутні учасники справи оголосили свої вимоги у судових дебатах.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах, поясненнях, запереченнях доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до пункту 3 статті 7, пункту 1 статті 25 Закону України «Про Національний банк України» 13.10.2014 року між Національним банком України та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено кредитний договір №43, відповідно до умов якого кредитором надано позичальнику стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності на суму 1200000000,00 грн. на строк з 13.10.2014 року до 07.10.2016 року включно.

Процентна ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню, її розмір встановлюється на рівні подвійної облікової ставки Національного банку та становить 18,75% річних (облікова ставка Національного банку за станом на 13.10.2014 року становить 12,5%).

В пункті 1.2. кредитного договору встановлено графік повернення кредиту.

Позивачем було виконані умови кредитного договору та надано ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №700021464 від 13.10.2014 року та наявними у матеріалах справи виписками за кредитним договором.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За невиконання позичальником грошових зобов`язань нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період прострочення виконання зобов`язання, базовою кількістю днів для нарахування пені становить фактична кількість днів у місяці/році (пункти 1.6,1.7 кредитного договору).

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України (ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України).

За несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач нарахував позичальнику пеню, яка за розрахунком позивача склала 168144,12 грн.

ПАТ «ВіЕйБі Банк» не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 13.10.2014 року №43, внаслідок чого у позичальника станом на 13.04.2020 року наявна заборгованість за кредитом перед позивачем у розмірі 1221190646,21 грн., яка складається з 1196981406,20 грн. - кредиту, 24041095,89 грн. - за відсотками за користування кредитом, 168144,12 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року №733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних», запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк». В подальшому, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 Закону протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку Фонд складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» листом №13/1-42 від 25.03.2016 року повідомило позивача про акцептування вимог у загальному розмірі 5245065575,10 грн, з яких 1224239240,01 грн - заборгованість за кредитним договором.

Отже позичальником - ПАТ «ВіЕіБі Банк» визнано заборгованість за кредитним договором №43 перед НБУ (кредитором) у вказаному розмірі, що сторонами у справі не оспорюється.

Відповідно до пункту 1.8. кредитного договору забезпеченням за цим договором виступає, зокрема, нерухоме майно, крім об`єктів незавершеного будівництва, яке належить позичальнику або власнику істотної участі позичальника, або пов`язаний з власником істотної участі позичальника особі та перебуває на території України, оціночною вартістю 1850,0 млн.грн.

З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору, 13.10.2014 року між Національним банком та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, відповідно до умов якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» передало належне йому на праві власності нерухоме майно в іпотеку Національному банку нерухоме майно.

Предметом іпотеки за іпотечним договором є, серед іншого, нерухоме майно - нежитлова будівля літ. « 2Б-6», загальною площею 6180,9 кв.м., яка заходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, будинок 120, ринковою вартістю 545000000,00 грн, що підтверджується висновком про вартість об`єкта незалежної оцінки станом на 08.10.2014 року, наданим ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» (сертифікат оціночної діяльності №12589/11 від 28.10.2011 року, виданий ФДМУ).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі: іпотечного договору посвідченого 13.08.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. за реєстровим №2060, договору про зміни та доповнення від 30.06.2010 року за №1086 до іпотечного договору посвідченого 13.08.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. та реєстровим №2060, договору про зміни та доповнення від 28.12.2012 року за №2626 до іпотечного договору посвідченого 13.08.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу- Дахно О.А. за реєстровим №2060, договору про зміни та доповнення від 19.01.2009 року за №59 до іпотечного договору посвідченого 13.08.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. за реєстровим №2060, договору про зміни та доповнення від 15.01.2009 року за №48 до іпотечного договору посвідченого 13.08.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О. А. за реєстровим №2060, іпотечного договору, посвідченого 30.01.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального - округу Коляда Т.Г. за реєстровим №135, договору про зміни та доповнення від 01.10.2009 року за №1857 до іпотечного договору посвідченого 30.01.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коляда Т.Г. за реєстровим №135, договору про зміни та доповнення від 30.06.2010 року за №970 до іпотечного договору посвідченого 30.01.2009 року приватним: нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коляда Т.Г. та реєстровим №135.

Право власності на предмет іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 24.07.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Луценко П.Г., номер запису про право власності 6969675, реєстраційний номер об`єкту 451609763101 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 11.09.2014 року №26699227, виданий державним реєстратором реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Луценко П.Г.).

Предмет іпотеки під забороною (арештом) та в іпотеці, податковій заставі не перебуває (пункт 5.3. іпотечного договору).

Відповідно до пункту 1 іпотечного договору він забезпечує вимоги іпотекодержателя (Національного банку), що випливають із кредитного договору та всіма додатковими договорами, які укладені, або будуть укладені між іпотекодержателем та іпотекодавцем в майбутньому (у тому числі, щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо) з:

- повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені кредитним договором;

- сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому Кредитним договором.

Відповідно до підпункту 14.18.1. іпотечного договору іпотекодержатель має прав з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до пункту 14.9. іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору, іпотекодержатель має право задовільнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Відповідно до пункту 19 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до статті 33 та розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із пунктом 23 цього договору.

Відповідно до пункту 24 іпотечного договору термін дії договору - до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором, зазначеними в пункті 1 цього договору, та всіма додатковими договорами до них.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (стаття 1 Закону України «Про заставу»).

Згідно з ч.1 ст. 589 Цивільного кодексу України, в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, одним з видів застави є іпотека нерухомого майна, яка, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Способи звернення стягнення на предмет іпотеки встановлено статтями 36 - 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, серед яких визначено:

- у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою;

- особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки (див. рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 року у справі №8-р/2020).

При цьому, статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Тобто положеннями Закону України «Про іпотеку» чітко визначено наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, серед яких зазначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, а також підстави для припинення права іпотеки, серед яких відсутня така підстава припинення, як набуття права на майно щодо якого відсутня інформація про обтяження його іпотекою.

Відтак іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. У такому випадку у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов`язань іпотекодержатель в силу частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог.

Правові висновки про те, що у разі відчуження іпотечного майна вимога іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки має бути заявлена до особи, яка є власником такого майна на момент подання позову, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17, від 23.01.2020 у справі № 916/2558/18, від 18.04.2019 у справі № 15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, а також постанова від 24.06.2020 у справі № 904/9896/17).

Національний банк України вказує на те, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» визнало заборгованість за кредитним договором, а тому з огляду на положення іпотечного договору та чинного законодавства, внаслідок порушення боржником умов кредитного договору, а саме не повернення кредиту та процентів за користування ним, НБУ, як іпотекодержатель має право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою часткового погашення наявної заборгованості.

Позивач вказує, що предмет іпотеки - нежитлова будівля літ. « 2Б-6», загальною площею 6180,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Павлова Академіка, 120, ще у 2016 році був подроблений на 4 частини, кожна з яких зазнала багаторазового поділу, реконструкції, зміни площі, а у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито нові розділи, тому заявлено вимоги про визнання за Національним банком України права іпотеки на об`єкти нерухомого майна, які, як стверджує позивач, утворились в результаті поділу предмету іпотеки, а також вимоги про звернення стягнення на означені об`єкти нерухомого майна в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 13.10.2014 року №43 із встановленням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, встановленою на рівні, не нижчому на звичайні ціни на цей вид майна під час проведення виконавчих дій.

У той час, судом першої інстанції встановлено, що у 2003 році Науково-технічне приватне підприємство «Дінас», як забудовник земельної ділянки, загальної площею 1,4856 га, розташованої у м.Харкові, по вул. Академіка Павлова, 120, залучало до інвестування проекту з будівництва торговельного комплексу інвесторів.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі №11/177-07 від 15.01.2008 року визнано за НТПП «Дінас» право власності на торговельний центр - нежитлову будівлю літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року рішення Господарського суду Харківської області у справі №11/177-07 від 15.01.2008 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову НТПП «Дінас» відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року у справі №11/177-07 залишено без змін.

При цьому, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі №11/177-07 відмовлено у відкритті провадження за заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

У постанові Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року та постанові Вищого господарського суду України від 11.07.2017 року у справі №11/177-07 вказано, що за ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Проте, судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна у відповідності до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та Закону України «Про основи містобудування», та не містять доказів звернення Науково-технічного приватного підприємства «Дінас» до Харківської міської ради для вирішення в установленому законом порядку питання щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю літ. "2Б-6" загальною площею 6180,90 кв.м, що розташована за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, або доказів відмови відповідача оформити право власності на вказані об`єкти нерухомого майна, та не доведено, що відповідачем, порушено права та законні інтереси позивача.

Таким чином, на момент укладення іпотечного договору, посвідченого 13.08.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А., реєстровий №2060, такого об`єкту як нежитлова будівля літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м. у м.Харкові по вул. Академіка Павлова, 120, у юридичному розумінні не існувало.

За зальним юридичним правилом, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків, з моменту його ухвалення.

Суд першої інстанції вказав і суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, що позивач не надав до суду документів, які б підтверджували введення в експлуатацію нежитлової будівлі літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м., за адресою м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, та проведення державної реєстрації права власності на неї як станом на момент 13.08.2008 року, так і на момент укладення іпотечного договору між Національним Банком України та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» на іншій підставі, крім рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2008 року у справі №11/177-07.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі №585/2843/17.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої-п`ятої ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У постанові від 23.05.2019 року у справі №922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою на підставі правовстановлюючих документів вже набутого права та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Отже, державна реєстрація не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, тому ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не можна.

Оскільки рішення Господарського суду Харківської області у справі №11/177-07 від 15.01.2008 року скасовано, то воно не створювало жодних правових наслідків, а НТПП «Дінас» не набуло право власності на літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

З огляду на вищевказане, можна дійти висновку, що НТПП «Дінас» ніколи не мало права розпоряджатись об`єктом нерухомості шляхом передання його в іпотеку, відповідно і ПАТ «ВіЕйБі Банк» не могло набути такого права.

Те саме стосується і набуття права власності на спірне майно фізичними особами - ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 .

На підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 06.06.2016 року у справі №643/6032/16-ц нежитлову будівлю літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_81 було поділено на окремі об`єкти нерухомості та визнано право власності на нього за іншими особами, а саме:

- ОСОБА_105 право власності на нежитлові приміщення №1-15 1-го поверху загальною площею 850,9 кв.м, нежитлові приміщення №1-24 4-го поверху загальною площею 756,8 кв.м., що розташовані у нежитловій будівлі літ. КМ-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_81 ;

- ОСОБА_106 право власності на нежитлові приміщення №1-21 1-го поверху загальною площею 1110,6 кв.м., та нежитлові приміщення №1-19 2-го поверху загальною площею 322,7 кв.м., що розташовані у нежитловій будівлі літ. КЛ-6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_81 ;

- ОСОБА_107 право власності на нежитлові приміщення №1-22 3-го поверху загальною площею 291,4 кв.м., нежитлові приміщення №1-14 4-го поверху загальною площею 225,5 кв.м, нежитлові приміщення 1-17 5-го поверху загальною площею 223,7 кв.м, та нежитлові приміщення №1-10 6-го поверху загальною площею 196,0 кв.м, що розташовані у нежитловій будівлі КЛ-6, та нежитлові приміщення №1-34 5-го поверху загальною площею 622,4 кв.м., що розташовані у нежитловій будівлі літ. КМ-5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_83 ;

- ОСОБА_109 право власності на нежитлові приміщення №1-12 2-го поверху загальною площею 823,0 кв.м, нежитлові приміщення №1-9 3-го поверху загальною площею 757,9 кв.м., що розташовані у нежитловій будівлі літ. КМ-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_81 .

Так, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 року у справі №643/8914/16-ц позов ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 до Науково-технічного приватного підприємства «Дінас», ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», про витребування з чужого незаконного володіння - задоволено. Визнано незаконним володіння ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», нежитловою будівлею літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_81 . Витребувано з чужого незаконного володіння ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», на користь ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 нежитлову будівлю літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_81 .

19.10.2016 року на підставі рішення Московського суду м. Харкова від 22.09.2016 року у справі №643/8914/16-ц державним реєстратором Калініною Л.М. скасовано в ДРРПНМ право власності ПАТ «ВіЕйБі Банк» на предмет іпотеки.

У подальшому 03.07.2017 року рішенням Апеляційного суду Харківської області у справі №643/8914/16-ц, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 16.01.2019 року, рішення Московського суду м. Харкова від 22.09.2016 року у справі №643/8914/16-ц скасовано, в позові відмовлено повністю.

14.12.2017 року рішенням Апеляційного суду Харківської області у справі №643/6032/16-ц, що залишене без змін постановою Верховного Суду від 17.05.2018 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 року у справі №643/6032/16-ц скасоване, у позові відмовлено повністю.

З матеріалів справи слідує, що правовою підставою відчуження частин предмету іпотеки третім особам, слугувало, насамперед, рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 року у справі №643/8914/16-ц, яке було скасоване судами вищих інстанцій.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що первинного права власності на спірне майно не виникло взагалі в жодної особи та предмет іпотеки за договором наразі не сформований як об`єкт права власності.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що протягом 2016-2023 років об`єкти нерухомості, які позивач вважає частиною предмету іпотеки, неодноразово відступались іншим особам, відбувався їх багаторазовий поділ та реконструкція, внаслідок чого змінювалась їх площа, а у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкривались нові розділи, що підтверджується відомостями з ДРРПНМ та відомостями, внесеними до реєстраційних справ щодо спірного нерухомого майна.

Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості щодо об`єктів нерухомого майна, що розташовані у нежитловій будівлі літ. КМ-5 та літ. КЛ-6 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_81 , а також містяться відомості про первинну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_112 , ОСОБА_109 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 року у справі №643/8914/16-ц, яке в подальшому було скасовано. Проте відсутні будь-які відомості про перехід права власності на спірне майно до проміжних чи кінцевого власників саме від ПАТ «ВіейБі Банк».

Стаття 23 Закону України «Про іпотеку» визначає, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Проте наведені положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на те, що переходу права власності на предмет іпотеки від ПАТ «ВіЕйБі Банк» (як іпотекодавця) до відповідачів у даній справі у розумінні вимог зазначеної статті не відбулося. Також не відбулося переходу права власності від ПАТ «ВіЕйБі Банк» до фізичних осіб на підставі скасованого рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 року у справі №643/8914/16-ц, оскільки за вказаним рішенням майно було витребувано від ПАТ «ВіЕйБі Банк» як із чужого незаконного володіння (тобто від особи, яка не набула законних підстав права власності та не мала законних підстав утримувати його у себе).

Істотною обставиною є те, що відповідачі у даній справі є власниками житлових квартир, а їх набуття відбувалось за відплатними договорами і у відношенні данних об`єктів не було наявно записів про їх обтяження, тобто відповідні особи є добросовісними набувачами майна.

Важливим є те, що об`єкти спірного нерухомого майна - будівлі за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд.120, літ. "КМ-5" та літ. "КЛ-6" є відмінним від нежитлової будівлі літ. "2Б-6", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_84 та є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 13.10.2014 року.

Враховуючи те, що Національний банк України вважає, що нерухоме майно, яке є предметом позову у даній справі, а саме 130 квартир та 7 об`єктів нежилих приміщень створено з використанням функціональних елементів предмету іпотеки (фактично є складовими частинами однієї будівлі - предмету іпотеки), судом першої інстанції ухвалою від 30.03.2023 року у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та на розгляд експерта поставлено наступні питання:

1. Чи є об`єкт нерухомого майна - будівля за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "КМ-5", створеним в результаті реконструкції (ремонту) нерухомого майна - будівлі за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "2Б-6", або є новозбудованим об`єктом?

2. Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об`єкті нерухомого майна будівля літ. "КМ-5" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120?

3. Який орієнтовний період побудови об`єкта нерухомого майна - будівлі літ. "КМ-5" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120?

4. Чи є об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_84 , а саме: 2428170963101 (нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 -:- 16, № 17, № 18 та № 19 у будівлі літ. "КМ - 5", загальною площею 793,3 кв.м.); 2428165363101 (нежитлові приміщення 1-го поверху № 16а, № 16б, № 20, № 21, № 22 та № 23 у будівлі літ. "КМ - 5" загальною площею 140,2 кв.м.); 1334323663101 (нежитлові приміщення першого поверху №1-:-21 загальною площею 1 110,6 кв.м.); 1644226063101 (нежитлові приміщення 2-го поверху № 9, 11-:-53, 84/100 частин приміщень № 1, 2, 8 (місця загального користування) загальною площею 1 156,2 кв.м. в літ. "КЛ-6"); 1644204963101 (нежитлові приміщення 2-го поверху № 3, 4, 5, 6, 7, 10, 16/100 частин приміщень № 1, 2, 8 (місця загального користування) загальною площею 212,8 кв.м. в літ. "КЛ-6"); 2526858063120 (нежитлове приміщення 5-го поверху № 3 в літ. "КЛ-6", загальною площею 6,2 кв.м.); 2526856963120 (нежитлове приміщення 3-го поверху № 3, нежитлове приміщення 4-го поверху № 3, нежитлове приміщення 6-го поверху № 3, 8 в літ. "КЛ-6", загальною площею 47,6 кв.м.); 1313512663101 (квартира 101 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 28,1 кв.м., житловою площею: 25 кв.м.); 1313515063101 (квартира 102 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 14,3 кв.м., житловою площею: 11,2 кв.м.); 1313518663101 (квартира 103 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 13,8 кв.м., житловою площею: 10,7 кв.м.); 1313521163101 (квартира 104 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею:18,2 кв.м., житловою площею: 14,5 кв.м.); 1313551863101 (квартира 105 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 22,3 кв.м., житловою площею: 14,5 кв.м.); 1313554063101 (квартира 106 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 18,9 кв.м., житловою площею: 16 кв.м.); 1313557663101 (квартира 107 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 16,1 кв.м., житловою площею: 13,2 кв.м.); 1313560563101 (квартира 201 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 18,6 кв.м., житловою площею: 15,7 кв.м.); 1313562763101 (квартира 202 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 16,8 кв.м.); 1313565263101 (квартира 203 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 16,1 кв.м.); 1313567663101 (квартира 204 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 21,1 кв.м., житловою площею: 15,4 кв.м.); 1313569363101 (квартира 205 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 31,4 кв.м., житловою площею: 25 кв.м.); 1313573363101 (квартира 206 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 36 кв.м., житловою площею: 33,4 кв.м.); 1313575863101 (квартира 207 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 27,2 кв.м., житловою площею: 24,3 кв.м.); 1313577463101 (квартира 301 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 18,9 кв.м., житловою площею: 16 кв.м.); 1313579963101 (квартира 302 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 16,1 кв.м., житловою площею: 13,2 кв.м.); 1313582363101 (квартира 303 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 18,6 кв.м., житловою площею: 15,7 кв.м.); 1313584263101 (квартира 304 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 16,8 кв.м.); 1313586463101 (квартира 305 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 16,1 кв.м.); 1313588563101 (квартира 306 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 21,1 кв.м., житловою площею: 15,4 кв.м.); 1313590763101 (квартира 307 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 31,4 кв.м., житловою площею: 25 кв.м.); 1313592363101 (квартира 401 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 26,2 кв.м., житловою площею: 17,5 кв.м.); 1313594063101 (квартира 402 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20 кв.м., житловою площею: 12,8 кв.м.; 1313595963101 (квартира 403 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 25,2 кв.м., житловою площею: 16,8 кв.м.); 1313597163101 (квартира 404 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 16, 8 кв.м.); 1313599363101 (квартира 405 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 16 кв.м.); 1313600963101 (квартира 406 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 21,1 кв.м., житловою площею: 15,4 кв.м.); 1313613263101 (квартира 501 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 31,5 кв.м., житловою площею: 25,1 кв.м.); 1689426163101 (квартира 502-503 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 30,7 кв.м., житловою площею: 27,5 кв.м.); 1313617063101 (квартира 504 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею:18,5 кв.м., житловою площею: 15,6 кв.м.); 1313617863101 (квартира 505 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 16,8 кв.м.); 1313619063101 (квартира 506 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею:20,9 кв.м., житловою площею: 16 кв.м,); 1313624663101 (квартира 601 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 21,1 кв.м., житловою площею: 15,4 кв.м.); 1313625963101 (квартира 602 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 31,5 кв.м,, житловою площею: 25,1 кв.м.); 1313627363101 (квартира 603 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 31,5 кв.м., житловою площею; 26,5 кв.м.); 1313628363101 (квартира 604 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 23,1 кв.м.. житловою площею; 19,7 кв.м.); 1313629963101 (квартира 605 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 21,3 кв.м., житловою площею: 18,7 кв.м.); 1313631263101 (квартира 606 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 50,1 кв.м, житловою площею: 42,1 кв.м.); 1224418363101 (квартира 201 в будівлі літ. "КМ-5", загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1227581863101 (квартира 202 загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1218058063101 (квартира 203 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19.25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1283032063101 (квартира 204 загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1134675263101 (квартира 205 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17,0 кв.м.); 1200791863101 (квартира 206 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м); 1193595363101 (квартира 207 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1201927163101 (квартира 208 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1200762063101 (квартира 209 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1200780463101 (квартира 210 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1264377863101 (квартира 211 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 45,2 кв.м., житловою площею: 42,2 кв.м); 1264365963101 (квартира 212 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 38 кв.м., житловою площею: 35 кв.м.); 1290953463101 (квартира 213 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1290994663101 (квартира 214 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 16,25 кв.м, житловою площею: 14 кв.м.); 1289023063101 (квартира 215 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 19,25 кв.м, житловою площею: 17 кв.м.); 1291003263101 (квартира 216 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 16,25 кв.м, житловою площею: 14 кв.м.); 1159783263101 (квартира 217 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 19,25 кв.м, житловою площею: 17,0 кв.м.); 1274867363101 (квартира 218 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 16,25 кв.м, житловою площею: 14,0 кв.м.); 1167498563101 (квартира 219 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 19,25 кв.м, житловою площею: 17 кв.м.); 1209937263101 (квартира 220 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 16,25 кв.м, житловою площею: 14 кв.м.); 1167519263101 (квартира 221 в будівлі літ. "КМ-5 загальною площею: 19,25 кв.м, житловою площею: 17 кв.м.); 1202667163101 (квартира 222 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1291010063101 (квартира 223 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 29,85 кв.м., житловою площею: 23,75 кв.м.); 1228545263101 (квартира 224 загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1227587463101 (квартира 301 загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1224358463101 (квартира 302 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16, 25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1136233163101 (квартира 303 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17,0 кв.м.); 1146048863101 (квартира 304 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14,0 кв.м.); 1218307763101 (квартира 305 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м,); 1130512663101 (квартира 306 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1135180563101 (квартира 307 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17.0 кв.м.); 1135039863101 (квартира 308 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14,0 кв.м.); 1136118263101 (квартира 309 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17,0 кв.м.); 1130491163101 (квартира 310 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1255204763101 (квартира 311 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 45,2 кв.м., житловою площею: 42,2 кв.м.); 1255224563101 (квартира 312 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 38 кв.м., житловою площею: 35 кв.м.); 1164021263101 (квартира 313 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1241306363101 (квартира 314 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14,0 кв.м.); 1154345263101 (квартира 315 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1196667363101 (квартира 316 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1166884063101 (квартира 317 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1196746163101 (квартира 318 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1289047663101 (квартира 319 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1196759963101 (квартира 320 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м.., житловою площею: 14 кв.м.); 1156264863101 (квартира 321 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 19,25 кв.м., житловою площею: 17 кв.м.); 1196711363101 (квартира 322 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1291043863101 (квартира 323 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 41 кв.м., житловою площею: 35 кв.м.); 1228585563101 (квартира 324 загальною площею: 16,25 кв.м., житловою площею: 14 кв.м.); 1291084863101 (квартира 401 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 43,7 кв.м., житловою площею: 39,5 кв.м.); 1291098563101 (квартира 402 в будівлі літ, "КМ-5" загальною площею: 34,7 кв.м., житловою площею: 31,7 кв.м.); 1161475863101 (квартира 403 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 27 кв.м., житловою площею: 23,3 кв.м.); 1163171563101 (квартира 404 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 16,4 кв.м., житловою площею: 13,4 кв.м.); 1134513263101 (квартира 405 в будівлі літ, "КМ-5" загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 18,5 кв.м.); 1137330063101 (квартира 406 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею; 13,35 кв.м., житловою площею: 11,1 кв.м.); 1134867963101 (квартира 407 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 18,5 кв.м.); 1137302463101 (квартира 408 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 13,35 кв.м., житловою площею: 11,1 кв.м,); 1152969463101 (квартира 409 загальною площею: 28 кв.м., житловою площею: 25 кв.м.); 1155183563101 (квартира 410 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 15,85 кв.м., житловою площею: 13,6 кв.м.); 1167533763101 (квартира 411 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 37,3 кв.м., житловою площею: 34,3 кв.м.); 1291104563101 (квартира 412 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 28,1 кв.м., житловою площею: 25,5 кв.м.); 1282842863101 (квартира 413 в будівлі літ, "КМ-5" загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 17,9 кв.м.); 1178036063101 (квартира 414 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 13,35 кв.м., житловою площею: 11,1 кв.м.); 1284258163101 (квартира415 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 17,9 кв.м.); 1176497363101 (квартира 416 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 13,35 кв.м., житловою площею: 11,1 кв.м.); 1241345863101 (квартира 417 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 20,9 кв.м., житловою площею: 17,9 кв.м.); 1179918863101 (квартира 418 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 27 кв.м., житловою площею: 24,75 кв.м.); 1275825163101 (квартира 419 загальною площею: 20.9 кв.м., житловою площею: 17.9 кв.м.); 1291109863101 (квартира 420 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 27,55 кв.м., житловою площею: 25,3 кв.м.); 1291114563101 (квартира 421 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 36,6 кв.м., житловою площею: 33,6 кв.м,); 1291118663101 (квартира 422 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 28 кв.м., житловою площею: 24,2 кв.м.); 1291124563101 (квартира 423 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 32,25 кв.м., житловою площею: 27 кв.м.); 1155081063101 (квартира 501 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 24 кв.м., житловою площею: 21,75 кв.м.); 1323034863101 (квартира 502 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 32,7 кв.м., житловою площею: 29,7 кв.м.); 1149073563101 (квартира 503 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 27 кв.м., житловою площею: 24,75 кв.м.); 1273519163101 (квартира 504 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 22,0 кв.м., житловою площею: 19,0 кв.м.); 1259266363101 (квартира 505 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 27,0 кв.м., житловою площею: 24,75 кв.м.); 1273603063101 (квартира 506 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 22,0 кв.м., житловою площею: 19,0 кв.м.); 1179852863101 (квартира 507 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 12,8 кв.м., житловою площею: 10,5 кв.м.); 1273606963101 (квартира 508 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 22,0 кв.м., житловою площею: 19,0 кв.м.) 1311478563101 (квартира 509 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею; 27 кв.м., житловою площею: 24,75 кв.м.); 1273569763101 (квартира 510 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 22,0 кв.м., житловою площею: 19,0 кв.м.); 1192218963101 (квартира 511 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 12,75 кв.м., житловою площею: 10,5 кв.м.); 1282986163101 (квартира 512 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 22,0 кв.м., житловою площею: 19,0 кв.м.); 1193575863101 (квартира 513 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею; 12,75 кв.м., житловою площею: 10,5 кв.м.); 1323036263101 (квартира 514 в будівлі літ. КМ-5 загальною площею: 22 кв.м., житловою площею: 19 кв.м.); 1218170663101 (квартира 515 в будівлі літ. "КМ-5" загальною площею: 27 кв.м., житловою площею: 24,75 кв.м.); 1323037963101 (квартира 516 в будівлі літ. КМ-5 загальною площею: 22 кв.м., житловою площею: 19 кв.м.); 1323040063101 (квартира 517 в будівлі літ. КМ-5 загальною площею: 22 кв.м., житловою площею: 19 кв.м.); 1308294463101 (квартира 518 у літ. "КМ-5" загальною площею: 22 кв.м., житловою площею: 19 кв.м.); 1218228963101 (квартира 519 в будівлі у літ. "КМ-5" загальною площею: 22 кв.м., житловою площею: 19 кв.м.); 1282957263101 (квартира 520 в будівлі у літ. "КМ-5" загальною площею: 22,0 кв.м., житловою площею: 19,0 кв.м.); 1323041063101 (квартира 521 у будівлі літ. КМ-5 загальною площею: 22 кв.м., житловою площею: 19 кв.м.), такими, що створені з прив`язкою до нежитлової будівлі літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 120 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 451609763101) та з використанням її функціональних елементів?

5. Яким чином об`єкти нерухомого майна, перелік яких наведено вище у пункті 4, були створені (нове будівництво, поділ, реконструкція, тощо), із зазначенням усіх об`єктів нерухомості, з використанням функціональних елементів яких вони були створені, починаючи від новоствореного і закінчуючи останнім об`єктом нерухомого майна?

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №922/1374/20 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок № 2384-23 від 20.11.2023 року, в якому заначено:

Перше питання:

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження, а саме проектно-технічної документації на будівництво об`єкту - будівлі за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "КМ-5", експерту не надається можливим надати категоричну відповідь на питання чи є зазначений об`єкт створеним в результаті реконструкції (ремонту) нерухомого майна - будівлі за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "2Б-6", або є новозбудованим об`єктом.

Друге питання:

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження, а саме проектно-технічної документації на будівництво об`єкту - будівлі за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "КМ-5 , експерту не надається можливим надати категоричну відповідь на питання щодо виду будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо), який фактично виконаний на об`єкті нерухомого майна будівля літ. "КМ-5" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Третє питання:

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження, а саме проектно-технічної документації на будівництво об`єкту - будівлі за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "КМ-5", експерту не надається можливим надати категоричну відповідь на питання щодо орієнтовного періоду побудови об`єкта нерухомого майна - будівлі літ. "КМ-5" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Четверте питання:

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження, а саме проектно-технічної документації на будівництво об`єкту - будівлі за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, експерту не надається можливим надати категоричну відповідь на поставлене питання.

Відповідно до ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Проаналізувавши висновок експертів №2384-23 від 20.11.2023 року, то експерт фактично не зміг надати відповіді на поставлені судом в ухвалі питання у зв`язку з відсутністю документального підтвердження, а саме проектно-технічної документації на будівництво об`єкту - нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2023 року було задоволено клопотання судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, а саме зобов`язано відповідачів надати до Господарського суду Харківської області: проектну документацію по об`єкту нерухомого майна - будівля за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120; дозвільну документацію на проведення будівельних робіт.

Однак, витребувані судом докази до суду надані не були.

Наразі в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б надали змогу встановити, що спірне нерухоме майно, яке є предметом позову у даній справі, а саме 130 квартир та 7 об`єктів нежилих приміщень створено з використанням функціональних елементів предмету іпотеки (фактично є складовими частинами однієї будівлі - предмету іпотеки).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів 26.02.2024 року. Однак, таке клопотання було надано вже після проведення судової експертизи та більше ніж 1,5 роки перебування справи на новому розгляді. При цьому, позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про витребування доказів та не наведено причин неможливості подання такого клопотання у встановлені процесуальним законодавством строки. А отже, вказане стало підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Східний апеляційний господарський суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю позивачем своєї позиції у справі.

Щодо клопотань відповідачів про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Проте, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що судом відмовлено в позові з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, клопотання відповідачів про застосування позовної давності правомірно відхилено.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача - Національного банку України не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/1374/20, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/1374/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.08.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення24.07.2024
Оприлюднено07.08.2024
Номер документу120826935
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання

Судовий реєстр по справі —922/1374/20

Ухвала від 17.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 17.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 13.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 07.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 20.12.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 13.12.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Шатерніков М.І.

Постанова від 28.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 28.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 28.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 28.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні