Рішення

від 06.08.2024 по справі 907/495/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/495/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Берегівської міської ради, м. Берегове

до відповідача державного підприємства «Дослідне господарство Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», Берегівський р-н, Закарпатська обл., село Велика Бакта

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Івано-Франківськ

про скасування арешту,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Берегівською міською радою заявило позов до державного підприємства «Дослідне господарство Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про скасування арешту. Позов заявлено з посиланням на ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 104, 316, 319, 321, 327, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 20, 24, 30, 162 ГПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою суду від 30.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 05.06.2024 надійшла заява вх. №02.3.1-02/4596/24, за наслідками розгляду якої суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою від 10.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Вказана ухвала суду від 10.06.2024 р. була надіслана відповідачу 12.06.2024 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке повернуто до суду 03.07.2024 р., з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, взявши до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що рішення Чопської сільської ради №117 від 11.10.2012 було прийнято на баланс сільської ради будівлю сільського будинку культури за адресою: с. Чома, вул. Петефі, буд. 49 (далі будівля або спірний об?єкт). Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірний об?єкт зареєстроване за Чомською сільською радою 03.03.2015.

Рішення Берегівської міської ради від 14.12.2020 №35 «Про початок реорганізації міських рад шляхом приєднання до Берегівської міської ради» вирішила розпочати процедуру реорганізації Чомської сільської ради шляхом приєднання до Берегівської міської ради. Згідно пункту 2 цього ж рішення встановлено, що Берегівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чомської сільської ради.

Зазначає, що при проведенні реєстраційних дій посадовими особами Берегівської міської ради було виявлено, що на будівлю на підставі постанови б/н від 04.11.2009 виданої Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, встановлено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.

Стверджує, що станом на дату подання позовної заяви власником об`єкту нерухомості: сільського будинку культури у с. Чома є Берегівська міська рада як правонаступник Чомської сільської ради, водночас обтяження накладене на підставі постанови б/н від 04.11.2009 унеможливлює розпорядження власником Берегівською міською радою вказаним майном.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки Берегівська міська рада в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, відтак Берегівська міська рада змушена звернутись до суду з позовом про скасування арешту на належне їй майно.

Правова позиція Відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Відповідно до рішення Берегівської міської ради від 14.12.2020 № 10 «Про утворення старостинських округів Берегівської міської територіальної громади, з метою забезпечення представництва інтересів жителів населених пунктів сформованої Берегівської міської територіальної громади, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 572-р від 13.05.2020 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області», враховуючи постанову Верховної Ради України «Про утворення і ліквідацію районів» № 807 від 17.07.2020, та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Берегівська міська рада утворила Чомський старостинський округ із центром в с. Чома, до складу якого входить територія села Чома.

Згідно з рішенням Берегівської міської ради від 14.12.2020 №35 «Про початок реорганізації міських рад шляхом приєднання до Берегівської міської ради» вирішила розпочати процедуру реорганізації Чомської сільської ради шляхом приєднання до Берегівської міської ради. Згідно пункту 2 цього ж рішення встановлено, що Берегівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чомської сільської ради.

Позивач зазначає, що при проведенні інвентаризації об`єктів нерухомого майна виникла необхідність перереєстрації об`єктів нерухомого майна за Берегівською міською територіальною громадою.

Рішення Чомської сільської ради №117 від 11.10.2012 було прийнято на баланс сільської ради будівлю сільського будинку культури (далі будівля або спірний об`єкт).

Водночас при проведенні реєстраційних дій посадовими особами Берегівської міської ради було виявлено, що на будівлю на підставі постанови б/н від 04.11.2009 виданої Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, встановлено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.

Берегівська міська рада звернулась з запитом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (лист від 20.09.2021 року №03-24/876).

Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 07.07.2022 року повідомило, що в межах виконавчого провадження №15108372 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області № 15/22 від 26.05.2006, сторонами якого були ТОВ «Агро-Лан» - як стягувач, та ДП «Дослідне господарство Закарпатського інституту агропромислового виробництва» - як боржник , 05.11.2009 було накладено арешт на майно боржника. Крім того, зазначили, що у відділі примусового виконання рішень відсутні відомості щодо виконання вищезазначеного виконавчого документу.

Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України у відповідь на запит №03-17/64 від 27.01.2022, листом від 23.02.2022 року повідомила, що виконавче провадження №15108372 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області № 15/22 від 26.05.2006 постановою начальника підрозділу ПВР ВДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області від 29.09.2009 було передано з ВДВС Берегівського районного управління юстиції до ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області та приєднано до зведеного виконавчого провадження, за яким боржником виступає ДП «Дослідне господарство Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН».В межах вказаного зведеного виконавчого провадження було накладено арешт на сільський будинок культури, що знаходиться за адресою: с. Чома, вул. Петефі, буд. 49. На момент накладення арешту на майно власником сільського будинку культури в с. Чома була держава в особі ДП «Дослідне господарство Закарпатського інституту агропромислового виробництва».

Берегівська міська рада звернулась до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про зняття арешту з майна №03-17/376 від 06.07.2022. В задоволенні заяви про зняття арешту на майно було відмовлено оскільки Берегівська міська рада не є стороною виконавчого провадження (лист від 20.09.2021 року №03-24/876)

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2015 (індексний номер 34577609) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2015 (індексний номер 34579025) власником об`єкту нерухомості: сільського будинку культури у с. Чома є Чомської сільської ради.

Водночас накладені обтяження унеможливлює розпорядження вказаним майном власником Берегівською міською радою, як правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чомської сільської ради.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Право власності належить до основоположних прав, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 Міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2015 (індексний номер 34577609) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2015 (індексний номер 34579025) право власності на сільський будинок культури у с. Чома зареєстровано за Чомською сільською радою.

Разом з тим, як вже зазначалося, рішенням Берегівської міської ради від 14.12.2020 №35 «Про початок реорганізації міських рад шляхом приєднання до Берегівської міської ради» вирішила розпочати процедуру реорганізації Чомської сільської ради шляхом приєднання до Берегівської міської ради. Згідно пункту 2 цього ж рішення встановлено, що Берегівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чомської сільської ради.

Таким чином, станом на дату ухвалення даного судового рішення, Берегівська міська рада є власником вказаного нерухомого майна.

Однак, як свідчать матеріали справи, станом на дату ухвалення судового рішення у даній справі на вказане нерухоме майно накладено обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9217057, зареєстровано: 05.11.2009 об 10:29:57 підстава обтяження: постанова, серія та номер: б/н, виданий 04.11.2009, видавник: ППВР.

З огляду на викладене, існування вказаного вище арешту на нерухоме майно порушує право його власника на вільне користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку що позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження факту накладення арешту належного йому майна, а тому такий арешт підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2422,40 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Зняти арешт сільського будинку культури (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590724221204, номер запису про право власності 8961164 від 03.03.2015), загальною площею 2450,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Чома, вулиця Петефі, будинок 49, накладений на підставі постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції, серія та номер: б/н, яка видана 04.11.2009, реєстраційний номер обтяження: 9217057, 05.11.2009 року, номер запису про обтяження: 8961196.

3.Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, пр.Свободи, 10-А, 90252, ЄДРПОУ 00724815) на користь Берегівської міської ради Закарпатської області (Україна, 90202, Закарпатська обл., місто Берегове(пн), вулиця Богдана Хмельницького, будинок 7, ЄДРПОУ 04053683) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 06.08.2024

Суддя Л.В. Андрейчук