Ухвала

від 02.08.2024 по справі 910/9072/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

02.08.2024Справа № 910/9072/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 8В, код ЄДРПОУ 42094646) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Доміра-1" (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕРЕВЛЯНСЬКА, будинок 20/2, код ЄДРПОУ 39992886) про стягнення за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 420073448 від 20.12.2018 року заборгованості в сумі 86 754,18 грн. за спожиту електричну енергію та 302,80 грн. судового збору,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Доміра-1" про стягнення за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 420073448 від 20.12.2018 року заборгованості в сумі 86 754,18 грн. за спожиту електричну енергію та 302,80 грн. судового збору.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Як встановлено судом, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу обґрунтована, зокрема, наявністю заборгованості боржника з оплати за спожиту згідно Договору про постачання електричної енергії споживачу № 420073448 від 20.12.2018 року електричної енергії, розмір якої, як зазначено заявником, становить 86 754,18 грн. та визначений з урахуванням здійсненого боржником в березні 2024 року платежу в сумі 50 000,00 грн.

При цьому в якості доказів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, надано копію рахунку - фактури за спожиту електричну енергію № 5239174377 від 29.02.2024 року за лютий 2024 року на суму 136 754,18 грн., а також Заяви - приєднання від 20.12.2018 року до договору про постачання електричної енергії споживачу, за наслідками підписання якої боржником останнім укладено зі стягувачем як постачальником вищевказаний Договір, та текст самого правочину з додатком № 2 до нього.

Проте, зазначаючи в тексті позовної заяви про здійснення постачання електричної енергії за Договором на суму 86 754,18 грн. та здійснення часткової оплати в сумі 50 000,00 грн., заявником не надано доказів здійсненої боржником часткової оплати, яка врахована заявником при визначенні розміру заборгованості, та про яку зазначено в тексті поданої заяви, а також належним чином засвідченої копії додатку № 3 до даного Договору.

Таким чином, за висновками суду заявлена до стягнення сума у розмірі 86 754,18 грн. боргу за спожиту електричну енергію є непідтвердженою, оскільки з матеріалів заяви не вбачається наявності обставин неоплати електричної енергії за спірним Договором саме на вказану суму, позаяк виходячи зі змісту наданих доказів суд позбавлений можливості визначити документальне обґрунтування виникнення залишку боргу ОК "ЖБК "Доміра-1" саме у заявленому розмірі.

При цьому, наданий заявником розрахунок заборгованості боржника від 22.07.2024 року за відсутності первісних бухгалтерських документів щодо оплати не може бути розцінений судом в якості належного доказу на підтвердження розміру заявлених в заяві про видачу судового наказу вимог.

Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов`язання.

Проте, надані заявником докази не можуть свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за Договором поставки № 1958 від 26.10.2021 року в сумі 2968,66 грн., відтак заявлені вимоги не відповідають засадам наказного провадження.

За змістом пункту п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.148 ГПК України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності та відсутні докази, які б підтверджували відсутність спору про право, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі 86 754,18 грн., суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Доміра-1" про стягнення за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 420073448 від 20.12.2018 року заборгованості в сумі 86 754,18 грн. за спожиту електричну енергію на підставі п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" у видачіз судового наказу за вимогою до боржника - Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Доміра-1" про стягнення за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 420073448 від 20.12.2018 року заборгованості в сумі 86 754,18 грн. за спожиту електричну енергію.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон