Рішення

від 06.08.2024 по справі 910/7175/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2024Справа № 910/7175/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, ідентифікаційний код 34694548)

про стягнення 93 225, 44 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" (далі - відповідач) про стягнення 93 225, 44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт від 12.01.2022 №4600004675 в частині своєчасного виконання передбачених договором робіт, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 66 589, 60 грн пені та 26 635, 84 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

28.06.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" подано відзив на позовну, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними, та такими, що містять у собі ознаки зловживання правом, оскільки замовник міг у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду на підставі ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України, а також п. 12.2 договору, натомість позивач з 09.10.2022 не вчиняв жодних дій до моменту подання позову 07.06.2024; крім того в листі від 10.10.2023 №ТОВВИХ-23-14351 позивач повідомив про припинення зобов`язань за договором, а відтак подання даного позову є недобросовісною поведінкою з боку позивача.

02.07.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідачем не наведено підстави, які б спростували аргументи, викладені у позовній заяві, водночас позивач не погоджується із твердженнями щодо зловживання своїм правом, оскільки підставою для звернення з позовом про стягнення штрафних санкцій стало порушення підрядником своїх зобов`язань за договором; також безпідставними є посилання відповідача на закінчення строку дії договору, оскільки вказане не є підставою для припинення зобов`язань за договором.

Відповідач своїм правом на подання заперечень, передбаченим приписами статті 167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

12.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" (далі - підрядник) укладено договір на виконання проєктно-вишукувальних робіт №4600004675 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати «Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція газорозподільної станції «Стримба» (коригування ПД) (Будівельні роботи та поточний ремонт)» (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування №21.74.08 від 15.07.21 (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Відповідно до умов пункту 1.3. договору, у редакції, викладеній в додатковій угоді №3 від 15.09.2022, підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі - календарний графік), який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 460 календарних днів з дати укладання договору.

У додатку №3 до договору у редакції, викладеній в додатковій угоді №3 від 15.09.2022 (додаток №1 до додаткової угоди №3) сторони затвердили наступний календарний графік виконання проєктно-вишукувальних робіт:

І етап робіт (Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування) вартістю 62 941,53 грн починається з дати укладання договору та закінчується протягом 270 календарних днів;

ІІ етап робіт (Коригування проектної документації стадія «Проект», проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації) вартістю 140 466, 99 грн починається з дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчується протягом 150 календарних днів;

ІІІ етап робіт (Коригування проектної документації стадія «Робоча документація» вартістю 113 684, 79 грн починається з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчується протягом 40 календарних днів.

Порядок здачі та приймання робіт визначений у розділі 5 договору.

Так, підрядник після виконання робіт згідно із Календарним графіком (додаток № 3) передає замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проектування (додаток № 1) проектну документацію для проведення відомчої експертизи замовника, разом із супровідним листом (пункт 5.1. договору).

Замовник після отримання електронної версії проектної документації зобов`язаний прийняти її та провести відомчу експертизу, за результатами якої надати підряднику лист- повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проектної документації або лист з переліком зауважень, які повинен усунути підрядник та надати замовнику скориговану проектну документацію (пункт 5.2. договору).

Підрядник після отримання листа-повідомлення від замовника про завершення відомчої експертизи ініціює подання проектної документації на експертизу в експертну організацію про що укладає відповідний договір (пункт 5.3. договору).

Після отримання позитивного експертного звіту експертної організації, підрядник передає замовнику оригінал та копію експертного звіту, видану експертною організацією, паперові-примірники проектної документації, акт здачі-приймання виконаних робіт (пункт 5.4. договору).

Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 (п`яти) днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання (пункт 5.5. договору).

Замовник протягом 5-ти (п`яти) днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов`язується повернути підряднику один примірник оформленого акта (пункт 5.6. договору).

За змістом пункту 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

Пунктом 8.3. договору погоджено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 17 травня 2023 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 12.1. договору у редакції, викладений в додатковій угоді №3 до договору).

Замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання своїх зобов`язань підрядником, повідомивши в письмовій формі про це у строк 20 (двадцять) календарних днів до дати дострокового розірвання договору (пункт 12.2. договору у редакції, викладений в додатковій угоді №3 до договору).

10.10.2023 позивач звернувся до відповідача з листом (повідомлення) №ТОВВИХ-23-14351, в якому зазначив про припинення зобов`язань за договором з моменту отримання цього повідомлення, у зв`язку з закінченням терміну дії договору та втратою замовником пріоритету реконструкції об`єкта. Вказане повідомлення відповідач отримав нарочно 21.12.2023, про що свідчить особистий підпис його керівника.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує про те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №4600004675 від 12.01.2022 роботи з проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція газорозподільної станції «Стримба» (коригування ПД) (Будівельні роботи та поточний ремонт)» в погоджені строки не виконав, у зв`язку з чим просить стягнути штрафні санкції у загальному розмірі 93 225, 44 грн.

В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголошує на тому, що замовник мав право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, що передбачено ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України, а також п. 12.2 договору, однак позивач з 09.10.2022 не вчиняв жодних дій до моменту подання позову 07.06.2024; крім того в листі від 10.10.2023 №ТОВВИХ-23-14351 останній повідомив про припинення зобов`язань за договором, який слід трактувати і в контексті припинення зобов`язань зі сплати штрафних санкцій, отже пред`явлення даних позовних вимог є недобросовісною поведінкою з боку позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 890 ЦК України встановлено, що підрядник, зокрема, зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

У статті 846 Цивільного кодексу України закріплено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 1.3. договору погоджено, що підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі - календарний графік), який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 460 календарних днів з дати укладання договору.

У додатку №3 до договору сторони затвердили наступний календарний графік виконання проєктно-вишукувальних робіт: І етап робіт починається з дати укладання договору та закінчується протягом 270 календарних днів; ІІ етап робіт починається з дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчується протягом 150 календарних днів; ІІІ етап робіт починається з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 40 календарних днів.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту пункту 1.3. договору та додатку №3 до договору, строк виконання відповідачем проєктно-вишукувальних робіт на момент розгляду справи настав.

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, визначені договором роботи не виконав, проектну документацію замовнику не передав, і доказів зворотного матеріали справи не містять.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені та штрафу.

Пунктом 8.3. договору погоджено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення строків виконання робіт, позивачем, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 8.3 договору, нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 66 589, 60 грн за період з 18.04.2023 по 09.10.2023 та штраф у розмірі 26 635, 84 грн.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Разом з цим, суд зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо зловживання позивачем своїм правом та про недобросовісність поведінки позивача.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб`єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов`язків.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, частина третя статті 39 ЦК України), а оскільки обов`язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.

Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічна правова позиція у постановах Верховного Суду: від 04.09.2020 у справі №311/2145/19-ц, від 12.10.2021 у справі № 311/2121/19, від 09.11.2022 у справі №205/7254/18, від 16.11.2022 у справі № 524/6479/20.

Так, під час розгляду даної справи судом встановлений, а відповідачем не спростований факт порушення ним, як підрядником, своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного виконання проєктно-вишукувальних робіт.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 12.2. договору передбачено право замовника достроково розірвати цей договір у разі невиконання своїх зобов`язань підрядником, повідомивши в письмовій формі про це у строк 20 (двадцять) календарних днів до дати дострокового розірвання договору.

В свою чергу, стаття 849 Цивільного кодексу України визначає права замовника під час виконання роботи, а саме: - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦК України).

Отже, право замовника на відмову від договору підряду є диспозитивним, та здійснюється ним на основі вільного волевиявлення, а його нереалізація протягом тривалого часу, наслідком чого може бути нарахування штрафних санкцій (у випадку порушення підрядником строків виконання робіт), не може розцінюватись як зловживання особою своїм правом.

Щодо посилань відповідача на повідомлення від 10.10.2023 №ТОВВИХ-23-14351 про припинення зобов`язань за договором суд зазначає, що зі змісту даного листа не вбачається відмови позивача у майбутньому від вимог про сплату штрафних санкцій за порушення, яке мало місце під час дії договору, а відтак його надсилання жодним чином не свідчить про порушення позивачем доктрини venire contra factum proprium.

Водночас, статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про зловживання позивачем своїми правами, і судом таких не встановлено.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення штрафні санкції.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, ідентифікаційний код 34694548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490) пеню в сумі 66 589 грн 60 коп., штраф у сумі 26 635 грн 84 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу судовий наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.08.2024

Суддя Л.Г. Пукшин