Ухвала

від 05.08.2024 по справі 910/9410/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.08.2024Справа № 910/9410/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до REGIONAL CONCENTS LIMITED

про повернення коштів,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 про повернення контрагентом - REGIONAL CONCENTS LIMITED коштів у розмірі 1500,00 доларів США.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

За положеннями ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Перевіривши подану ОСОБА_1 заяву, суд встановив, вона не відповідає вимогам до форми та змісту позовної заяви, визначеним у ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у ній не зазначено: повного найменування сторін, їх місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; не зазначено ціни позову; відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Водночас, зі змісту поданого ОСОБА_1 позову вбачається, що ця особа діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕЛА» (ідентифікаційний код 45077178), втім вказане товариство не зазначене позивачем.

Суд встановив, що позовні вимоги обгрунтовані тим, що компанією REGIONAL CONCENTS LIMITED отримано передоплату за поставку авокадо до України, однак не виконано умови (не визначені які умови) та повідомлено про підробку документів. При цьому, позовна заява не містить належного правового обґрунтування позовних вимог, правових підстав (норм закону), за якими він просить стягнути заборгованість з відповідача.

Водночас, заявником долучено копію контракту № 1А/05/24 від 29.05.2024, укладеного між REGIONAL CONCENTS LIMITED та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРВЕЛА», однак жодних посилань на умови вказаного контракту та які саме його умови порушено REGIONAL CONCENTS LIMITED, заявником не наведено.

Суд звертає увагу позивача, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В свою чергу, суд встановив, що заявник у поданій заяві посилається виключно на статтю 190 Кримінального кодексу України, який не може бути застосований під час розгляду справ у порядку господарського судочинства.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зазначає, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

При цьому, суд також звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

В той же час, суд встановив, що подана позовна заява має грошовий вираз, оскільки спрямована на отримання від REGIONAL CONCENTS LIMITED коштів в сумі 1500,00 доларів США, тобто даний позов є позовом майнового характеру, в той час як позовну вимогу у прохальній його частині позивачем викладено як вимогу немайнового характеру шляхом зобов`язання вчинити певні дії (шляхом повернення коштів), внаслідок чого неможливо визначити конкретно спосіб захисту, у який позивач має намір захистити свої права, свободи чи інтереси.

Крім того, відповідно до вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Втім, позивачем не було долучено належних та допустимих доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншому учаснику справи.

При цьому, суд зазначає, що ст. 365 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Приписами ст. 164 Господарського процесуального кодексу України імперативно передбачено обов`язок позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками у визначений законом спосіб (поштове відправлення або електронний кабінет), що спрямоване на дотримання принципу змагальності та рівності учасників процесу.

У випадку визначення відповідачем іноземної юридичної особи, яка не має та не зобов`язана мати електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд», відповідно обов`язок надіслання копії позовної заяви з додатками повинен бути виконаний позивачем з дотриманням положень статей 42, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що в якості доказу на підтвердження сплати судового збору заявником долучено квитанцію про сплату № KQL3-1L53-RBME від 29.07.2024 на суму 100,00 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Тобто, якщо позовна вимога стосується стягнення коштів у розмірі 1500,00 доларів США, судовий збір мав бути сплачений позивачем виходячи із гривневого еквіваленту ціни позову. Тобто, якщо на день оплати (29.07.2024) курс гривні до долару США становив 40,5493, відповідно, за подання позову про стягнення 1500,00 доларів США судовий збір мав бути сплачений у розмірі 3028,00 грн, оскільки 1,5 відсотка від ціни позову 60 823,95 грн (1500 * 40,5493) становить 912,35 грн, тобто менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Втім, позивачем в якості доказу сплати судового збору за звернення із даним позовом до суду позивачем надано квитанцію на суму 100,00 грн, тобто, у розмірі меншому, ніж необхідно (на 2 928,00 грн).

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Аналогічні положення відображено у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якої у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Частиною 1 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Разом з тим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем подано до суду документи, які складені іноземною (англійською) мовою, без супроводження нотаріально засвідченим перекладом вказаних документів українською мовою, а саме: Proforma invoice (додаток 1), protocol (додаток 2), претензія (додаток 5).

Отже, позивач не дотримався окремих вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» № 3200-IX від 29.06.2023, яким, зокрема внесено зміни до ряду норм Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, учасникам справи слід вчиняти процесуальні дії у справі, зокрема, щодо подання до суду процесуальних документів, з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із ідентифікаційним кодом 45077178 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується Відповіддю № 2708402, сформованою за відповідним запитом суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до частин 2, 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали) із визначенням конкретного складу сторін та ціни позову, коректного змісту позовних вимог відповідно до обраного способу захисту прав та інтересів, а також викладенням правових підстав позову; доказів надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи з дотриманням положень статей 42, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України; доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір»; нотаріально засвідченого перекладу на українську мову додатків до позовної заяви, які складені іноземною мовою (Proforma invoice (додаток 1), protocol (додаток 2), претензія (додаток 5); у разі визначення позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕЛА» - доказів реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко