Рішення

від 29.07.2024 по справі 911/836/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/836/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Національної служби здоров`я України до Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області про стягнення 109 831,06грн, за участі представників від:

позивача - Сич О.А. (витяг з реєстру);

відповідача - Артеменко Д.М. (довіреність від 05.05.2024)

ВСТАНОВИВ:

Національна служба здоров`я України (далі - позивач, НСЗУ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач, КНП «ІМЦПМСД» ІМР КО) про стягнення 109 831,06грн переплати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за результатами перерахунку вартості послуг, наданих за договором №0000-79Н5-М000 від 11.01.2020 з медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій, встановлено, що за таким договором відповідачу сплачено на 109 831,06грн більше, однак, відповідач не повернув переплачені грошові кошти на вимогу (т.1 а.с.1-4).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (т.1 а.с.70-71).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 24.04.2024 о 23:54, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.72-73).

В силу п.2 ч.6 та абз.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 25.04.2024.

25.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (т.1 а.с.74).

08.05.2024, у строк, визначений ч.1 ст.251 ГПК України, відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.78-82).

Заперечуючи проти задоволення заявлених вимог, КНП «ІМЦПМСД» ІМР КО зазначає, що:

- сторонами проведено звірку розрахунків, а у 2021 року на вимогу позивача повернуто 35501,35грн за договором як переплату;

- відповідач позбавлений можливості перевірити подані позивачем дані та розрахунок надмірно сплачених коштів, оскільки позивач не надав відомостей щодо пацієнтів, окрім їх ID, що унеможливлює перевірку та виключення подвійного повернення надмірно сплачених коштів позивачу, оскільки у КНП «ІМЦПМСД» ІМР КО відсутній доступ до відповідної бази даних;

- відповідач є неприбутковою організацію та 90% коштів, отриманих в межах виконання договорів, спрямовує на виплату заробітної плати працівників.

Також, разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про зобов`язання позивача подати детальний розрахунок сум позовних вимог та витребування у позивача інформації про пацієнтів, які зазначені як ID пацієнта і ID декларації по кожному з пацієнтів для верифікації: прізвище, ім`я по-батькові і дату народження пацієнта; місце проживання/реєстрації пацієнта; ІРЗ пацієнта; серія і номер паспорта, дату видачі і орган що видавав даний паспорт пацієнту; лікарі закладу з якими укладено декларації; контактні номера мобільних телефонів пацієнтів; дати і причини звернення пацієнтів до лікарів закладу; дати укладення декларацій з лікарями закладу; дати розірвання декларацій з лікарями закладу та причини розірвання (смерть, перехід до іншого ЗОЗ тощо); інформацію про дати переходу з вікової групи в іншу вікову починаючи з 01.01.2021.

У відповіді на відзив (т.1 а.с.180-183), яка зареєстрована судом 16.05.2024, оскільки сформована та направлена до суду позивачем через систему «Електронний суд» 15.05.2024 після закінчення роботи суду, позивач підтримує заявлені вимоги та вказує, що:

- раніше направлена претензія, за якою відповідачем здійснено повернення коштів, стосується повернення коштів, у зв`язку з припиненням декларацій, укладених педіатром з пацієнтами у день досягнення ними 18 років;

- механізм перевірки інформації відповідачу відомий;

- відповідач, який є надавачем послуг, використовуючи дані додатку 1 «Підстави для перерахунку 38571999» до претензії може отримати усю необхідну для перевірки інформацію, звернувшись до медичної інформаційної системи;

- за результатами проведеної позивачем верифікації та перерахунку коштів, що є повноваженнями НСЗУ, встановлено факти не надання послуг, які оплачені.

Заперечення від відповідача у встановлений судом строк до суду не надходили; з заявою про продовження строку, встановленого для подання заперечень, відповідач до суду не звертався.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2024: відмовлено КНП «ІМЦПМСД» ІМР КО у задоволенні клопотання про витребування у НСЗУ детального розрахунку сум позовних вимог, що включено до тексту відзиву; витребувано у НСЗУ у вигляді довідки (витягу) інформацію про пацієнтів, які зазначені як ID пацієнта, та інформацію щодо декларацій, які вказані як ID декларації, що зазначені у додатку до претензії від 10.10.2023 №34803/2-17-23, а саме: прізвище, ім`я по-батькові і дату народження пацієнта, його ІРЗ; інформацію про лікаря закладу, з якими укладено декларацію та дату її укладення; дату звернення пацієнтів до лікарів закладу в спірний період; дати розірвання декларацій з лікарями закладу та підставі їх розірвання; дати переходу з вікової групи в іншу вікову групу в спірний період (січень 2020 року - березень 2021 року); зобов`язано позивача витребувані докази надати в строк до 09.06.2024; призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.06.2024 о 16:20; визнано явку сторін в судове засідання обов`язковою (т.1 а.с.200-203).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 31.05.2024 о 14:55, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.204-205).

06.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

В поданому клопотанні відповідач повідомляє про бездіяльність позивача, що полягає у недоплаті грошових коштів відповідачу за 2020 рік за деклараціями, ненадання достовірних відомостей щодо переплат. На підтвердження відповідних обставин відповідач долучає: акт звірки розрахунків; реєстр актів виконаних робіт за 2020-2021 роки; запити від 01.05.2024 №182, від 04.02.2022 №95 та відповіді від 07.05.2024 №954/30.16-31а, від 21.04.2022 №12203/5-15-22 (т.1 а.с.206-207).

10.06.2024 позивачем подано клопотання про продовження на 30 днів строку для подання витребуваних судом доказів (т.1 а.с.226).

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на неможливість надати витребувані докази у встановлений строк через необхідність збору великого об`єму інформації, а також у зв`язку із періодичними відключеннями електричної енергії (т.1 а.с.226).

Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 10.06.2024, судом: частково задоволено клопотання позивача про продовження строку на подання доказів до 01.07.2024; в судовому засіданні оголошено перерву до 16:15 08.07.2024 (т.1 а.с.227-228).

Частково задовольняючи клопотання позивача про продовження строку на подання витребуваних судом доказів, суд керувався положеннями ч.2 ст.119 ГПК України, та врахував викладені позивачем обставини неможливості подання витребуваних доказів у встановлений строк, а також великий об`єм інформації, який має бути оброблений позивачем для створення відповідної довідки. Разом з тим, встановлюючи строк подання таких доказів до 01.07.2024, суд виходив з того, що, відповідно до положень ч.1 ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті, і такий строк вже майже вичерпаний судом.

Перерва в судовому засіданні оголошена судом на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, враховуючи продовження строку для подання витребуваних доказів, необхідних для об`єктивного вирішення спору у справі.

08.07.2024 від позивача надійшла заява, яка сформована в підсистемі «Електронний суд» 05.07.2024, про надання доказів, до якої фактично в електронній формі приєднані два файли (інформація з реєстру декларацій, інформація з реєстру вацієнтів), які неможливо переглянути (т.1 а.с.230-231).

Враховуючи відповідні обставини, 08.07.2024 позивачем подано клопотання про продовження строку для подання витребуваних судом доказів, яке обґрунтовано неможливістю подати докази у встановлений строк з причин періодичного відключення електропостачання, що спричиняє збільшення тривалості обробки інформації (т.1 а.с.236).

Ухвалами, які занесені до протоколу судового засідання від 08.07.2024, судом: продовжено позивачу строк, встановлений ухвалою від 31.05.2024 для подання витребуваних доказів, до 11.07.2024; надано дозвіл відповідачу для надання пояснень щодо поданих доказів; оголошено перерву в судовому засіданні до 10:00 12.07.2024.

Судом надано дозвіл відповідачу для надання пояснень щодо витребуваних доказів на підставі ч.5 ст.161 ГПК України, оскільки це необхідно для прийняття обґрунтованого рішення та забезпечення прав учасників, враховуючи подання позивачем доказів на вимогу суду, що раніше не долучались (т.1 а.с.237-240).

Строк на подання витребуваних доказів продовжено судом на підставі ч.2 ст.119 ГПК України, оскільки приєднані до заяви позивача, що надійшла через підсистему «Електронний суд», файли, що мали містити витребувану інформацію, виявились пустими.

Перерва в судовому засіданні оголошена судом на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, враховуючи необхідність надання суду витребуваних доказів, продовження строку для їх подання та встановлення відповідачу строку для реалізації права на подання на підставі ч.5 ст.161 ГПК України додаткових пояснень щодо доказів, які будь надані позивачем.

09.07.2024 (сформовано в підсистемі «Електронний суд» 08.07.2024) до суду надійшла заява позивача з витребуваними доказами (т.2 а.с.1-2).

З дотриманням встановленого судом строку, від відповідача надійшов документ із назвою «клопотання про долучення доказів», який за своїм змістом є поясненням відповідача щодо поданих позивачем доказів, які на думку відповідача не підтверджують обставини, на які позивач посилається, та містять розбіжності (т.2 а.с.236-237; 240-241).

12.07.2024 в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, представник відповідача проти позову заперечував.

Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 12.07.2024, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14:45 29.07.2024 (т.2 а.с.243-251).

29.07.2024 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду та вирішення питання про повернення судового збору.

Ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 29.07.2024, судом відмовлено у задоволені заяви про залишення позову без розгляду.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд керувався положеннями п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, відповідно до якої залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача можливо лише до початку розгляду справи по суті.

Втім, розгляд відповідної справи по суті розпочато ще 10.06.2024, оскільки відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті у справі, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження починається або з відкриття першого судового засідання, або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

11.01.2020 між НЗСУ (далі - замовник) та КНП «ІМЦПМСД» ІМР КО (далі - надавач) укладено договір №0000-79-H5-М000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (т.1 а.с.34, зворот - а.с.39; далі - договір).

Відповідно до п.п. 8-10, 13, 14 договору визначено, що: надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник - оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів; медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до договору; умови закупівлі та специфікації, визначенні в оголошенні про укладення цього договору, є невід`ємною частиною договору; медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до нього договору; договір є договором на користь третіх осіб - пацієнтів у частині надання їм медичних послуг надавачем; пацієнт набуває прав на отримання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, згідно з договором з моменту подання надавачеві в уставленому законодавством порядку декларації.

Згідно пп.3-4 п.16 договору, замовник, має право: проводити моніторинг виконання умов договору, зокрема шляхом звірки повноти та достовірності інформації, що внесена у звіт про медичні послуги за договором, з інформацією, що міститься в системі, медичною документацією та іншими даними, що свідчать про надання послуг згідно з цим договором, та у разі виявлення невідповідностей чи порушень умов цього договору здійснювати перерахунок сплачених коштів за звітом про медичні послуги; за результатами моніторингу складати висновок, до якого в разі виявлення порушень додається довідка із зазначенням відповідних пунктів договору.

Як визначено пп.1, 4, 13, 17, 27 п.19 договору, надавач зобов`язаний: належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання згідно з договором; надавати якісні медичні послуги відповідно до специфікацій та встановлених законодавством вимог; своєчасно вносити до системи повну та достовірну інформацію, у тому числі медичну документацію та звіти про медичні послуги, вносити медичні записи, записи про направлення і рецепти до системи у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням положень специфікації; забезпечити внесення до системи достовірної інформації про надавача, його керівника, медичних працівників, підрядників та уповноважених осіб (в тому числі про припинення трудових відносин з працівником надавача або договірних відносин з підрядником) не пізніше наступного робочого дня з дня її зміни; проводити внутрішній контроль виконання договору його працівниками та підрядниками відповідно до додатку 3 до договору, вживати заходи з усунення порушень у разі їх виявлення, розробляти та виконувати план удосконалення медичного обслуговування за договором відповідно до пункту 202 договору.

Пунктом 201 договору визначено, що сторони зобов`язуються постійно співпрацювати з метою забезпечення належного виконання умов договору, підвищення якості та доступності медичного обслуговування пацієнтів, зокрема, шляхом проведення кожною зі сторін систематичного спостереження за своєчасністю внесення, повнотою та достовірністю інформації у системі, вжиття заходів до усунення неточностей. Відповідним пунктом договору передбачено, що з метою спостереження за організацією надання медичних послуг за договором або вироблення з надавачем спільного плану удосконалення медичного обслуговування за договором замовник, має право проводити моніторинг дотримання надавачем умов цього договору, у випадках: отримання інформації про несвоєчасне внесення, або внесення неповної інформації за договором в систему; отримання інформації про можливі порушення надавачем чи його підрядниками умов договору; отримання від пацієнтів скарг на надавача та його підрядників; неподання або подання не в повному обсязі надавачем документів та пояснень, що стосуються надання медичних послуг за договором.

Надавач зобов`язаний подати замовнику звіт про медичні послуги у строки, встановлені у додатках до цього договору (п.22 договору).

У разі виявлення невідповідностей між даними звіту про медичні послуги та інформацією, що міститься в системі, даними фінансової чи статистичної звітності, медичної документації, замовник має право подати надавачеві заперечення до звіту про медичні послуги протягом десяти календарних днів з дати його надходження; надавач зобов`язаний розглянути заперечення та подати уточнений звіт про медичні послуги з усунутими невідповідностями протягом трьох календарних днів з дати їх надіслання замовником (п.23 договору).

Як узгоджено сторонами п.231 договору, у разі коли надавач у встановлений строк не подав звіт за звітний період або уточнений звіт із врахованими запереченнями замовника відповідно до пункту 23 цього договору, надавач має право подати такий звіт разом зі звітом за наступний звітний період; у випадку неподання звіту (уточненого звіту) за грудень поточного року у встановлений строк дані такого звіту не враховуються у наступних звітних періодах та не підлягають оплаті.

У разі виявлення обставин, що призводять до збільшення або зменшення суми оплати за звітом про медичні послуги за попередні звітні періоди, за умови документального підтвердження таких обставин та узгодження їх сторонами, сума оплати у поточному звіті про медичні послуги коригується на відповідну суму зменшення або збільшення суми оплати, що відображається у розділі «розрахунок-коригування» (п.24 договору).

Замовник зобов`язується оплачувати медичні послуги, включені у звіт про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 23 цього договору, відповідно до тарифу із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених відповідно до законодавства, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках до цього договору (п.25 договору).

Відповідно до п.26 договору оплата медичних послуг згідно з цим договором здійснюється на підставі звіту про медичні послуги надавача протягом десяти робочих днів з дати підписання обома сторонами звіту про медичні послуги з урахуванням вимог пункту 23 цього договору; у разі здійснення попередньої оплати медичних послуг за договором, відповідно до законодавства, підставою для оплати є рахунок від надавача; обов`язок з оплати за договором є виконаним у належний строк з моменту подачі замовником відповідного платіжного доручення до органів державної казначейської служби.

У разі встановлення за результатами моніторингу розбіжностей між відомостями, поданими надавачем у звітах про медичні послуги, та інформацією або документами, що містяться в системі, статистичній звітності надавача, документах, які підтверджують надання медичних послуг, медичній документації, іншими фактичними даними про надання медичних послуг, а також виявлення декларацій, що подані з порушенням встановленого МОЗ порядку їх подання, або у разі самостійного виявлення фактів надміру сплачених коштів за договором, надавач зобов`язаний зменшити суму оплати за звітом про медичні послуги за поточний період на суму надміру сплачених коштів; у разі неможливості подання уточненого звіту про медичні послуги або здійснення перерахунку оплати за звітом про медичні послуги поточного періоду надавач повинен здійснити повернення надміру сплачених коштів протягом п`яти календарних днів з дати отримання відповідної вимоги замовника або самостійного виявлення факту надміру сплачених коштів (п.35 договору).

У разі коли після оплати за звітом про медичні послуги буде встановлено невідповідність даних звіту про медичні послуги інформації, що міститься в системі, статистичній звітності надавача, документам, які підтверджують надання медичних послуг, деклараціям, іншим фактичним даним про надання медичних послуг, надавач зобов`язаний повернути замовнику надміру сплачені кошти протягом трьох календарних днів з дати надіслання повідомлення замовником; у разі неповернення надміру сплачених коштів замовник має право відповідно зменшити суму оплати у наступних звітних періодах (п.38 договору).

Пунктом 48 договору визначено, що такий договір набуває чинності з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020; строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін не більше ніж на три місяці.

Так, п.1 спеціальних умов надання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, що є додатком №1 до договору (т.1 а.с.39; далі - спеціальні умови) сторони визначили місця надання медичних послуг та їх адреси.

Відповідно до п.4 спеціальних умов: звітним періодом є один календарний місяць; надавач зобов`язаний подати звіт про медичні послуги до 5 числа звітного періоду; у звіті про медичні послуги, пов`язані з наданням первинної медичної допомоги, повинна бути зазначена кількість пацієнтів, які подали в установленому МОЗ порядку надавачеві декларації станом на 1 число звітного періоду із зазначенням вікових груп та інших критеріїв, що впливають на застосування коригувальних коефіцієнтів.

Загальна орієнтовна ціна договору в частині надання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, становить 45 888 041,00 гривень; сторони можуть час від часу переглядати загальну орієнтовну ціну договору з внесенням відповідних змін до нього (п.6 спеціальних умов).

Також, між позивачем та відповідачем 31.01.2020, 04.11.2020, 10.12.2020 укладено договори №0000-79Н5-М0000 про внесення змін до договору №0000-79Н5-М0000 про обслуговування населення за програмою медичних гарантій (т.1 а.с.125-147), якими сторони вносили зміни до п.6 спеціальних умов, що визначає ціну договору, а саме збільшували до: 45 888041грн - в редакції від 31.01.2020; 53008107грн - в редакції від 04.11.2020, 52830115грн - в редакції від 10.12.2020.

За результатами надання медичних послуг певній категорії пацієнтів за період з січня по грудень 2020 року, відповідачем складено звіти про обсяг медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогу, які у деяких випадках складені з урахуванням здійсненого перерахунку за попередній місяць та зменшенням вартості послуг у поточному місяці на підставі такого перерахунку, а саме:

- №38571999.20А11 від 14.01.2020 за січень 2020 року на суму 4 041 795,50грн (т.1 а.с.148);

- №38571999.20В11 від 04.02.2020 за лютий 2020 року на суму 4 114 850,65грн (т.1 а.с.148, зворот - а.с.149);

- №38571999.20С11 від 03.03.2020 за березень 2020 року на суму 4 178 949,86грн (т.1 а.с.149, зворот - а.с.150);

- №38571999.20D12 від 03.04.2020 за квітень 2020 року на суму 4 188 735,24грн (т.1 а.с.150, зворот - а.с.151);

- №38571999.20Е11 від 04.05.2020 за травень на суму 4 215 246,06грн (т.1 а.с.152-153);

- №38571999.20F11 від 04.06.2020 за червень 2020 року на суму 4 241 260,94грн (т.1 а.с.153,зворот-а.с.154);

- №38571999.20G11 від 02.07.2020 за липень 2020 року на суму 4 306 939,19грн (т.1 а.с.155);

- №38571999.20Н11 від 04.08.2020 за серпень 2020 року на суму 4 371 650,78грн (т.1 а.с.155,зворот);

- №38571999.20І11 від 04.09.2020 за вересень 2020 року на суму 4 457 537,15грн (т.1 а.с.156-158);

- №38571999.20J11 від 02.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 4 541 987,69грн (т.1 а.с.158,зворот);

- №38571999.20К11 від 04.11.2020 за листопад 2020 року на суму 4 644 666,62грн (т.1 а.с.159);

- №38571999.20L11 від 04.12.2020 за грудень 2020 року на суму 5 526 495,14грн (т.1 а.с.159,зворот-160);

В якості доказів виконання позивачем своїх зобов`язань за період з січня по грудень 2020 року з оплати наданих відповідачем послуг на підставі наданих звітів, НСЗУ до матеріалів справи долучено платіжні доручення на загальну суму 52 830 114,82грн, а саме:

- №739 від 17.01.2020 на суму 4 041 795,50грн (т.1 а.с.53);

- №4021 від 07.02.2020 на суму 4 114 850,65грн (т.1 а.с.54);

- №6985 від 05.03.2020 на суму 4 178 949,86грн (т.1 а.с.55);

- №11511 від 08.04.2020 на суму 4 188 735,24грн (т.1 а.с.56);

- №18032 від 06.05.2020 на суму 4 215 246,06грн (т.1 а.с.57);

- №26248 від 10.06.2020 на суму 4 241 260,94грн (т.1 а.с.58);

- №35280 від 07.07.2020 на суму 4 306 939,19грн (т.1 а.с.59);

- №43590 від 11.08.2020 на суму 4 371 650,78грн (т.1 а.с.60);

- №52304 від 10.09.2020 на суму 4 457 537,15грн (т.1 а.с.61);

- №62772 від 13.10.2020 на суму 4 541 987,69грн (т.1 а.с.62);

- №71925 від 16.11.2020 на суму 4 644 666,62грн (т.1 а.с.63);

- №82009 від 14.12.2020 на суму 5 526 495,14грн (т.1 а.с.64).

Також, позивач до матеріалів справи долучені платіжні доручення щодо оплати медичних послуг, які цим договором не передбачені, а надавались у інший період - з січня по березень 2021 року на загальну суму 15 743 921,23грн, а саме:

- №3701 від 28.01.2021 на суму 5 199 455,60грн (т.1 а.с.65);

- №7169 від 09.02.2021 на суму 5 247 149,48грн (т.1 а.с.66);

- №17205 від 17.03.2021 на суму 5 297 316,15грн (т.1 а.с.67).

Слід зазначити, що сторонами у даній справі не надано доказів продовженя строку дію договору на період січень 2021 року - березень 2021 року в установленому порядку - шляхом укладення про це угоди чи внесення змін до договору в формі, у якій укладено договір. Однак, під час розгляду справи відповідач повідомив про те, що відносини сторін у відповідний період врегульовані іншим договором, який сторонами не надано.

Відповідно до претензії від 10.10.2023 №34803/2-17-23, до якої долучено відповідний розрахунок, позивач вимагав від відповідача повернути надміру сплачені кошти за договором від 11.01.2020 №0000-79-H5-М000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у розмірі 109 831,06грн, за послуги, що надані відповідачем за період січня 2020 року по березень 2021 року, мотивуючи це тим, що факт переплати встановлений за результатами проведеної верифікації на підставі даних, що надходили до позивача від відповідних органів: про смерті пацієнтів, припинення трудових відносин з лікарями, наявність двох діючих декларацій у одного й того самого пацієнта; внесення недостовірних даних стосовно спеціалізації лікаря, які надає первинну медичну допомогу (випадку укладення лікарем-терапевтом декларації з пацієнтом менше 18 років та укладення лікарем-педіатром декларації з пацієнтом старше 18 років (т.1 а.с.7-32).

У відповідь на вказану претензію, листом від 17.10.2023 вих.№428 відповідач просив надати детальний розрахунок по кожній особі, посилаючись на неможливість розгляду відповідної претензії за відсутності такої інформації (т.1 а.с.33).

Листом від 06.11.2023 за вих.№38201.2-17-23 позивач повідомив відповідача про можливість отримання даних про пацієнтів та номерів декларацій для проведення аналізу достовірності поданої претензії шляхом звернення до медичної інформаційної системи, з якою співпрацює відповідач, надавши відповідні id декларацій чи id пацієнтів (т.1 а.с.34).

Також, до матеріалів справи відповідачем долучено претензію позивача від 30.04.2021 вих.№9313/2-17-21, якою НСЗУ вимагало від КНП «ІМЦПМСД» ІМР КО повернути надміру сплачені кошти за договором від 11.01.2020 №0000-79-H5-М000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у розмірі 35 501,35грн, за послуги, що надані відповідачем за період з січня по грудень 2020 року (т.1 а.с.162-166).

За твердженнями відповідача, що не заперечено позивачем, вказана претензія задоволена відповідачем та відповідачем повернуто 35 501,35грн надмірно отриманих коштів за відповідним договором на підставі платіжної інструкції від 11.06.2021 №1949 (т.1 а.с.161).

На виконання вимог ухвали суду від 31.05.2024 щодо витребування доказів на вимогу відповідача позивачем надано інформацію з реєстру декларацій та реєстру пацієнтів (т.2 а.с.3-234).

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку повернути сплачені за договором грошові кошти у розмірі 109831,06грн.

Заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст.902 ЦК України: виконавець повинен надати послугу особисто; у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Спірні правовідносини, окрім загальних положень визначених ЦК України та ГК України регулюються також: Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Основи), Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі - Закон №2168-VIII) та прийнятими у відповідності із ними нормативними актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров`я України.

У відповідності до положень ч.5 ст.18 Основ визначено, що медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, порядок укладання таких договорів та типова форма договору затверджуються КМУ, що визначено ч.8 ст.18 Основ

Відповідно до ст.ст. 2, 7 Закону №2168-VIII НЗСУ до функцій позивача - НЗСУ (уповноважений орган) як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, належать, зокрема: укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію; здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходів з перевірки дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення та про реімбурсацію, шляхом здійснення моніторингу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст.8 Закону №2168-VIII встановлено, що договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між уповноваженим органом та закладом охорони здоров`я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що відповідають встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам до надавача медичних послуг за програмою медичних гарантій, та має відповідати умовам закупівлі, специфікаціям до медичних послуг, а також враховувати визначений у програмі медичних гарантій обсяг забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу.

При цьому, як установлено п.1 ч.1 ст.2 Закону №2168-VIII, програма державних гарантій медичного обслуговування населення - це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

До основних функцій НСЗУ, як визначено п.п.2, 6 ч.1 ст.7 Закону №2168-VIII, зокрема, належить проведення моніторингу, аналізу і прогнозування потреб населення України у медичних послугах, лікарських засобах та медичних виробах; здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходів з перевірки дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення та про реімбурсацію, шляхом здійснення моніторингу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повноваження НСЗУ з виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, здійснення заходів щодо перевірки цільового використання коштів, окрім наведених вище Законів, визначені також Положенням про Національну службу здоров`я України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101 (далі - положення №1101).

Так, відповідно до п.1 положення №1101 НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Підпунктом 4,5 положення №1101 НЗСУ: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій, умов договорів про медичне обслуговування населення шляхом здійснення моніторингу у спосіб, передбачений у Типовій формі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» а також моніторинг виконання договорів про реімбурсацію аптечними закладами.

Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №410 (далі - Порядок №410) та визначає механізм укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (п.1 порядку №410).

З укладеного сторонами договору вбачається, що такий договір укладено на підставі вказаного Закону №2168-VIII та у відповідності з Порядком №410.

Порядок здійснення моніторингу дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення визначено додатком №4 до Типового договору, який затверджений цією ж постановою Кабінету Міністрів України (далі - Порядок моніторингу).

Відповідно до п.1 Порядку моніторингу цей порядок визначає механізм здійснення моніторингу дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій; порядок є невід`ємною частиною договору та обов`язковий для дотримання сторонами, крім випадків, передбачених договором та цим порядком.

Отже, положеннями, які визначені Порядком моніторингу, врегульовані відносини сторін за договором.

Так, відповідно до пп.4 п.3 Порядку моніторингу, метою моніторингу, зокрема, є виявлення, усунення та запобігання можливим порушенням умов договору.

Фактичний моніторинг здійснюється планово або позапланово відповідно до цього порядку (п.7 Порядку моніторингу).

Згідно абз.2 п.8 Порядку моніторингу підставами для проведення позапланового фактичного моніторингу може бути, зокрема, інформація, отримана за результатами автоматичного моніторингу, яка свідчить про наявність низького, середнього чи високого ризику можливих порушень надавачем умов договору.

Позаплановий моніторинг проводиться у разі, коли в ході проведення автоматичного моніторингу є інформація про наявність низького, середнього чи високого ризику можливих порушень надавачем умов договору, факт наявності або відсутності яких не можна підтвердити засобами автоматичного моніторингу (пп.1 п.18 Порядку моніторингу).

За результатами проведення фактичного моніторингу складається висновок, який містить інформацію про результати фактичного моніторингу (п.21 Порядку моніторингу).

Замовник, у відповідності до пп.2, 3 п.9 Порядку моніторингу, має право на отримання документів та інформації з метою проведення моніторингу за запитом та на допуск моніторингової групи до місць надання медичної допомоги та інших місць проведення моніторингового візиту.

Надавач, як визначено пп.1 п.11 Порядку моніторингу, має право надавати замовнику пояснення та/або заперечення до висновку, які розглядаються структурними підрозділами апарату НСЗУ (п.30,31 Порядку моніторингу).

Отже, перевірка виконання умов договору щодо надання медичних послуг населенню відповідно до умов такого договору мала здійснюватись позивачем у порядку, визначеному нормами Порядку моніторингу, який є невід`ємною частиною договору і застосування якого передбачено умовами договору та вказаними нормативними актами.

Так, підпунктом 3,4 п.16 договору сторони передбачили, що НСЗУ здійснює моніторинг виконання умов договору, за результатом якого складає відповідний висновок щодо якого надавач послуг має право надати свої пояснення або заперечення, які в подальшому, повинні бути розглянуті структурним підрозділом НСЗУ.

Саме за результатом моніторингу та зібрання необхідної доказової бази для складання висновку НСЗУ встановлює факт наявності або відсутності порушень умов укладеного договору надавачем послуг, а відповідач наділений правом опорювати такий висновок, надавати пояснення та заперечення.

Разом з тим, у даній справі, позивач, отримавши відповідну інформації про ймовірне порушення відповідачем умов договору під час проведення верифікації відповідно до положень Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №411 (далі - Порядок №411), не проводив моніторингову перевірку, як це передбачено чинним законодавством та умовами договору, під час дотримання процедури якої, отримавши висновок за її результатами, відповідач може оспорювати її результати.

Підпунктом 3 п.2 Порядку №411 передбачено, що верифікація - комплекс заходів з порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей, що містяться в реєстрах центральної бази даних, з відомостями, що містяться в тих самих або інших реєстрах центральної бази даних або інших державних інформаційних ресурсах, а також відомостями, одержаними, зокрема шляхом електронної взаємодії, від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які є володільцями та/або розпорядниками таких відомостей, відомостей, одержаних у результаті заходів з моніторингу виконання умов договорів та перевірки НСЗУ дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, і договорами про медичне обслуговування населення, іншими даними

Згідно п.5 Порядку №411: власником центральної бази даних, у тому числі майнових прав на програмне забезпечення центральної бази даних, є держава у особі НСЗУ; володільцем відомостей Реєстру медичних спеціалістів, Реєстру суб`єктів господарювання у сфері охорони здоров`я, Реєстру медичних висновків є МОЗ. Розпорядником Реєстру медичних спеціалістів, Реєстру суб`єктів господарювання у сфері охорони здоров`я, Реєстру медичних висновків є НСЗУ; розпорядником інших реєстрів та володільцем їх відомостей та іншої інформації у центральній базі даних є НСЗУ, якщо інше не визначено законодавством.

Згідно п.27 Порядку №411: з метою забезпечення точності та достовірності інформації у центральній базі даних НСЗУ проводиться верифікація з дотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних»; верифікації підлягають усі дані у всіх реєстрах центральної бази даних з метою забезпечення управління актуальністю даних у системі, зокрема виявлення дублювання записів, іншої недостовірної інформації чи неповної інформації; верифікація даних у реєстрах центральної бази даних здійснюється відповідно до методик та рекомендацій, визначених НСЗУ.

Отже, за положеннями наведених норм НСЗУ проводить верифікацію не з метою перевірки дотримання надавачем медичних послуг положень договору, а для накопичення, актуалізації та/або внесення змін до центральної бази даних, у тому числі, на підставі проведеного моніторингу, що прямо передбачено пп.3 п.2 порядку №411.

Таким чином, позивач, з метою перевірки дотримання відповідачем умов договору від №11.01.2020 №0000-79-H5-М000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій зобов`язаний був здійснити саме моніторинг, як то передбачено пп.3 п.16 договору та пп.4 п.3 Порядку моніторингу №410, в ході якого мав би зібрати документи, які б підтверджували порушення КНП «ІМЦПМСД» ІМР КО умов договору в частині внесення недостовірних даних щодо наданих послуг, їх обсягу.

Заявляючи вимоги щодо стягнення з відповідача коштів в рахунок повернення оплати за послуги, які не надавались у період з січня по грудень 2020 року, НСЗУ посилається на інформацію з реєстрів, що містить відомості: про смерть пацієнтів які перебували на обслуговуванні відповідача, пацієнтів які мають подвійні декларації, про лікарів які припинили свої трудові відносини з відповідачем та про лікарів, які укладали декларації без врахування їх спеціалізації, яка внесена самим позивачем за результатами верифікації і доказів наявності відповідних фактів не надає.

Підпунктами 1-3 ч.1 ст.237 ГПК України установлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Наявність чи відсутність обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечують проти таких вимог встановлюються судом на підставі доказів, подання яких є обов`язком сторони, яка посилається на відповідні обставини.

Так, відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон №2398-VI), постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» та наказу Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні».

Разом з тим, посилаючись на переплату відповідачу коштів за послуги, які, як вказує позивач, відповідач не надавав, оскільки пацієнти у відповідний період вже померлим, позивач не надає жодних доказів про це. Також відповідна обставина не підтверджена висновком за результатами моніторингу у встановленому порядку. Інформація внесена позивачем до реєстрів навіть не містить дати смерті певного пацієнта, що унеможливлює встановлення того, чи дійсно у заявлений період послуги такому пацієнту не могли бути надані відповідачем.

Так само не надано й декларації осіб, які за твердження позивача, обслуговуються в різних медичних закладах і мали більш ніж одну укладену декларацію з лікарем, внаслідок чого за результатами верифікації одна з таких декларацій деактивована позивачем.

Не є доведеними шляхом подання доказів і факти припинення лікарями трудових відносин з відповідачем, що унеможливлювало б надання ними послуг пацієнтам у спірний період і як наслідок отримання відповідачем на підставі укладеного договору оплати за послуги, що не надавались.

Також, не є підтвердженими доказами й обставини, на які позивач посилається, вимагаючи повернення коштів за послуги, які надані особам, яким не могли бути надані лікарями відповідача з урахуванням їх спеціалізації.

Відповідно до ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У п.48 договору сторони визначили строк дії договору та передбачили можливість його продовження виключно за згодою сторін.

Заявляючи вимоги про повернення надмірно сплачених коштів за період з січня по березень 2021 року, позивач не надає й доказів продовження дії відповідного договору на такий строк шляхом внесення змін до такого договору у формі, у якій договір укладено або укладення нового договору, зміни ціни договору з урахуванням вартості послуг, що надаються у такому періоді. При цьому, в судовому засіданні відповідач на запинання суду підтвердив, що між сторонами існує правочин, що не наданий, яким врегульовані відносини сторін у період з січня по березень 2021 року, що суд вважає невстановленим, оскільки жодною із сторін не надано доказів на підтвердження відповідного факту.

Отже, фактично у даній справі позивачем не довів оплату послуг за договором у розмірі, який більше ніж вартість фактично наданих відповідачем послуг, тому заявлені вимоги задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору, понесені позивачем, суд покладає на позивача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Національної служби здоров`я України (ідентифікаційний код 42032422; 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 19) до Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 38571999; 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 38) про стягнення 109 831,06грн переплати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.08.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова