Рішення

від 25.07.2024 по справі 912/1294/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 рокуСправа № 912/1294/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Колісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1294/24 від 27.05.2024

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, код ЄДР 02910025, пр-т Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006 в інтересах Держави

до відповідача 1.: Кропивницької міської ради, код ЄДР 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25022

відповідача 2.: Товариства з обмеженою відповідальністю "Саладін"</a> (далі - ТОВ "Саладін"), код ЄДР 35347493, вул. Братиславська, 98, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25005

про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди землі, скасування реєстрації права оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Лагода О.В., посвідчення №075371 від 01.03.2023;

від відповідача 1. - Татарко Д.А. (в порядку самопредставництва), виписка з ЄДР;

від відповідача 2. - адвокат Соколовська Є.В., ордер серія ВА №1082723 від 12.06.2024.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах Держави до Кропивницької міської ради, ТОВ "Саладін" з вимогами:

1. Визнати недійсним договір оренди землі №250 від 26.10.2010, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саладін" (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35347493).

2. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 (номер запису про інше речове право 47058156, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2598709135040).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Саладін"</a> (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35347493) звільнити земельну ділянку площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 та повернути її власнику - територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради.

Судові витрати стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури.

Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Кіровоградську обласну прокуратуру.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 віднесена до земель рекреаційного призначення, при цьому відповідно до вимог ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

У даному випадку таким рішенням є рішення Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010, яке визнано незаконним та скасовано рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі №1170/2а-5142/11.

За заявою ТОВ "Саладін" 10.06.2022 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416.

Таким чином, земельна ділянка незаконно перебуває в оренді у ТОВ "Саладін", а сам договір оренди землі є недійсним, оскільки рішення, на підставі якого він укладений, та яке виражає волю Держави у даних правовідносинах, судом визнано незаконним.

Крім того, договір оренди від 26.10.2010 суперечить вимогам ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент його укладення), оскільки в договорі не передбачені обмеження у використанні прибережних захисних смугах уздовж річок, а саме заборону на: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Ухвалою від 27.05.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1294/24, ухвалив справу №912/1294/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.06.2024 - 12:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

12.06.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2. надійшла заява №б/н від 12.06.2024, яка по суті є відзивом на позовну заяву, поданим в межах строку, встановленого судом, з вимогами:

1. Відмовити керівнику Кіровоградської обласної прокуратури у задоволенні позовних вимог до Кропивницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саладін"</a> про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди землі, скасування реєстрації права оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку у повному обсязі.

2. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування поданого відзиву зазначено таке.

Матеріали справи №912/1294/24 не містять доказів звернення прокурора до Кропивницької міської ради з повідомленням про знайдені ним у процесі перевірки порушення земельного законодавства та вимогою про вжиття заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених, на думку прокурора, прав територіальної громади. В матеріалах справи відсутні також докази щодо звернення прокурора до інших органів, які наділені відповідними повноваженнями у сфері земельних правовідносин.

Також матеріали справи №912/1294/24 не містять доказів звернення прокурора до органів Держгеокадастру з повідомленням про знайдені ним у процесі перевірки порушення земельного законодавства та вимогою про вжиття заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених, на думку прокурора, прав територіальної громади.

На думку відповідача 2., участь прокурора в справі, що розглядається, із заявленими ним позовними вимогами, з урахуванням характеру спірних правовідносин, можлива лише в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, як органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах і як сторони спірного правочину, а не у якості самостійного позивача. Участь прокурора в справі, що розглядається, у статусі самостійного позивача порушує основні принципи судового процесу.

Як випливає зі змісту позовної заяви, прокурор помилково вважає, що використання спірної земельної ділянки відбувається на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010. Проте зазначене рішення сесії є лише підставою для подальшого укладення спірного договору оренди землі, і який є дійсним поки зворотне не встановлено судом. Тобто використання земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 на цей час відбувається відповідачем 2. на законних підставах, а саме на підставі спірного договору.

Рішення сесії Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010 є індивідуальним нормативним актом, який вичерпав свою дію після укладення спірного договору оренди.

На момент вчинення спірного правочину рішення сесії Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010 було дійсним, адміністративне провадження про визнання його недійсним було відкрито у 2012 році, а постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі №1170/2а-5142/11 набрала законної сили лише 14.11.2013, тобто більш ніж через 3 роки після укладення спірного договору.

Таким чином, в момент вчинення спірного правочину, сторони які його уклали не порушили ст. 123 Земельного кодексу України, оскільки рішення сесії №3651 від 22.07.2010 було чинним.

Територіальна громада міста Кропивницький в особі Кропивницької міської ради після укладення спірного договору майже 14 років виконувала його умови, отримувала орендну плату за цим договором, таким чином вчиняла дії, що свідчать про прийняття його до виконання, а відповідно спірний договір є схваленим з боку орендодавця.

У постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі №1170/2а-5142/11 зазначено, що Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області на виконання вимоги природоохоронного прокурора від 04 липня 2012 року №2-415 вих.-12, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні Відповідачем 2 земель водного фонду в районі лодочно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища, якою встановлено (складено акт від 01 серпня 2012 року №б/н), що Відповідач 2 використовує земельну ділянку площею 62 986 кв.м. згідно договору оренди землі від 26 жовтня 2010 року для розміщення зони відпочинку, культурно-розважального та торгово-побутового комплексів в районі лодочно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища. На вищезазначеній земельній ділянці із північно-західної сторони на відстані 15-20 метрів від водного дзеркала розташований об`єкт, що знаходиться в стадії будівництва. Крім того, на відстані 50-55 метрів від водного дзеркала знаходиться магазин, на відстані 15-30 метрів - альтанки /а.с.255-256 т.1/. Вказані обставини свідчать про порушення вимоги ст.ст.60, 61 Земельного кодексу України, ст.ст.88, 89 Водного кодексу України.

Таким чином, судом у справі №1170/2а-5142/11 встановлена та обставина, що на спірній земельній ділянці були наявні будівлі.

Але висновок про порушення вимог ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, вже є юридичною оцінкою таких обставин.

В зазначеній постанові суд не обґрунтовує, з яких підстав він зробив правові висновки, що наявність будівель на спірній земельній ділянці порушує вимоги ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, оскільки згідно п. 4 ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Які споруди знаходяться на спірній земельній ділянці, на підставі яких документів вони будувалися, чи взагалі ці споруди можна вважати будівництвом нерухомості Кіровоградський окружний адміністративний суд у справі №1170/2а-5142/11 не досліджував, тому його правова оцінка стосовно начебто наявних порушень не може бути взята судом до уваги.

Крім того, прокурор помилково зазначає, що спірна земельна ділянка цілком відноситься до водного фонду, оскільки лише частина спірної земельної ділянки відноситься до прибережної смуги, та, відповідно до водного фонду. Решта спірної земельної ділянки відноситься до земель рекреації, що підтверджується матеріалами справи.

Прокурор не зазначає яким чином сама наявність спірного договору призводить до такого "…забруднення та засмічення поверхневих водних об`єктів, а також до втрати ними водності, виснаження водного об`єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей…".

Розділ 8 договору оренди землі від 26.10.2010 містить не конкретизований перелік обмежень, виконання яких не є належним захистом земель водного фонду, що в свою чергу може призвести до невідворотних природних наслідків.

Таким чином відповідач 2. вважає, що прокурор не надав доказів порушення прав держави або місцевої територіальної громади оспорюваним договором.

Відповідач 2. також звертає увагу на ту обставину, що втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Тобто позов прокурора про визнання спірного договору недійсним не може бути негаторним внаслідок своєї правової природи. Відповідно і вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку територіальній громаді, як похідна від вимоги про визнання недійсним договору оренди, також не може бути задоволена шляхом заявлення негаторного позову.

17.06.2024 до господарського суду в межах строку, встановленого судом, від Кіровоградської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив №б/н від 17.06.2024 відповідача 2. з відповідним правовим обґрунтуванням.

До господарського суду 24.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача 2. надійшла заява №б/н від 21.06.202 з вимогами відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності.

24.06.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2. надійшла заява №б/н від 21.06.2024, яка по суті є запереченнями на відповідь на відзив, поданими в межах строку, встановленого судом, з відповідним правовим обґрунтуванням.

У підготовчому засіданні 25.06.2024 оголошено перерву до 11.07.2024 на 14:30 год.

До господарського суду 28.06.2024 через систему "Електронний суд" від Кіровоградської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання (заяву) №б/н від 27.06.2024.

09.07.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2. надійшли додаткові пояснення №б/н від 09.07.2024, а також клопотання №б/н від 09.07.2024 про долучення доказів з вимогами:

1. Долучити до матеріалів справи №912/1294/24 наступні докази:

- копію Договору оренди землі №250 від 26 жовтня 2010 року з усіма додатками;

- Інформацію з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08 липня 2024 року.

Відповідач 1. правом подачі відзиву на позов не скористався.

Присутні у підготовчому засіданні представники сторін не подали інших заяв чи клопотань, які підлягають розгляду у підготовчому засіданні та не заперечили можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 11.07.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.07.2024 - 15:30 год.

Прокурор у судовому засіданні 25.07.2024 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, представник відповідача 1. позовні вимоги визнав у повному обсязі, представник відповідача 2. проти задоволення позовних вимог заперечила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив таке.

Щодо звернення прокурора до суду з позовною заявою.

З позовом до Кропивницької міської ради та ТОВ "Саладін" до господарського суду звернувся заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Кропивницька міська рада.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

При цьому ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Кропивницький, як власник спірної земельної ділянки делегує Кропивницькій міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.

Щодо відсутності органа повідомлено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, захищати законні інтереси держави та територіальної громади у спірних правовідносинах є Кропивницька міська рада. Водночас, саме від цього органу місцевого самоврядування виходить правопорушення, тому має місце співпадіння позивача й відповідача в одній особі, а відтак прокурор самостійно звертається до суду за захистом інтересів держави.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 по справі №916/749/17 вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить.

Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Набуття права оренди на земельну ділянку всупереч встановленому законодавством порядку, суперечить інтересам держави у сфері надання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів тощо.

Таким чином, органи прокуратури України є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із протиправним розпорядженням органом місцевого самоврядування земельною ділянкою, належною територіальній громаді.

Так, Конституція України (ст. 13-14) визначає, що земля, водні та інші природні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З огляду на положення ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності та укладаються відповідні правочини.

У постанові №925/1133/18 від 11.06.2024 Велика Палата Верховного Суду висновує, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: - орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; - орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: - відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Господарський суд погоджується з наведеним обґрунтуванням та вважає доведеним необхідність захисту інтересів держави у даній справі, що полягає в необхідності захисту Кропивницької міської територіальної громади.

У справі, що розглядається, прокурором подано позов для усунення порушень, допущених самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в користування, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах, правильно вказавши, що у спорі Кропивницька міська рада має бути відповідачем. Водночас, інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.

Також господарський суд зазначає, що ч. 3-4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).

Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК України.

Щодо суті спору та обставин, що є предметом доказування у даній справі.

Рішенням Кіровоградської міської ради №405 від 28.12.2007 (п. 8.130) погоджено місце розташування та надано ТОВ "Саладін" згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 20 років площею 7,1 га земельних насаджень загального користування в районі човно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища під розміщення зони відпочинку, культурно-розважального та торгово-побутового комплексів за рахунок водного фонду та земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.

Рішенням Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010 "Про передачу ТОВ "Саладін" в оренду земельної ділянки в районі лодочно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища" затверджено містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації (до генерального плану міста Кіровограда), зміни функціонального та цільового призначення земельної ділянки для розміщення об`єкта: "Зона відпочинку, культурно-розважальний та торгово-побутовий комплекси в районі лодочно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища у місті Кіровограді" шифр 33/2008-МО. Затверджено ТОВ "Саладін" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років загальною площею 62968 кв.м., передано ТОВ "Саладін" земельну ділянку в оренду на 20 років під розміщення зони відпочинку, культурно-розважального та торгово-побутового комплексів загальною площею 62968,00 кв.м та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачів, пов`язаних із вилученням земельної ділянки; передано ТОВ "Саладін" земельну ділянку в районі лодочно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища в оренду строком на 20 років загальною площею 62968,00 кв.м. (в тому числі по угіддях: 62968,00 кв.м - кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток) під розміщення зони відпочинку, культурно-розважального та торгово-побутового комплексів за рахунок категорії площею 2,66 га - земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі та площею 3,63 га - землі водного фонду, що перебувають у запасі.

На підставі рішення Кіровоградської міської ради від 22 липня 2010 р. №3651 "Про передачу ТОВ "Саладін" в оренду земельної ділянки в районі лодочно-рятувальної станції на території водосховища" 26.10.2010 між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Саладін" укладено договір оренди землі №250, відповідно до п. 2 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 62 986,00 кв.м. - землі кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпустки; на земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури; земельна ділянка передається в оренду без об`єктів нерухомого майна та інших об`єктів інфраструктури.

Відповідно до п. 3 Договору оренди землі №250 від 26.10.2020 договір укладено на ДВАДЦЯТЬ років. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, ОРЕНДАР, при належному виконанні обов`язків відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. В цьому випадку ОРЕНДАР повинен не пізніше ніж за ТРИ місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово ОРЕНДОДАВЦЯ про намір продовжити його дію.

За умовами договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21.10.2010 становила 4834525,62 грн. Орендна плата визначена 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 12 086,31 грн на місяць.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Також Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2020 за №041039000155.

Рішенням Кіровоградської міської ради №1236 від 27.11.2017 у зв`язку з перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький, Кіровоградська міська рада (код ЄДРПОУ 26241020) є міською радою міста Кропивницького.

Вказаним рішенням встановлено, що всі рішення міської ради та її виконавчого комітету, розпорядження міського голови та документи, в яких зазначено назву "Кіровоград", "Кіровоградська міська рада" у відповідних відмінках, прийняті до набрання чинності цього рішення, залишаються чинними та приймаються всіма виконавчими органами міської ради, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, при цьому при прийнятті нових рішень та документів використовується нова назва "Кропивницький" та "міська рада міста Кропивницького".

Рішенням Кропивницької міської ради №3 від 04.12.2020 перейменовано Міську раду міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 26241020) на Кропивницьку міську раду, встановлено, що всі рішення міської ради та її виконавчого комітету, розпорядження міського голови та документи, в яких зазначено назву "Міська рада міста Кропивницького" у відповідних відмінках, прийняті до набрання чинності цим рішенням, є чинними та приймаються всіма виконавчими органами міської ради, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, при цьому при прийнятті нових рішень та документів використовується нова назва "Кропивницька міська рада".

У Державному земельному кадастрі 06.10.2010 земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 зареєстрована як землі рекреаційного призначення.

За інформацією Кропивницької міської ради з 26.10.2010 діють договірні відносини з ТОВ "Саладін" щодо земельної ділянки площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416.

За даними Головного управління ДПС у Кіровоградській області ТОВ "Саладін" декларує податкові зобов`язання з плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 та сплачувало податкові зобов`язання.

Ураховуючи викладене, за рішеннями Кіровоградської міської ради ТОВ "Саладін" з 2010 року є орендарем земельної ділянки рекреаційного призначення площею 6,2965 га, що розташована в межах прибережної захисної смуги річки Інгул у місті Кропивницькому.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2010 у справі №3/60(9/140) позов прокурора задоволено, визнано незаконним та скасовано пункт 8.130 рішення Кіровоградської міської ради від 28.12.2007 №405 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин".

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі №1170/2а-5142/11 задоволено позов прокурора, визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010 "Про передачу ТОВ "Саладін" в оренду земельної ділянки в районі лодочно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища".

На думку прокурора, земельні ділянка використовується незаконно, за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Як зазначено вище постановою Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2010 у справі №3/60(9/140) позов прокурора задоволено, визнано незаконним та скасовано пункт 8.130 рішення Кіровоградської міської ради від 28.12.2007 №405 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин". Судове рішення набрало законної сили 29.07.2010.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі №1170/2а-5142/11 задоволено позов прокурора, визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010 "Про передачу ТОВ "Саладін" в оренду земельної ділянки в районі лодочно-рятувальної станції на території Лелеківського водосховища". Судове рішення набрало законної сили 14.11.2013.

Адміністративним судом встановлено, що Кіровоградською міською радою земельну ділянку передано у користування рішенням №3651 від 22.07.2010 та укладено договір оренди землі 26.10.2010 вже після того як судовим рішенням у справі №3/60(9/140) скасовано рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Під час розгляду справи судом прокурором доведено порушення вимог ст. 88 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України в частині порушення обмежень щодо використання прибережних захисних смуг уздовж річок та навколо водойм.

Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Водоохоронні зони встановлюються вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм для запобігання забрудненню і виснаженню водних об`єктів (абзац 1 п. 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів), для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку (ч. 1 ст. 87 Водного кодексу України).

У межах вказаних зон з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Отже, таке використання прибережних захисних смуг, яке не сприятиме досягненню зазначених цілей, може призводити до забруднення та засмічення поверхневих водних об`єктів, а також до втрати ними водності, виснаження водного об`єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей.

Статтею 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України установлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережених захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Відсутність проекту землеустрою стосовно встановлення прибережної захисної смуги та невизначеність її меж: у натурі не означає відсутності цієї смуги та не підтверджує правомірності передання в оренду спірної земельної ділянки, розташованої біля урізу води.

Отже судовими рішеннями у справах №3/60(9/140) та №1170/2а-5142/11 підтверджено незаконність рішень Кіровоградської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Саладін" в оренду та про безпосередню передачу земельної ділянки в оренду підприємству.

За правилами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За умовами Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21.10.2010 становила 4 834 525,62 грн та орендна плата визначена 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки -12086,31 грн на місяць.

Проте нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 станом на 19.04.2024 становить 16 258 946,91 грн.

Кропивницька міська рада листами від 21.06.2023 та 10.07.2023 проінформувала, що міська рада не володіє інформацією щодо сплати орендної плати за використання земельної ділянки, незважаючи на те, що за правилами п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України плата за землю (в тому числі й орендна плата) належить до місцевих податків.

Також Кропивницька міська рада повідомила, що зміни до договору не вносились, додаткові угоди не укладались, у проведенні обстеження земельної ділянки - відмовила.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

Будучи обізнаною, що передача у користування земельної ділянки була здійснена з порушеннями діючого земельного та містобудівного законодавства, Кіровоградська міська рада уклала договір оренди.

За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 віднесена до земель рекреаційного призначення, при цьому відповідно до вимог ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Таким рішенням є рішення Кіровоградської міської ради №3651 від 22.07.2010, яке визнано незаконним та скасовано рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі №1170/2а-5142/11.

10.06.2022 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416.

Отже земельна ділянка незаконно перебуває в оренді у ТОВ "Саладін", а сам договір оренди землі є недійсним, оскільки рішення, на підставі якого він укладений, та яке виражає волю Держави у даних правовідносинах, судом визнано незаконним.

Крім того, договір оренди від 26.10.2010 суперечить вимогам ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент його укладення), оскільки в договорі не передбачені обмеження у використанні прибережних захисних смугах уздовж річок, а саме заборону на: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

При цьому розділ 8 договору оренди землі від 26.10.2010 містить не конкретизований перелік обмежень, виконання яких не є належним захистом земель водного фонду, що в свою чергу може призвести до невідворотних природних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. "в", "г", "д" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У п. 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зроблено висновок, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, п. 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, п. 46 постанови Великої Палати Верховного суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/14).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац 5 п. 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, п. 99 постанови Великої Палати Верховного суду від 11.09.2019 у справі №487/10132/14, п. 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/15).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2022 здійснено реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 площею 6,2965 га (номер запису про інше речове право 47058156, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2598709135040).

Отже ТОВ "Саладін" протиправно, всупереч вимогам земельного законодавства, одержало у користування земельну ділянку на підставі рішень, які визнані судом незаконними, подальша передача земельної ділянки в оренду суперечить інтересу держави.

Зі змісту ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 152, 155 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права на земельну ділянку у тому числі оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку

Подібні за змістом правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц та від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц.

Отже на підставі викладеного прокурором обрано вірний спосіб захисту порушених інтересів Держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України, 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України, а саме усунення перешкод власнику - територіальній громаді у здійсненні розпорядження та користування майном шляхом визнання недійсним договору оренди, скасування реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Щодо посилання відповідача 2. на втручання у мирне володіння майном.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Велика Палата Верховного Суду зазначила на те, що у спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч. 3 ст. 13, ч. 7 ст. 41, ч. 1 ст. 50 Конституції України).

Набуття права оренди на земельну ділянку всупереч чинному законодавству зумовлює конфлікт між гарантованим ст. 1 Першого протоколу до Конвенції правом набувача землі мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, не погіршення екологічної ситуації та використання власності не на шкоду суспільству.

За обставин цієї справи встановлення справедливого балансу між приватним і суспільним інтересом передбачає оцінку не лише поведінки органів державної влади та органу місцевого самоврядування, але й дій і бездіяльності особи зацікавленої у набутті в оренду земельної ділянки - набувача, зокрема, щодо його обізнаності, що право оренди ним набуто незаконно.

Щодо заяви відповідача 2. про застосування строку позовної давності.

Вимога про визнання недійсним договору оренди є елементом єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення законному власнику усіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторним, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, розташована в прибережній захисній смузі річки Інгул, та продовжує використовуватися відповідачем 2. і порушення прав її законного володільця, Держави на реалізацію усіх правомочностей власника триває, тож зазначений позов заявлено в межах позовної давності.

Прокурором обрано спосіб захисту порушених інтересів Держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України, 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України, а саме усунення перешкод власнику - Державі у здійсненні розпорядженням та користуванням майном шляхом визнання недійсним договору, скасування речового права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Звернення до суду з позовом, спрямоване на захист цивільних прав Держави на земельні ділянки, є таким, що спрямоване на усунення порушень, які не пов`язані з позбавленням права володіння.

Право власності Держави та відповідний правовий титул на момент порушення та звернення до суду з позовом є чинним, а тому таке порушення розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння, а позов про усунення перешкод у реалізації правомочностей власника на користування та розпорядження майном є негаторним.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися чи розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фізичну, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, у тому числі, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки на такі вимоги не поширюються правила щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 №372/1684/14-ц (п.46)).

Відповідно обставина, зазначена відповідачем щодо спливу строку позовної давності, не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

При поданні до господарського суду позовної заяви, прокурором сплачено судовий збір у розмірі 12 112,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3032 від 20.12.20223.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" - станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Прокурором заявлено три немайнові позовні вимоги.

Отже, при поданні даної позовної заяви до сплати підлягав судовий збір у розмірі 9 084,00 грн (3 028,00 грн х 3).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у розмірі 9 084,00 грн.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, прокурор вправі звернутися до суду із заявою про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі №250 від 26.10.2010, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саладін" (код ЄДР 35347493).

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 (номер запису про інше речове право 47058156, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2598709135040).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Саладін"</a> (код ЄДР 35347493, вул. Братиславська, 98, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25005) звільнити земельну ділянку площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 та повернути її власнику - територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради (код ЄДР 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25022).

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Саладін"</a> (код ЄДР 35347493, вул. Братиславська, 98, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25005) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Стягнути з Кропивницької міської ради (код ЄДР 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25022) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи.

Повне рішення складено 06.08.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.