ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2024 Справа № 914/1285/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю розглянув справу за позовом: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерАйс Україна», м. Львів,
За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,
Про стягнення 66192 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу торговельних павільйонів, розміщених у підземному переході на пл. Митній у м. Львові
За участі представників: не викликались, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Суть спору: Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерАйс Україна», м. Львів, 66192 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу торговельних павільйонів, розміщених у підземному переході на пл. Митній у м. Львові.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно встановив тимчасові торговельні павільйони у підземному переході на пл. Митній у м. Львові, без документів, передбачених пунктом 1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526.
27.08.2021р. позивач здійснив демонтаж тимчасових торговельних павільйонів, розміщених у підземному переході на пл. Митній із залученням підрядної служби, ФОП Кухарського О.В. , вартість послуг якого становила 66192 грн. з ПДВ.
Скерована відповідачу лист-вимога від 04.04.2024р. № 2410-10-1726 про відшкодування 66192 грн. витрат, понесених позивачем у зв`язку з демонтажем тимчасової споруди, залишена ним без відповіді та задоволення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, обґрунтованості позовних вимог не заперечив.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі скеровувалась відповідачу за його юридичною адресою. Однак, поштове відправлення суду повернулось відправнику із відміткою органу поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».
Системний аналіз статей 120 та 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Вказаний висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, який викладено у його постанові від 21.01.2021 р. у справі № 910/16249/19.
Стислий виклад позиції третьої особи.
Третя особа скерувала суду клопотання від 14.06.2024р. (Вх. № 15884/24 від 17.06.24р.), у якому зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задоволити їх у повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін. Крім цього, цією ж ухвалою залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради.
В зв`язку з перебуванням судді у відпустці, рішення у справі ухвалено 06.08.2024 р.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, до переліку обставин, які входять до предмету доказування у справі, належить доказування існування обставин, котрі надають позивачу право на стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу торговельних павільйонів, та встановлюють обов`язок відповідача оплатити заявлену позивачем до стягнення суму. До предмета доказування учасника, який має у справі протилежний процесуальний інтерес, належить спростування факту існування згаданих обставин.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ним у додатках до позовної заяви.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.
Між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІнтерАйс Україна» 02.09.2011 р. укладено Договір № 57 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (а.с. 51-54). Предметом цього Договору є надання позивачем відповідачу права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 15.07.2011 № 673 «Про використання підземного переходу на пл. Митній для облаштування торговельного майданчика з тимчасовими торговельними павільйонами».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 р., у справі № 914/1881/19, яке набрало законної сили 09.01.2020 р., розірвано договір № 57 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення від 02.09.2011р, укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІнтерАйс Україна».
12.03.2021р. Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення № 159 «Про демонтаж тимчасових торговельних павільйонів, розміщених у підземному переході на пл. Митній» (а.с. 11-12). Цим рішенням ухвалено демонтувати усі встановлені у підземному переході на пл. Митній тимчасові торговельні павільйони, у зв`язку з розірванням договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. Уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасових торговельних павільйонів на пл. Митній визначено Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» спільно з Личаківською районною адміністрацією. Демонтаж слід було здійснити за участі представників Личаківської районної адміністрації, департаменту економічного розвитку у термін: протягом 60 календарних днів. (п.1, 2, 3.1. рішення).
Позивач 18.03.2021 р. склав вимогу № 2410 Б-В0926 та скерував її відповідачу (а.с. 8-10). У вимозі позивач просив відповідача в термін до 05.04.2021 р. надати дозвільні документи на встановлення тимчасових торгівельних павільйонів або демонтувати їх.
06.04.2021 р. позивач склав протокол № 5-020б про адміністративне правопорушення на керівника ТзОВ «Інтерайс Україна», ОСОБА_2 , у її присутності, за порушення вимог п. 20.1.31 «Правил благоустрою м. Львова» та вручив екземпляр протоколу ОСОБА_2 (а.с. 58-59).
З листа Личаківської районної адміністрації від 26.04.2021р. № 33-вих-34388 (а.с. 61) вбачається, що за порушення ст. 152 Кодексу про адміністративні правопорушення на керівника відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
З листа ПрАТ «Львівобленерго» № 203-07-1597 від 28.04.2021р., скерованого на ім`я в.о. голови Личаківської районної адміністрації ЛМР (а.с. 57), вбачається, що враховуючи рішення Львівської міської ради № 159 від 12.03.2021р. та рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019р. у справі № 914/1881/19 Товариство скеровувало повідомлення про припинення електроспоживання з 27.05.2021 р. електроустановок ТзОВ «ІнтерАйс Україна» у підземному переході на пл. Митній у м. Львові.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» листом від 26.04.21р. № ДБ-5563 (а.с. 56) повідомило в.о. голови Личаківської районної адміністрації про те, що у них відсутні договірні відносини з абонентами, які вели діяльність в підземному переході на пл. Митній.
Листом від 06.05.2021 р. № 2301-вих-37486 (а.с. 46) Департамент економічного розвитку Львівської міської ради повідомив СПД, які здійснюють діяльність у підземному переході на пл. Митній, про прийняття Виконавчим комітетом рішення № 159 від 12.03.2021р., а також про те, що з метою надання СПД можливості та часу забрати товар демонтаж павільйонів відтерміновано на травень 2021 р.
Проведення на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Кухарським О.В. демонтажу тимчасових торговельних павільйонів за адресою: пл. Митна у підземному переході підтверджується Актом від 27.08.2021 р. (а.с. 15-20). Крім цього, складено Акт опису та вилучення майна в торгівельних павільйонах за адресою: пл. Митна у підземному переході від 27.08.2021 р. (а.с. 13-14).
Накладною від 27.08.2021 р. підтверджується отримання позивачем від ФОП Кухарського О.В. конструкцій в розібраному вигляді (а.с. 43).
Демонтаж тимчасових торговельних павільйонів у підземному переході здійснював ФОП Кухарський О.В. на підставі Договору № 24/05/21 від 24.05.2021р. (а.с. 39-41), який укладено між ним та позивачем.
Додатком до Договору № 24/05/21 від 24.05.2021р. «Договірна ціна» (а.с. 42) передбачено ціну робіт з демонтажу (знесення, розбирання) тимчасових торговельних павільйонів (ДК 021:2015-45110000-1-Руйнування та знесення будівель і земляні роботи) за 1 кв. м без ПДВ - 1000 грн.
Актом виконаних робіт № 2708 від 27.08.2021 р. (а.с. 23) підтверджується факт надання послуг ФОП Кухарським О.В. позивачу на підставі Договору № 24/05/21 від 24.05.2021р. загальною вартістю 55160 грн.
Факт сплати позивачем 15.09.2021 р. ФОП Кухарському 55160 грн. в якості оплати наданих послуг підтверджується випискою по рахунку (а.с. 24 на звороті).
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.
Відшкодування шкоди є можливим за існування одночасно такої сукупності обставин: наявності протиправної винної поведінки особи, наявності шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між згаданою поведінкою та заподіяною шкодою.
Розміщення тимчасових споруд на земельних ділянках комунальної власності потребує дозволу (згоди) органу місцевого самоврядування. Необхідність отримання такого дозволу передбачено пунктом 5 частини 1 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Недотримання відповідачем встановленого порядку на отримання дозволу (не отримання дозволу) свідчить про протиправність його дій.
Відповідач надсилалась вимога з пропозицією надати дозвільні документи на встановлення тимчасових торгівельних павільйонів або демонтувати їх в термін до 5 квітня 2021р. Однак відповідач не виконав вказаної вимоги, дозвільних документів не надав, павільйон не демонтував.
. Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Суду не надано доказів, які б спростовували факт встановлення відповідачем торгівельних павільйонів без дозвільних документів.
Протиправне встановлення відповідачем тимчасових торгівельних павільйонів, неподання ним дозвільних документів на встановлення таких павільйонів на не забезпечення їхнього демонтажу призвело до необхідності самостійного демонтажу позивачем таких павільйонів і , як наслідок, понесення ним додаткових витрат на роботи з демонтажу.
Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Підпунктом 7 пункту «а» абзацу 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
Пунктом 1.3., 7.1.2. Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 (далі- Порядок) передбачено, що самовільно встановлена ТС - це ТС, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив`язки ТС. Самовільно встановлені тимчасові споруди підлягають демонтажу.
Згідно з Пунктом 7.4. Порядку, якщо власника не встановлено, або якщо власник (користувач) відмовився добровільно демонтувати тимчасову споруду, районна адміністрація скеровує примірник акта, вимоги про демонтаж, матеріали фотофіксації в управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування для підготовки рішення виконавчого комітету про демонтаж.
. Позивач провів демонтаж тимчасових торговельних павільйонів, зазнавши при цьому додаткових витрат в розмірі 55160 грн. Ці кошти і є реальною вартістю втраченого майна (грошей).
При надходженні на рахунок підприємства відшкодованих витрат, позивач змушений сплатити 20% ПДВ у бюджет. У листі ДФС України від 28.10.2016 року № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі, які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання, виходячи з вартості таких товарів/послуг.
Позивачем долучено до матеріалів справи свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість КП «Адміністративно- технічне управління» № 100266158 від 04.02.2010 р.
Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень. установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Згідно з пунктом 2.2 4. Статуту Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» одним із напрямків його діяльності є виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету; розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування.
Отже позивач виконує делеговані Виконавчим комітетом Львівської міської ради повноваження щодо виконання програми благоустрою на території міста Львова. З огляду на вищевикладене, нарахування ПДВ у розмірі 20% (11032грн.) є обґрунтованим та правомірним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Відповідно до норм статті 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, код ЄДРПОУ 13804591) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерАйс Україна» (79008, м. Львів, вул. Римлянина, 6/2, код ЄДРПОУ 32730510), за участі третьої особи, яка не заявлляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківської районої адміністрації Львівської міської ради (79006, м.Львів, вул. Левицького,67, код ЄДРПОУ 04056109) задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерАйс Україна» (79008, м. Львів, вул. Римлянина, 6/2, код ЄДРПОУ 32730510) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, код ЄДРПОУ 13804591) 66192 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу торговельних павільйонів, розміщених у підземному переході на пл. Митній у м. Львові та 3028 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення судового рішення.
Суддя Бортник О.Ю.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120827850 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Бортник О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні