ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2024 року м. Черкаси справа № 925/31/24
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача: Федоренко Р.В. адвокат,
від відповідача: Ялов О.О. адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФОРВАРД ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ-АТЛАНТИК Україна»
про стягнення 1 042 598,22 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 24.06.2024 Господарський суд Черкаської області задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФОРВАРД ЛТД». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ-АТЛАНТИК Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФОРВАРД ЛТД» 867 097,76 грн основної суми заборгованості, 156 410,18 грн пені, 11 973,08 грн трьох відсотків річних у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 03/Ю/22-ТЕО про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування від 03 жовтня 2022 року та 15 638,97 грн судового збору.
Позивач 01.07.2024 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача 23 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 22.07.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та призначив її до розгляду в судовому засіданні.
29 липня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
В судовому засіданні представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати останнього на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, представник відповідача підтримав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав зазначених в самому клопотанні, просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 12980 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи в частині, що їх стосуються, та оцінивши їх у сукупності, суд доходить до висновку, що заява представника позивача підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Зазначена вимога позивачем виконана, попередній орієнтовний розрахунок очікуваної суми витрат на професійну правничу допомогу наведений у позовній заяві.
Після ухвалення рішення у справі, представник позивача подав докази судових витрат пов`язаних з наданням позивачу правової допомоги у даній справі.
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зважаючи на вимоги абзацу другого частини восьмої статті 129 ГПК України протягом п`яти днів після винесення рішення по даній справі адвокат позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та доказами на підтвердження судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Федоренком Романом Вікторовичем на суму 23 800,00 грн, представником надано суду такі докази: копію укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «Федоренко, Сологуб і партнери» договору про надання правової допомоги № 56/ЮО-0923 від 12.09.2023 (договір), копію ордеру серія СА № 1250429 на надання адвокатом Федоренком Романом Вікторовичем правової допомоги позивачу, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 2354 Федоренком Р. В., копії рахунків на оплату 3 215 від 26.12.2023 та № 90 від 24.06.2024, копію платіжної інструкції № 959 від 26.12.2023, копію підписаного позивачем і адвокатом акту приймання передачі наданих послуг від 24.06.2024 на суму 23 800,00 грн.
Дослідивши подані представником позивача докази витрат на правову допомогу суд встановив, що Федоренко Роман Вікторович має право на здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до умов договору №56/ЮО-0923 від 12.09.2023 про надання правничої допомоги (надалі договір), укладеного між позивачем (замовник, клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням «Федоренко, Сологуб і партнери» (виконавець за договором), адвокати, їх помічники та інші працівники виконавця виконують наступну правничу роботу: подання позовних заяв, відзивів, заперечень, скарг, пояснень, клопотань, заяв, тощо, та ведення справ у всіх судових органах, місцевих, господарських, адміністративних судах, апеляційних та касаційних інстанціях з питань захисту інтересів клієнта, з усіма правами, наданими законом захиснику, позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміну предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа та судового наказу до стягнення, а також здійснення представництво та захист інтересів клієнта в усіх відповідних установах, підприємствах, організаціях, в суді, місцевих радах, виконавчих та розпорядчих органах, правоохоронних та контролюючих органах і інших державних органах, з усіх питань, пов`язаних з діяльністю клієнта, в тому числі у кримінальних, цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення і справах адміністративного судочинства.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, представник позивача подав акт наданих послуг № 90 від 24.06.2024 на суму 23 800,00 грн.
Відповідно до акта наданих послуг № 90 від 24.06.2024, Адвокатським об`єднанням «Федоренко, Сологуб і партнери» були надані позивачу наступні послуги в рамках надання правничої допомоги на суму 23 800 грн.:
1) побудова правової позиції та порядку захисту 1500 грн. (3 години);
2) заходи по збору доказів, у т.ч. запит на Укрзалізницю 1000 грн. (2 години);
3) складання позовної заяви 6000 грн. (6 годин);
4) виготовлення додатків до позовної заяви 800 грн. (2 години);
5) відповідь на відзив 2000 грн. (2 години);
6) додаткові пояснення та клопотання по справі 4500 грн. (3 години);
7) участь у шести судових засіданнях 6000 грн. (6 годин);
8) участь у судовому засіданні в приміщенні суду 2000 грн. (1 година).
Адвокатом Федоренком Романом Вікторовичем виставлено позивачу рахунки на оплату винагороди за надану професійну правничу допомогу від 26.12.2023 в розмірі 11050,00 грн та № 90 від 24.06.2024 в розмірі 12750,00 грн, 26.12.2023 позивач сплатив 11050,00 грн АО «Федоренко, Сологуб і партнери» відповідно до платіжної інструкції № 959.
29.07.2024 відповідач подав до суду клопотання, в якому просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами з наступних підстав.
Зі змісту положень договору вбачається, що складання позовної заяви не входить до обсягу послуг/робіт, які надавалися виконавцем в рамках надання правничої допомоги. Згідно п. 2 договору виконавець уповноважувався лише на подання позовної заяви.
Так само, згідно умов договору, не входить до обсягу наданих послуг і виготовлення додатків до позовної заяви. В договорі не передбачено жодного положення, яке б уповноважувало виконавця виготовляти додатки до позовної заяви.
Як передбачено ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Таким чином, на думку представника відповідача, за відсутності в договорі серед переліку послуг / робіт, які надаються виконавцем, таких послуг /робіт, як складання позовної заяви та виготовлення додатків до позовної заяви, включення вартості таких робіт до загальної вартості правничої допомоги є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, час, вказаний в акті наданих послуг, який був затрачений на складання позовної заяви (6 годин), є неспівмірним з обсягом позовної заяви (4 аркуші) та складністю справи (стягнення заборгованості за послуги). Текст позовної заяви повністю відтворює текст претензії від 11.12.2023, яку позивач направляв відповідачу ще до подачі позову, що додатково свідчить про необґрунтованість кількості годин, вказаних в акті наданих послуг, які нібито були затрачені адвокатом для складання позовної заяви.
До обсягу послуг, вартість яких позивач просить відшкодувати, включено участь у шести судових засіданнях (6 годин, 6000 грн.) та участь в одному судовому засіданні в приміщенні суду (1 година, 2000 грн.). Дійсно, по справі №925/31/24 було проведено 7 судових засідань:
1) 13.02.2024 року, тривалість 19 хвилин;
2) 05.03.2024 року, тривалість 14 хвилин;
3) 20.03.2024 року, тривалість 11 хвилин;
4) 10.04.2024 року, тривалість 10 хвилин;
5) 23.04.2024 року, тривалість 6 хвилин;
6) 14.05.2024 року, тривалість 7 хвилин;
7) 20.06.2024 року, тривалість 35 хвилин.
В судове засідання, призначене на 05.03.2024, представник позивача не з`явився, що підтверджується протоколом судового засідання та ухвалою від 05.03.2024.
Тривалість судових засідань в режимі відеоконференції за участі представника позивача склала всього 1 год. 09 хв. (а не 6 годин, як вказано в акті наданих послуг). Таким чином, розрахунок вартості послуг «участь в судових засіданнях» є некоректним та таким, що не відповідає дійсності.
Не надано доказів на підтвердження оплати 12750,00 грн за надання професійної правової допомоги; розрахунок витрат є необґрунтованим та неспівмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну допомогу адвоката на 12980,00 грн.
Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Суд застосовує викладені у додаткових постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 915/517/21 та від 16.02.2023 у справі № 911/1779/21 правові позиції:
для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно ст. 126 ГПК України має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою;
не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;
у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Застосовуючи наведені вище критерії розподілу судових витрат, враховуючи складність спору у даній справі та беручи до уваги заперечення відповідача щодо суми заявлених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду позову у зазначеній справі є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом;
критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 922/4022/20.
Надані позивачем документи на підтвердження судових витрат не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній в таких документах сумі, позаяк розмір витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати наведеним вище критеріям розподілу судових витрат. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 873/212/21.
Господарський суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність доказів оплати позивачем гонорару в повному обсязі, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України підлягає відшкодуванню вартість витрат на правничу допомогу адвоката як уже сплачена, так і та, що підлягає сплаті відповідною стороною.
Суд звертає увагу, що відповідач не обґрунтував та не надав суду доказів, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність та/або нереальність заявлених до стягнення витрат, що не спростовує зробленого судом висновку про співмірність, пропорційність та необхідну розумність під час розгляду справи витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ-АТЛАНТИК Україна (вул. Заводська, 17, село Лебедин, Звенигородський район, Черкаська обл., 20635, ЄДРПОУ 22929481) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ФОРВАРД ЛТД (пр. Свободи, 43, кім. 309/1, м. Кам"янське, Дніпропетровська обл., 51931, ЄДРПОУ 36855478) - 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Додаткове рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складене та підписане 05 серпня 2024 року.
Суддя О.В. Чевгуз
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120828611 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування залізницею |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Чевгуз О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні