Ухвала

від 05.08.2024 по справі 925/384/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/384/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича

про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут"</a> (далі - ТОВ "Черкасигаз Збут")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 585 033 070,89 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. У березні 2021 року ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Черкасигаз Збут" про стягнення 585 033 070,89 грн заборгованості за рамковим договором купівлі-продажу природного газу та індивідуальними договорами.

2. Господарський суд Черкаської області ухвалою від 31.01.2022 затвердив мирову угоду, провадження у справі закрив.

3. До Господарського суду Черкаської області надійшла скарга ТОВ "Черкасигаз збут" від 06.10.2022 з вимогами про визнання неправомірними дій приватного виконавця Пилипчука В.Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі №925/384/21 та скасування цієї постанови.

4. Господарський суд Черкаської області ухвалою від 10.11.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, скаргу ТОВ "Черкасигаз Збут" на дії приватного виконавця від 22.09.2022 задовольнив повністю. Верховний Суд постановою від 05.07.2023 ці рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

5. Господарський суд Черкаської області ухвалою від 23.08.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, скаргу ТОВ "Черкасигаз Збут" від 22.09.2022 задовольнив частково; визнав неправомірними дії приватного виконавця Пилипчука В.Г. щодо винесення постанови; в іншій частині скарги відмовив.

6. 15.04.2024 приватний виконавець Пилипчук В.Г. через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані вище судові рішення, просив їх скасувати в частині, якою задоволено скаргу, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця повністю.

7. Верховний Суд постановою від 03.06.2024 касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. задовольнив, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 в частині про часткове задоволення скарги ТОВ "Черкасигаз Збут" та визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 скасував та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Черкасигаз Збут" на дії приватного виконавця.

8. 19.06.2024 до Верховного Суду надійшла подана 18.06.2024 через систему Електронний суд заява представника приватного виконавця Пилипчука В.Г. адвоката Воробйова О.В. про стягнення з ТОВ "Черкасигаз Збут" судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду скарги на дії приватного виконавця.

9. Верховний Суд ухвалою від 12.07.2024 заяву приватного виконавця Пилипчука В.Г. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №925/384/21 залишив без розгляду, оскільки вважав, що заяву про ухвалення додаткового рішення заявник подав 28.12.2023, тобто з пропуском 5-денного строку, встановленого ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), при цьому не заявивши клопотання про поновлення такого строку із наведенням відповідних обґрунтувань поважності причин його пропуску.

10. 16.07.2024 до Верховного Суду надійшла подана через систему Електронний суд заява представника приватного виконавця Пилипчука В.Г. адвоката Воробйова О.В. про стягнення з ТОВ "Черкасигаз Збут" судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду скарги на дії приватного виконавця. У заяві також міститься клопотання про поновлення строку на подачу доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

11. Верховний Суд, розглянувши заяву приватного виконавця від 16.07.2024 та клопотання про поновлення строку, зазначає таке.

12. Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

13. Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (ст.344 ГПК).

14. Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

15. Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

16. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 ГПК).

17. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

18. Згідно з вимогами ч.8 ст.129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

19. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

20. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

21. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (п.1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).

22. Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (п.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

23. У випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого п.2 ч.8 ст.129 ГПК п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску - належним чином обґрунтувати поважність причин (п.24 постанови Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №918/853/20).

24. Згідно з ч.4 ст.13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

25. Відповідно до ст.118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

26. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

27. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому наявність таких обставин має підтверджуватися належними доказами.

28. Постанову Верховного Суду ухвалено 03.06.2024 у порядку письмового провадження, тому докази на підтвердження витрат на правову допомогу заявник мав право подати до 10.06.2024 (з урахуванням вихідних днів).

29. Разом з тим, першу заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами заявник подав 18.06.2024, тобто з пропуском 5-денного строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК. При цьому, приватний виконавець Пилипчук В.Г. не заявив клопотання про поновлення такого строку із наведенням відповідних обґрунтувань поважності причин його пропуску, через що Верховний Суд ухвалою від 12.07.2024 повернув таку заяву без розгляду.

30. 16.07.2024 приватний виконавець вдруге звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій заявив клопотання про поновлення строків на подання доказів понесення витрат та наголосив, що постанову Верховного Суду від 03.06.2024 він отримав за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд" 13.06.2024 о 16:55 год.

31. Приватний виконавець зазначив, що Верховний Суд, постановляючи ухвалу від 12.07.2024, не врахував дату отримання ним постанови від 03.06.2024 (13.06.2024) та неможливість у зв`язку з цим подати заяву про розподіл судових витрат до 10.06.2024 (з урахуванням вихідних днів).

32. Втім, ч.1 ст.119 ГПК передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

33. Отже, положення ГПК встановлюють, що суд може поновити процесуальний строк лише за заявою учасника справи.

34. Частина 2 ст.119 ГПК передбачає можливість продовження строку за ініціативою суду, проте, такий процесуальний строк має бути встановлений самим судом.

35. У цьому випадку строк на подання доказів щодо понесення судових витрат встановлений не судом, а положеннями ч.8 ст.129 ГПК, з огляду на що у Верховного Суду не було можливості самостійно продовжити (поновити) процесуальний строк на вчинення процесуальної дії учасника справи.

36. Крім того, Верховний Суд наголошує, що підставою для залишення заяви приватного виконавця від 18.06.2024 без розгляду стало не неврахування дати отримання виконавцем постанови від 03.06.2024, а незаявлення останнім відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів та ненаведення ним відповідних обґрунтувань в первинно поданій заяві.

37. Як вже було зазначено, згідно з ч.4 ст.13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

38. Зважаючи на викладене, Верховний Суд не вбачає об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили надання суду касаційної інстанції доказів на підтвердження судових витрат в межах визначеного ГПК строку та/або своєчасного подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку, тому причини пропуску строку Верховний Суд визнає неповажними та відмовляє у задоволенні відповідного клопотання приватного виконавця.

39. З огляду на те, що приватний виконавець не дотримався вимог ч.8 ст.129 ГПК щодо строку подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, і у задоволенні заявленого клопотання про поновлення строку відмовлено, Верховний Суд дійшов висновку про залишення заяви приватного виконавця про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №925/384/21 без розгляду.

Керуючись статтями 118, 119, 123, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про поновлення строку на подання доказів щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №925/384/21.

2. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №925/384/21 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Н. Губенко

О. Кролевець