Ухвала

від 02.08.2024 по справі 234/9939/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/9939/21

Провадження № 2/202/2207/2024

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у склад: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Василенко М.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доКраматорської міськоїради провизнання прававласності,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2021 року позивач звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з цим позовом.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 03.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.12.2023 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 доКраматорської міськоїради провизнання прававласності до розгляду та призначен цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання 19.01.2024 року та 14.03.2024 року не з`явилася. 14.03.2024 року від представника позивача, адвоката Моцика С.М., надійшла заява, в котрій останній просив провести розгляд справи без його та позивача участі.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07.05.2024 року визнано явку позивача ОСОБА_1 обов`язковою; розгляд справи відкладено на 03.07.2024 року.

03.07.2024року та02.08.2024року позивач ОСОБА_1 та їїпредставник,адвокат МоцикС.М.у судовізасідання нез`явилися,про причини неявки до суду не повідомили. На адресу суду повернулися конверти з позначками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик позивача в судове засідання направлялися за адресою, зазначеною у позовній заяві, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», а іншої адреси позивач суду не повідомила, суд вважає позивача належним чином повідомленою.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явивися в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутн6ості і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

У постанові по справі №711/7486/19 від 28.03.2023 року Верховний Суд відзначив наступне.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про відкладення розгляду справи . Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Враховуючи,що позивач ОСОБА_1 ,явка якоїу судовезасідання визнанасудом обов`язковою, у судове засідання 03.07.2024року та02.08.2024рокуне з`явилася, будучи належним чином повідомленою, заяви про відкладення розгляду справи не надіслала, суд вважає, що наявні правові підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доКраматорської міськоїрадипровизнання прававласності,залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Бєльченко Л.А.