Справа № 189/1278/24
2/189/487/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
05.08.2024 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тахтарової В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско» про стягнення невиплаченої суми розрахунку при звільненні,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Проско» про стягнення невиплаченої суми розрахунку при звільненні, яким просила стягнути з відповідача на свою користь 28607,52 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що у період з 05.05.2016 року по 11.08.2021 рік позивачка знаходилася в трудових відносинах з відповідачем, наказом №11-к від 07.12.2023 року її звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
Зазначає, що відповідно до протоколу загальних зборів від 30.07.2020 року № 30-07-21 ТОВ «Проско» перейменовано в ТОВ «Проско лімітед»; з 12.08.2021 року позивачка знову переведена до ТОВ «Проско», який є правонаступником ТОВ «Проско лімітед».
Позивачку звільнено з ТОВ «Проско» з 07.12.2023 року за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України.
ОСОБА_1 зазначає, що під час знаходження у трудових відносинах з ТОВ «Проско» (ТОВ «Проско лімітед») їй нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 35537,30 грн. за період з червня 2021 року по грудень 2021 року, що за мінусом податку та військового збору складає 28607,52 грн.
Також позивачка вказує на те, що неодноразово зверталася до керівника ТОВ «Проско» з питання виплати розрахунку при звільненні та надання довідки про розмір заборгованості із заробітної плати, проте довідки не отримала, розрахунок при звільненні не сплачений.
Ухвалою суду від 23.05.2024 року відкрите провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторони в судові засідання, призначені на 17.06.2024 року, 16.07.2024 року, 05.08.2024 року не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивачка надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити. Проти заочного порядку розгляду справи не заперечує.
Відповідач жодних заяв і клопотань, а також відзиву на позов до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 17.06.2024 року витребовано докази по справі від відповідача, зокрема, довідку про нараховані ОСОБА_1 суми при звільненні.
Ухвала суду відповідачем не виконана, про причини невиконання суду не повідомлено.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду від 05.08.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1 04.05.2016 року звільнена з ТОВ «Дніпро Каолін» по переводу в ТОВ «Проско»; 05.05.2016 року - прийнята за переводом з ТОВ «Проско Ресурси» на ТОВ «Проско» апаратником загущувачів 3 розряду (копія трудової книжки, запис № 23, а. с. 6, зворот).
11.08.2021 року ОСОБА_1 звільнена по переводу в ТОВ «Проско» (копія трудової книжки, запис № 24, а. с. 7).
12.08.2021 року ОСОБА_1 прийнята за переводом з ТОВ «Проско лімітед» до ТОВ «Проско» апаратником згущувачів 3 разряда (копія трудової книжки, запис №25, а. с. 7).
07.12.2023 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням з ТОВ «Проско» у зв`язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України (копія трудової книжки, запис №26, а. с. 7).
Як вбачається з інформації, яка міститься в Індивідуальних відомостях про застраховану особу, надану позивачці Пенсійним фондом України за період з 1999 по 2024 рік, серед страхувальників застрахованої особи ( ОСОБА_1 ) у період за 2021 рік значаться: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проско лімітед», код 39964141; Товариство з обмеженою відповідальністю «Проско», код 44037141 (а. с. 8).
Згідно відповіді №604748 від 22.05.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Проско», ідентифікаційний код юридичної особи 44037141, зареєстроване 17.11.2020 року, жодної інформації про перейменування або перетворення юридичної особи даний Реєстр не містить (а. с. 14-16).
У своїй позовній заяві позивачка зазначає, що згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу, надану позивачці ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.04.2024 року, їй було нараховано заробітну плату:
за червень 2021 року - 7669,79 грн., що за мінусом податку та військового збору становить 6174, 18 грн.;
за липень 2021 року - 7471,52 грн., що за мінусом податку та військового збору становить 6014, 58 грн.;
за серпень 2021 року - 2532,99 грн., що за мінусом податку та військового збору становить 2039,05 грн.;
за серпень 2021 року - 4822,46 грн., що за мінусом податку та військового збору становить 3882,08 грн.;
за вересень 2021 року - 6540,54 грн., що за мінусом податку та військового збору становить 5265,13 грн.;
за жовтень 2021 року - 0,00 грн.;
за листопад 2021 року - 0,00 грн.;
за грудень 2021 року - 6500,00 грн., що за мінусом податку та військового збору становить 5232,50 грн.
Аналіз судом Індивідуальних відомостей про застраховану особу, надану позивачці ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.04.2024 року за 2021 рік показав наступне.
За звітний період 2021 рік у відомостях зазначаються два страхувальники: за кодом 39964141 ТОВ «Проско Лімітед» і за кодом 44037141 ТОВ «Проско».
Як вбачається з цих відомостей, сума заробітку для нарахування пенсії ТОВ «Проско Лімітед» помісячно зазначена із першого місяця 2021 року до восьмого місяця 2021 року включно, тобто, з січня по серпень 2021 року (а. с. 10).
Як вбачається з цих відомостей, сума заробітку для нарахування пенсії ТОВ «Проско» помісячно зазначена за період серпень, вересень і грудень 2021 року (а. с. 10, 10 зворот).
Позивачка заявила позовну вимогу про стягнення з ТОВ «Проско» ((ідентифікаційний код 44037141) невиплаченої суми розрахунку при звільненні за період з червня по грудень 2021 року.
Однак, як вбачається з відомостей ПФУ, нарахування відповідачем, ТОВ «Проско» (ідентифікаційний код 44037141), проводилися за період: серпень, вересень і грудень 2021 року, отже, йдеться про нараховану, але не виплачену заробітну плату відповідачем за період: серпень, вересень і грудень 2021 року, згідно відомостей ПФУ, тоді як заявлену в позові заробітну плату за період з червня по серпень (частково) їй нараховано іншою юридичною особою - ТОВ «Проско Лімітед» (ідентифікаційний код 39964141).
Згідно відомостей ПФУ нараховано (і сплачено страхові внески) ТОВ «Проско» позивачці ОСОБА_1 : за серпень 2021 року - 3780,63 грн., за вересень 2021 року - 7207,86 грн., за грудень 2021 року - 6500,00 грн., з урахуванням податків та зборів.
Як зазначає сама позивачка, за мінусом податку та військового збору, тобто для видачі на руки, їй підлягає: за серпень 2021 року - 4822,46 грн.; за вересень 2021 року - 6540,54 грн.; за грудень 2021 року - 6500,00 грн., що разом становить 17863,00 грн.
Жодних інших нарахувань і виплат заробітної плати позивачці саме відповідачем за період з 2016 року по 2023 роки згідно відомостей ПФУ не проводилося, окрім як у період: серпень, вересень і грудень 2021 року.
Із аналізу записів трудової книжки позивачки також вбачається, що ТОВ «Проско» і ТОВ «Проско лімітед» є різними юридичними особами, оскільки на відбитку печатки ТОВ «Проско» значиться ідентифікаційний код 44037141, а на відбитку печатки ТОВ «Проско лімітед» - ідентифікаційний код 39964141 (копія трудової книжки, а. с. 7).
Отже, суд відхиляє аргументацію позивачки в тій частині, що ТОВ «Проско» перейменовано в ТОВ «Проско лімітед» і що ТОВ «Проско» є правонаступником ТОВ «Проско лімітед», оскільки з наданих письмових доказів вбачається, що це дві різні юридичні особи, з різними ідентифікаційними номерами, які існують одночасно і жодних доказів правонаступництва однією з них за іншою суду не надано.
Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом. Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 94 КЗпП та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до норм ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до норм, передбачених частинами 1, 2 ст. 233 КЗпП (в редакції Закону №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022 року) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходилася в трудових відносинах з ТОВ «Проско» (ідентифікаційний код 44037141) у період з 12.08.2021 року по 07.12.2023 року (день звільнення), при цьому їй нараховувалася заробітна плата лише у період: за серпень-вересень і грудень 2021 року; позовні вимоги за період після грудня 2021 року не заявлені.
Суд також встановив, що позивачка не одержувала письмового повідомлення від відповідача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Як встановлено судом, відповідач не сплатив позивачу суму розрахунку при звільненні за період з 12.08.2021 по 07.12.2021 рік у день звільнення, 07.12.2023 року.
Суд дійшов висновку, що сума розрахунку при звільненні позивачу повинна складати: за серпень 2021 року - 4822,46 грн., за вересень 2021 року - 6540,54 грн., за грудень 2021 року - 6500,00 грн., що разом становить 17863,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 756,27 грн.
Керуючись ст. ст. 115, 116, 233 Кодексу законів про працю, ст. ст. 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско» про стягнення невиплаченої суми розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско» (ЄДРПОУ 44037141) на користь ОСОБА_1 невиплачену суму розрахунку при звільненні в розмірі 17863,00 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні) грн.
Допустити негайне виконання рішення в межах місячної суми стягнення за серпень 2021 року в розмірі 4822,46 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять дві гривні 46 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско» (ЄДРПОУ 44037141) на користь держави судовий збір в розмірі 756,27 (сімсот п`ятдесят шість грн. 27 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проско», місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 5, приміщення 28, код ЄДРПОУ 44037141.
Повний текст рішення складений 05 серпня 2024 року.
Суддя О.В. Чорна
05.08.2024
Суд | Покровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120829179 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Чорна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні