Рішення

від 01.08.2024 по справі 128/534/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/534/23

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі :

головуючого - судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Вороновиця помер її батько,

ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є позивач, її брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_4 , яка від спадщини відмовилась, подавши відповідну заяву.

Спадщину позивач та відповідач прийняли, подавши відповідні заяви до нотаріальної контори.

Однак, оформити свої спадкові права позивач не має можливості, оскільки з поданих нотаріусу документів неможливо встановити факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_3 .

Крім того, між позивачем та відповідачем існує спір щодо права на спадкове майно.

Постановою державного нотаріуса Вінницької районної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Самостійно надати документи, які підтверджують зміну прізвища позивача з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , позивач не має можливості, оскільки на сьогоднішній день витребувати необхідні документи з території росії не представляється можливим в зв`язку з відсутністю правових підстав.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Вороновиця ОСОБА_3 був її рідним батьком; визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Ворновиця, Вінницького району Вінницької області.

На вказану позовну заяву стороною відповідача надано відзив, згідно якого відповідач визнає позов частково, а саме: в частині встановлення факту, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Вороновиця ОСОБА_3 був рідним батьком позивача. Так, в матеріалах справи міститься копія спадкової справи № 39/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , з матеріалів якої вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями є його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька на користь брата - ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частки земельної ділянки площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Таким чином, за позивачем не може бути визнано право власності на 1/2 частку земельної ділянки, а лише на 1/3 частку земельної ділянки. Отже, відповідач визнає позовні вимоги позивача частково, а саме: щодо встановлення факту, що померлий ОСОБА_3 був рідним батьком ОСОБА_1 , а також щодо визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області

Таким чином відповідач вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід задоволити частково: встановити факт, що померлий ОСОБА_3 був рідним батьком ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частку земельної ділянки площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області; в задоволенні решти позовних вимог відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 2316,80 грн., що складаються із: судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення - 536,80 грн., послуг по перекладу трудового договору ОСОБА_2 - 1780,00 грн.

В ході судового розгляду позивачем було зменшено позовні вимоги, згідно яких вона просила ухвалити рішення, яким встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Вороновиця ОСОБА_3 був її рідним батьком; визнати за нею право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Ворновиця, Вінницького району Вінницької області та стягнути понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зінченко А.А. не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність та у відсутність позивача, зменшені позовні вимоги своєї довірительки підтримує та просить їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Куций К.С. в судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи в його відсутність та у відсутність відповідача ОСОБА_3 , зазначивши також, що сторона відповідача позов визнає частково, зокрема, щодо встановлення факту, що померлий ОСОБА_3 був рідним батьком ОСОБА_1 , а в задоволенні решти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Так, згідно наданих письмових пояснень, в матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_2 від 29.01.2022 (а.с. 39), в якій він зазначив, що крім нього є діти померлого: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Отже, з матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями є його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька на користь брата ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частки земельної ділянки площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області. Водночас, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 49/02-31 від 26 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності за законом на частку земельної ділянки площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, оскільки з наданих документів та використовуючи дані Державного реєстру актів цивільного стану неможливо встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивач зазначає про ніби - то існування спору із відповідачем про право позивача на спадкове майно, однак таке твердження не відповідає дійсності.

Так, ОСОБА_2 при прийняті спадщини повідомив нотаріуса про наявність іншого спадкоємця - ОСОБА_1 , а нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про прийняття спадщини виключно через відсутність документального підтвердження родинних відносин із спадкодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, є абсолютно невірним пов`язувати наявність заперечень щодо задоволення позову із невизнанням права власності.

Отже, для прийняття спадщини у нотаріуса ОСОБА_1 достатньо встановити факт родинних відносин із спадкодавцем. Про наявність інших підстав, що унеможливлюють прийняття спадщини ОСОБА_1 не зазначено ні у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ні у позовній заяві.

Тому, відповідач визнає позовні вимоги позивача частково, а саме: щодо встановлення факту, що померлий ОСОБА_3 був рідним батьком ОСОБА_1 , а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, оглянувши копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН№4106 від 14.03.2001, власником земельної ділянки площею 3,37га,кадастровий номер0520655300:03:005:0049,яка розташованана територіїВороновицької селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобластіявляється ОСОБА_3 (а.с. 48 зворот, 49).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 47 - зворот).

Після смерті ОСОБА_3 являються його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька на користь брата ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті батька прийняли, подавши відповідні заяви до нотаріальної контори та відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частки земельної ділянки площею 3,3723 га, кадастровий номер 0520655300:03:005:0049, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 58 - зворот).

Постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори від 26.01.2023 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею не надано документів, які підтверджують факт родинних відносин із спадкодавцем (а.с. 19, 20 - зворот).

Згідно довідки Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області № 24/02-29/22 від 27.01.2023 позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

З моменту народження і по 1986 рік позивач ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядаєсправи провстановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За даних обставин, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин, оскільки встановлення цього факту має юридичне значення, а інший шлях встановлення - відсутній.

Встановлення вказаного юридичного факту необхідно позивачу для оформлення спадщини після смерті батька.

Дані правовідносини регулюються :

ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом;

відповідно до ч.1 ст. ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті;

згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно дост.1261ЦК Україниупершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачпри пред`явленнівказаного позовудо суду звільнена відсплати судовогозбору напідставі п.9ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір»,оскільки являєтьсяінвалідом ІІ-їгрупи (а.с.3),суд вважає,що судовийзбір врозмірі 1073 грн.60коп.має бути стягнутий з відповідача на користь держави.

Згідност. 133 ЦПК України судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмірсудового збору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: напрофесійну правничудопомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 цієї статті закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до вимог статей137,141 ЦПК Українина підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зробила висновок про те, що: «витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України) При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява N 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява N 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як зазначалося вище, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Матеріалами справи встановлено, що позивач отримала послуги адвоката та відповідно понесла витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: ордер серії АВ№ 1063920 від 17.02.2023 про надання правової допомоги адвокатом Зінченком А.А. позивачу ОСОБА_1 , договір про надання правової допомоги від 15.02.2023, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Зінченком А.А., розрахункову квитанцію № 621489 від 15.02.2023 про сплату 5000 грн. 00 коп. за договором про надання правової допомоги від 15.02.2023.

Враховуючи повне задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328, 392, 370, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Вороновиця Вінницького району Вінницької області ОСОБА_3 був рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 правовласності впорядку спадкуванняза закономпісля смерті ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 всмт Ворновиця,Вінницького районуВінницької областіна 1/3частку земельноїділянки площею3,3723га,кадастровий номер0520655300:03:005:0049,яка розташованана територіїВороновицької селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобласті.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_3 судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО