Справа №127/25429/24
Провадження № 2-а/127/219/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Інфракон» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького Вінницького міського суду Вінницької області звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Інфракон» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо невиготовлення та невидачі позивачу довідки про заробітну плату одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках протиправною та зобов`язати відповідача виготовити та надати довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках та довідку про заробітну плату з 01.01.1986 по 31.12.1986 року включно.
Відповідно до п. п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви і додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом слід відмовити з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Таким чином ч. 1 ст. 20 КАС України містить вичерпний перелік адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Із змісту наведених вище правових норм встановлено, що при розгляді адміністративної справи обов`язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю суб`єктів владних повноважень у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону. Однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - суб`єкт владних повноважень.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 815/1121/17 вказано, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Як встановлено із змісту позовних вимог позивач оскаржує бездіяльність Ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Інфракон» щодо невидачі довідки про заробітну плату одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках та довідки про заробітну плату з січня по грудень 1986 року включно.
У даному позові позивачем об`єднані вимоги, які підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Статус ліквідаційної комісії юридичної особи та її членів, зокрема голови, визначає Цивільний кодекс України.
Згідно з частинами 3, 4 статті 105Цивільного кодексуУкраїни учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.170КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із ч. 6 ст.170КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у вказаній адміністративній справі та зазначає про право позивача звернутися за захистом своїх інтересів у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Інфракон» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Жмудь
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120831313 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо |
Адміністративне
Вінницький міський суд Вінницької області
Жмудь О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні