Справа №: 302/780/24 Провадження № 3/302/330/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.08.2024 с-ще Міжгір`я
Суддя Міжгірськогорайонного судуЗакарпатської областіСидоренко Ю.В.,за участюсекретаря судовихзасідань:Царь О.В.,прокурора Міжгірськоговідділу Хустськоїокружної прокуратуриСавка В.Ю.,захисника -адвоката ГренджаВ.Ю.,особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судус-щаМіжгір`я врежимі відео-конференцзв`язку об`єднаний адміністративний матеріал (протокол № 151 від 31.05.2024 року, протокол № 152 від 31.05.2024 року), який надійшов з Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Вільча, Поліського району Київської області, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, пенсіонера, працюючого провідним фахівцем із закупівель Філії «Поліське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», РНОКПП НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду заступника директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи головою комісії з припинення Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 Закону, 28.12.2022 року, маючи на підписі наказ №167 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 20234,00 гривень, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління, а саме Державне агентство лісових ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи головою комісії з припинення Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 вказаного Закону, 28.12.2022 року прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ №167 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство»», в якому зазначено премію останньому в сумі 20234,00 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.08.2024 року справи за протоколами про адміністративні правопорушення (№151 від 31.05.2024 року, № 152 від 13.05.2024 року) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП на підставі статті 36 КУпАП об`єднані в одне провадження за єдиним унікальним номером справи №302/780/24 (првоадежння № 3/302/330/24).
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , вказавши, що матеріали об`єднаної справи містять усі необхідні та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та за наявністю в його діях складу вказаних корупційних адміністративних правопорушень просить визнати ОСОБА_1 винуватим за ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн. і в порядку ст.250 КУпАП прокурором подано відповідний висновок.
В судовомузасіданні ОСОБА_1 вину увчиненні інкримінованихадміністративних правопорушень,передбачених ч.1ст.172-7,ч.2ст.172-7КУпАП невизнав тасуду пояснив,що працюючиу державномупідприємстві «Міжгірське лісове господарство» в апараті управління він займав посаду заступника директора з 15.12.2021 року. В подальшому, наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 848 від 28.10.2022 року припинено ДП «Міжгірське лісове господарство» шляхом його реорганізації і приєднано до ДСГП «Ліси України. Цим же наказом було утворено комісію з припинення ДП «Міжгірське лісове господарство» та затверджено її склад, до якого в подальшому були внесені 12.12.2022 року зміни наказом №1166 та його, ОСОБА_1 обрано головою комісії з припинення ДП «Міжгірське лісове господарство». Вказує, що на час підписання ним наказу №167 від 28.12.2022 року про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство» він не займав посаду директора цього підприємства, а був головою комісії з припинення. Вважає, що не порушив вимоги законодавства, оскільки не був посадовою особою ДП «Міжгірське лісове господарство», директором та керівником був ОСОБА_4 , а тому він не вважав необхідним повідомляти Державне агентство лісових ресурсів України про будь-який конфлікт інтересів. Просить провадження у даній об`єднаній справі відносно нього за ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП закрити за відсутністю складу інкримінованих правопорушень.
Захисник адвокат Гренджа В.Ю. подала в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у даній об`єднаній справі, вказуючи на відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ОСОБА_1 не відноситься до керівного складу ДП «Міжгірське лісове господарство», оскільки ніколи не обіймав посаду директора, заступника або головного лісничого, а був головою комісії з питань припинення, та вказана посада не відноситься до посадових осіб підприємства та не уповноважений щодо преміювання працівників державного підприємства. Наказ про преміювання працівників мав підписувати керівник, або його заступник, або лісничий, як визначено Статутом ДП «Міжгірське лісове господарство». Та на час складання протоколів директором був ОСОБА_4 , що вбачається з доданої виписки з ЄДРПОУ. Крім того, до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» були внесені зміни 20.09.2023 року, якими доповнено абзац восьмим та вважають, що з 20.09.2023 року на ОСОБА_5 , як голову комісії з припинення почала поширюватися дія Закону України «Про запобігання корупції». Та захисник просить провадження відносно ОСОБА_1 у даній об`єднаній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому правопорушень.
Вислухавши в судовому засіданні особу, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Гренджа В..В., позицію прокурора,повно та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справі № 302/780/24, оцінивши вищевстановлені обставини, визнані судом доведеними, зміст зазначених протоколів, додані до них матеріали як докази, що зібрані посадовою особою, яка склала ці протоколи, позицію сторони захисту, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до абз.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Абз.1 ч 2 ст.81 Цивільного кодексу України визначає, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права, а абзац 3 частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України вказує, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Державне підприємство «Міжгірське лісове господарство» засноване на державній власності та координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що вбачається з п.11. Статуту ДП «Міжгірське лісове господарство» (ЄДРПОУ 22114589) в редакції, затвердженій Наказом Державного агентства лісових ресурсів України 11.02.2022 р. № 298 (а.с.26-42).
Згідно п.4.1, п.4.2 вказаного Статуту, підприємство «Міжгірське лісове господарство» є державним підприємством юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном.
Органом управління Підприємства є його директор. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління. Директор здійснює керівництво Підприємством, несе повну відповідальність за стан діяльності Підприємства, видає накази з питань діяльності Підприємства; застосовує заходи заохочення (преміювання) до працівників Підприємства; приймає рішення про притягнення до матеріальної та/або дисциплінарної відповідальності працівників Підприємства, тощо. На період відсутності директоратимчасове виконанняобов`язків керівникапідприємства покладалосьна головноголісничого,а вразі йоговідсутності -на головногоінженера згідноіз наказомабо іншууповноважену особуОргану управліннямайном (п.п.8.1, 8.3, 8.4, 8.5).
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Наказу Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство» № 178-к/тр від 14.12.2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора в апарат управління з 15.12.2021 року (а.с.16).
Наказом філії «Міжгірське лісове господарство» ДП «Ліси України» за № 2/к/тр від 16.01.2023 року заступника директора ОСОБА_1 зараховано з 17.01.2023 року до штатного складу філії «Міжгірське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (а.с.17).
Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 848 від 28.10.2022, припинено державне підприємство «Міжгірське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДСГП «Ліси України (код ЄДРПОУ 44768034). Утворено Комісію з припинення ДП «Міжгірське лісове господарство» та затверджено її склад. Установлено, що Комісія з припинення здійснює керівництво діяльністю ДП «Міжгірське лісове господарство» на період завершення процедури його припинення (а.с.46).
Відповідно до Наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 1166 від 12.12.2022 року, внесено зміни до складу Комісії з припинення Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», затвердженого Наказом № 848 від 28.10.2022 року, виклавши його в новій редакції, що додається та відповідно до Складу Комісії з припинення ДП «Міжгірське лісове господарство» входять: Голова Комісії ОСОБА_1 та члени Комісії: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.50-51).
Згідно з п.8.5 статуту ДП «Міжгірське лісове господарство» (ЄДРПОУ 22114589) в редакції, яка була чинна станом на 11.02.2022 року, на період відсутності директора тимчасове виконання обов`язків керівника підприємства покладалось на головного лісничого, а в разі його відсутності на головного інженера згідно із наказом або іншу уповноважену особу Органу управління майном.
Отже, Комісія з припинення ДП «Міжгірське лісове господарство» у складі Голови Комісії ОСОБА_1 , на період завершення процедури припинення Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», здійснює безпосереднє керівництво діяльністю ДП «Міжгірське лісове господарство», що вбачається з Наказів Державного агентства лісових ресурсів України № 848 від 28.10.2022 року, № 1166 від 12.12.2022 року (а.с.47-47,50-51).
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи головою комісії з припинення Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», відповідно посадовою особою юридичної особи публічного права, належав до осіб, на яких поширюється вимоги Закону України «Про запобігання корупції», зокрема щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону такими особами є посадові особи державної лісової охорони. Згідно додатку до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою КМУ від 16.09.2009 року №976, посадовою особою державної лісової охорони, лісової охорон інших постійних користувачів лісів та власників лісів є керівник підприємства, що належить до сфери управління Держлісагентства. Та як зазначалося вище, відповідно до п.1.1 ст.1 статуту ДП «Міжгірське лісове господарство», яке затверджено наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.02.2022 року №298, зазначене підприємство засноване на державній формі власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 25.05.1995 р. №57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській, та Чернівецькій областях», і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.
На посадову особу державної лісової охорони поширюються вимоги статті 28 закону «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів за недотримання вимог якої передбачена адміністративна відповідальність частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.
Статутом ДП «Міжгірське лісове господарство» передбачено, поряд з іншими положеннями такі положення:
- директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління (п.8.3);
- директор здійснює керівництво підприємством, розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до чинного законодавства; видає накази з питань діяльності підприємства; у встановленому порядку приймає та звільняє з посад працівників підприємства, застосовує заходи заохочення (преміювання) до працівників підприємства (п.8.4);
- встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених чинним законодавством та колективним договором (абз.2 п.9.6).
Згідно з абзацом 12 ч.1 статті 1 Закону приватний інтерес це будь-який майновий та немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до абз.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»,посадова особа юридичної особи публічного права- голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такоїюридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи головою Комісії з припинення ДП «Міжгірське лісове господарство» та обіймаючи посаду заступника директора вказаного Підприємства та будучи посадовою особою юридичної особи публічного права і відповідно до положень підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.
Положенням про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство» встановлено, що умовами преміювання є: наявність основних результатів діяльності за напрямками, визначеними статутом; наявність фінансової можливості для матеріального стимулювання, виконання плану роботи, відсутність порушень. Розмір премії визначається за рахунок витрат виробництва.
У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед якихприватний інтересцебудь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними,дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;реальний конфлікт інтересівце, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28«Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересівбезпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом органабо колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 року № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі Методичні рекомендації), щоЗакон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов. При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
При цьому відповідно до п. 2.2.1. Методичних рекомендацій зазначено, щотиповою обставиною та ситуацією, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення є реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе. До таких ситуацій можна віднестиприйняття (або участь у прийнятті) рішень особою щодо себе самої, які стосуються оплати праці, відведення земельних ділянок, використання права на депутатське звернення чи депутатський запит у власних інтересах.
Також, Методичними рекомендаціями роз`яснено поняттяприватного інтересубудь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону). Важливо підкреслити, що перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення "у тому числі", тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу.
Згідно із Законом України «Про статус гірського населеного пункту» та постанови КМУ від від 11 серпня 1995 року №647 селище Міжгір`я Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області є населеним пунктом, який віднесено до переліку із статусом гірського населеного пункту. ДП «Міжгірське лісове господарство» розташоване і зареєстроване в с-щі Міжгір`я.
Під час підписання зазначеного наказу № 167 від 28.12.2022 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство» у ОСОБА_1 був наявний приватний майновий інтерес, який полягав у бажанні отримати премію. За таких обставин у ОСОБА_1 під час вказаного наказу виникла суперечність між його приватним інтересом і службовими повноваженнями. Ці службові повноваження в частині прийняття рішення щодо призначення премії є дискреційними, бо встановлюються відповідно до колективного договору у відсотках до посадового окладу і можуть бути відповідно збільшеними чи зменшеними як собі так і іншим працівникам підприємства.
Зокрема, до справи не подано жодного належного документа, за яким ОСОБА_1 врегулював питання недопущення прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Та як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не звертався ні в Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, ні в Державне агентство лісових ресурсів України з письмовим поданням погодити йому призначення премії в розмірах, які передбачені у вище зазначеному наказі.
Водночас, згідно з повідомленням Голови державного агентства лісових ресурсів України від 02.04.2024 р. №14-06/1692-24 посадова особа ДП «Міжгірське лісове господарство» ОСОБА_1 не звертався до цього органу з повідомленням щодо вининення конфлікту інтересів, відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» (а.с.70).
Отже, ОСОБА_1 , при виданні наказу про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», у тому числі самого себе, не повідомив ані Національне агентство з питань запобігання корупції, ані керівника органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що підтверджується листом Голови державного агентства лісових ресурсів України №14-06/1692-24 від 02.04.2024 року.
Відповідно, заходи, щодо врегулювання конфлікту інтересів не вживались.
Об`єктивна сторона частини 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою.
Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень ОСОБА_1 пов`язана з реалізацією службових повноважень стосовно себе та бажанням отримати грошову премію відповідного розміру.
Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягаєв наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленимбажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями щодо визначення розміру премії, які впливають на його об`єктивність та неупередженість при прийнятті вказаного рішення, оскільки він сам не може об`єктивно оцінити власну роботу.
З огляду встановлені обставини та викладені обґрунтування, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за такими ознаками: - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у особи реального конфлікту інтересів (частина 1 статті 172-7 КУпАП) за обставинами, які зазначені в протоколі №151 від 31.05.2024 року; - прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів (частина 2 статті 172-7 КУпАП) за обставинами, які зазначені в протоколі №152 від 31.05.2024 року.
Отже, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за зазначені адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Строк накладення стягнення, який встановлений у статті 38 КУпАП у справах про правопорушення, які пов`язані з корупцією, а саме два роки з дня вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій (28.12.2022 року, 29.12.2022 року), не закінчився станом на дату винесення цієї постанови. Датою виявлення правопорушень зазначено посадовою особою, яка склала протоколи, дату складання протоколів (31.05.2024). Ці строки стороною захисту не заперечені.
Приймаючи доуваги характерта обставинискоєних адміністративнихправопорушень,ступінь їхсуспільної небезпеки,а такожвідсутність обставин,що пом`якшуютьта обтяжуютьвідповідальність ОСОБА_1 ,суд такожвраховує особуправопорушника ОСОБА_1 ,його похилийвік,матеріальний тасімейний стан, вчинення зазначених адміністративних правопорушень вперше, а також приймає до уваги ті обставини, що у ОСОБА_1 наявні стійкі соціальні зв`язки: він одружений, на теперішній час ОСОБА_1 працює, займається суспільно-корисною працею, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, крім того, ОСОБА_1 є пенсіонером, особою непрацездатного віку, утриманців на теперішній час немає, за попереднім місцем роботи ОСОБА_1 зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, що вбачається з характеристики філії «Міжгірське лісове господарство», та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним та достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 повторних правопорушень, призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч.2 ст.172-7 КУпАП,що відповідаєрозміру двістінеоподаткованих мінімумівдоходів громадянта припризначенні стягненьза вчиненнядекількох адміністративнихправопорушень судзастосовує положенняст.36КУпАП,тобто накладаєадміністративні стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за санкцією частини 2 статті 172-7 КУпАП.
Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.36, 40-1, ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, 221, 252, 80, 283, 284, 308 КУпАП,Законом країни «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_8 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_9 судовий збір в дохід держави в сумі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Адміністративний штраф сплачувати: ГУК у Зак.обл. / Міжгірська тг / 210811002, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок № UA208999980313020106000007423, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В.СИДОРЕНКО
Суд | Міжгірський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120831680 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів |
Адмінправопорушення
Міжгірський районний суд Закарпатської області
Сидоренко Ю. В.
Адмінправопорушення
Міжгірський районний суд Закарпатської області
Сидоренко Ю. В.
Адмінправопорушення
Міжгірський районний суд Закарпатської області
Сидоренко Ю. В.
Адмінправопорушення
Міжгірський районний суд Закарпатської області
Сидоренко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні