Ухвала

від 29.07.2024 по справі 304/1810/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1810/23 Провадження № 1-кс/304/606/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 220220700000000145 від 30 серпня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

детектив ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 220220700000000145 від 30 серпня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, про накладення арешту шляхом позбавлення права на відчуження на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:42:001:0274, площею 0,0689 га, та транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer 1.5 Invite», р/н НОМЕР_1 , 2009 року випуску, а також з метою забезпечення арешту майна розглянути дане клопотання без виклику підозрюваної та її захисника.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 , будучи посадовою особою місцевого самоврядування 5 категорії, в розумінні ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в силу займаної посади обізнана з положеннями Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», вчинила ряд умисних злочинів за наступних обставин. Так, 04 березня 2020 року між виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та ЖБК «Парковий масив» в особі директора ОСОБА_6 укладено договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста щодо об`єкту «Будівництво торгово-житлового комплексу по АДРЕСА_2 ». Договором визначено, що замовник до 06 квітня 2020 року повинен перерахувати на рахунок Ужгородської міської ради грошові кошти в сумі 1 134 571,07 грн. У відповідності до платіжного доручення № 8 від 10 березня 2020 року ЖБК «Парковий масив» в особі директора ОСОБА_6 сплатив на рахунок Ужгородської міської ради грошові кошти в сумі 134 571,10 грн. Після цього 14 травня 2020 року ОСОБА_6 подав до управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської ради «Акт готовності об`єкта «Будівництво торгово-житлового комплексу по АДРЕСА_2 », де у п. 12 вказав, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до вищевказаного договору, укладеного з виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, сплачено в повному обсязі, при цьому посилаючись на платіжне доручення № 8 від 10 березня 2020 року, як на документ, що підтверджує повноту сплати пайового внеску. Відтак фактично поданий ОСОБА_6 . Акт містив недостовірну інформацію в частині повноти сплаченої суми, різниця якої складала 999 999,97 грн. Детектив вказує, що у ході розгляду вказаного Акту начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_5 , у період з 14 по 22 травня 2020 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у службовому приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю, яке знаходиться в АДРЕСА_3 , діючи умисно, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою ЖБК «Парковий масив», усвідомлюючи, що Акт містить недостовірні відомості в частині повноти сплати ОСОБА_6 грошових коштів на розвиток інженерно-транспортної соціальної інфраструктури населеного пункту, маючи відповідні повноваження та об`єктивну можливість перевірити достовірність усіх внесених в Акт даних, склала офіційний документ «Довідку щодо розгляду документів поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та видачі сертифіката». При цьому ОСОБА_5 , розуміючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які настануть від цих дій, та бажаючи їх настання, відмітила у вищевказаній довідці як достовірну інформацію, яка міститься у графі «відомості у заяві про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката і акті готовності до експлуатації» щодо об`єкта «Будівництво торгово-житлового комплексу по АДРЕСА_2 ». Зафіксувавши факт достовірності усієї викладеної у вказаній довідці інформації, ОСОБА_5 скріпила цю довідку без дати своїм підписом та відтиском печатки Управління, на підставі якої 22 травня 2020 року Управлінням видано сертифікат серії НОМЕР_2 , що призвело до введення в експлуатацію об`єкту закінченого будівництва «Будівництво торгово-житлового комплексу по АДРЕСА_2 , клас наслідків CC2» без сплати всіх грошових коштів, передбачених Договором від 04 березня 2020 року. Таким чином, за позицією детектива, ОСОБА_5 , всупереч п. 7 ч. 1 ст. 7, ч. 3, 7 ст. 39, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», п. п. 5.2, 5.3, 5.4. Положення «Про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної соціальної інфраструктури міста», затвердженого рішенням VI сесії VI скликання Ужгородської міської ради від 03 червня 2011 року № 170 зі змінами, п. п. 25, 26, 27 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, в порушення вимог посадової інструкції начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради та Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, умисно, діючи в інтересах ЖБК «Парковий масив», здійснила 22 травня 2020 року введення в експлуатацію об`єкта закінченого будівництва «Торгово-житлового комплексу по вул. Радіщева, б/н в м. Ужгород, Закарпатська область, клас наслідків СС2» без сплати пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ужгорода згідно з договором від 04 березня 2020 року в розмірі 999 999, 97 грн, чим спричинила тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на вказану суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що відповідно до ч. 4 примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками. Окрім цього детектив вказує на те, що ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи на посаді начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, в липні 2020 року знову вчинила умисний злочин. Так, 02 березня 2020 року між виконавчим комітетом Ужгородської міської ради з однієї сторони та громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з іншої сторони, укладено договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста щодо об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вулиці Миколи Бобяка, 13 в». Договором визначено, що замовники до 02 квітня 2020 року повинні внести на рахунок Ужгородської міської ради грошові кошти в сумі 522 258,02 грн. У той же час згідно з квитанціями № 24115847 від 03 березня 2020 року та №3901220034 від 12 червня 2020 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сплатили на рахунок Ужгородської міської ради грошові кошти в сумі 10 000 грн, після чого 07 липня 2020 року подали до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради «Акт готовності об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_4 вказали, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до вищевказаного договору, укладеного з виконавчим комітетом, сплачено в повному обсязі, при цьому посилаючись на квитанцію № 24115847 від 03 березня 2020 року, як на документ, що підтверджує повноту сплати пайового внеску. Відтак фактично поданий ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Акт містив недостовірну інформацію в частині повноти сплаченої суми, різниця якої складала 512 258,02 грн. Надалі так само, як вказує детектив, у ході розгляду вищезазначеного Акту, начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_5 , у період з 14 по 22 травня 2020 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у службовому приміщенні Управління, діючи умисно, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди фізичними особами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що Акт містить недостовірні відомості в частині повноти сплати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошових коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, маючи відповідні повноваження та об`єктивну можливість перевірити достовірність усіх внесених в Акт даних, склала офіційний документ «Довідку щодо розгляду документів поданих прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту видачі сертифіката». При цьому ОСОБА_5 , розуміючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які настануть від цих дій, та бажаючи їх настання, відмітила у вищевказаній довідці як достовірну інформацію, яка міститься у графі «відомості у заяві про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката і акта готовності об`єкта до експлуатації» щодо об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вулиці Миколи Бобяка, 13 в», після чого скріпила довідку без дати своїм підписом та відтиском печатки Управління. На підставі цієї довідки 20 липня 2020 року управлінням ДАБК Ужгородської міської ради видано сертифікат серії ЗК № 122200717746, що призвело до введення в експлуатацію об`єкту закінченого будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_5 » без сплати всіх грошових коштів, передбачених Договором від 02 березня 2020 року. Таким чином ОСОБА_5 , всупереч п. 7 ч. 1 ст. 7, ч. ч. 3, 7 ст. 39, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», п. п. 5.2, 5.3, 5.4. Положення «Про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної соціальної інфраструктури міста», затвердженого рішенням VI сесії VI скликання Ужгородської міської ради від 03 червня 2011 року № 170 зі змінами, п. п. 25, 26, 27 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, в порушення вимог посадової інструкції начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради та Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, умисно, повторно, діючи в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснила 20 липня 2020 року введення в експлуатацію об`єкта закінченого будівництва «Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_5 » без сплати пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ужгорода згідно з договором від 02 березня 2020 року в розмірі 512 258,02 грн, чим спричинила тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на вказану суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що відповідно до ч. 4 примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками. При цьому санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади и займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. На виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України детектив у змісті клопотання наводить перелік і види майна, що належить арештувати та яке відповідно до довідки з реєстру прав на нерухоме майно перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 , що відповідає переліку такого майна, наведеному у прохальній частині клопотання. Підсумовуючи, детектив вважає, що з метою забезпечення вимог діючого законодавства та у разі винесення обвинувального вироку суду, задля позбавлення підозрюваної можливості відчужити майно, яке їй належить, з метою забезпечення у подальшому відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно підозрюваної, а тому просить задовольнити клопотання.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явилася, однак прокурор у провадженні клопотання детектива підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Підозрювана ОСОБА_5 у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України про розгляд даного клопотання про арешт майна не повідомлялася.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, вивчивши надані детективом матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Пунктом 5 ч. 2 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, серед іншого, уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може бути об`єктом спеціальної конфіскації або ж конфіскації майна як виду покарання, а також за рахунок нього може бути відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя має встановити: 1) чи набула особа статусу підозрюваного, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення підозрюваним та чи достатні підстави вважати, що суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна; 2) чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою; 3) чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких сторона обвинувачення звертається із відповідним клопотанням; 4) чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.

З матеріалів клопотання видно, що відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області з 30 липня 2022 року здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022070000000145 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за фактом заподіяння інтересам держави майнової шкоди у великому розмірі, вчиненого шляхом введення у експлуатацію ряду будівель без сплати, передбаченої ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайової участі в розвитку інфраструктури міста, внаслідок зловживання посадовими особами ДАБК та Управління МБіА Ужгородської міської ради службовим становищем, яке проявилося у забезпеченні введення у експлуатацію багатоквартирних житлових будинків під виглядом індивідуальних, без сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

Згідно доводів детектива, під час досудового розслідування встановлені обставини, що свідчать про можливі зловживання зі сторони посадових осіб ДАБК та Управління МБіА Ужгородської міської ради службовим становищем, яке проявилося у забезпеченні введення у експлуатацію багатоквартирних житлових будинків під виглядом індивідуальних, без сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, 25 липня 2024 року о 14.55 год письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_5 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, містяться особисті підписи останньої про отримання такого повідомлення.

Таким чином ОСОБА_5 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадження та щодо майна останньої може розглядатися питання про арешт.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя виходить з того, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з вказаної практики вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 могла вчинити інкриміновані їй кримінальні правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за фактом зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Двадцять п`ятого липня 2024 року про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, тобто у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь якої неправомірної вигоди для іншої фізичної та юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України) та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч. 1 ст. 366 КК України), повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, як видно з матеріалів клопотання, розпорядженням міського голови Ужгородської міської ради від 29 грудня 2017 року № 218-р «Про переведення працівників», ОСОБА_5 02 січня 2018 року переведено з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю на посаду начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю як таку, що пройшла за конкурсом.

У 2020 році виконавчим комітетом Ужгородської міської ради в особі заступника міського голови ОСОБА_9 та ЖБК «Парковий масив» в особі директора ОСОБА_6 (замовник), а також ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (замовники), було укладено договори про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, предметом яких є пайовий внесок замовника на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста при здійсненні будівництва відповідно торгово-житлового комплексу по АДРЕСА_2 , та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вулиці Миколи Бобяка, 13 «в». При цьому розмір пайового внеску за договором із ЖБК «Парковий масив» склав 1 134 571,07 грн, а за договором з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 522 258, 02 грн.

Згідно з наявних у матеріалах клопотання Актів готовності об`єкта до експлуатації від 14 травня 2020 року (торгово-житлового комплексу по АДРЕСА_2 та 07 липня 2020 року (багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вулиці Миколи Бобяка, 13 «в») видно, що замовниками (ЖБК «Парковий масив» та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ) вказано про сплату коштів пайової участі, на підставі укладених з виконавчим комітетом Ужгородської міської ради договорів, у повному обсязі по першому об`єкту за платіжним дорученням № 8 від 10 березня 2020 року, та по другому за квитанцією № 24115846 від 03 березня 2020 року АТ «Акцент-Банк».

Натомість орган досудового розслідування встановив, що вказані забудовники внесли недостовірну інформацію до зазначених Актів щодо повноти сплачених сум пайових внесків, тим самим недоплативши 999 999,97 грн по об`єкту «Торгово-житловий комплекс по вул. Радіщева, б/н», та 512 258,02 грн по об`єкту «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_6 ».

Як видно з наявного у матеріалах клопотання висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи № СЕ-19/107-23/8168-ЕК від 30 січня 2024 року документально підтверджено встановлене Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області у висновку аудиторського звіту від 05 серпня 2021 року № 130720/1 за результатами аудиту бюджету міста Ужгород за період 2018-2021 років ненадходження грошових коштів на рахунок Ужгородської міської ради у відповідності до договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста станом на дату здачі об`єкта до експлуатації (складання акту готовності об`єкту до експлуатації) зокрема щодо об`єкта по АДРЕСА_6 , замовники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розмірі 512 258,02 грн.

Так само на підставі висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи № СЕ-19/107-22/6603-ЕК від 05 серпня 2022 року документально підтверджено несплату у 2020 році ЖБК «Парковий масив» (код 42563638) пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту по об`єкту торгово-житловий комплекс, розташований у АДРЕСА_7 ) за договором про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-технічної та соціальної інфраструктури міста від 04 березня 2020 року, чим завдано шкоди на суму 100 000 000 грн.

Наведені вище обставини також підтверджується протоколом огляду від 17 січня 2024 року, за яким орган досудового розслідування оглянув Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та встановив відомості про дозвільні документи і дані по сертифікатах про прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва.

У свою чергу начальник управління ДАБК ОСОБА_5 , не перевіривши достовірність внесених до актів відомостей, затвердила та підписала Довідки щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифікату, де своїм підписом зокрема підтвердила достовірність відомостей, зазначених забудовниками у заявах про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та актах готовності до експлуатації.

Так, як видно з наявного у матеріалах клопотання висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 727-Е від 13 березня 2023 року підпис у графі «Начальник управління» у довідці щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та видачі сертифіката на об`єкті «Будівництво торгово-житлового комплексу по АДРЕСА_2 , клас наслідків СС2» виконаний ОСОБА_5 .

Також згідно з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/107-24/52-ПЧ від 09 січня 2024 року підпис на Довідці щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та видачі сертифіката на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_6 «в» у кінці документу у графі «начальник управління ОСОБА_5 » виконаний ОСОБА_5 .

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної та ознаками складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Частиною 6 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч. 8 ст. 170 КПК).

Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 387794201 та № 387793927 від 22 липня 2024 року підтверджується, що підозрюваній ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) належать на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:42:001:0274 за вказаною адресою.

Крім цього за інформацією регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській , Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) станом на 15 лютого 2024 року згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer 1.5 Invite», р/н НОМЕР_1 , 2009 року випуску, сірого кольору.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, яке стосується зловживанням службовим становищем, яке ймовірно спричинило тяжкі наслідки, якими у ст. 364 КК визнаються такі, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, у випадку засудження ОСОБА_5 за вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, на неї може бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення такого кримінального правопорушення, зокрема, за рахунок майна, яке їй належить.

Відтак слідчий суддя вважає, що встановлено достатньо підстав для накладення арешту на таке майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №220220700000000145 від 30 серпня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:42:001:0274, площею 0,0689 га;

- транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer 1.5 Invite», р/н НОМЕР_1 , 2009 року випуску, сірого кольору,

заборонивши розпорядження таким майном.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1