Ухвала

від 10.06.2024 по справі 450/2877/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2877/22 Провадження № 2/450/609/24

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

10 червня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди землі,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди землі.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставити питання,

чи виконаний підпис під текстом у Договорі оренди землі № 15/12/20ДО,

укладеному 22.12.2020 року між Підберізцівською сільською радою Пустомитівського району (на цей час Львівський район) Львівської області та ОСОБА_3 на право строкового платного користування земельною ділянкою 1,3570 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 чи іншою особою? чи виконаний підпис під текстом в акті прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 22.12.2020 року між Підберізцівською сільською радою Пустомитівського району (на цей час Львівський район) Львівської області та ОСОБА_3 щодо передання в строкове платне користування земельною ділянкою 1,3570 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 чи іншою особою?. Клопотання мотивує тим, що позивач обгрунтовує свій позов тим, що між ним та відповідачем 22.12.2020 року укладено Договір оренди землі N? 15/12/20ДО, відповідно до якого: «Орендодавець Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області на підставі рішення Підберізцівської сільської ради від 12.05.2020 р. N? 1528 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (КВЦП3-11.02) в АДРЕСА_2 та передачу її в оренду ОСОБА_3 » (зі змінами згідно рішення від 15.09.2020 року N? 908) надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з цільовим значенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером 4623685300:01:004:0140, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ». Також як на підставу позову позивач покликається на акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 22.12.2020 року, підписаний між ним та відповідачем, в якому зазначено, що «відповідно до умов Договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове матне користування земельну ділянку загальною площею 1,3570 га, кадастровий номер 4623685300:01:004:0140, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ». Однак. Відповідач ні Договір оренди землі N? 15/12/20ДО від 22.12.2020 року, ні Акт прийому-передачі об?єкта оренди (земельної ділянки) від 22.12.2020 року не підписувала. Підписи, що містяться на доданих Позивачем письмових документах не належать відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив, щодо заявленого клопотання.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив таке задоволити.

Суд, заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні клопотанні про призначення експертизи, слід відмовити, виходячи з наступних підстав :

відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути виготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Так, відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч.1 ст. 76 ЦПК України.

За змістом вимог статей 77,78,79 ЦПК України докази повинні відповідати критеріям належності (містять інформацію щодо предмета доказування), допустимості ( одержані у порядку, встановленому законом ) та достовірності ( на підставі яких можливо встановити дійсні обставини справи).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Пунктом 1.2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998. № 53/5 (зі змінами та доповненнями) зазначено, що основним із підвидів експертизи є почеркознавча експертиза.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (п. 1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5).

Пунктом 1.3 п. 1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Встановити достовірність підпису та почерку можливо лише шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи, яка призначається судом на підставі ухвали суду, якщо позивач в даному випадку доведе наявність підстав для призначення почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Виходячи з вимог вищенаведеного, саме суд зобов`язаний надати експертувільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації, направляючи справу на експертизу.

Відтак, на момент вирішення питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи за клопотанням сторони відповідача, ним повинні були бути надані суду вільні, умовно вільні та експериментальні зразки підпису відповідача, однак такі у справі відсутні.

Пунктами 3.1 та 3.3 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Між тим, відповідно до п.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно п.1.3 вказаних рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган, який призначив експертизу, має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган, який призначив експертизу, зобов`язаний зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (пункт 1.4. Розділу І Рекомендацій).

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. (п. 1.3 Рекомендацій).

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням (п. 1.5 Рекомендацій).

Пунктом 1.7 також визначено, що експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Відповідно до п. 1.6. рекомендацій, відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

Відповідно до п 1.7. рекомендацій, експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Положеннями Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, визначено, що якщо з певних причин виконати будь - які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Водночас, відповідно до п. 3.4 вищезазначеної Інструкції, вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 616 79/00) від 01 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Таким чином, суд, на виконання вимог ст. ст. 104, 107 ЦПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, повинен надати експерту об`єкти дослідження (оригінали досліджуваних документів) і зразки для порівняльного дослідження: вільні зразки підпису (почерку) відповідача станом на час підписання оспорюваного документа, а також умовно-вільні та експериментальні зразки, з оформленням їх відповідно до п. 3.4. Інструкції.

Покликання представника відповідача в клопотанні про призначення експертизи, що взірці почерку будуть надані експерту, необгрунтовані та нормами ЦПК України, іншими нормативно-правовими актами, не передбачені.

Окрім того в п. 1.13 рекомендацій, передбачено, що достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації, тобто експерту необхідно надати зразки почерку, однак достатність та якість таких буде визначати експерт.

Такі дії сторони відповідача унеможливлюють виконання вимог ч.1 ст. 104 ЦПК України, судом під час постановлення ухвали про призначення експертизи.

Окрім того, аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципів змагальності та диспозитивності.

За правовим визначенням предметом позову є матеріальний зміст позовних вимог, який проявляється в юридичній заінтересованості позивача отримати певне матеріальне благо, щодо якого виник спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Висновок експерта є доказом, який складається на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Судом призначається експертиза за відповідною заявою учасників справи для з`ясування обставин, які можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Таким чином, експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого позову є стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі.

Предметом доказування у цій справі є відносини на підставі договору оренди землі і предметом договірного зобов`язання за цими договорами є вчинення конкретних дій сторін зі сплати грошових коштів за договором оренди земельної ділянки.

Натомість, представник відповідача просить, суд призначити судову почеркознавчу експертизу для з`ясування обставин, чи підписувала відповідач договір оренди землі та акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 22.12.2020 року, однак позовних вимог про визнання договору неукладеним чи недійсним в даній справі, не розглядається.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять в предмет доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (постанова Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 925/1641/17).

Отже, підстави для задоволення клопотання і призначення у справі почеркознавчої експертизи у цій справі, відсутні.

Керуючись ст.ст. 103-105, 258-260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи,- відмовити.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяН. Б. Добош