Ухвала

від 23.07.2024 по справі 947/22293/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22293/24

Провадження № 1-кс/947/9757/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024 року

слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000174 від 09.02.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зі слів одруженого та працюючого оператором на АЗС «АНП», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000174 від 09.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Як зазначає слідчий у клопотанні, досудовим розслідуванням в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2023 року, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, у невстановленому місці, вступив в протиправну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, направлену на незаконне придбання шляхом шахрайства права власності на майно, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а сааме: на частку у статутному капіталі ТОВ «Едвін» (ЄДРПОУ 24532948), яка складає 50% статутного капіталу зазначеного підприємства та становить 10 000 000 гривень.

Так, у кінці 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) знаходячись у м. Одесі, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка в подальшому здійснювала керування діями інших співучасників злочину та пошук об`єктів нерухомого майна, що можуть бути предметом кримінального правопорушення, отримала інформацію, що між засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Едвін» (ЄДРПОУ 24532948), які володіють рівними частками статутного капіталу вказаної юридичної особи, ОСОБА_7 та його племінницею ОСОБА_8 , виникли суперечки щодо розподілу підприємства, які привели до припинення будь-якого спілкування між собою.

Після отримання зазначеної інформації у невстановленої досудовим розслідуванням особи виник прямий протиправний умисел, направлений на придбання права на майно шляхом обману, а саме на частку у статутному капіталі ТОВ «Едвін» (ЄДРПОУ 24532948), яка належить ОСОБА_7 , що складає 50% статутного капіталу та становить 10 000 000 гривень, з метою подальшої її реалізації, у тому числі родичам потерпілого, з якими він не спілкується.

При цьому, розуміючи, що всі етапи протиправної діяльності задля досягнення кінцевого результату провести самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритим, достеменно розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, невстановлена досудовим розслідуванням особа у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2023 року, залучила до вчинення злочину ОСОБА_4 та невстановлену досудовим розслідуванням особу на ім`я « ОСОБА_9 », розробивши план протиправних дій, який довела до їх відома, та отримавши згоду на участь у вчиненні кримінального правопорушення від останніх, стала координувати їх дії з метою досягнення протиправного результату.

Схема із придбання права на майно шляхом обману полягала в отриманні нотаріально посвідченої довіреності на відчуження частки статутного капіталу ТОВ «Едвін» від імені потерпілого ОСОБА_7 , як учасника (засновника) ТОВ «Едвін», у якості якого виступав би один із співучасників скоєння злочину, на ім`я підставної особи, керованої співучасниками злочину.

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа, згідно єдиного протиправного плану, залишивши за собою керівничу функцію, розподілив ролі наступним чином: ОСОБА_4 надав вказівку підшукати співучасника злочину, в колі своїх знайомих, який за зовнішніми даними схожий на потерпілого ОСОБА_7 , довести протиправний план до його відома, підготувати необхідний для вчинення злочину текст довіреності, та для її реєстрації підшукати нотаріуса, який здійснює нотаріальну діяльність подалі від Одеської області.

Тим часом, невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім`я « ОСОБА_9 » отримав вказівку підшукати особу, яка б за грошову винагороду погодилась на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляти інтереси потерпілого ОСОБА_7 , як учасника (засновника) ТОВ «Едвін», при подальшому відчуженні частки статутного капіталу товариства.

На виконання єдиного протиправного плану, невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім`я « ОСОБА_9 », згідно відведеної ролі, діючи за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, за невстановлених обставин, але не пізніше березня 2023 року, підібрав з кола своїх знайомих особу, яка знаходилась в скрутному матеріальному становищі - ОСОБА_10 , та не розкриваючи протиправного плану вчинення шахрайства, запевнивши у законності його дій, отримав від нього згоду на участь у нотаріальному оформленні реєстраційних дій ТОВ «Едвін», у якості представника ОСОБА_7 , за грошову винагороду у 400 доларів США.

Так, в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше березня 2023 року, ОСОБА_10 , будучи введений в оману та впевнений у законності своїх дій, надав, у телефонному режимі на месенджер «Whatsapp», співучасникам вчинення злочину фотознімок свого паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Кілійським РС ГУ ДМС України в Одеській області та фотознімок свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, умисно, з корисливих мотивів, на виконання єдиного протиправного плану, за невстановлених обставин, але не пізніше березня 2023 року, залучив до їх протиправної діяльності ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси), повідомивши йому план вчинення злочину, та отримав згоду від останнього на участь у вчиненні кримінального правопорушення.

Після чого, з метою підробки офіційного документу, який у подальшому мав використовуватися ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси) для придбання права власності на чуже майно шляхом шахрайства, ОСОБА_4 , знаходячись у м. Чернівці, отримав від ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси) фотознімок останнього.

У свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підробки офіційних документів для їх подальшого використання іншою особою, у невстановленому місці та час, але не пізніше березня 2023 року, виготовила завідомо підроблений документ, а саме: тимчасову посвідку на проживання серії НОМЕР_2 заповнену на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з фотознімком ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси), який передала ОСОБА_4 для подальшого використання під час нотаріального посвідчення довіреності.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою досягнення єдиного протиправного результату, передав ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси) завідомо підроблений документ, а саме: тимчасову посвідку на проживання серії НОМЕР_2 заповнену на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з фотознімком ОСОБА_11 , та передав відомості щодо особистих документів ОСОБА_10 , для подальшого використання під час нотаріального посвідчення довіреності.

Далі, 24.03.2023 року на виконання єдиного протиправного плану, ОСОБА_4 , на автомобілі «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_3 , відвіз ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси) до нотаріуса ОСОБА_12 , яка здійснює нотаріальну діяльність за адресою: АДРЕСА_3 .

Знаходячись у нотаріальній конторі, ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси), згідно відведеної йому ролі, представився нотаріусу ОСОБА_12 . ОСОБА_7 , чим ввів її в оману, після чого, з метою нотаріального посвідчення довіреності від імені ОСОБА_7 , надав їй у якості документу, який посвідчує його особу, завідомо підроблену тимчасову посвідку на проживання серії НОМЕР_2 , заповнену на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з фотознімком ОСОБА_11 , яку надав йому ОСОБА_4 , та відомості щодо уповноваженої особи - ОСОБА_10 .

У той же день, будучи введена в оману, приватний нотаріус ОСОБА_12 , посвідчила довіреність, згідно якої ОСОБА_7 , як учасник (засновник) ТОВ «Едвін», уповноважує ОСОБА_10 , підконтрольного співучасникам скоєння злочину, представляти його інтереси, в тексті якої була невірно вказана адреса місця проживання.

Згодом помітивши зазначену помилку, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка здійснювала керування діями інших співучасників злочину, надала вказівку ОСОБА_4 виправити її.

Так, 16.05.2023 року ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправного діяльність, направлену на придбання права на майно шляхом обману, використовуючи свій номер мобільного телефону НОМЕР_4 , зателефонував до приватного нотаріусу Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_12 , на номер стаціонарного телефону НОМЕР_5 , представився адвокатом ОСОБА_7 , сповістив про помилку в тексті довіреності, та за допомогою мережі Інтернет із застосуванням додатку «Viber», надіслав на номер мобільного телефону помічника нотаріуса НОМЕР_6 бажаний текст довіреності, у якому зазначив про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Едвін», після чого узгодив зустріч.

Після чого, ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси), згідно відведеної йому ролі, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , 19.05.2023 прибув до нотаріальної контори приватного нотаріусу Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_12 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , знову представився нотаріусу ОСОБА_12 . ОСОБА_7 , продовжуючи вводити її в оману, після чого, з метою нотаріального посвідчення довіреності від імені ОСОБА_7 , надав їй у якості документу, який посвідчує його особу, завідомо підроблену тимчасову посвідку на проживання серії НОМЕР_2 , заповнену на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з фотознімком ОСОБА_11 та відомості щодо уповноваженої особи - ОСОБА_10 .

У той же день, будучи введена в оману, приватний нотаріус ОСОБА_12 , скасувала попередню довіреність та посвідчила довіреність, на нотаріальному бланку НСК 918826, зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку за № 1404, згідно якої ОСОБА_7 , як учасник (засновник) ТОВ «Едвін», уповноважує ОСОБА_10 , підконтрольного співучасникам скоєння злочину, представляти його інтереси, у тому числі при укладенні договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Едвін» та надає права ОСОБА_10 підписувати від його імені, у тому числі, договори купівлі-продажу частки чи її частини в статутному капіталі ТОВ «Едвін», заяви про вихід зі складу учасників товариства, умови договорів про відчуження часток визначати на власний розсуд, в тому числі самостійно обирати особу, на користь якої такі частки у статутному капіталі будуть відчужені.

Отримавши вищевказану довіреність, згідно єдиного протиправного плану, з метою досягнення єдиного результату, ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси) передав ОСОБА_4 .

Таким чином, на підставі зазначеної довіреності, співучасники скоєння злочину, у тому числі ОСОБА_4 , придбали право розпорядження майном, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на частку у статутному капіталі ТОВ «Едвін» (ЄДРПОУ 24532948), яка складає 50% статутного капіталу зазначеного підприємства та становить 10 000 000 гривень.

В подальшому, 11.07.2023 року, співучасники скоєння злочину, у тому числі ОСОБА_4 , реалізуючи отримане шахрайським шляхом право на майно, використовуючи підконтрольну їм особу - ОСОБА_10 , в приміщенні офісу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , уклали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Едвін», згідно якому ОСОБА_7 , в особі уповноваженої особи за довіреністю ОСОБА_10 , передав ОСОБА_14 свою частку у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень, що складає 50 % у статутному капіталі товариства, після чого змінили власників ТОВ «Едвін», виключивши ОСОБА_7 , чим завдали останньому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

За викладених обставин, 21.07.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (в редакції до 11.08.2023 року);

- ч. 3 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, в цілях запобігання ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні -

Прокурор оголосив клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та майнову шкоду завдану внаслідок вчинення злочинів у розмірі 10 000 000 гривень.

Захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що воно є безпідставним, так як підозра пред`явлена його підзахисному є необґрунтованою, а ризики недоведеними. Зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, так як одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний зазначив, що з пред`явленою йому підозрою погоджується та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 21.07.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах (в редакції до 11.08.2023 року);

- ч. 3 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , згідно якого встановлені обставини скоєння кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , згідно якому встановлені обставини скоєння кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , згідно якому встановлені обставини скоєння кримінального правопорушення; матеріалами тимчасового доступу до документації, яка знаходилась у володінні приватного нотаріусу Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_12 , згідно яким встановлено, що 19.05.2023 нотаріус ОСОБА_12 посвідчила довіреність, на нотаріальному бланку НСК 918826, зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку за № 1404, згідно якої ОСОБА_7 , як учасник (засновник) ТОВ «Едвін», уповноважує ОСОБА_10 , підконтрольного співучасникам скоєння злочину, представляти його інтереси, у тому числі при укладенні договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Едвін» та надає права ОСОБА_10 підписувати від його імені, у тому числі, договори купівлі-продажу частки чи її частини в статутному капіталі ТОВ «Едвін», заяви про вихід зі складу учасників товариства, умови договорів про відчуження часток визначати на власний розсуд, в тому числі самостійно обирати особу, на користь якої такі частки у статутному капіталі будуть відчужені, на підставі тимчасової посвідки на проживання серії НОМЕР_2 , заповненій на ім`я ОСОБА_7 , з фотознімком ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , згідно якому встановлені обставини скоєння кримінального правопорушення; матеріалами тимчасового доступу до документації, яка знаходилась у володінні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 . згідно яким встановлено, що 11.07.2023 ОСОБА_10 , на підставі зазначеної вище довіреності від імені ОСОБА_7 , уклав акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Едвін», згідно якому ОСОБА_7 , в особі уповноваженої особи за довіреністю ОСОБА_10 , передав ОСОБА_14 свою частку у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень, що складає 50 % у статутному капіталі товариства, після чого змінили власників ТОВ «Едвін», виключивши ОСОБА_7 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_10 , згідно яким встановлені обставини скоєння кримінального правопорушення; відомостями з Державної міграційної служби України в Одеській області, згідно яким за обліками відділу з питань тимчасового чи постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУДМС України в Одеській області ОСОБА_7 не значиться; висновком експерта № СЕ-19/116-23/13369-ПЧ від 31.08.2023, згідно якому підпис та рукописний запис « ОСОБА_16 » від імені ОСОБА_7 в графі «підпис довірителя:» у довіреності, виданої 19.05.2023 ОСОБА_7 на ОСОБА_10 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку за № 1404, ймовірно виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою; протоколом допиту ОСОБА_11 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження та обвинувальний акт знаходиться на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси), який розповів обставини вчинення шахрайства у тому числі ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якому ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_4 , як співучасника злочину; протоколами оглядів трафіків фігурантів, згідно яких встановлено, що ОСОБА_4 здійснював дзвінки на номери телефонів нотаріуса та його помічника, та 24.03.2023 номер телефону ОСОБА_4 фіксується у м. Надвірна Івано-Франківської області; протоколами оглядів: мобільного телефону ОСОБА_11 , згідно якого встановлений номер мобільного телефону ОСОБА_4 ; скріншотів переписки помічника нотаріуса з ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 (помічника нотаріуса ОСОБА_12 ), згідно якому встановлені обставини скоєння кримінального правопорушення.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, а тому відхиляє заперечення сторони захисту щодо зазначення про необґрунтованість пред`явленої підозри.

Одночасно, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на тому, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним злочинів.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, те, що підозрюваний неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв`язків, й те, що він з пред`явленою йому підозрою не погоджується та зареєстрований та проживає за територією міста, в якому проводиться досудове розслідування, а тому слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Посилання підозрюваного на те, що він одружений та працює не підтверджено відповідними документами.

Також, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речові докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, з огляду на те, що, як зазначає сторона обвинувачення, досудовим слідством не встановлені всі речові докази, які можуть підтвердити причетність ОСОБА_4 до скоєння злочинів та досудове розслідування триває.

При встановленні даного ризику слідчий суддя враховує характер та спосіб вчинення злочинів, який вказує на те, що до вчинення злочинів імовірно причетні інші особи.

Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, адже потерпілий та свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Одночасно, прокурором доведено ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочинів в рамках кримінального провадження, а отже, ОСОБА_4 матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органу досудового розслідування та суду, а тому ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі також існує в рамках кримінального провадження.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не надано даних про те, що він має статус підозрюваного/обвинуваченого в рамках будь-якого іншого кримінального провадження.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухилення підозрюваного від органу досудового слідства, суду, а запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та особистого зобов`язання є недоцільними, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний ОСОБА_4 ) складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн. до 242 240 грн.).

Прокурор просив визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 3 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на розмір збитків, завданих внаслідок вчинення злочинів у розмірі 10 000 000 грн.

Так, імовірне вчинення ОСОБА_4 злочинів за обставин, як вони викладені у повідомленні про підозру, слідчий суддя вважає виключним випадком, що свідчить про те, що визначений ст. 182 КПК України максимальний розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Проте, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 3 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 прокурор є недостатньо обґрунтованою.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави, враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, які спричинили майнову шкоду на загальну суму 10 000 000 грн., прийшов до висновку, що застава у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень здатна буде забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде відповідати матеріальному стану підозрюваного.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава саме у зазначеному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000174 від 09.02.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 19.09.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_7 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 19.09.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора,

суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1