Ухвала

від 04.06.2024 по справі 521/3722/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/3722/24

Номер провадження №2/521/34/24

УХВАЛА

4 червня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

судді Маркарової С.В.,

з участю секретаря судового засіданняВінжановської К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка Василя Олександровича

стягувач: Приватне підприємство «Комерційне підприємство» ОТС»,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною відмову Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.02.2024 №26457 у знятті арешту нерухомого майна, накладеного постановою Першого ВДВС Малиновського районного управління юстиції серія та номер: АН №397252 та зобов`язати Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати обтяження.

В обґрунтуванням скарги заявник послався на те, що він є власником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на яку накладений арешт.

Відкритих виконавчих проваджень, де він є боржником немає.

Стягувач, боржник, державний виконавець в судове засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши доводи заявника, матеріали скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню судом з наступних підстав :

Статтею 41 Конституції Українипередбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.12.2005 року, справа №2-4379/2005 з заявника, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПП «Комерційне підприємство» ОТС» солідарно стягнута заборгованість за теплову енергію в розмірі 2 828,92 грн.

Рішення набрало законної сили.

Відкрито виконавче провадження.

В ході здійснення виконавчих дії постановою державного виконавця Першого ВДВС Малиновського районного управління юстиції Шевчик В.А. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН №397252, від 17.04.2007 накладений арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником майна є заявник.

Постанова внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4861040, зареєстровано 24.04.2007 15:57:27 за №4861040 реєстратором: Сьома одеська державна нотаріальна контора.

Згідно відповіді Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)у від 07.07.2023 матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням терміну зберігання.

16.01.2024 заявник звернувся до виконавчої служби із заявою про зняття арешту.

На підтвердження відсутності боргу за теплову енергію по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 до заяви наданий рахунок-повідомлення №4862 від 06.11.2023.

Згідно відповіді від 01.02.2024 №26457 Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) у знятті арешту було відмовлено через відсутність даних про сплату основного боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження про примусове виконавчого листа №2-4379 від 06.11.2006 року.

За даними АСВП щодо заявника відсутні виконавчі провадження.

Доказів прийняття ДВС рішення про стягнення виконавчого збору виконавчою службою суду не надано.

В порядкустатті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Приписамист. 40 ч. 1 та ч. 2 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У тому випадку, коли виконавець, зокрема, під час відкриття виконавчого провадження, виконав вимогист. 56 ч.2 Закону України «Про виконавче провадження»щодо накладення арешту на майно (кошти) боржника, то під час закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, виконавець зобов`язаний застосувати положенняст. 40 ч.2 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа повинен зазначити про зняття арешту з майна (коштів).

Постановою Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі №712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) встановлено, що, якщо позивач єборжником у виконавчому провадженні то він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Згідно ч. 2ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами заявника, що не зняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні є протиправним і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПККодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.02.2024 №26457 у знятті арешту нерухомого майна, накладеного постановою Першого ВДВС Малиновського районного управління юстиції серія та номер: АН №397252.

Зобов`язатиМалиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Першого ВДВС Малиновського районного управління юстиції Шевчик В.А серія та номер: АН №397252, виданою 17.04.2007 року, внесеною до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4861040, зареєстровано 24.04.2007 15:57:27 за №4861040 реєстратором: Сьома одеська державна нотаріальна контора та виключити відомості про обтяження з реєстру обтяжень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Світлана МАРКАРОВА

Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2024

04.06.24