Ухвала

від 13.05.2024 по справі 759/7018/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2463/24

ун. № 759/7018/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю захисника підозрюваної ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , секретаря судового засідання ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000034 від 19.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

втановив:

До Святошинського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 05.04.2024р. надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000034 від 19.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №759/2942/24.

Адвокат в обґрунтування клопотання зазначив, що 08.02.2024 без дозволу слідчого судді у рамках кримінального провадження старшим слідчим ГУНП у Київській області ОСОБА_6 проведено обшук автомобіля Mercedes-Benz GLE 350D VIN НОМЕР_1 д.н.з НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_2 . За результатами проведення обшуку автомобіль, грошові кошти, ноутбук вилучено. Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року по справі №759/2942/24 накладено арешт на ноутбук ASUS SN ДТ60ТСМ07862624Р, грошові кошти 122 купюри номіналом 500 загальною сумою 61 000 грн.; 13 купюр номіналом 1000 грн. загальною сумою 13 000 грн.; 11 купюр номіналом 500 грн. загальною сумою 5500 грн.; 1 купюра номіналом 200 грн.;1 купюра номіналом 50 грн.; 1 купюра номіналом 20 грн.

Арешт є необгрунтованим, непропорційним та позбавляє можливості користуватися ноутбуком та грошовими коштами у повсякденному житті. Грошові кошти та ноутбук є спільною сумісною власністю подружжя Крошко, використовується в законній підприємницькій діяльності.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_2 , є фізичною особою-підприємцем, а крім того, засновником ТОВ «АК Бетон Фекторі» (код ЄДРПОУ 44097921), основним видом діяльності якого є виробництво бетонних розчинів. Підприємцем є чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , який є засновником ТОВ «АК Групп-Бетон» (код ЄДРПОУ 44084378), засновником та керівником ПП «ПРОМТЕХТРАНС» (код ЄДРПОУ 38508141). Діяльність згаданих компаній, а також ФОПів, пов`язана з виробництвом бетонних розчинів, виробів з бетону, оптовою торгівлею будівельними матеріалами, перевезенням цих будівельних матеріалів транспортними засобами. В підприємницькій діяльності подружжя ОСОБА_8 постійно користуються ноутбуком та грошовими коштами, які необхідні для проведення розрахунків з контрагентами, найманими працівниками, тощо. Накладення арешту призводить до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Бізнес важливий та цінний як для громад, так і для держави, у будь-який час, а коли в країні триває війна - тим паче. І це пов`язано не лише з утриманням працівників та сплатою податків. Конфіскація майна як вид покарання не може бути застосовано до частки іншого з подружжя, що є в спільній сумісній власності з підозрюваним. Таким чином, застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не повинно зачіпати майнових прав іншого з подружжя підозрюваної особи (частку в спільній сумісній власності іншого з подружжя) через неможливість в подальшому застосування конфіскації майна як виду покарання до такої частки. Таке обмеження майнових прав не буде переслідувати легітимну мету - забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. Крім того, виходячи із нормативного визначення арешту майна, останній можливий шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним. З урахуванням презумпції невинуватості, наявність у ОСОБА_2 процесуального статусу підозрюваної не означає обов`язкового і однозначного постановлення щодо неї обвинувального вироку. Відтак можливе застосування в майбутньому конфіскації автомобіля як виду покарання не пропорційне обмеженню права користування підозрюваним цим майном на стадії досудового розслідування.

У судовому засідання прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання у зв`язку з необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання та матеріали, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання про скасування арешту на майно, заслухавши думку захисника та прокурора, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Київській області знаходиться кримінальне провадження за №42024110000000034 від 19.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.02.2024 було накладено арешт на ноутбук ASUS SN ДТ60ТСМ07862624Р, грошові кошти 122 купюри номіналом 500 загальною сумою 61 000 грн.; 13 купюр номіналом 1000 грн. загальною сумою 13 000 грн.; 11 купюр номіналом 500 грн. загальною сумою 5500 грн.; 1 купюра номіналом 200 грн.;1 купюра номіналом 50 грн.; 1 купюра номіналом 20 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з матеріалів клопотання вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

При розгляді клопотання про скасування арешту майна, слідчому судді не надано доказів які підтверджують необхідність в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та наявність підстав вважати, що вказане майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Враховуючи вищевикладене, та те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, продовження дії арешту не є співрозмірним завданням даного кримінального провадження і створює значні перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_2 , а при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не надано фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту, клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000034 від 19.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт на ноутбук ASUS SN ДТ60ТСМ07862624Р, грошові кошти 122 купюри номіналом 500 загальною сумою 61 000 грн.; 13 купюр номіналом 1000 грн. загальною сумою 13 000 грн.; 11 купюр номіналом 500 грн. загальною сумою 5500 грн.; 1 купюра номіналом 200 грн.1 купюра номіналом 50 грн.; 1 купюра номіналом 20 грн., накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2024 року у справі №759/2942/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1