Ухвала

від 30.07.2024 по справі 761/25810/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25810/24

Провадження № 1-кс/761/16631/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» про встановлення розумних строків у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Києва звернувся представник ПрАТ "ІСРЗ"- адвокат ОСОБА_3 , з клопотанням у порядку ст.ст. 28, 114 КПК України про встановлення уповноваженим детективам та прокурорам процесуального строку 1 (один) місяць для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування та прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні детективів БЕБ України перебуває кримінальне провадження № 72023000220000068 від 06.12.2023 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у якому здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення службовими особи ТОВ "ІСР3" (код ЄДРПОУ 32333962), які, являючись основним співзасновником ТОВ "Іллічівська контейнерна компанія" (код ЄДРПОУ 35603535), внесли неправдиві відомості до уставних документів та документів про проведення державної реєстрації змін юридичної особи ТОВ "Іллічівська контейнерна компанія" щодо формування статутного капіталу підприємства в сумі 136 млн. грн., що в подальшому стало підставою для необґрунтованого завищення необоротних активів ТОВ "ІСР3" та заниження частки держави в статутному капіталі новоствореного ПАТ "ІСР3" під час проведення приватизації єдиного майнового комплексу ПрАТ «ІСРЗ» в 2013 році. Адвокат зазначає, що у цьому кримінальному провадженні, в силу положень п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, ПрАТ «ІСРЗ» є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування з урахуванням того, що до ПрАТ «ІСРЗ» застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, сторона обвинувачення здійснювала виклики службових осіб ПрАТ на допит та ініціювали тимчасові доступи до речей і документів, які стосуються діяльності даної юридичної особи. Адвокат також посилається на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється з порушенням однієї із загальних засад кримінального провадження розумність строків, передбаченої ст. 28 КПК України. В обґрунтування своє правової позиції адвокат посилається на те, що власне кримінальне провадження № 72023000220000068 розслідується вже більше 7 місяців, при цьому зазначене провадження носить дублюючий характер по відношенню до кримінального провадження № 12016160000000562 від 06.09.2016 року, у якому розслідувались по суті прямо пов`язані факти, що й у кримінальному провадженні № 72023000220000068; адвокат також зазначає, що ті ж самі прокурори та детективи розпочали нове розслідування з огляду на постановлену з ініціативи ПрАТ «ІСРЗ» ухвалу слідчого судді від 27.06.2024 року, яка обмежила строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160000000562, яке розслідувалось з вересня 2016 року. При цьому, ані в провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року, ані в провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року жодній особі ніколи не повідомлялось про підозру. Адвокат зазначає, що у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року ще до моменту його початку минули строки давності притягнення до кримінального відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК України з огляду на те, що подія цього нетяжкого злочину мала місце у 2013 році, як про це вбачається із витягу з ЄРДР. Такі обставини у їх сукупності адвокат оцінює як достатню підставу для визначення стороні обвинувачення конкретного процесуального строку для закінчення кримінального провадження № 72023000220000068 від 06.12.2023 року.

У судовому засіданні представник ПрАТ «ІСРЗ» адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити його з наведених у ньому мотивів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та детектив ОСОБА_5 заперечили щодо поданого клопотання і просили відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представники сторони обвинувачення послались на те, що слідчий суддя неуповноважений розглядати такого виду клопотання, яке подав адвокат ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «ІСРЗ», оскільки з урахуванням статті 307 КПК України до компетенції слідчого судді не належить вирішення питання про встановлення строку, який би обмежував тривалість досудового розслідування; крім того, зазначили, що ПрАТ «ІСРЗ» не є особою, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року; окрім того, послались на те, що слідчий суддя не має повноважень визначати яке саме рішення має прийняти слідчий, дізнавач або прокурор за результатом досудового розслідування; також, представники сторони обвинувачення зазначили, що задоволення клопотання адвоката призведе до втручання у сферу повноважень прокурора та слідчого, до виключної компетенції яких належить питання яке саме та у який строк необхідно прийняти рішення за результатом досудового розслідування.

Дослідивши доводи клопотання адвоката та надані суду учасниками розгляду матеріали, вислухавши думку адвоката, прокурора та детектива - слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання адвоката з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до змісту п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Отже, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими не менш важливими цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв`язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Відповідно до п.п. 14 та 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та розумність строків.

Відповідно до ст. 21 КПК, України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Частиною 2 статті 28 КПК України регламентовано, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

При цьому, ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Приписи ч. 6 ст. 28 КПК України у повній мірі співвідносяться із положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Не зважаючи на те, що чинні положення статті 219 КПК України визначаються лише строки досудового розслідування з моменту повідомлення особі про підозру, - положення КПК України як не звільняють сторону обвинувачення від виконання завдань кримінального провадження та дотримання розумних строків при прийнятті процесуальних рішень і вчиненні процесуальних дій, так і не обмежують визначені у ст.ст. 28, 114 КПК України повноваження слідчого судді щодо встановлення процесуальних строків для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, у якому жодній особі не повідомлено про підозру.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Наведене узгоджується з позиціями, викладеними ККС Верховного Суду у таких судових рішеннях: від 15.10.2019 року у справі № 303/1679/18; від 18.10.2019 року у справі № 757/37346/18; від 29.01.2020 року у справі № 263/2612/19; від 25.03.2020 року у справі № 757/5607/19; від 29.04.2020 року у справі № 757/25205/19, від 24.12.2020 року у справі № 757/23781/20, від 22.12.2023 року у справі № 757/27651/22, від 18.05.2023 року у справі № 761/15763/22, від 21.03.2024 року у справі № 761/20306/23, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 607/7173/21.

Вищевказана практика Верховного Суду підтверджує право слідчого судді розглядати клопотання, подані у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України, та за результатами розгляду таких клопотань встановлювати процесуальні строки для закінчення досудового розслідування, форми якого регламентовано Главою 24 КПК України, і така практика є застосовною під час розгляду даної справи.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя відкидає як безпідставні твердження сторони обвинувачення про відсутність у слідчого судді повноважень розглядати клопотання подані відповідно до ч. 6 ст. 28 КПК України, адже зазначена норма прямо передбачає таке право, що також підтверджено вищевказаною практикою Верховного Суду по даній категорії справ.

Відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

У ході дослідження матеріалів, наданих учасниками розгляду встановлено, що відомості з ЄРДР прямо підтверджують факт того, що службові особи ТОВ "ІСРЗ" та ТОВ "Іллічівська контейнерна компанія" є безпосередніми фігурантами кримінального провадження № 72023000220000068 від 06.12.2023 року. Більш того, у ході розслідування фактично надається кримінально-правова оцінка діям службових осіб ТОВ "ІСРЗ" та ТОВ "Іллічівська контейнерна компанія", а також збираються докази можливої причетності службових осіб цих юридичних осіб до вчинення кримінально-протиправних дій.

При цьому, слідчим суддею встановлено, що ПрАТ "ІСРЗ" (код ЄДРПОУ 32333962) утворено в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Іллічівський судноремонтний завод" (ДП "ІСРЗ", код ЄДРПОУ 32146341), переданого в оренду ТОВ "ІСРЗ" (ідентифікаційний код 32333962). У подальшому, ТОВ "ІСРЗ" припинилося шляхом перетворення у ПАТ "ІСРЗ", а надалі тип товариства змінено з ПАТ "ІСРЗ" на ПрАТ "ІСРЗ". При цьому, ПрАТ "ІСРЗ" є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків орендаря «Іллічівський судноремонтний завод» у формі ТОВ, а також правонаступником майна, всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Іллічівський судноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 32146341), цілісний майновий комплекс якого був переданий в оренду на підставі договору оренди № 687 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Іллічівський судноремонтний завод» від 05.09.2003 р. (з подальшими змінами та доповненнями). Окрім цього, ПрАТ «ІСРЗ» є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ТОВ "Іллічівська контейнерна компанія" (код ЄДРПОУ 35603535), яке припинилось шляхом приєднання до ПрАТ "ІСРЗ".

Також встановлено, що під час розслідування даного кримінального провадження стороною обвинувачення щодо ПрАТ "ІСРЗ" вживались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме тимчасові доступи до речей і документів. Зокрема, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2024 року стороні обвинувачення надавався дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення оригіналів реєстраційної справи ТОВ "Іллічівська контейнерна компанія" (код ЄДРПОУ 35603535), правонаступником якого є ПрАТ "ІСРЗ" (код ЄДРПОУ 32333962).

Окрім цього, у ході розслідування даного кримінального провадження детективом здійснювались виклики для допиту у якості свідків керівника ПрАТ "ІСРЗ" ОСОБА_6 та головного бухгалтера цієї юридичної особи ОСОБА_7 .

Вказані обставини у сукупності свідчать про те, що у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року стосовно ПрАТ "ІСРЗ" здійснюються передбачені КПК України процесуальні дії, а саме вживаються заходи забезпечення провадження у виді виклику до слідчого та тимчасового доступу до документів, які за своєю природою є процесуальними діями обмежувального і зобов`язуючого характеру, які завжди пов`язані із певним ступенем втручання у права та свободи особи з боку правоохоронних органів.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги положення п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, обставини, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні відповідно до відомостей з ЄРДР, а також факт вжиття стороною обвинувачення вищевказаних процесуальних дій, - слідчий суддя доходить висновку про те, що ПрАТ "ІСРЗ" є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року, та з огляду на це відкидає як безпідставні твердження сторони обвинувачення про відсутність у ПрАТ "ІСРЗ" такого статусу та відсутність права на звернення до слідчого судді із клопотанням відповідно до приписів ч. 6 ст. 28 КПК України.

Вирішуючи справу по суті заявленого ПрАТ "ІСРЗ" клопотання про встановлення стороні обвинувачення розумного строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року, - слідчий суддя керується наступним.

Представник ПрАТ «ІСРЗ», обґрунтовуючи свою позицію про необхідність встановлення слідчим суддею розумного строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року, акцентував особливу увагу слідчого судді на зв`язку на взаємозв`язку кримінальних проваджень № 12016160000000562 від 06.09.2016 року і № 72023000220000068 від 06.12.2023 року та вказував, що останнє носить дублюючий характер щодо первинно розпочатого у якому вже закінчився строк досудового розслідування.

Надаючи оцінку таким доводам представника ПрАТ «ІСРЗ» слідчий суддя дійшов до наступного.

Так, у провадженні детективів БЕБ України перебуває кримінальне провадження № 12016160000000562 від 06.09.2016 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України; процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

Зазначене кримінальне провадження розслідується за фактом заволодіння службовими особами ТОВ "ІСЗР" та Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області цілісним майновим комплексом колишнього ДП "ІСРЗ" шляхом перетворення останнього в ПАТ "Іллічівський судноремонтний завод", вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України. Події, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року, - мали місце у 2007-2014 роках та пов`язані з приватизацією цілісного майнового комплексу ДП "ІСРЗ".

Дослідженням документів щодо стану та результатів досудового розслідування кримінального провадження № 12016160000000562 від 06.09.2016 року встановлено, що постановою слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області від 26.03.2019 року це кримінальне провадження було закрито у зв`язку із встановленням відсутності складу вказаних кримінальних правопорушень. До цього, у вказаному кримінальному провадженні також приймалась постанова про закриття кримінального провадження від 27.12.2017 року з реабілітуючих підстав. У червні 2020 року для перевірки законності прийнятого процесуального рішення матеріали цього кримінального провадження з прокуратури Одеської області витребовувалися Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора. Після того, у серпні 2020 року Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора за минуванням потреби повернуто матеріали кримінального провадження у прокуратуру Одеської області, перевіркою не було встановлено підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження. Крім цього, матеріали кримінального провадження № 12016160000000562 від 06.09.2016 року додатково витребовувалися для перевірки Офісом Генерального прокурора, за результатами якої не встановлено підстав для скасування постанови слідчого від 26.03.2019 року, у зв`язку з чим у січні 2021 року матеріали повернуто в Одеську обласну прокуратуру.

У подальшому, за спливом майже 4-х років, постановою заступника Генерального прокурора від 03.01.2023 року скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 26.03.2019 року. Отже, у 2023 року у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року відновлено досудове розслідування після його закінчення у 2019 році шляхом скасування вищезазначеної постанови про закриття кримінального провадження. За спливом тривалого часу з початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме, з 06.09.2016 року, органом досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру.

Після відновлення у 2023 році розслідування кримінального провадження № 12016160000000562 від 06.09.2016 року - стороною обвинувачення щодо ПрАТ "ІСРЗ" вживалися такі заходи забезпечення кримінального провадження як тимчасові доступи до речей і документів та виклики службових осіб ПрАТ "ІСРЗ" для участі у процесуальних діях. Отже, стороною обвинувачення вживаються дії, які пов`язані з обмеженням права та законних інтересів ПрАТ "ІСРЗ" та його службових осіб.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 761/20306/23 частково задоволено клопотання представника ПрАТ "ІСРЗ" адвоката ОСОБА_3 про встановлення розумних строків у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року та встановлено детективу та прокурору у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року строк 1 місяць для проведення процесуальних дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування та прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. Визначений ухвалою слідчого судді строк 1 місяць слід обраховувати з моменту її отримання.

Вказана ухвала слідчого судді набрала законної сили 27.06.2023 року. Прокурор у провадженні, який приймав участь у розгляді вищевказаної справи слідчим суддею, 04.07.2023 року отримав повний текст судового рішення.

Отже, враховуючи зміст резолютивної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 761/20306/23-к та з огляду на момент отримання повного тексту вказаного судового рішення, - граничним кінцевим моментом строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160000000562 є 04.08.2023 року, саме у цю дату закінчився визначений слідчим суддею строк досудового розслідування.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.07.2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 761/20306/23-к. Ухвалою ККС ВС від 22.03.2024 року ухвалу Київського апеляційного суду від 10.07.2023 року залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

За результатом розгляду заяви прокурора про роз`яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 761/20306/23 - прокурору було відмовлено у задоволенні такої заяви (ухвали у справі № 761/20306/23: слідчого судді Шевченківського р/с м. Києва від 31.08.2023 року, Київського апеляційного суду від 03.10.2023 року, слідчого судді Шевченківського р/с м. Києва від 26.10.2023 року та Київського апеляційного суду від 28.11.2023 року).

Під час розгляду даного клопотання представник ПрАТ "ІСРЗ" повідомив про те, що ПрАТ не отримувало будь-якого належного підтвердження про виконання стороною обвинувачення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 761/20306/23-к, хоча неодноразово направляло відповідні запити стороні обвинувачення із проханням надати інформацію щодо закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року, однак сторона обвинувачення ігнорувала надання запитуваної інформації, що підтверджується дослідженою слідчим суддею перепискою між представником ПрАТ та прокурором і детективом. Прокурор та детектив під час розгляду даного клопотання також не надали будь-якої підтверджуючої інформації щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року та виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 761/20306/23-к.

Слідчим суддею встановлено, що 06.12.2023 року детективами БЕБ України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000220000068 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 366 КК України.

При цьому, встановлено, що розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року здійснюють ті ж самі детективи БЕБ України та прокурори Офісу Генерального прокурора, що і у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року.

Аналізом фабул можливих кримінально-протиправних діянь, що розслідуються у кримінальних провадженнях № 12016160000000562 від 06.09.2016 року та № 72023000220000068 від 06.12.2023 року, наданих слідчому судді матеріалів досудового розслідування щодо цих проваджень (зокрема, ухвал слідчих суддів за результатом розгляду клопотань сторони обвинувачення) встановлено, що фактичні обставини, які є предметом розслідування у провадженні № 72023000220000068, прямо пов`язані із обставинами, які складали предмет раніше розпочатого провадження № 12016160000000562, та стосуються подій, що мали місце у 2007-2014 роках щодо приватизації ТОВ "ІСРЗ" цілісного майнового комплексу ДП "ІСРЗ". При цьому, предметом кримінально-правової оцінки у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року є лише і виключно спосіб вчинення діянь, які були предметом розслідування № 12016160000000562 від 06.09.2016 року, у якому закінчився строк досудового розслідування та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Також, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2024 року у справі № 761/11424/24 задоволено клопотання сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року та надано дозвіл на тимчасовий доступ і вилучення копій ряду документів, що становлять собою дані і результати досудового розслідування, із кримінального провадження №12016160000000562 від 06.09.2016 року.

Такі обставини у їх сукупності дають слідчому судді обґрунтовані підстави для висновку про те, що сторона обвинувачення у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року проводить дублююче розслідування щодо прямо пов`язаних обставин, які розслідувались у кримінальному провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року. При цьому, нове кримінальне провадження було розпочато з причини закінчення встановлених ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 761/20306/23-к строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160000000562; будь-яке інше розумне пояснення причин початку нового розслідування щодо події ймовірного злочину, що можливо мав місце у 2013 році, та прямо пов`язаний із обставинами приватизації ТОВ "ІСРЗ" цілісного майнового комплексу ДП "ІСРЗ", які вже були предметом тривалої кримінально-правової оцінки у раніше розпочатому провадженні, - виключається.

Крім цього, з урахуванням положень ст. 12 КК України та санкції ч. 2 ст. 366 КК України, предметом розслідування кримінального провадження № 72023000220000068 від 06.12.2023 року охоплюється подія нетяжкого злочину. Початком розслідування у вказаному кримінальному провадженні є дата його реєстрації, тобто 06.12.2023 року; отже, тривалість розслідування складає більше 7 місяців. При цьому, враховуючи фактично дублюючий характер провадження № 72023000220000068 від 06.12.2023 року по відношенню до провадження № 12016160000000562 від 06.09.2016 року, - фактична кримінально-правова оцінки можливих протиправних діянь, що ймовірно мали місце у ході приватизації ТОВ "ІСРЗ" цілісного майнового комплексу ДП "ІСРЗ" триває з моменту початку 06.09.2016 року досудового розслідування у провадженні № 12016160000000562, сукупно складає більше 7 років та 10 місяців.

З урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, з огляду на тяжкість ч. 2 ст. 366 КК України (нетяжкий злочин) та враховуючи те, що ймовірна подія злочину мала місце у 2013 році (як про це прямо зазначено у відомостях з ЄРДР), - станом на 2024 рік вже минув 5-ти річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Не зважаючи на значну сукупну тривалість розслідування, жодній особі не було повідомлено про підозру, а провадження є фактовим; при цьому, сторона обвинувачення фактично допускає тривалу бездіяльність щодо прийняття остаточного рішення за результатом розслідування, чим порушує розумні строки досудового розслідування.

Слідчий суддя також враховує, що питання щодо законності приватизації цілісного майнового комплексу ДП "ІСРЗ", які є фактичним предметом розслідування як у провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року, так і у провадженні № 12016160000000562 від 06.09.2016 року, - вже були оцінені також і в межах господарського провадження за позовом Генеральної прокуратури України. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 у справі № 5/27 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування наказу ФДМ України № 1869 від 28.11.2007р, визнання недійсним договору купівлі продажу від 26.12.2007 та зобов`язання вчинити дії в позові відмовлено повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 року та ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2010 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інакше не можливо забезпечити її однакове застосування, запобігти необмеженості трактування у правозастосовній практиці, а це неминуче призводить до сваволі. Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому разі має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Відповідно до практики ЄСПЛ, національне законодавство повинно бути передбачуваним, тобто містити достатньо чіткі положення, щоб дати громадянам достеменну вказівку з приводу обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на їх права. ЄСПЛ наголошує, що закон, який надає дискрецію, не є сам по собі несумісним з вимогою передбачуваності у тому випадку, коли обсяг дискреції та спосіб її застосування зазначені з достатньою чіткістю та при цьому враховується легітимна мета того чи іншого вживаного заходу в тій чи іншій ситуації, щоб надати індивіду адекватний захист від свавільного втручання.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово висловлювався щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині оцінки розумності строку проведення досудового слідства. У контексті «розумного» строку судового розгляду, у своєму рішенні «Поліщук проти України» від 15.10.2009 ЄСПЛ визнав порушення ст. 6 параграфу 1 Конвенції і зазначив, що «Відповідно ст. 6 параграфу 1 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988).

Щодо кримінального провадження, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 відзначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції.

Поряд з вищевикладеним, ч. 3 ст. 28 КПК України встановлює такі критерії для визначення розумності строків кримінального провадження: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Слідчий суддя вважає, що у контексті конкретних обставин кримінального провадження № 72023000220000068 від 06.12.2023 року стороною обвинувачення не підтверджено і не наведено аргументів, які б свідчили про особливу складність провадження, так само, не наведено відомостей, які б свідчили про наявність перешкод або труднощів у розслідуванні цього кримінального провадження; так само, стороною обвинувачення не наведено об`єктивних обставин, що перешкоджали здійснити раніше процесуальні дії у даному кримінальному провадженні. Проаналізовані вище обставини у їх сукупності свідчать про необхідність встановлення стороні обвинувачення чітких процесуальних строків для вчинення всіх необхідних та достатніх процесуальних дій у розумні строки, оскільки досудове розслідування здійснюється повільно без достатніх правових підстав та вагомих аргументів для цього.

Одночасно слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені цим Кодексом, а також те, що відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України прокурор та слідчий є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень - забороняється.

Разом з тим, враховуючи те, що слідчий суддя наділений повноваженнями встановлювати розумні строки (зокрема, процесуальні строки для закінчення досудового розслідування), про що детально зазначено вище, - ухвала слідчого судді про встановлення стороні обвинувачення чіткого процесуального строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 року не буде втручанням у дискреційні повноваження прокурора та слідчого, оскільки не позбавляє останніх у виборі альтернативних форм закінчення досудового розслідування, передбачених Главою 24 КПК України. Тобто, саме по собі встановлення процесуального строку для закінчення досудового розслідування не позбавлятиме прокурора та слідчого обрати одну із можливих форм закінчення досудового розслідування (закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру), однак буде сприяти виконанню завдань кримінального провадження та дотриманню засади розумності строків.

Щодо посилань сторони обвинувачення на положення статті 307 КПК України, якими, на думку цієї сторони, має керуватись слідчий суддя при розгляді даної справи, а також про те, що рішення слідчого судді про встановлення розумних процесуальних строків не передбачене КПК України, - то з цього приводу слід зазначити наступне.

Статтею 307 КПК України визначено перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, тобто скарг, поданих у порядку ст. 303 КПК України. Разом з тим, клопотання представника ПрАТ "ІСРЗ" адвоката ОСОБА_3 , яке є предметом розгляду у цій справі, подано в порядку ст.ст. 28, 114 КПК України, а тому слідчий суддя при прийнятті рішення не повинен керуватися положеннями статті 307 КПК України, яка не є застосовною до аналізованих процесуальних правовідносин.

У свою чергу, в силу положень ст.ст. 28, 114 КПК України слідчий суддя уповноважений на розгляд відповідного клопотання та встановлення процесуальних строків. Тобто, КПК України прямо передбачено винесення слідчим суддею ухвали про встановлення процесуальних строків.

Таким чином, зазначені твердження сторони обвинувачення не заслуговують на увагу, оскільки є безпідставними.

На підставі викладеного, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється з очевидним порушенням розумних строків, керуючись усталеною практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, - слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню із встановленням строку в 1 (один) місяць, який є об`єктивно достатнім для вчинення стороною обвинувачення всіх необхідних дій для закінчення досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 26, 28, 113, 114 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» про встановлення розумних строків у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 - задовольнити.

Встановити уповноваженим детективам та прокурором процесуальний строк 1 (один) місяць для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування та прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні № 72023000220000068 від 06.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Визначений ухвалою слідчого судді строк слід обраховувати з моменту її отримання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст складено 02.08.2024.

Cлідчий суддя

Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8