Постанова

від 05.08.2024 по справі 535/41/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 535/41/24 Номер провадження 22-ц/814/2421/24Головуючий у 1-й інстанції Гуляєва Г.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у режимі відеоконференції в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Лисичанського ліцею № 28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2024 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного текста судового рішення - 05 квітня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського ліцею№28«Гарант» Сєвєродонецькогорайону Луганськоїобласті про стягнення заробітної плати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У січні2024року ОСОБА_1 звернувся досуду ізвказаним позовом,просив ухвалитирішення,яким

визнати незаконним та скасувати наказ Лисичанського ліцею №28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області № 13/К від 19.07.2022 року «Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованого на військову службу ОСОБА_1 » в частині пункту 2 щодо припинення збереження середнього заробітку мобілізованого на військову службу ОСОБА_1 ;

зобов`язати Лисичанський ліцей № 28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з 19 липня 2022 року протягом періоду його перебування мобілізованим на військову службу.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він з 02 вересня 2013 року працював на посаді вчителя історії, географії в комунальному закладі «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІІ ступенівліцей «Гарант».

24 лютого 2022 року його призвано до лав Збройних Сил України по мобілізації, а тому його увільнено від роботи з 01 березня 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

У зв`язку зі змінами в законодавстві, внесеними на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» до ч.3 ст.119 КЗпП України, йому припинено нарахування та виплату середньої заробітної плати з 19 липня 2022 року.

Із наказом у частині припинення нарахування та виплати йому середньої заробітної плати позивач не погоджується, вважаючи, що відповідно до ч.2 ст.57 ЗУ «Про освіту» за ним, як за працівником освіти, який проходить військову службу під час мобілізації на особливий період, зберігається попередній середній заробіток.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2024 року позов задоволений.

Визнаний незаконним і скасований наказ Лисичанського ліцею №28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області № 13/К від 19.07.2022 року «Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованого на військову службу ОСОБА_1 » в частині пункту 2 щодо припинення збереження середнього заробітку мобілізованого на військову службу ОСОБА_1 .

Зобов`язано Лисичанський ліцей № 28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з 19 липня 2022 року протягом періоду його перебування мобілізованим на військову службу.

Стягнуто з Лисичанського ліцею № 28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

В апеляційнійскарзі Лисичанський ліцей № 28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити шляхом скасування рішення у частині покладення на ОСОБА_2 обов`язку нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток, починаючи із 19 липня 2022 року, а також у частині стягнення із Ліцею судового збору на користь Держави, поклавши виконання фінансових зобов`язань за судовим рішенням на головного розпорядника бюджетних коштів Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд безпідставно не дав належної оцінки поясненням відповідача про те, що Ліцей не може здійснити нарахування і виплату середнього заробітку позивачу, оскільки не має власної бухгалтерії і розрахункових рахунків у Державній казначейській службі України.

Згідно статуту головним розпорядником бюджетних коштів є Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яке здійснює, зокрема, бюджетне фінансування закладів освіти.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.

Апеляційний суд,перевіривши матеріалисправи вмежах доводівапеляційної скаргита позовнихвимог,заявлених всуді першоїінстанції,приходить висновку,що апеляційнускаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 відповідно до запису №5 трудової книжки серія НОМЕР_1 від 02 вересня 2013 року працював на посаді вчителя історії, географії в комунальному закладі «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІІ ступенівліцей «Гарант» на підставі наказу МІСЬКВО №246/К від 17.08.2016 р. та наказу по НВК №84/К від 17.08.2016 р. (а.с.13-14).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №37 від 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №26/2022 ОСОБА_1 призвано до лав Збройних Сил України по мобілізації (а.с.20).

Пунктом 2 витягу з наказу №13/К від 19.07.2022 року «Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованого на військову службу ОСОБА_1 » позивачу припинено збереження середнього заробітку (а.с.6).

Відповідно до довідки про виплату заробітної плати за 2022 рік ОСОБА_1 нараховано середню заробітну плату з 27.02.2022 року по 18.07.2022 року (а.с.21).

Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 №855д від 25.10.2023 року, військової частини НОМЕР_3 №402 від 17.01.2024 року, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині з 24 лютого 2022 року та по теперішній час (а.с.8).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач займає посаду вчителя історії, географії комунального закладу «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІІ ступенівліцей «Гарант», тобто є педагогічним працівником, отже на нього поширюється дія ЗУ «Про освіту», який є спеціальним законом, а тому саме вказаний Закон підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Також позивач у період з 19 липня 2022 року і на даний час не звільнявся з військової служби, а отже не втратив право на виплату середнього заробітку.

Суд першої інстанції на підтвердження своїх висновків щодо застосування норми права у спірних правовідносинах послався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року (справа №718/209/23).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Не заперечуючи висновок суду першої інстанції про застосування у спірних правовідносинах спеціальної норми, а саме ч.2 ст.57 ЗУ «Про освіту», апеляційний суд звертає увагу на те, що Законом України № 3494 від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» внесені зміни участину другустатті 57 Закону України "Про освіту" : слова "чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період" виключені.

Зазначений Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року, отже з цієї дати відсутні законні підстави для збереження середньої заробітної плати за працівниками освіти, які перебувають на військовій службі за призовом під час мобілізації.

У зв`язку з наведеним рішення суду першої інстанції у частині покладення на відповідача обов`язку нарахувати і виплатити середній заробіток слід змінити, уточнивши період, за який має бути нарахований і виплачений середній заробіток, тобто з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

Стосовно доводів апеляційної скарги про неможливість покладення на відповідача обов`язку здійснити нарахування і виплату середнього заробітку слід зазначити таке.

Відповідно до ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності, кожна сторона спору має довести суду належними, допустимими і достатніми доказами ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх доводів і заперечень.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач у справі не був позбавлений можливості знати про розгляд цієї справи у суді: подав відзив на позов (а.с.38-39), у якому відсутні будь-які доводи про те, що Ліцей є неналежним відповідачем у частині вимоги про покладення обов`язку нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток; у запереченнях на відповідь адвоката (а.с.54-55) зроблено посилання на те, що оплата працівників освіти здійснюється за рахунок освітньої субвенції і заявлено, що ліцей не є головним розпорядником бюджетних коштів, проте суду не було надано жодних доказів у підтвердження зазначених обставин: копії правовстановлюючого документа, на підставі якого функціонує Ліцей, копії інших документів, якими визначається порядок фінансування виплати заробітної плати працівникам Ліцею, тощо. Суду також не було заявлено клопотання про витребування відповідних доказів (документів) за наявності об`єктивних перешкод у їх отриманні.

Та обставина, що відповідно до закону оплата праці працівників освіти фінансується з бюджету за рахунок субвенцій, не свідчить про те, що відповідач об`єктивно позбавлений можливості як роботодавець, який приймав позивача на роботу (а.с.9), видавав наказ про припинення збереження середнього заробітку (а.с.6), виконати рішення суду про нарахування і виплату позивачу середнього заробітку.

Неспроможними також є доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення судового збору із Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, адже згідно квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції платником судового збору є саме Ліцей (а.с.83).

З наведених підстав, рішення суду першої інстанції слід змінити у частині визначення періоду, за який позивачу має бути нарахована і виплачена середня заробітна плата.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лисичанського ліцею № 28 «Гарант» Сєвєродонецького району Луганської області задовольнити частково.

Рішення Котелевськогорайонного судуПолтавської областівід 01квітня 2024року змінити, уточнивши, що середній заробіток має бути нарахований і виплачений ОСОБА_1 за період з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2024 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов