Рішення

від 05.08.2024 по справі 140/6653/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6653/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зак-Сервіс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариств з обмеженою відповідальністю «Зак-Сервіс» (далі - ТзОВ «Зак-Сервіс», позивач) звернулось із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача №ПШ 003925 від 20.05.2024 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті працівниками була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт від 09.04.2024 №АР022465, яким встановлено порушення позивачем статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III, а саме перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки товарно-транспортної накладної на вантаж. Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 003925 від 20.05.2024 на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн, яка оскаржувалась позивачем до Укртрансбезпеки. Рішенням від 07.06.2024 №6549/3.8/15-24 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила ТзОВ «Зак-Сервіс», що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ003925 від 20.05.2024 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає її незаконною. Зазначає, що на момент проведення перевірки у водія була наявна товарно-транспортна накладна від 08/04/24 від 08.04.2024 в електронному вигляді, про що було зазначено в акті перевірки водієм ОСОБА_1 . Вказує, що Закон України «Про автомобільний транспорт» чи Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 не містять обмеження щодо надання водієм товарно-транспортної накладної під час перевірки в електронному вигляді. Тому вважає висновки відповідача про відсутність на момент проведення перевірки зазначеного документа помилковими, адже перевіряючі не взяли до уваги факт наявності у водія зазначеної товарно-транспортної накладної у електронній формі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

01.07.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Вказав, що 09.04.2024 посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №015776 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТзОВ «Зак-Сервіс». Водій надав для перевірки посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію ТЗ, накладну №08/04/24. Під час зазначеної перевірки було виявлено, що ТЗ МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозився вантаж за відсутності на момент перевірки товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, що зафіксовано в Акті №022465 від 09.04.2024. Відповідач 20.05.2024 виніс спірну постанову №ПШ003925, якою застосував до позивача адміністративно-господарський штраф, передбачений абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III у сумі 17 000 грн.

Відповідач зазначає, що складення товарно-транспортної накладної у електронній формі не позбавляє водія від обов`язку пред`являти під час проведення перевірки таку товарно-транспортну накладну у паперовій формі згідно Правил №363.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказ Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Відповідно до п. 11.1 Правил №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту. Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/ або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення. Відтак, чинним законодавством чітко визначено обов`язок забезпечення водія паперовою копією е-ТТН для подальшого пред`явлення такої до контролю.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Тому, е-ТТН є ТТН, яка містить електронні підписи, натомість ТТН, на яку посилається позивач не є е-ТТН, оскільки не містить електронних підписів, а є електронною (фотокопією) копією паперової ТТН.

У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач підтримав обгрунтування позовних вимог аналогічно тим, що викладені в позовній заяві.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Суд встановив, що 09.04.2024 посадовою особою відповідача на підставі направлення на рейдову перевірку №015776 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТзОВ «Зак-Сервіс».

За наслідками перевірки складено акт АР №022465 від 04.09.2024, в якому зафіксовано, що о 9 год 55 хв на а/д Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, 132 км водій т/з марки MAN здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної на вантаж або іншого документа передбаченого законодавством.

Водій з актом ознайомився, про що свідчить особистий підпис та надав пояснення, що на час проведення перевірки документів не було, бо він забув їх на фірмі, але була ТТН в електронному варіанті, яку він пред`явив.

За вказане порушення постановою відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.05.2024 №ПШ003925 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн.

Вказана постанова оскаржувалась в адміністративному порядку, проте рішенням від 07.06.2024 №6549/3.8/15-24 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила ТзОВ «Зак-Сервіс», що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ003925 від 20.05.2024 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України державні органи місцевого самоврядування та їх службові і посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах та спосіб, визначені законом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III).

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону №2344-III).

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Приписами статті 48 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III (в редакції Закону №1534-IX від 03.06.2021), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку № 1567).

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством

Аналіз наведених положень вказує на те, що водій повинен був мати і пред`являти перевіряючим документи, на підставі яких виконує вантажне перевезення, зокрема, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Так, згідно акта перевірки від 09.04.2024 АР№022465 в ході перевірки дотримання позивачем законодавства про транспорт встановлено відсутність у водія на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної на вантаж або іншого документа передбаченого законодавством.

У ході розгляду справи по суті суд встановив, що водій під час перевірки надав посадовим особам відповідача товарно-транспортну накладну в електронному вигляді.

При цьому, позивач не заперечує відсутність у водія зазначеної товарно-транспортної накладної в паперовій формі, та підтверджує, що на момент проведення перевірки такий документ був у водія в електронній формі.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону № 2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила № 363).

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.

Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках (п. 11.3 Правил № 363).

Згідно з п. 11.5 Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що складення товарно-транспортної накладної у електронній формі не позбавляє водія обов`язку пред`являти під час проведення перевірки таку товарно-транспортну накладну у паперовій формі згідно з Правилами № 363.

Також суд зазначає, що Порядок реалізації експериментального проекту щодо впровадження електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної, затверджений наказом Мінінфраструктури від 07.05.2020 №301 встановлює процедуру впровадження та умови функціонування електронного документообігу і реєстрації товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) в системі електронного документообігу е-ТТН (далі - Система) та регулює відносини, що виникають під час реалізації експериментального проекту.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03.06.2021 №1534-IX впроваджено реєстр товарно-транспортних накладних.

Відповідно до зазначеного Закону реєстр товарно-транспортних накладних - спеціалізована електронна база даних, що містить інформацію про реєстрацію товарно-транспортних накладних в електронній та/або паперовій формі та використовується з метою здійснення державного контролю за перевезеннями вантажів транспортними засобами територією України. Держателем реєстру товарно-транспортних накладних є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, який забезпечує його ведення та функціонування.

Електронна товарно-транспортна накладна мала стати обов`язковою з 01.08.2022 для всіх транспортних перевезень в Україні.

Метою проекту є поява єдиної центральної бази даних документів е-ТТН, що дозволить істотно спростити і пришвидшити логістичні процеси, а також дати єдиний метод контролю наявності таких документів зацікавленим сторонам у Міністерстві інфраструктури, ДСБТ та інших державних органах.

Основною ціллю проекту є забезпечення можливості реєстрації актуального стану e-ТТН незалежно від ролі (відправник, перевізник, отримувач) у центральній базі даних регулятора, а завданням е-ТТН є поступова повна заміна її паперової форми.

Однак у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну роботу над проектом було тимчасово призупинено. На сьогодні Порядок ведення та надання інформації з реєстру ТТМ знаходиться на стадії розробки, а е-ТТН знаходиться на стадії тестування.

Таким чином, використовуючи е-ТТН, водій зобов`язаний мати одну копію ТТН в паперовому вигляді, враховуючи, що органи Укртрансбезпеки технічно не обладнані для здійснення перевірки е-ТТН та відповідно не мають доступу до реєстру ТТН, про що вірно зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву та з чим погоджується суд.

Таким чином, суд бере до уваги, що у водія на момент перевірки повинна бути та пред`являтись працівнику Укртрансбезпеки товаро-транспортна накладна саме у паперовій формі, тому пред`явлена водієм позивача ТТН в електронній формі не відповідає встановленим вище вимогам щодо її форми.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що встановлені обставини вказують на те, що під час перевірки у водія була відсутня товарно-транспортної накладна на вантаж.

З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеним належними доказами зміст правопорушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції.

Щодо надання товарно-транспортної накладної в паперовій формі з матеріалами позову, суд зазначає, що підставою відповідальності автомобільного перевізника гідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є саме відсутність документів на час проведення перевірки. Тобто, законодавець не пов`язує відповідальність із фактичним існуванням такого документа, а встановлює обов`язковість його наявності у водія саме на момент проведення перевірки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач здійснював внутрішнє перевезення зазначеного вантажу, а тому до нього відповідач застосував адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III.

Відповідно до визначення поняття, встановленого статтею 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з Правилами №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Таким чином, характерною ознакою автомобільного перевізника є саме перевезення ним пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ не пред`явлення документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, та є наслідком для застосування саме до автомобільного перевізника санкцій, визначених цією статтею.

Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ТзОВ «Зак-Сервіс» є автомобільним перевізником, отже згідно статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарський штраф застосовується саме до автомобільного перевізника.

З урахуванням зазначеного вище, доводи позивача про протиправність спірної постанови не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

За правилами частини першої статті 139 КАС України позивачу відшкодовуються судові витрати у разі задоволення позовних вимог. Оскільки у даному разі суд в задоволенні позову відмовляє, то судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зак-Сервіс» (45500, Волинська область, Володимирський район, смт Локачі, вулиця Шевченка, 41-а, РНОКПП 42778323) до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, м. Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський