Рішення

від 06.08.2024 по справі 260/5034/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2024 року м. Ужгород№ 260/5034/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника адвоката Кудіни Марії Геннадіївни (далі представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання (далі - відповідач), якою просить:

1) звільнити від сплати судового збору позивача на підставі п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»;

2) визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу / недоїмки / по ЄСВ від 07.11.2018р. за № Ф-3010-50 на суму 15 919,54 грн., сформовану ГУ ДФС у Закарпатській області щодо ОСОБА_1 / іпн НОМЕР_1 /;

3) визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу / недоїмки / по ЄСВ від 07.02.2020р. за № Ф-3010-50 на суму 2754,18 грн., сформовану ГУ ДПС у Закарпатській області щодо ОСОБА_1 / іпн НОМЕР_1 /;

4) судові витрати покласти на відповідача (а.с.1-5).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 07 листопада 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3010-50-У, в розмірі 15 919,54 грн. з єдиного внеску (далі - ЄСВ). 07 лютого 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3010-50-У, в розмірі 2754,18 грн.. Позивач вважає, що вищезазначені вимоги є протиправними та підлягають скасуванню виходячи з наступного. У 1999 році позивач здійснювала підприємницьку діяльність, однак в лютому 2004 року припинила підприємницьку діяльність.

Станом на момент припинення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності визначав Закон України «Про підприємництво» та Положення «Про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року. Скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності. Після припинення підприємницької діяльності позивач працював виключно найманим працівником, а ЄСВ за нього сплачувався роботодавцем. Як вбачається із оскаржуваних вимог, єдиною підставою для їх винесення є дані інформаційної системи органу доходів і зборів. Відповідачем не проводилась перевірка, відповідно відповідач не складав акт перевірки; не перевірялася звітність платника що мала подаватися до податкового органу; не перевірялися бухгалтерські та інші документи платника єдиного внеску, що підтверджують суми доходу чи виплат на які відповідно до закону нараховується єдиний внесок; не перевірялася належність ведення бухгалтерських документів. Вищенаведене беззаперечно вказує, що відповідачем не було дотримано зокрема процедури, що визначена Інструкцією № 449 та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до винесення незаконної вимоги. Враховуючи вищевказане, вважаю оскаржувані вимоги протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено дану позовну заяву без руху, надано строк для подачі доказів сплати судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення) у сумі 1073,60 грн. (а.с.29-31).

На адресу суду від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, відповідно до якої позивач усунув недоліки, вказаній в ухвалі (а.с.34-37).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.38, 39).

У подальшому представником позивача заявлено письмове клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.43, 44).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було замінено первісного (неналежного) відповідача на належного відповідача - Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в задоволенні таких, як безпідставних.

Представником відповідача подано клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду через пропущений строк на звернення до суду, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 06 серпня 2024 року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 19 листопада 1999 року була зареєстрована, як суб`єкт підприємницької діяльності - фізичною особою, що підтверджується свідоцтвом про держану реєстрацію від 19 листопада 1999 року, виданим Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області і зареєстрованим за № 1203.

В лютому 2004 року позивач припинила підприємницьку діяльність.

Представник позивача адвокат Кудіна М.Г., 03 травня 2023 року отримала інформацію з Реєстру боржників відносно ОСОБА_1 , в якому станом на 24 квітня 2023 року було зазначено про наявність трьох виконавчих проваджень по стягненню з неї на користь ГУ ДФС у Закарпатській області, ГУ ДПС у Закарпатській області коштів на користь держави. Адвокат ознайомилась з матеріалами виконавчих проваджень та отримала копії наступних виконавчих документів: з ВП № 61788892 - вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018р. № Ф-3010-50-У в сумі 15 819,54 грн.; з ВП № 62219908 - вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020р. № Ф-3010-50-У в сумі 2754,18 грн.. Всі податкові вимоги були направленні податковим органом за адресою АДРЕСА_2 , які позивач не одержала у зв`язку з реєстрацією та проживанням за іншою адресою АДРЕСА_3 .

06 травня 2023 року позивач направила скаргу до ДПС України на податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ в порядку п.56.2 ст.56 ПК України, предметом якої були наступні податкові вимоги: 1) вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018р. № Ф-3010-50-у в сумі 15 819,54 грн.; 2) вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020р. № Ф-3010-50-У у сумі 2754,18 грн..

30 травня 2023 року на електронну адресу представника позивача надійшла відповідь ДПС України за результатом розгляду скарги № 13327/6/99-00-06-02-03-06, з якої вбачається, що скарга відхилена, оскільки сума боргу, зазначена у вимогах про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2018 року № Ф-3010-50-У в сумі 15 819,54 грн. ГУ ДФС у Закарпатській області, від 07 лютого 2020 року № Ф-3010-50-У ГУ ДПС у Закарпатській області в сумі 2754,18 грн. - є узгодженими, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному порядку.

Позивач вважаючи такі вимоги протиправними, такими що підлягають скасуванню звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінки спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Так, станом на момент припинення підприємницької діяльності позивача, порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності визначав Закон України «Про підприємництво» та Положення «Про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року.

Відповідно до вищезазначених норм, скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності.

Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики, органи Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійного фонду України про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб`єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Як встановлено з наявних в матеріалах справах доказів, з моменту припинення підприємницької діяльності позивачем, останній, не подавав жодної звітності як до податкового так і інших передбачених чинним законодавством органів, відносно нього не було проведено податкові перевірки, та не виносились з цього приводу рішення про застосування штрафних санкцій по несплату, неповну сплату сум єдиного внеску; не приймались рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання звітності передбаченої Законом.

Так, з моменту припинення підприємницької діяльності позивач працювала найманим працівником у ФОП ОСОБА_2 , а ЄСВ за неї сплачувалося роботодавцем, що підтверджується розрахунком про пенсії за віком ОСОБА_1 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії № 071750010534 від 09.06.2023 р. (а.с.26, 27).

З 2006 року позивач не була працевлаштована, доказів зворотнього суду не надано.

07 листопада 2018 року відповідачем сформована вимога про сплату ОСОБА_1 , боргу (недоїмки) за № Ф-3010-50-У в розмірі 15819,54,74 грн. з єдиного внеску (а.с.20).

07 лютого 2020 року відповідачем сформована вимога про сплату ОСОБА_1 , боргу (недоїмки) за № Ф-3010-50-У в розмірі 2754,18 грн. з єдиного внеску (а.с.21).

Як вбачається із оскаржуваних вимог, єдиною підставою для їх винесення є дані інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.20, 21). Відповідачем не проводилась перевірка, відповідно відповідач не складав акт перевірки; не перевірялася звітність платника що мала подаватися до податкового органу; не перевірялися бухгалтерські та інші документи платника єдиного внеску, що підтверджують суми доходу чи виплат на які відповідно до закону нараховується єдиний внесок; не перевірялася належність ведення бухгалтерських документів.

Вищенаведене беззаперечно вказує, що відповідачем не було дотримано зокрема процедури, що визначена Інструкцією № 449 та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до винесення незаконних вимог.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон).

Відповідно до п. 2 частини першої статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 4 частини першої статті 1 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 1 частини другої статті 6 Закон платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини третьої статті 9 Закону обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У відповідності до абз. 3 частини восьмої статті 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно частини четвертої статті 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскарженої вимоги став висновок відповідача про порушення позивачем свого обов`язку як фізичної особи-підприємця щодо сплати єдиного соціального внеску.

В той же час, як вбачається, з матеріалів справи позивач припинила свою підприємницьку діяльність ще в лютому 2004 року, доказів зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності, а відтак беручи до уваги той факт, що позивач не є платником єдиного соціального внеску в розумінні статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», суд зауважує, що у позивача відсутній обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем. За таких обставин, у відповідача не було правових підстав для нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску та відповідно, прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3010-50-У від 07.11.2018 року та № Ф-3010-50-У від 07.02.2020 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно норм частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не являється ФОП, а отже не є платником єдиного соціального внеску, вимоги Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2018 року № Ф-3010-50-У та Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 3010-50-У від 07 лютого 2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволення у повній мірі.

В силу вимог статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання дій протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2018 року № Ф-3010-50-У.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 07 лютого 2020 року № Ф-3010-50-У.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одну тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець