Рішення

від 05.08.2024 по справі 440/6530/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6530/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/6530/24 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Державного навчального закладу "Полтавський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2024 позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі - Фонд), направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Державного навчального закладу "Полтавський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" (надалі - Заклад), в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 213 267,65 грн за невиконання у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування 1 особи з інвалідністю.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини порушення відповідачем вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо дотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, в наслідок чого той має сплатити адміністративно-господарські санкції.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що 01.06.2023 на посаду бібліотекаря Центру наказом від 26.05.2023 №15-к прийнято ОСОБА_1 , яка пропрацювала в закладі з 01.06.2023 по 31.10.2023. Лише 29.09.2023 виявилося, коли зазначена особа звернулася до керівника із заявою про надання їй відпустки без збереження заробітної плати, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №098705. З огляду на цю обставину відповідач вважає, що Заклад виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році. Зазначає, що роботодавець вчасно не отримав від ОСОБА_1 достовірних даних відносно її статусу інваліда, що стало причиною нарахування та сплати ЄСВ на суму її заробітної плати за ставкою 22%. У подальшому Закладом було надано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період 2 та 3 кварталів 2023 року, в якому відображено ОСОБА_1 як працюючу особу з інвалідністю. Зауважує, що всі ці доводи були надані позивачу у листі від 09.04.2024 №01-17/204/24, однак взяті до уваги вони так і не були. Додав, що Заклад є неприбутковою організацією, тоді як відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" сплату адміністративно-господарських санкцій проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (а.с. 15-21).

У відповіді на відзив представник Фонду зазначає, що відповідач не спростував аргументи стосовно суті позовних вимог. Пояснив, що до Фонду від Пенсійного фонду України автоматизовано, без стороннього втручання, за допомогою програмного комплексу Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю Централізованого банку з проблем інвалідності надійшла інформація щодо відповідача, яким у 2023 році не виконано норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особи. Зазначив, що додана до відзиву уточнююча звітність суперечить інформації, яку відповідач відображав у формах Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 №4, та які були завантажені до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійному фонду України, на підставі якої було здійснено автоматизований розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій. Зауважує, що функціонування неприбуткових організацій суттєво залежить від зовнішніх джерел фінансування. Такі організації залучають фінансування з різних джерел (пожертви, донації, благодійні внески, гранти, державне фінансування). Отже, Заклад відповідно до напрямку діяльності може отримувати фінансування з різних джерел, як з державного бюджету так і кошти юридичних та фізичних осіб та з інших джерел не заборонених законом. Доказів того, що відповідач мав фінансування лише з державного бюджету до відзиву не надано. Щодо факту працевлаштування особи з інвалідністю ОСОБА_1 зазначив, що дана особа пропрацювала у відповідача 5 місяців, чого не достатньо для виконання нормативу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, складає 5 міс./12 = 0,416, округлюється до цілого значення до нуля (а.с. 57-58).

У запереченнях відповідач наголошує на тому, що відповідь на відзив не доводить обставин правомірності застосування адміністративно-господарських санкцій у сумі 213267,65 грн. Окрім доводів, наведених у відзиві, вказав, що існування нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю створює обов`язок для роботодавця працевлаштовувати таких осіб у разі їх звернення як шукачів роботи. Але в законодавстві не визначено обов`язок роботодавця здійснювати пошук персоналу з інвалідністю самостійно або звільняти працівників без відповідного статусу для заміщення їх особами з інвалідністю через існування нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с. 61-65).

Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Державний навчальний заклад "Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості" (код ЄРПОУ 40127873) перебуває на обліку у Фонді як платник внесків.

Згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю керівником територіального відділення Фонду ОСОБА_2 нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2023 рік виходячи з наступних даних: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 17 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 3625550,02 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 213267,65 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03 02) 0,00 одиниць; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05*06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2) 213267,65 грн (а.с. 3).

Вказаний документ розміщено в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024, що підтверджується квитанцією від 07.03.2024 (а.с. 3).

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі Закон №875-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частинами першою, другою, шостою, одинадцятою та дванадцятою статті 19 Закону №875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі даних, наявних, зокрема в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, позивачем складено та 07.03.2024 направлено до електронного кабінету відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2023 рік у розмірі 213 267,65 грн (а.с. 3).

Згідно із вказаним Розрахунком норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як визначено частиною 3 вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 181 Закону №875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI "Про зайнятість населення" (надалі - Закон №5067-VI), роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520 та чинним до 07.07.2022, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

07.07.2022 набрав чинності Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що затверджений наказом Міністерства економіки України 12.04.2022 № 827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 цього Порядку, форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067-VI та відповідним Порядком; у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - щороку, до 15 квітня відповідного року, сплачувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

В той же час закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №812/1189/18, від 24.03.2021 у справі № 440/2371/19.

Законом №875-ХІІ визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Тож обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, є наказ по підприємству (ФОП) стосовно створення відповідних робочих місць, а доказом інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 13.07.2020 у справі №804/4097/18, від 24.03.2021 у справі №440/2371/19.

Також варто зазначити, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тож якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 1.380.2019.003187.

Додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов`язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 12.07.2019 у справі № 812/1126/18.

Частинами першою - п`ятою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Статтею 217 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У постанові від 24.03.2021 у справі №440/2371/19 Верховний Суд зазначив, що передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або: 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, незвітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування відповідної категорії працівників, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості. При цьому суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. У зв`язку з цим, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

На виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 Полтавська філія Полтавського обласного центру зайнятості листом №16/46/1417-24 від 18.07.2024 (а.с. 85) повідомила суд про те, що Державний навчальний заклад "Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості" (код ЄДРПОУ 40127873) за період з січня 2023 року по грудень 2023 року до Полтавської філії Полтавського обласного центр зайнятості була подана звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою №3-ПН від 01.03.2023, в т.ч. із зазначенням вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю. Особи з інвалідністю для працевлаштування до Державного навчального закладу "Полтавський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" у 2023 році не направлялися.

Доказів на підтвердження обставин безпідставної відмови особам з інвалідністю, у тому числі тим, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, суду не надано.

Крім того, як встановлено судом, наказом Державного навчального закладу "Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості" №15-к від 26.05.2023 "Про прийняття на роботу Інни Сапегіной" до Закладу прийнято ОСОБА_1 на посаду бібліотекаря з 01.06.2023 за основним місцем роботи з посадовим окладом 4745,00 грн на місяць відповідно до штатного розпису (а.с. 38).

За твердженням відповідача, лише до заяви від 29.09.2023 ОСОБА_1 додала довідку МСЕК серії 12 ААВ №098705 про встановлення їй ІІ групи інвалідності (а.с. 41), у зв`язку з чим Закладу стало відомо про її статус.

У подальшому, наказом відповідача від 31.10.2023 №36-к, ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 42).

Таким чином, ОСОБА_1 будучи особою з інвалідністю ІІ групи пропрацювала у Закладі впродовж п`яти місяців.

З приводу доводів позивача про те, що подана до відзиву звітність суперечить інформації, яку відповідач відображав у формах Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, та які були завантажені до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійному фонду України, на підставі якої було здійснено автоматизований розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, суд таким обставинам оцінку не надає, оскільки судовим розглядом встановлено, що відповідачем здійснено заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом повідомлення Центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю, що є достатнім для виконання заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак застосування адміністративно-господарських санкцій є безпідставним.

З огляду на викладене, суд визнає позов недоведеним, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Позивач: Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13937406; вул. Європейська, буд. 49, м. Полтава, 36039).

Відповідач: Державний навчальний заклад "Полтавський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" (код ЄДРПОУ 40127873; вул. Сінна, 45, м. Полтава, 36039).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун