Ухвала

від 06.08.2024 по справі 520/21934/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 серпня 2024 року Справа № 520/21934/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІУС» до головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у якому просить: визнати протиправним та скасування рішення головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІУС» № 1840 від 12.07.2023 року; зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІУС» платником податку на додану вартість з 12.07.2023 року, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 433924020308, та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІУС» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення №1840 від 12.07.2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.

Щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Будь-яких даних щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не встановлено.

Клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не подано.

Відповідно до пп 1 п. 1 ч. 5 ст. Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп 2 п.2 ч. 5 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із адміністративного позову убачається, що позивачем заявлено перед судом дві вимоги: майнового характеру (стосовно поновлення в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) конкретної суми податку на додану вартість) та немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ДПС у Харківській області).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак розмір судового збору за вимогою немайнового характеру становить у сумі 2422,40 грн.

Щодо розміру судового збору за подання до суду адміністративною позову з вимогою майнового характеру, то оскільки адміністративний позов не містить суми податку на додану вартість щодо якої позивач просить поновити дані в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА), то таку позивачу слід визначити та сплати судовий збір у відповідності до пп 2 п. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання адміністративного позову за вимогою немайнового характеру у сумі 2422,40 грн та за вимогою майнового характеру у сумі, яку визначить позивач, з дотриманням положення пп 2 п. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;

---

, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Щодо строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Із адміністративного позову убачається, що предметом спору позову є правовий акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень - рішення головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІУС» № 1840 від 12.07.2023 року.

Представником позивача разом із адміністративним позовом подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом. Навидить обставини поважності пропуску такого дані про те, що про скасування статусу платника податків позивача дізналась у червня 2024 року від контрагента. Оспорюване рішення отримано 03.07.2024. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації діяльність позивача була зупинена. Всі ці обставини є поважними причинами пропуску строку звернення суду із вказаним позовом, який підлягає поновленню у відповідності до ст. 123 КАС України.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 (справа № 640/20468/18) Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про виключення з реєстру платника єдиного податку застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не ПК України.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.

Відтак, строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку (у разі, коли платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудовий порядок вирішення спору) становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, оскільки предметом спору в даній справі є скасування рішення головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІУС» № 1840 від 12.07.2023, а позивач звернувся з даним позовом до суду 05.08.2024, відатк суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Щодо причини пропуску такого строку, суд відмічає, що нормами КАС України не розкрито зміст правових категорій "поважна причина пропуску процесуального строку", "дата, коли особа дізналась про порушення права", "дата, коли особа повинна була дізнатись про порушення права".

Згідно з правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023 (справа №990/154/22), порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

До кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об`єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову (постанова Верховного Суду від 06.04.2023 (справа №320/7204/21).

Відтак, позивач під час звернення до суду у тексті відповідного процесуального документа повинен зазначити дату обізнаності з порушенням права та подати на підтвердження власних доводів з даного приводу належні, допустимі, достатні та достовірні докази, а суд повинен перевірити юридичну спроможність та фактичну доказанність задекларованого позивачем твердження, але не має обов`язку у разі невиконання позивачем вимог процесуального закону у цій частині за власною ініціативою пересвідчуватись у справжньому існуванні будь-яких інших причин пропуску строку звернення до суду, окрім тих, які були зазначені власне позивачем.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного суду від 14.09.2023 (справа №520/12477/22) поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. Також суд зважає, що за правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2023р. у справі №990/139/23 «Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Щодо причин, які наводить позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду: зупинення діяльності товариства, то на переконання суду така не є поважною причиною для несумлінного ставлення до з`ясування дійсного стану власних прав (інтересів) та обов`язків як платника ПДВ, адже зареєстроване місцезнаходження юридичної особа (місто Харків, вулиця Трінклера,9) та фактичне місце здійснення діяльності ( АДРЕСА_1 ) є відмінними між собою; дані про те, що дізнався від контрагента у червні 2024 року про припинення анулювання у позивача статусу платника ПДВ, жодними належними даними не підтверджено, а отримання оспорюваного рішення 03.07.2024 на електронний кабінет платника податку свідчить про те, що про стан своїх обов`язків як платника ПДВ позивач міг дізнатися раніше за допомогою аналогічного зв`язку та зупинення діяльності товариства не було перешкодою цьому, адже на момент подання позову до суду діяльність товариства надалі зупинена, що підтверджено матеріалами справи.

З огляду на викладене вище суд прийшов до переконання про те, що оскільки позивач не наводить даних про те, що він не міг дізнатися раніше, а наведені причини не підтверджують такого факту; вказані обставини не були непереборними чи такими, що перешкоджали вчасно вчинити дії, які залежали від особи як платника ПДВ, а тому приходжу до переконання про те, що наведені причини слід визнати неповажними, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду протягом десяти днів заяву про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ст. ст. 123, 161 КАС України, а відтак таку необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІУС» до головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. І. Садова