РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року справа № 580/419/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення й зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
11.01.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Різник В. П. з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.10.2023 №232650003193 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 26.09.2023 №2003;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 18.07.2007 по 31.05.2010 заточувальником в Шполянському заводі запасних частин, з 01.06.2010 по 08.09.2014 заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин - Метровагонмаш», з 15.09.2014 по 29.01.2015 заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин - Метровагонмаш», тобто до стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 вересня 2023 року №2003 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу з 18.07.2007 по 31.05.2010 заточувальником в Шполянському заводі запасних частин, з 01.06.2010 по 08.09.2014 заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин - Метровагонмаш», з 15.09.2014 по 29.01.2015 заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин - Метровагонмаш», та за наслідками розгляду заяви прийняти відповідне рішення щодо призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 вересня 2023 року.
Обгрунтовуючи позовну заяву, представник позивача вказала, що ОСОБА_1 має право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV. У вересні 2023 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, однак відповідач рішенням від 03.10.2023 №232650003193 відмовив йому в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Представник вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди роботи: з 18.07.2007 по 31.05.2010 - заточувальником в Шполянському заводі запасних частин, з 01.06.2010 по 08.09.2014 - заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин - Метровагонмаш», з 15.09.2014 по 29.01.2015 - заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин Метровагонмаш». Зазначає, що всі періоди роботи позивача підтверджуються записами у трудовій книжці, тому останній має необхідний стаж для призначення пільгової пенсії. При цьому, вказує, що своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Представник вважає зазначене рішення відповідача протиправним, тому за захистом прав позивача звернулася до суду.
Відповідач 27.02.2024 надав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що позов не підлягає задоволенню. Зазначив, що Головним управлінням 03.10.2023 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 232650003193 у зв`язку з тим, що в позивача відсутній пільговий стаж. При цьому, період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає саме підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Проте, до заяви на призначення пенсії накази про атестацію та переліки робочих місць та професій до них, належним чином оформлених уточнюючих довідок позивач не надав. Отже, у органів Пенсійного фонду відсутні будь-які підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою від 16.01.2024 суддя позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.09.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією трудової книжки серія НОМЕР_1 від 04.04.1985 позивач працював:
з 18.07.2007 по 31.05.2010 - заточувальником в Шполянському заводі запасних частин;
з 01.06.2010 по 08.09.2014 - заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин - Метровагонмаш»;
з 15.09.2014 по 29.01.2015 заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин Метровагонмаш».
Відповідно до карти умов праці Шполянського заводу запасних частин підтверджено право на пільгове забезпечення по Списку № 2 за професією «Заточувальник (сухим абразивним способом)» (а. с. 35-36).
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форма ОК-5 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у розділі «Відомості по спеціальному стажу» за періоди 2007-2009 та 2010-2015 роки зазначені відомості про спеціальний стаж за кодом підстави для обліку ЗП3013Б1.
Згідно з принципом екстериторіальності заява позивача була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішенням якого від 03.10.2023 № 232650003193 встановлено, що вік заявника становить 57 років 1 місяць 29 днів; страховий стаж становить 38 роки 4 місяці 4 дні; пільговий стаж відсутній.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, відповідач встановив, що позивачем не надані документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, Додаток 5). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
З розрахунку стажу позивача форма РС-право (а. с. 43) вбачається, що страховий стаж роботи позивача складає 38 років 4 місяці 4 дні.
Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні відносини врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) та прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами.
Ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону визначає, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Ч. 1 ст. 114 Закону №1058 передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Отже, пільговий стаж це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; - професія або посада; - характер виконуваної роботи; - розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).
Згідно з пунктом 10 зазначеного Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Як визначено пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
За період роботи позивача у спірні періоди в Шполянському заводі запасних частин та в ТОВ «Шполянський завод запасних частин Метровагонмаш» був чинним Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Розділом XIV. ОБРОБЛЕННЯ МЕТАЛУ Списку № 2 глави 12. «Інші професії оброблення металу» позиції 14.12а-3е визначено професію та показники «робітники, зайняті обдиранням, точінням, різанням, шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом».
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Відповідно до записів трудової книжки позивач з 18.07.2007 по 31.05.2010 працював заточувальником в Шполянському заводі запасних частин; з 01.06.2010 по 08.09.2014 - заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин Метровагонмаш»; з 15.09.2014 по 29.01.2015 заточувальником в ТОВ «Шполянський завод запасних частин Метровагонмаш».
Проте у трудовій книжці позивача не зазначено, що робота заточувальником, яку виконував позивач, відноситься до списку №2, та позивач був зайнятий повний робочий день; також відсутні відомості про атестацію робочого місця позивача.
Отже позивачем не надано належних документів на підтвердження пільгового характеру роботи.
Водночас суд враховує, що згідно наданих документів позивач вчиняв дії щодо отримання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи та атестацію робочого місця.
Так, 28.04.2023 адвокатом Клименко В.М. було направлено адвокатський запит до ТОВ «Шполянський завод запасних частин-Метровагонмаш» (вул. Соборна, 138, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36037040), та керівнику (кінцевому бенефіціарному власнику) (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується копією запиту №28 від 28.04.2023 та фіскальними чеками від 28.04.203 і накладними №1800109796956, 1800109796964 від 28.04.2023. Як стверджує позивач, вказані листи не були вручені через відсутність за місцезнаходженням.
Щодо Шполянського заводу запасних частин (код ЄДРПОУ 05745070) то згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій останнє перебуває у стані припинення.
Згідно відповіді Шполянського сектору архівного відділу Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області від 13.11.2023 №245 документи ТОВ «Шполянський завод запасних частин-Метровагонмаш» відсутні, оскільки дане товариство не є фондоутримувачем сектору.
Згідно відповіді трудового архіву Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області №620/12-07 від 15.11.2023 документи ТОВ «Шполянський завод запасних частин-Метровагонмаш» до трудового архіву Шполянської міської ради ОТГ не передавались.
Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що позивач позбавлений можливості надати відповідачу докази на підтвердження пільгового характеру роботи у спірні періоди.
Водночас судом встановлено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форма ОК-5 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у розділі «Відомості по спеціальному стажу» за періоди 2007-2009 та 2010-2015 роки зазначені відомості про спеціальний стаж за кодом підстави для обліку ЗП3013Б1.
Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, що є Додатком 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органами Пенсійного фонду України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905, код підстави для обліку спецстажу ЗП3013Б1, який діє з 05.11.1991, назва: Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт. професій. Посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Отже у разі відсутності уточнюючої довідки про пільговий характер роботи та документів про атестацію робочого місця пільговий стаж може бути визначений за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, що відповідає приписам частини 2 статті 24 Закону №1058-1V.
Враховуючи вказану обставину, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надані йому повноваження щодо обчислення пільгового стажу роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форма ОК-5 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а тому рішення від 03.10.2023 №232650003193 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є необгрунтованим і підлягає скасуванню.
Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача за наслідками розгляду заяви позивача прийняти відповідне рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 вересня 2023 року суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Тому, зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із відмовою в призначенні пенсії позивачу з підстав неврахування певного періоду його роботи до пільгового стажу, суд вважає, що зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу.
Таким чином, з огляду на обставини справи та дискреційні повноваження пенсійного органу щодо обчислення пільгового стажу, призначення пенсій за віком, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 26.09.2023, обчислити пільговий стаж позивача та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат із витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.
У позовній заяві представник позивача просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подала суду договір про надання правової допомоги від 01.11.2023 № 208, додаткову угоду № 1 від 05.01.2024 до зазначеного договору, акт виконаних робіт від 09.01.2024, детальний опис робіт, виконаних адвокатом Різник В. П. станом на 09.01.2024 та квитанцію до прибуткового касового ордера від 09.01.2024, відповідно до яких розмір гонорару адвоката складає 4 000 грн.
Витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
З акта виконаних робіт від 09.01.2024 та детального опису робіт, виконаних адвокатом Різник В. П. станом на 09.01.2024, вбачається, що адвокат Різник В. П. надала позивачу такі юридичні послуги: збір доказів (подання адвокатських запитів) - 1 000 грн; складання та подання позовної заяви до суду - 3 000 грн.
Разом з тим, частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів.
Враховуючи зазначені обставини, заявлена до стягнення сума правничої допомоги 4 000 грн є неспівмірною з об`ємом наданих правничих послуг.
З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що 2 000 грн є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Згідно з ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з частковим задоволення позову судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.10.2023 №232650003193 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 26.09.2023 та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 08.08.2024 |
Номер документу | 120842968 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Алла РУДЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні