Постанова

від 02.08.2024 по справі 160/10735/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/10735/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №160/10735/23 (головуючий суддя першої інстанції - Рищенко А.Ю.) за позовом Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 15.05.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок відповідача про встановлення порушень щодо незаконних витрат коштів міського бюджету внаслідок завищення вартості підрядних робіт за грудень 2022 року ( ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ПП «Л.Д Сервіс»), та вимогою вжити дії, спрямовані на відшкодування шкоди, є необґрунтованим і протиправним. Вважає, що наказ відповідача про призначення перевірки закупівель №16 від 20.01.2023 року є незаконним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі та висновки, викладенні у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українив порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 року №631, пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 року №23, на підставі наказу про призначення перевірки закупівлі від 20.01.2023 року №16 та направлення від 20.01.2023 року №56, виданого начальником Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_3 , головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_4 проведено перевірку закупівель у Департаменті з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради за ID: UA-2022-12-15-017854-а, UA-2022-12-15-019125-а, UA-2022-12-05-012634-а щодо усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт вікон із заміни на металопластикові у житловому будинку) у період з 24.01.2023 року по 20.03.2023 року (16 р/д з перервою з 10.02.2023 року по 15.03.2023 року) (а.с.104-106 т.1).

Перевірку проведено у відповідності до питань програми, з відома директора Департамента ОСОБА_5 та заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління бухгалтерського обліку та тендерних процедур Департаменту ОСОБА_6 .

За результатами проведеної перевірки Східним офісом Держаудитслужби складено Акт від 27.03.2023 року №040431-23/03 перевірки закупівель у Департаменті з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради послуг з поточного ремонту за ID: UA-2022-12-15-017854-а, UA-2022-12-15-019125-а, UA-2022-12-05-012634-а .

У зв`язку з тим, що під час проведення перевірки виявлені порушення не усунуті, на підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 7 пункту 4, підпункту 14 пункту 6 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 року №23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550, Східним офісом Держаудитслужби позивачу направлено вимогу «Про усунення виявлених порушень» №040431-15/3217-2023 від 04.05.2023 року зі строком зворотного інформування до 15.05.2023 року.

У зазначеній вище вимозі контролюючого органу визначено наступне:

1) На порушення вимог частини першої статті 9 Закону №996 Департаментом у грудні 2022 року підписано та прийнято акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в у ФОП ОСОБА_1 за грудень 2022 року з порушенням норми пункту 6.4 та пункту 5.34 «Кошторисні норми України. Настанова з визначення вартості будівництва», які затверджені Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі по тексту - Настанова) що призвело до завищення вартості підрядних робіт за грудень 2022 року та зайвої сплати коштів місцевого бюджету, за договором від 05.12.2022 року №1003, на суму 1668386,71 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Департаменту на відповідну суму;

2) На порушення вимог частини першої статті 9 Закону №996 Департаментом у грудні 2022 року підписано та прийнято акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в у ФОП ОСОБА_2 за грудень 2022 року з порушенням норм пункту 6.4 та пункту 5.34 Настанови, що призвело до завищення вартості підрядних робіт за грудень 2022 року та зайвої сплати коштів місцевого бюджету, за договором від 15.12.2022 року №1063, на суму 318530,60 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Департаменту на відповідну суму.

3) На порушення вимог частини першої статті 9 Закону №996 Департаментом у грудні 2022 року підписано та прийнято акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в у ПП «Л.Д Сервіс» за грудень 2022 року з порушенням норм пункту 6.4 та пункту 5.34 Настанови, що призвело до завищення вартості підрядних робіт за грудень 2022 року та зайвої сплати коштів місцевого бюджету, за договором від 15.12.2022 року №1064 на суму 318396,93 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Департаменту на відповідну суму. У ході перевірки ПП «Л.Д Сервіс» порушення усунуто частково на 4819,76 грн.. Залишок не усунутих порушень - 313577,17 грн..

Внаслідок виявлених порушень у спірній вимозі Східний офіс Держаудитслужби вимагав наступне.

- відповідно до норм статей 193, 199, 216-218 Господарського Кодексу України та статей 22, 611, 629 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування шкоди (збитків), заподіяних Департаменту на загальну суму 2302320,21 грн. внаслідок прийняття та оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт від: ФОП ОСОБА_1 - 1668386,71 грн., ФОП ОСОБА_7 - 318530,60 грн. та ПП «Л.Д Сервіс» - 313577,17 грн. та перерахувати кошти в дохід місцевого бюджету.

- вжити заходи щодо недопущення порушень законодавства у сфері закупівель у подальшому.

Не погодившись з вимогою контролюючого органу, позивач оскаржив таку вимогу до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, оскільки вимога не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII (далі по тексту - Закон №2939).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 8 Закону №2939 орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Пунктами 7, 10, 13 статті 10 Закону №2939 передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі Положення №43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Підстави та процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель визначено Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №631 (далі по тексту - Порядок №631).

Відповідно до абз. 6 пункту 2 Порядку №631 перевірка закупівель - перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності.

Згідно із пунктом 16 Порядку №631 під час проведення перевірки закупівель проводиться документальна та/або фактична перевірка питань програми перевірки закупівель, а також аналіз інформації щодо проведення процедур закупівель, розміщеної в електронній системі закупівель, та інформації, що міститься в державних реєстрах та базах даних, відкритих для доступу органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 17 Порядку №631 під час документальної перевірки здійснюється контроль за дотриманням законодавства про закупівлі шляхом вивчення документів замовника. У разі ведення документообігу з використанням електронних засобів зберігання та обробки інформації керівником замовника або уповноваженою ним особою забезпечується безперешкодний доступ посадових осіб органу державного фінансового контролю до електронних документів та у разі потреби подання їх завірених копій на паперовому носії.

Аналіз інформації щодо проведення процедур закупівель, розміщеної в електронній системі закупівель, проводиться за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю або замовника.

На письмову вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник замовника або уповноважена ним особа подає у трьох примірниках завірені копії документів, у тому числі тих, які не розміщено в електронній системі закупівель, що, зокрема, підтверджують факти виявлення порушень.

У разі потреби подання копій бухгалтерських документів забезпечує головний бухгалтер чи його заступник або уповноважена на це посадова особа замовника.

Якщо замовник не подав завірені копії документів, про це зазначається в акті перевірки.

Згідно із пунктом 26 Порядку №631 результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки.

Відповідно до підпунктів 16, 23 пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Наведені норми чинного законодавства дають підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

У разі виявлення збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її відповідно до вимог законодавства, що у цій частині є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність і правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі №820/3534/16, постановах Верховного Суду від 08.09.2019 року у справі №804/9577/13-а, від 11.12.2019 року у справі №160/641/19, від 08.04.2020 року у справі №809/504/17, від 07.04.2020 року у справі №813/1984/18, від 31.03.2020 року у справі №817/650/18, від 20.03.2020 року у справі №814/380/17, від 12.03.2021 року у справі №640/3186/19, від 27.05.2021 року у справі №160/8621/19, від 17.06.2021 року у справі №0440/6907/18, від 31.08.2021 року у справі №160/5323/20, від 14.12.2021 року у справі №811/1203/18, від 10.11.2022 року у справі № 826/12663/18.

Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено порушення порядку призначення та проведення відповідачем перевірки закупівель у позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, контролюючий орган обґрунтовано зазначив, що відповідно до норм статей 193, 199, 216-218 Господарського Кодексу України та статей 22, 611, 629 Цивільного кодексу України, позивач повинен забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних Департаменту на загальну суму 2302320,21 грн. внаслідок прийняття та оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт від: ФОП ОСОБА_1 - 1668386,71 грн., ФОП ОСОБА_7 - 318530,60 грн., ПП «Л.Д Сервіс» - 313577,17 грн. та подальшим перерахунком коштів в дохід місцевого бюджету.

Отже, вимоги, які вказують на стягнення збитків, відшкодування коштів, мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Ураховуючи те, що збитки (шкода), відшкодування коштів, у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, а правильність їх обчислення має перевірятись судом, який розглядає такий позов, позивач помилково вважав, що оскаржуваний пункт зобов`язальної частини вимоги породжує обов`язки, які негативно впливають на права позивача, а їх захист може бути здійснений шляхом визнання вимоги протиправною та її скасування.

Таким чином, відповідно до сталої судової практики застосування законодавства у спірних правовідносинах оскаржена вимога не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата підконтрольної установи, і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи.

При цьому, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, шкоди, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Вимоги в частині зобов`язання позивача розглянути результати проведеної перевірки та недопускати порушень законодавства у сфері закупівель у подальшому, хоч і не вказують на збитки, проте, є похідними від доведеності наявності порушень.

Разом з тим, згідно із пунктом 1 постанови Кабінетом Міністрів України від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).

Виходячи із змісту зазначених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» не поширюються на спірні правовідносини, щодо здійснення заходів державного фінансового контролю.

Апеляційним судом та судом першої інстанції встановлено, що позивач Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради звертався з позовами до ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ПП «Л.Д Сервіс» про стягнення сум, зазначених у спірній вимозі, однак, рішеннями господарського суду Дніпропетровської області (справа №904/3608/23, №904/3607/23, №904/3609/23), позивачу було відмовлено у задоволенні означених позовів.

Отже, позивачем вчинялись дії щодо добровільного виконання вимоги Східного офісу Держаудитслужби про усунення порушень виявлених перевіркою від 04.05.2023 року №040431-15/3217-2023.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги, оскільки вона не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №160/10735/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №160/10735/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко