Постанова

від 06.08.2024 по справі 320/43637/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/43637/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макі-Трейд" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

25 листопада 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Макі-Трейд" (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці від 15 травня 2023 року №UA408000/2023/000175/2 про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці від 15 травня 2023 року №UA408000/2023/000175/2 про коригування митної вартості товарів. Стягнуто на користь ТОВ "Макі-Трейд" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці судові витрати у сумі 4904,36 гривень.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем, всупереч вимогам Митного кодексу (далі - МК) України не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Київська митниця подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача, оскільки в базі Митного органу наявна інформація по аналогічному товару і ціна якого відрізняється, від тої, яку заявлено позивачем під час митного оформлення.

Позивач заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це слідуючим.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що ТОВ "Макі-Трейд" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі (далі - ЄДР) юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ 41857147 відомостями.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "Макі-Трейд" є оптова торгівля фруктами й овочами (код КВЕД 46.31).

З матеріалів справи вбачається, що 02 травня 2023 року між ТОВ "Макі-Трейд" (покупець) та NEOPLEKSUS GIDA TURIZM SANAYI VE TICARET A.S.(Туреччина) (далі - продавець), було укладено контракт №205/23, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити сільськогосподарську продукцію (свіжі овочі та фрукти), іменовану далі - товар. Продавець зобов`язується підготувати та поставити товар в асортименті, кількості, за якістю на підставі замовлення покупця.

Відповідно до пункту 4.1 контракту оплата за товар провадиться на рахунок продавця. Покупець зобов`язується прямим банківським переказом здійснити 100% передоплату за партію товару протягом трьох банківських днів з дня виставлення продавцем інвойсу або протягом 30 календарних днів після декларування товару.

Умови постачання прописуються в Інвойсах до контракту на кожну партію товару згідно з Інкотермс-2010. Розподіл обов`язків та витрат сторін з доставки товару здійснюється відповідно до зазначених умов поставки, описаних в Інкотермс-2010, передача товару покупцю, виконання формальностей із вивезення товару.

03 травня 2023 року продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та проформу інвойс №2023/4666 для оплати товарів за ціною 4060 доларів США.

04 травня 2023 року позивач на підставі контракту №205/23 та проформи інвойсу №.2023/4666 перерахував продавцю платіжним дорученням в іноземній валюті №34, як попередню оплату, кошти в розмірі 1000 доларів США, що підтверджується заявкою на купівлю валюти від 04 травня 2023 року, а також випискою АТ "Райффайзен банк".

06 травня 2023 року продавець виписав позивачу комерційний інвойс №NE02023000000107 про відвантаження товарів за ціною 4060 доларів США, пакувальний лист до вказаного комерційного інвойсу.

06 травня 2023 також продавець надав позивачу фітосанітарний сертифікат №ЕС/ТR А 5061803, сертифікат походження №Y0662551. Цього ж дня, 06 травня 2023 року, для вивезення товарів із Туреччини до України митними органами Туреччини була оформлена митна декларація №23160100ЕХ00048343 за ціною 4060 доларів США, що співпадає із ціною, зазначеною в проформі інвойсі та комерційному інвойсі.

08 травня 2023 року позивач, на підставі контракту №205/23 та проформи інвойсу №2023/4666, перерахував продавцю платіжним дорученням в іноземній валюті №36, як оплату за товари, кошти в розмірі 3060 доларів США, що підтверджується заявкою на купівлю валюти від 08 травня 2023 року, а також випискою АТ "Райффайзен банк". Загальна сума перерахованих коштів продавцю складає 4060 доларів США.

Відповідно до товарно-транспортної накладної СМR від 06 травня 2023 року №0086805 товари були доставлені до Чернівецької митниці.

12 травня 2023 року позивач подав відповідачу митну декларацію №23UА408020031229112 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації вказав загальну суму 4060 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у проформі інвойсу №2023/4666, комерційному інвойсі від 06 травня 2023 року №NE02023000000107 та митній декларації Туреччини від 06 травня 2023 року №23160100ЕХ00048343, а також загальній сумі перерахованих коштів продавцю.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №23UА408020031229U2 декларант додав передбачені статтею 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UА408020/2023/000703, виписаної відповідачем, а саме: контракт від 02 травня 2023 року №205/23 між позивачем та компанією NEOPLEKSUS GIDA TURIZM SANAYI VE TICARET A.S. (Туреччина); комерційний інвойс від 06 травня 2023 року №NЕ02023000000107 щодо ціни товарів; митну декларацію Туреччини від 06 травня 2023 року №23160100ЕХ00048343; сертифікат походження товару від 06 травня 2023 року №Y0662551; фітосанітарний сертифікат від 06 травня 2023 року №ЕС/ТR А 5061803; товарно-транспортну накладну СМR від 06 травня 2023 року №0086805; договір про надання послуг декларування товарів від 26 листопада 2018 року №2611; інформацію про позитивні результати державних видів контролю від 12 травня 2023 року №9901745; декларацію митної вартості від 12 травня 2023 року.

15 травня 2023 року відповідач направив до декларанта електронне повідомлення щодо надання додаткових документів.

Позивач направив відповідачу додаткові документи: платіжне доручення в іноземній валюті від 04 травня 2023 року №34 про попередню оплату продавцю коштів в розмірі 1000 доларів США; платіжне доручення в іноземній валюті від 08 травня 2023 року №36 про попередню оплату продавцю коштів в розмірі 3060 доларів США; прайс-лист продавця від 03 травня 2023 року щодо ціни товарів; проформу інвойс від 03 травня 2023 року №2023/4666 для оплати товарів за ціною 4060 доларів США; заявку продавця до продавця від 02 травня 2023 року №1 про кількість товарів.

15 травня 2023 року Чернівецька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2023/000175/2, в якому зазначено: «гідно з гр.43 МД від 12.05.2023 №UA408020/2023/031229 та гр.6 ДМВ митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості. При цьому в гр.7 ДМВ зазначено, що метод 1 неприйнятний для застосування, оскільки у митному органі є довідкова інформація про ціни на товар, а в гр.8 ДМВ заявлені джерела, що використовувались для визначення митної вартості, а саме «Митний кодекс України, аналіз попередніх митних оформлень ТСД»», яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів капуста білоголова урожаю 2023 року за резервним методом на рівні 1,201 доларів США за кг.

15 травня 2023 року Чернівецька митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА408020/2023/000703.

15 травня 2023 року, з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості, позивач заявив товари за митною декларацією №23UА408020031661U7, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 148616,99 грн, податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 178340,39 грн, всього на загальну суму 326957,38 грн.

Не погоджуючись рішенням відповідача про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першої статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою - третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що підставою для прийняття оспорюваного рішення є наступні обставини: « 1) при аналізі поданих до митного оформлення документів виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень; 2) в графі 44 митної декларації країни відправлення від 06 травня 2023 року №23160100ЕХ00048343 зазначена Е-фактура від 06 травня 2023 року №V23243160110886029049533/1, яка до оформлення не надана».

Щодо посилання відповідачем у оспорюваному рішенні про те, що прайс-лист від 03 травня 2023 року не може бути взятий до уваги, через незазначення у ньому умов поставки, оскільки дані обставини не були зазначені в електронному повідомленні від 15 травня 2023 року, як підстави для витребування додаткових документів.

Згідно правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року по справі №810/690/17, в комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа). При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів. Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, збігається з задекларованою позивачем ціною товарів. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача у оспорюваному рішенні на те, шо проформа-інвойс від 03 травня 2023 року №2023/4666 не може бути взята до уваги, так як не зазначено на яких умовах виставлена ціна товару, що заявка від 02 травня 2023 року №1 не може бути взята до уваги, оскільки не було зазначено асортименту, то вказані обставини також не були зазначені в електронному повідомленні від 15 травня 2023 року, як підстави для витребування додаткових документів.

Крім цього, самі по собі обставини про те, що у проформі-інвойсі та заявці не вказані певні відомості жодним чином не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому за приписами пунктів 5-7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів.

Частина десята статті 58 МК України чітко визначає умову, за якої до митної вартості товарів необхідно додавати витрати, понесені на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товарів.

Поряд з тим, позивач у декларації митної вартості до митної декларації, яка в силу частину другої статті 53 МК України відноситься законодавцем до основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, та яка міститься в матеріалах справи, зазначив про відсутність страхування спірного товару (задекларував витрати на страхування на рівні 0,00 грн.).

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оспорюване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року по справі №1.380.2019.001625 наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Крім того, у оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товару відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості, що також вказує на їх незаконність.

Верховним Судом з цього приводу напрацьована стала практика, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім того, митний орган необґрунтовано застосував резервний метод для коригування митної вартості товару позивача.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України, а тому рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000175/2 від 15 травня 2023 року не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Чернівецької митниці не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: Н.Є. Маринчак

Ю.К. Черпак