Постанова

від 06.08.2024 по справі 560/21704/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/21704/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

06 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 07.11.2023 №UA400000/2023/000280/2.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 № UA400040/2023/000808.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв оскаржувані рішення з посиланням на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ. Рішенням про коригування митної вартості товарів митна вартість товару збільшена митним органом на 5970,58 доларів США.

Зазначив, що при заповненні МД №23UA400040036751U8 від 06.11.2023 уповноважена особа товариства зазначила в графі 38 МД вагу товарів з врахуванням первинної упаковки, що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям. У інвойсі на товар експортер вказав фактичну вагу нетто товару як вагу брутто. Наявність цих розбіжностей надавало уповноваженій особі товариства право зазначити вагу на свій вибір відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа. Тобто, уповноважена особа товариства заповнила графу 38 МД без порушень вимог законодавства, а подані документи не містять розбіжностей, на які вказує відповідач у спірному рішенні. Посилання відповідача на розбіжність ваги нетто є суто формальною і несуттєвою обставиною, яка жодним чином не впливають на рівень заявленої митної вартості товарів та не є законною підставою для коригування митної вартості товарів. Крім того, у спірному рішенні відповідач зазначив, що вартість вказана в МД відповідає супровідним документам.

Вказав, що пунктом XI контракту купівлі-продажу №04 від 01.01.2020 S.C. CОNEX DISTRIBUTION S.A. та ТОВ «Автолідер» визначили: «Всі мита, в т.ч. митні та витрати, за рахунок покупця». Дане положення повністю відповідає умовам Інкотермс DAP, якими визначено, що покупець товару повинен провести розрахунок за продукцію, розвантажити товар та сплатити імпортні податки.

Тлумачення митним органом терміну DAP Інкотермс 2020 не відповідає його базисним умовам та висновкам Верховного Суду.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Умови поставки за базисом Інкотермс DAP не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Крім того, укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні.

Послуги брокера та посередників товариство не використовувало.

Також вказав, що інформація, яка міститься в прайс-листах, відповідає іншим документам, які надавались товариством до митного оформлення. ТОВ «Автолідер» вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність товариство, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

При розмитненні товару митному органу було надано CMR від 31.10.2023 на перевезення товару. CMR це міжнародна автомобільна накладна. Це спростовує твердження митного органу про не надання товариством товарної накладної відповідно до контракту.

Заперечення відповідача на надану товариством інформацію про проведені розрахунки з системи «Клієнт-Банк» є необґрунтованими.

Вказував про тривалий і сталий зв`язок з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. ніж TOB «Автолідер». Це впливає на формування ціни на товари для товариства і абсолютно не свідчить про наявність порушень з боку позивача.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що за вищезазначеною МД автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) згенеровано ризики, серед яких - за напрямком контролю правильності визначення вартості. В результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме: вага нетто товару, зазначена у рахунку-фактурі, не відповідає вазі в МД та інших документах, при тому вартість оцінюваного товару відповідає.

Контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець, а пунктом IV контракту визначено, то ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, щo в ціну товару включено вартість транспортування. Задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті XI контракту умовам, де визначено, щo всі витрати за рахунок покупця.

Наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення складових митної вартості товарів; до митного оформлення не надано передбачену контрактом товарну накладну.

Подана до митного оформлення міжнародна автотранспортна накладна CMR б/н від 31.10.2023 не є товарною накладною, як про це стверджує позивач у позовній заяві.

Курс, зазначений у копії МД країни відправлення (4,6481) не відповідає даним, зазначеним у рахунку та на сайті Національного Банку Румунії (4,6035). Таким чином, дані щодо вартості товару у копії МД країни відправлення не відповідають даним, зазначеним у рахунку-фактурі (інвойсі).

Надані додатково видаткові накладні та банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів.

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень ч. 6 ст.54 МКУ, Хмельницькою митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

25 липня 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від ТОВ «Автолідер» на апеляційну скаргу. У поданому відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.01.2020 між компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) (продавець) та ТОВ «Автолідер» (покупець) укладено контракт купівлі-продажу № 04, за умовами якого компанія зобов`язується передати товар у власність, а товариство прийняти і оплатити за узгодженою ціною та в терміни визначені контрактом. Найменування, ціни і кількість товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту і мають юридичну силу специфікацій.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2021 сторони продовжили дію контракту до 31.12.2023.

Додатковою угодою №4 від 12.05.2023 внесено зміни, зокрема, до пункту IV. Поставка товару.

Згідно з пунктом IV. Поставка товару визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження.

Товар супроводжується наступними документами: 1) рахунок (Invoice) в 3-х примірниках; 2) товарна накладна в 3-х примірниках.

Приймання товару за кількістю і якістю проводиться на складі покупця на протязі десяти днів після отримання покупцем товару. У разі невідповідності поставленої кількості або якості товару покупець протягом п`яти робочих днів з моменту виявлення недопоставки доводить про це наявну в нього інформацію до відома постачальника. Постачальник зобов`язується в узгоджені терміни за свій рахунок усунути недопоставку товару або компенсувати всі витрати, які можуть виникнути при вирішенні даного питання.

06.11.2023на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці (надалі - відповідач, митний орган) ТОВ «Автолідер» подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040036751U8 для розмитнення товару поставленого компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. по контракту №04 від 01.01.2020 фактурною вартістю 49 472,30 доларів США.

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 49472,30 дол. США (графа 22 МД), офіційний курс НБУ 36,1705 дол.США/грн. (графа 23 МД).

До вищевказаної митної декларації товариством були надані, зокрема, копії таких документів: контракт з додатками; рахунок-фактура (інвойс); митна декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару; автотранспортна накладна.

Відповідач надіслав товариству повідомлення, в якому зазначив, що для підтвердження правильності визначення митної вартості товару необхідно протягом 10 календарних днів надати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем було додатково надано копії видаткових накладних та документи про розрахунки з постачальником.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 №UA400000/2023/000280/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 № UA400040/2023/000808 з посиланням на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

- вага нетто товару, зазначена у рахунку фактурі, не відповідає вазі в МД та інших документах. При цьому вартість відповідає.

- контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець. Пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування;

- задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті XI контракту умовам де визначено, що всі витрати, за рахунок покупця;

- наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів;

- до митного оформлення не надано передбачену контрактом товарну накладну;

- курс, зазначений у копії МД країни відправлення, не відповідає даним на сайті Національного Банку Румунії.

- надані додатково видаткові накладні та банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів.

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- заявлений декларантом рівень митної вартості товарів (149,50,92,93,95,96,97,98,99,101,104,105) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (у тому числі того ж виробника товарів), митне оформлення яких здійснено раніше на інших митницях Держмитслужби.

Таким чином, вказано, що у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь декларантом надано документи, які не усувають вищезазначені розбіжності та не підтверджують включення усіх складових митної вартості товарів. Згідно ч.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості є митні декларації 23UA205140078175U2 від 25.09.2023 23UA205140074099U6 від 13.09.2023 23UA100390710463U9 від 03.08.2023 23UA100390708976U4 від 10.07.2023 23UA205140072217U9 від 07.09.2023 23UA400040026404U9 від 09.08.2023 згідно яких за рівнем митної вартості, зазначеним у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів здійснено митне оформлення таких же товарів. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.55 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 826/11710/17.

Колегія суддів враховує, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Крім цього, позивачем надано лист контрагента, в якому останній посилається на багаторічну співпрацю (з 2015 року), вказує про лояльність та право на зниження ціни.

Також суд зазначає, що відсутність страхових документів/документів, що містять відомості про вартість страхування не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Якщо ж за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Така ж правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 320/2455/19.

Апеляційний суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 (адміністративне провадження №К/9901/10914/20), згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Колегія суддів також враховує, що на повідомлення митного органу щодо необхідності подання додаткових документів, декларантом було надано копії видаткових накладних та банківських платіжних інструкцій.

Визначаючись щодо доводів відповідача про те, що надані платіжні інструкції не містять відміток та підписів, то колегія суддів зауважує, що такі містять відмітки банківської установи, а достовірність цих документів не спростована. Жодних відомостей того, що такі документи є фіктивними, недійсними, не встановлено. Такі платіжні інструкції дозволяють ідентифікувати сторін, призначення платежу.

Так,озивач вказує, що по даному контракту товариство систематично з 2019 року надає інформацію про оплату товару митному органу саме в такій формі (електронній), оскільки паперову форму не використовує.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.

Отже, надані платіжні документи є належними та допустимими доказами факту оплати вартості товару за контрактом.

У наданих видаткових накладних також зазначено конкретного покупця товару.

Визначаючись щодо доводів про те, що контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець, а пунктом IV контракту визначено, то ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, щo в ціну товару включено вартість транспортування. Задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті XI контракту умовам де визначено, щo всі витрати, за рахунок покупця.

Апеляційний суд зауважує, що стосовно витрат на транспортування, то документальне підтвердження таких витрат має бути у тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору умовами поставки товару є DAP (згідно «Incoterms»).

Incoterms визначає DAP як «Поставляється на місце» - продавець доставляє товар, коли товар знаходиться у розпорядженні покупця на транспортних засобах, що прибувають, готових до розвантаження у зазначеному місці призначення. Відповідно до умов DAP, ризик переходить від продавця до покупця з пункту призначення, зазначеного у договорі постачання. Продавець здійснює поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, у погодженому місці призначення. Усі необхідні юридичні формальності в країні-експортері заповнюються продавцем власним коштом і оплачуються витрати на товар для експорту.

Відтак, поставка товару на умовах DAP передбачає, що в фактурну вартість товару вже включені витрати на транспортування.

Згідно з пунктом XI контракту купівлі-продажу № 04 від 01.01.2020 визначено, що всі мита, в т.ч. митні та витрати, за рахунок покупця».

Дане положення відповідає умовам Інкотермс DAP, якими визначено, що покупець товару повинен провести розрахунок за продукцію, розвантажити товар та сплатити імпортні податки.

База постачання DAP Інкотермс покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. При намірі сторін покласти на продавця всі ризики і витрати щодо виконання імпортних митних формальностей для ввезення товару доцільно використовувати термін DDP.

Отже, умови поставки DAP узгоджуються з пунктом XI контракту.

Визначаючись щодо доводів митного органу про те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

Отже, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він й сам організовує.

Таким чином, позивачем не надано вказані документи (згідно частини 10 статті 58 МКУ), так як контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, його пакування, доставки до місця призначення.

Оскільки товариство не несло окремо вказаних витрат (позивач додатково також вказує, що послуги брокера та посередників товариство не використовувало), тому відсутні документи щодо вартості цих послуг. У цьому випадку відсутність таких документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 815/2552/16.

Отже, надані позивачем документи містять чітку інформацію про товар та його ціну і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Визначаючись щодо посилання митного органу на те, що вага нетто товару, зазначена у рахунку -фактурі не відповідає вазі в МД та інших документах (при цьому вартість оцінюваного товару відповідає) то суд зазначає, що встановлення митним органом розбіжностей у вазі не може бути підставою для коригування митної вартості товару за резервним методом.

Позивач пояснює розбіжності у вазі вагою пакування. Ряд документів складався не позивачем. Як нааслідок, це не може покладати на нього додаткові зобов`язання зі сплати митних платежів в іншому розмірі, ніж це визначено документами, які супроводжували товар.

Згідно довідки компанії S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. від 2 травня 2023 року пояснено інформацію в рахунках-фактурах:

- masa neta - вага запчастини без упаковки;

- masa bruta - вага нетто запчастини (з власною (індивідуальною) упаковкою);

- masa cu paleti - вага брутто (з піддонами).

Отже, встановлені розбіжності у вазі не впливають на задекларовану митну вартість товару.

Визначаючись щодо доводів митного органу про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 01 березня 2023 року у справі № 420/18880/21 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 8 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Визначаючись щодо доводів митного органу про те, що курс, зазначений у копії МД країни відправлення, не відповідає даним на сайті Національного Банку Румунії.

Позивач вказує, що всі ціни на товар у супровідних документах зазначені компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. відповідно до умов контракту виключно в доларах США, а тому курс румунських лей до курсу долара США на сайті Національного Банку Румунії взагалі не впливає на митну вартість товару. Зміна курсу може стосуватися вартості товару в румунських леях, однак сторони контракту вартість товару в румунських леях не визначали і конвертацію вартості товару на різні валюти не передбачали і не проводили.

Також зауважує, що курс валюти для митних формальностей в Європі не завжди співпадає з курсом Національних Банків. В певних країнах Європи курс валюти для митних формальностей визначається на певний період, а не щоденно. Складання експортної декларації проводилося на основі даних митної служби Румунії, а тому відповідач не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії.

Отже, курс Національного Банку Румунії не впливає на визначення митної вартості товару.

Визначаючись щодо доводів митного органу про те, що до митного оформлення не надано передбачену контрактом товарну накладну.

Митному органу була надана, зокрема, копія міжнародної товарно-транспортної накладної CMR.

Позивач вказує, що сторони в контракті передбачили, що товар супроводжується товарною накладною, маючи на увазі вантажну накладну CMR.

На думку ж відповідача, товарна накладна - документ, призначений для оформлення операцій з відпуску та прийому товарів зі складу. CMR є документом, призначеним для перевезення вантажів.

Водночас, відсутність окремого документу з назвою "товарна накладна", про який зазначає відповідач, не є підставою для коригування митної вартості товару.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім того, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 09.07.2020 у справі №804/5445/17).

Отже, враховуючи зазначене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.