Ухвала

від 06.08.2024 по справі 320/39919/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 320/39919/23

адміністративне провадження № К/990/28291/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №320/39919/23 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_2 , до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача - Комунальний дошкільний навчальний заклад №361 "Софія" (вальдорфська) м. Києва, про визнання протиправним та нечинними нормативно-правового акта в частині,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах малолітньої доньки, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальний дошкільний навчальний заклад №361 "Софія" (вальдорфська) м. Києва, в якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 3.8 Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради від 13.09.2018 №1369/5433, зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради "Про затвердження змін до Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості" від 08.09.2022 №5407/5448, у частині встановлення щомісячної плати за надану освітню послугу в комунальному закладі дошкільної освіти територіальної громади міста Києва в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік, у разі повторного курсу навчання дітей, яким станом на 01 вересня поточного року виповнилось шість років, у групах комунальних закладів дошкільної освіти.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 27.03.2024 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, повний текст якої складено 13.06.2024) позов задовольнив.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 22.07.2024 надійшла касаційна скарга Київської міської ради (направлена поштовим зв`язком 19.07.2024), у якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною 9 статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 55 КАС України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому, приписами частини 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Разом з тим слід наголосити, що 30.09.2016 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016.

Відповідно до положень частини 3 статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Положеннями частини 4 статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Отже, з 01.01.2020 представництво органів місцевого самоврядування у справах, провадження в яких розпочато після 30.09.2016, здійснює виключно адвокат.

Як вбачається із касаційної скарги, така підписана головним спеціалістом відділу правового забезпечення управління персоналу та правового забезпечення Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3, на підтвердження повноважень якої, до касаційної скарги долучено довіреність.

Водночас, матеріали касаційної скарги не містять доказів наявності у ОСОБА_3 статусу адвоката. Також не надано документів, які б свідчили про те, що остання є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта у порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування.

Пунктом 1 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №320/39919/23 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_2 , до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача - Комунальний дошкільний навчальний заклад №361 "Софія" (вальдорфська) м. Києва, про визнання протиправним та нечинними нормативно-правового акта в частині - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.М. Шарапа