Ухвала

від 06.08.2024 по справі 347/315/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/315/24

Провадження № 2-з/347/11/24

У Х В А Л А

Іменем України

(про відмову в забезпеченні позову)

06 серпня 2024 року м.Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до філії «Кутське лісове господарство» про визнання дій неправомірними та зобов?язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову.

З 09.02.2024 року на розгляді в Косівському районному суді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до філії «Кутське лісове господарство» про визнання дій неправомірними та зобов?язання вчинити певні дії.

05.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у справі за його позовом до філії «Кутське лісове господарство» про визнання дій неправомірними та зобов?язання вчинити певні дії, яку мотивує тим, що 06.12.2023 року за №187/21.13 директором філії «Кутське лісове господарство» було видано наказ «Про зміни істотних умов праці на 2024 рік», згідно якого посада на якій перебував заявник, а саме, майстра лісу, попала під скорочення, про що його було повідомлено під розпис 14.12.2023 року. Вважає, що комісією не було враховано переважне право на залишення його на роботі передбачене трудовим законодавством.

У зв?язкуіз цим просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу №187/21.13 від 06.12.2023 року, на підставі якого наказом №139-К від 27.06.2024 року директора філії «Кутське лісове господарство» «Про звільнення», його, ОСОБА_1 було звільнено з посади майстра лісу Косівського лісництва на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, до вирішення його позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, що передбачено ч.1 ст. 153 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Норми права, які застосував суд.

Суд враховує право кожного на справедливий розгляд його справи судом при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, що передбачено в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 Постанови N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України роз`яснив що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.

Крім того, у п. 9 Постанови N 9від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права(інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позовуне може грунтуватися на припущеннях позивача.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В ст.151 ЦПК України викладено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Крім того, цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.

Мотивована оцінка наведених заявником аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач одночасно із поданням до суду позовної заяви до відповідача, уже звертався із заявою про забезпечення позову, в якій аналогічно просив зупинити дію наказу №187/21.13 від 06.12.2023 року директора філії «Кутське лісове господарство» «Про зміни істотних умов праці в 2024 році» (а.с.17), яку було задоволено ухвалою Косівського районного суду від 14.02.2024 року та ухвалено зупинити дію оскаржуваного наказу №187/21.13 від 06.12.2023 року в частині скорочення посади позивача ОСОБА_1 до вирішення спору по суті.

Проте, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29.04.2024 року вищеназвану ухвалу Косівського районного суду від 14.02.2024 року було скасовано з тих підстав, що обраний судом спосіб забезпечення позову є тотожним заявленій позовній вимозі і беззаперечно пов?язаний з предметом спору (а.с.91-93).

У поданій 05.08.2024 року заяві про забезпечення позову, позивач повторно просить забезпечити позов у той самий спосіб, а саме: зупинити дію наказу «Про зміни істотних умов праці в 2024 році» від 06.12.2023 року директора філії «Кутське лісове господарство», - лише сформулювавши його іншим чином.

А тому суд не бачить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення заяви шляхом зупинення дії наказу «Про зміни істотних умов праці в 2024 році» від 06.12.2023 року.

При цьому, як встановлено із змісту заяви, наказом №139-К від 27.06.2024 року директора філії «Кутське лісове господарство» «Про звільнення», позивача ОСОБА_1 звільнено з посади майстра лісу Косівського лісництва на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП.

Тобто, навіть задоволення заяви позивача про забезпечення позову не матиме позитивного результату та не зможе запобігти скороченню штатної посади позивача, оскільки позивача уже звільнено з займаної ним посади, що не перешкоджатиме йому у разі незгоди, оскаржувати наказ про його звільнення з посиланням на відповідні докази.

Таким чином, суд констатує той факт, що заявником не доведено, що існує реальна загроза чи неможливість у майбутньому виконати відповідне судове рішення.

З оглядуна викладене,враховуючи,що заявникомна данийчас необґрунтовано необхідності застосування заходу забезпечення позову, суд прийшов до переконання, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

В задоволеннізаяви ОСОБА_1 про забезпеченняпозову усправі запозовом ОСОБА_1 до філії«Кутське лісовегосподарство» провизнання дійнеправомірними тазобов?язання вчинитипевні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 06 серпня 2024 року.

Суддя Ю.С. Кіцула