Ухвала

від 06.08.2024 по справі 766/8594/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/819/122/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Справа № 766/8594/24 Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024 м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні, в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12024231030000674 від 01.06.2024за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2024, якою щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, який має неповну середню загальну освіту, офіційно працевлаштованого КП «ПАРКИ ХЕРСОНА» робочим, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20.00 години до 06.00 години та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на строк до 01.08.2024 включно.

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за таких обставин.

Так, ОСОБА_8 31.05.2024 близько 19:00 години, перебуваючи біля подвір`я АДРЕСА_2 , на ґрунті ревнощів до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_9 , тримаючи в руці кухонний ніж, наніс ОСОБА_10 щонайменше два удари в область голови, внаслідок чого спричинив ОСОБА_10 наступні тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму, проникаюче ножове поранення голови, однак свій злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_10 до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі через надання необхідної медичної допомоги потерпілому ОСОБА_10 .

Отже, ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, - закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

01.06.2024 підозрюваному ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду.

В обґрунтування своїх доводів указує, що ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 не можуть бути попереджені шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя і здоров`я, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, веде антигромадський спосіб життя, не має міцних соціальних зв`язків та має непогашені судимості.

Крім того, Херсонським міським судом Херсонської області здійснюється розгляд обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України, розгляд яких триває.

Таким чином, у разі визнання судом ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, до нього може бути застосоване покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що дає підстави вважати про наявність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, розуміючи можливість реального позбавлення волі.

Також судом не враховано, що домашній арешт жодним чином не зашкодить підозрюваному незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні з метою зміни раніше наданих ними свідчень. Підозрюваному відоме місце проживання потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Крім того, судом не враховано обставини того, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки веде антигромадський спосіб життя та має непогашені судимості.

Окрім зазначеного, підозрюваним та захисником слідчому судді не було надано жодних доказів про проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчим суддею жодним чином не перевірено інформацію про підстави проживання підозрюваного ОСОБА_8 за вказаною адресою, не встановлено власника чи належного користувача зазначеного житла та не перевірялася наявність згоди власника житла.

Таким чином, прокурор вважає, що слідчий суддя дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі врахував необхідність запобігання доведеним ризикам шляхом обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2024 скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, позицію захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.

Частиною 1 ст.404 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст.178 КПК України, зокрема: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного , дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.

Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до ухвали слідчого судді, СВ ВП №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024231030000674 від 01.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, щодо ОСОБА_8

01.06.2024 підозрюваного ОСОБА_8 затримано в порядку п.6 ч.1 ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Того ж дня, слідчий, звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, та наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя хоч і послався на те, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними органом досудовим розслідуванням доказами та дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі досудового розслідування у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, проте зазначив, що відповідно до матеріалів провадження, підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, реєстрацію, сім`ю, з якою постійно підтримує зв`язок, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, працює.

Слідчий у клопотанні жодним чином не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як того вимагається ч.1 ст.183 КПК України, а тільки зазначив, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не зможе запобігти уникненню зазначених у клопотанні ризиків.

Прокурор, зазначивши про ризик переховуватися від органу досудового слідства, не зазначив жодної дії підозрюваного, яка б вказувала на існування намірів підозрюваного переховуватися від слідства та покинути місце свого проживання.

Підозрюваний тривалий час проживає у м. Херсоні, має власне житло, роботу, та не вчинив жодних дій, які б свідчили про наміри переховуватися від слідства.

Ризик ухилення від слідства існує завжди, але в даному випадку він є вкрай мінімальним.

Щодо тиску на потерпілого та свідків, слідчий суддя звернув увагу на те, що прокурор не зазначив в чому саме може проявлятися цей тиск та які наслідки він може мати для досудового розслідування, враховуючи, що підозрюваний працює та має бажання відшкодувати потерпілому витрати на лікування, пов`язане із отриманими тілесних ушкоджень з його боку.

Також прокурором не зазначено, на якого саме свідка і у який спосіб може здійснюватися тиск підозрюваним на свідка і з якою метою, якщо підозрюваний визнає свою вину та бажає усунути наслідки вчиненого ним правопорушення.

Стосовно ризику про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя зауважив, що слідчий з прокурором дуже узагальнено і формально зазначили про можливість продовження кримінального правопорушення підозрюваним, не навели жодних обставин та фактів, які б вказували на фактор повторюваності з боку підозрюваного.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України підтверджується на даній стадії кримінального провадження зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме:

протоколами огляду місця події від 31.05.2024, 01.06.2024;

протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;

іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Під час досудового розслідування шляхом проведення певних слідчих дій і проводиться перевірка та повне і об`єктивне встановлення всіх обставин кримінального провадження.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді щодо необґрунтованості та маловірогідності настання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у випадку відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Апеляційний суд, аналізуючи обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст.178 КПК України, дійшов висновку про доведеність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Мотивуючи своє рішення колегія суддів враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, початкову стадію здійснення досудового розслідування, що потребує проведення необхідних слідчих дій.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя і здоров`я, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, веде антигромадський спосіб життя, не має міцних соціальних зв`язків та має непогашені судимості, тому є вірогідність існування ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Домашній арешт жодним чином не зашкодить підозрюваному незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні з метою зміни раніше наданих ними свідчень. Крім того, підозрюваному відоме місце проживання потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки веде антигромадський спосіб життя та має непогашені судимості, а також на даний час Херсонським міським судом Херсонської області здійснюється розгляд обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Серйозність підозри може служити для суду підставою для постановлення рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень.

За положеннями ст.178 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховується у сукупності з іншими обставинами та відомостями, що передбачені ст.178 КПК.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваною особою та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто, в даному випадку, колегія суддів має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, тому позбавлені обґрунтованих підстав доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов`язковою доведеність вчинення особою активних дій.

Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.

Так, у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Соціальні зв`язки підозрюваного та сукупність інших відомостей про особу підозрюваного в світлі інкримінованих обставин злочину не є такими беззаперечно стримуючими факторами, які би спростували існування вищезазначених ризиків.

Крім того, як було зазначено прокурором в апеляційній скарзі, і з чим погоджується колегія суддів, підозрюваним та захисником слідчому судді не було надано жодних доказів про проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . Слідчим суддею жодним чином не перевірено інформацію про підстави проживання підозрюваного ОСОБА_8 за вказаною адресою, не встановлено власника чи належного користувача зазначеного житла та не перевірялася наявність згоди власника житла.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні належить задовольнити.

Ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 15.08.2024 в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2024, якою відмовлено слідчому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.08.2024 в межах строку досудового розслідування.

Взяти ОСОБА_8 під варту.

Виконання ухвали покласти на прокурора ОСОБА_6 , яка входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4