Рішення

від 28.05.2024 по справі 335/35/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/35/24 2/335/925/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація по Вознесенівському району Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація по Вознесенівському району Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , в якій позивач просить визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява мотивована тим, що чинним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2021 року по справі № 335/9468/21, провадження 2/335/3020/2021 за позовом ОСОБА_5 (далі спадкодавець) до Районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради (третя особа-1), треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17 (третя особа-2), ОСОБА_4 (третя особа-3), ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 (третя особа-4) про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, позов задоволено повністю, та ухвалено, зокрема:

- визнати да ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право на приватизацію 23/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання житлової площі за вказаною адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати районну адміністрацію по Вознесенівському району Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37573116, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 5) прийняти від ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документи на приватизацію 23/100 частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання житлової площі, та прийняти рішення у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Вказане судове рішення набрало законної сили 20.01.2022 року.

Третьою особою-1 Районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради зазначене судове рішення добровільно виконано не було, тому спадкодавцем ОСОБА_5 до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) був поданий виконавчий лист Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021, виданий 22.02.2022 року, із строком пред`явлення до виконання до 21.01.2025 року, разом із відповідною заявою від 26.12.2022 року про примусове виконання судового рішення, яка була отримана Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 29.12.2022 року, однак Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було неправомірно та необґрунтовано відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 70800569 у зв`язку із чим спадкодавець ОСОБА_5 був вимушений знову звертатися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Чинною ухвалою Орджонікідзевського районного суду м Запоріжжя від 13.03.2023 року по справі № 335/9468/21 провадження 4-с/335/10/23 за скаргою спадкодавця ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Районна адміністрація по Вознесенівському району Запорізької міської ради (третя особа-1), на дії державного виконавця, скаргу було задоволено та постановлено, зокрема:

- визнати неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження № 70800569, оформлену листом в.о. начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаля Д. від 20.01.2023 року № 297/2;

- зобов`язати державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Данилейка Д.Д. розглянути в передбаченому законом порядку питання про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження № 70800569 на підставі виконавчого листа виданого 22.02.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі № 335/9468/21.

Вказана ухвала набрала законної сили 29.03.2023 року, але вона в порушення ст.ст. 19, 129-1 Конституції України не була виконана Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується інформацією наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 70800569, а спадкодавець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.05.2023 року.

Спадкодавець ОСОБА_5 є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 19.03.1980 року; паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 виданим Хортицьким РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 27.08.1996 року, карткою фізичної особи-платника податків ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.02.2005 року.

Спадкодавець ОСОБА_5 з 17.06.1987 року був зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується обставинами, встановленими чинним судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021; довідкою про реєстрацію місця проживання вих. № 04-28/5-3801 від 08.07.2021 року виданою старшим інспектором відділу реєстрації фізичних осі по Вознесенівському району УДРФО Максимовою Т.В.

Крім того, спадкодавець ОСОБА_5 фактично проживав за вказаною адресою з 10.06.1987 року, що підтверджується: обставинами, встановленими чинним судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021; Договором найму жилого приміщення в будинку металургічного заводу «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе від 10.06.1987 р.н., укладеним між Запорізьким металургічним заводом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, в особі начальника ЖКО ОСОБА_6 , з однієї сторони, та спадкодавцем ОСОБА_5 , з іншої сторони, а також Актом здачі-приймання жилого приміщення від 10.06.1987 року, укладеним між Запорізьким металургічним заводом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, в особі начальника ЖКО ОСОБА_6 , з однієї сторони, та спадкодавцем ОСОБА_5 , з іншої сторони; довідкою керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17» ОСОБА_7 від 08.07.2021 року № 21.

06.07.2021 року за замовленням спадкодавця ОСОБА_5 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» був виготовлений технічний паспорт на квартиру, інвентаризаційна справа № 777/12065, а також був складений Акт розрахунку часток від 06.07.2021 року, що додатково підтверджується обставинами, встановленими чинним судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021.

Як вбачається з Договору найму жилого приміщення в будинку металургічного заводу «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе від 10.06.1987 р.н., спадкодавець ОСОБА_5 проживав в житловій кімнаті площею 10.35 кв. метрів (згідно технічного паспорта це житлова кімната № НОМЕР_5 ).

Згідно Акту розрахунок часток від 06.07.2021 року, кімната № 2 площею 10.36 кв. метрів, комора № НОМЕР_6 площею 0,45 кв. метрів, а всього загальною площею 10.81 кв. метрів, складають 23/100 частин квартири.

Інші 77/100 частин квартири вже приватизовані та перебувають у власності ОСОБА_4 (77/200 частин квартири) та неповнолітньої ОСОБА_3 (77/200 частин квартири), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 року № 2707955163.

Викладене також підтверджується обставинами, встановленими, встановленими чинним судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021.

19.07.2021 року третьою особою-1 Районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради була отримана заява спадкодавця ОСОБА_5 від 15.07.2021 року щодо приватизації частки квартири/житлової кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , засвідчена підписом та печаткою Голови правління ОСББ «12 КВІТНЯ 17» ОСОБА_7 , підписана особисто спадкодавцем ОСОБА_5 та подана представником, до якої були додані всі необхідні документи, окрім копії корінця відповідного обмінного ордера на квартиру, з урахуванням викладеного в листі заступника директора Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради Матказіної О.О. від 09.07.2021 року № Ф-2717 «Про розгляд звернення», що підтверджується: обставинами, встановленими чинним судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021; доказами отримання 19.07.2021 року третьою особою-1 Районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради заяви спадкодавця ОСОБА_5 від 15.07.2021 року щодо приватизації частки квартири/житлової кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , засвідченої підписом та печаткою Голови правління ОСББ «12 КВІТНЯ 17» ОСОБА_7 , до якої були додані всі необхідні документи (належним чином засвідчені копії заяви, довіреності представника, витягу доказів подання заяви до третьої особи-1 Районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради та отримання заяви третьою особою-1 Районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради (трекінг поштового відправлення № 0222208454270), а також листа заступника директора Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради Матказіної О.О. від 09.07.2021 року № Ф-2717 «Про розгляд звернення».

Спадкодавцем ОСОБА_5 заповіт не складався, має місце спадкування за законом та єдиним спадкоємцем майна батька позивача спадкодавця ОСОБА_5 є він ОСОБА_1

14.08.2023 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Любіченковською А.Є. на підставі заяви позивача про прийняття спадщини була зареєстрована спадкова справа № 71083259 (номер 58/2023) до майна померлого спадкодавця ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73564663 від 14.08.2023 року.

Позивачеві було видано ряд свідоцтв про право на спадщину за законом, однак приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Любіченковською А.Є. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 23/100 частин квартири, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Любіченковської А.Є. від 17.11.2023 року № 161/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (далі постанова нотаріуса про відмову), в якій зазначається, зокрема, що «Документ, що посвідчує право власності на 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , спадкоємцем не наданий.

Проте, ОСОБА_1 надав копію рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року, справа № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021 про визнання за ОСОБА_5 права на приватизацію 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати районну адміністрацію по Вознесенівському району Запорізької міської ради прийняти документи на приватизацію.

Відповідно до Інформації № 354769079 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2023 року відомості про реєстрацію права власності на вищевказане майно за померлим ОСОБА_5 відсутні.

У зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на заявлені 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , неможливо визначити склад спадкового майна».

Позивач вказує, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених в пунктах 49-53 постанови від 09 серпня 2023 року у справі № 523/20890/21:

«49. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що у разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

50. Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

51. У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

52. Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 11 грудня 2013 року № 6-121цс13.

53. Таким чином, обов`язковою умовою переходу права вимагати у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживав спадкодавець, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.

Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених в постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Таким чином, позивач вважає що він, як єдиний спадкоємець, вправі вимагати визнання за ним права власності на 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки його батько спадкодавець ОСОБА_5 звертався з належно оформленою заявою щодо приватизації зазначеної частки вказаної квартири до відповідного органу приватизації (третьої особи-1 Районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради), однак чинне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2921 третьою особою-1 Районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради добровільно виконане не було, чинна ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023 року по справі № 335/9468/21 провадження 4-с/335/10/2023 не була виконана Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а спадкоємець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

При цьому, посилаючись у позові на вимоги ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ст. 15, ч.ч. 1, 2 ст. 16, ст.ст. 1216, 1217, ч.ч. 1, 2 ст. 1220, ч.ч. 1, 2 ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ст.ст. 1258, 1261 ЦК України норми ч.ч. 1, 2 , 3 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч.ч. 1, 2 ст. 18, ст.ст. 30, ч. 4 ст. 82, 174, 175-177, 184 ЦПК України, на підставі викладеного вище, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач ОСОБА_1 і звернувся до суду з даним позовом (а.с. 1-40).

Ухвалою суду від 12.01.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація по Вознесенівському району Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та відкрито підготовче провадження у справі, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов, а третім особам встановлено строк для надання пояснень (а.с. 50).

06.02.2024 року від Запорізької міської ради надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 73-79), відповідно до якого, відповідач, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, просить суд звернути увагу на той факт, що районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, як відповідач по справі № 335/9468/21, не зверталась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення від 20.12.2021 року, оскільки не вбачала підстав для невиконання рішення суду.

Вказує, що районна адміністрація не створює штучні перешкоди відмовляючи у приватизації без корінця ордеру, а лише виконує вимоги чинного законодавства. Вважає, що замість того щоб звернутись до районної адміністрації спадкодавець обрав інший шлях звертатися до органів виконавчої служби. Затягування вирішення приватизації шляхом оскарження відмови державного виконавця у судовому порядку, замість звернення до районної адміністрації свідомий особистий вибір спадкодавця неефективного способу реалізації свого права.

Враховуючи, що Запорізька міська рада не є органом приватизації, не приймає рішення про передачу житла у приватну власність або відмову у приватизації 23/100 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , при вирішення справи покладається на розсуд суду.

Ухвалою суду від 27.02.2024 року, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні (а.с. 88).

28.05.2024 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Свої позовні вимоги вважає законними та обґрунтованими, які підтримує їх у повному обсязі. Просить при ухвалі судового рішення врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема: від 09.08.2023 року у справі № 523/20890/21 та від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19. Ухвали судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

06.02.2024 року представник відповідача ОСОБА_8 подала заяву від 05.02.2024 року про розгляд справи за відсутності представника Запорізької міської ради, у зв`язку з великою завантаженістю. У вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с. 80).

Треті особи належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористалися, про причини неприбуття не повідомили, письмових пояснень щодо позову не подали.

Неявка в судове засідання належним чином сповіщених учасників справи у відповідності до ст.223ЦПК України в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з приписамистатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого згідно з практикою Суду відносяться й грошові кошти.

У пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За загальним правилом статей15,16 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 5ст. 263 ЦПК України,обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ч.ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно дост. 77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зіст. 79 ЦПК України,достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу,ст. 80 ЦПК Українипередбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 450/1686/17).

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Згідно частини третьоїстатті 2 ЦПК України,однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертоїстатті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувано обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Статтею 30 ЦПК Українипередбачена виключна підсудність, оскільки позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Судом встановлено, що позивач у справі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 19.03.1980 року (а.с. 20); паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 виданим Хортицьким РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 27.08.1996 року (а.с. 21).

Згідно картки фізичної особи-платника податків ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.02.2005 року, ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_7 (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 01.05.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 4642 (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_5 заповіту не складав, а тому в даному випадку має місце спадкування за законом.

Відповідно дост. 1223 ЦК України,право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1261 ЦК України,у першу чергу право наспадкуванняза законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Єдиним спадкоємцем майна батька позивача спадкодавця ОСОБА_5 (за законом) є позивач ОСОБА_1 .

На виконання вимог ст.ст.1268,1270 ЦК України, позивач ОСОБА_11 17.11.2023 року звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Любіченковської А.Є., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, ОСОБА_5 , у зв`язку із чим була зареєстрована спадкова справа № 71083259 (номер 58/2023) до майна померлого спадкодавця ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73564663 від 14.08.2023 року (а.с. 37).

Але, постановою ОСОБА_12 , приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу від 17.11.2023 року № 161/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (далі постанова нотаріуса про відмову), позивачеві ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 49, 68 Закону України «Про нотаріат», п. 1 глави 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , на 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Роз`яснено, що згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат», відмова у вчиненні нотаріальної дії оскаржується до суду. Відповідно до ст.ст. 23, 27, 184 ЦПК України заява про відмову у вчиненні нотаріальної дії розглядається за правилами позовного провадження. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції за місцем знаходженням приватного нотаріуса. Строк оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлюється у три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (а.с. 38).

Як вбачається із вищевказаної постанови нотаріуса про відмову, ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено, зокрема, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на заявлені 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , неможливості визначення складу спадкового майна. Згідно вказаної постанови нотаріуса про відмову, позивачем було надано копію рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року, справа № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021 про визнання за ОСОБА_5 права на приватизацію 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати районну адміністрацію по Вознесенівському району Запорізької міської ради прийняти документи на приватизацію. Однак, відповідно до Інформації № 354769079 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2023 року відомості про реєстрацію права власності на вищевказане майно за померлим ОСОБА_5 відсутні.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першоїстатті 1297 ЦК України,спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимогстатті 68 Закону України «Про нотаріат»при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року,свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - Свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства таЗакону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Крім того у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п. 3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Тобто звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування передбачає факт прийняття спадкоємцем спадщини та неможливість її оформлення.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, у постанові від 22 вересня 2021 року (справа № 227/3750/19).

Так, у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року по справі № 227/3750/19 вказано, що відповідно до частини першоїстатті 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимогстатті 68 Закону України «Про нотаріат»при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Враховуючи викладені обставини, у позивача наявні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2021 року ухваленого у справі № 335/9468/21, провадження 2/335/3020/2021, яке набрало законної сили 20.01.2022 року (а.с. 12-14), позовні вимоги ОСОБА_5 (спадкодавець у даній справі) до Районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради (третя особа-1), треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17 (третя особа-2), ОСОБА_4 (третя особа-3), ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 (третя особа-4) про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, задоволені повністю. Згідно вказаного рішення, визнано да ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право на приватизацію 23/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання житлової площі за вказаною адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано районну адміністрацію по Вознесенівському району Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37573116, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 5) прийняти від ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документи на приватизацію 23/100 частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання житлової площі, та прийняти рішення у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

З тексту рішення суду від 20.01.2021 року (а.с. 12-14) йдеться, що (далі по тексту спадкодавець ОСОБА_9 позивач):

«Позивач 17 червня 1987 року був зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (даліквартира), що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання вих. № 04-28/5-3801 від 08.07.2021 р., виданою старшим інспектором відділу реєстрації фізичних осіб по Вознесенівському району УДРФО Максимовою Т.В., та постійно проживає за цією адресою з 10.06.1987 року, що підтверджується договором найму жилого приміщення в будинку металургійного заводу «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе від 10.06.1987 р.н., укладеним між Запорізьким металургійним заводом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, в особі начальника ЖКО ОСОБА_6 , з однієї сторони, та позивачем, з іншої сторони, актом здачі-приймання жилого приміщення від 10.06.1987 р., укладеним між Запорізьким металургійним заводом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, в особі начальника ЖКО ОСОБА_6 , з однієї сторони, та позивачем, з іншої сторони, та довідкою керівника обєднання співвласників багатоквартирного будинку «12 Кквітня 17» ОСОБА_7 від 08.07.2021 р. № 21.

06 липня 2021 року за замовленням позивача товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» був виготовлений технічний паспорт на квартиру, інвентаризаційна справа № 777/12065, а також був складений акт розрахунку часток від 06.07.2021 р.

Як вбачається з договору найму жилого приміщення в будинку металургійного заводу «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе від 10.06.1987 р.н., позивач проживає в житловій кімнаті площею 10.35 кв. метрів (згідно технічного паспорта це житлова кімната № НОМЕР_5 ).

Згідно акту розрахунку часток від 06.07.2021 р., кімната № 2 площею 10.36 кв. метрів, комора № НОМЕР_6 площею 0.45 кв. метрів, а всього загальною площею 10.81 кв. метрів, складають 23/100 частин квартири.

Інші 77/100 частин квартири приватизовані та перебувають у власності ОСОБА_4 (77/200 частин квартири) та неповнолітньої ОСОБА_3 (77/200 частин квартири), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 р. № 270795163.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 постійно проживають разом із позивачем у квартирі. Позивачем на ім`я директора департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради Польового С.Я. було подане письмове звернення від 06.07.2021 р., з проханням видати копію корінця відповідного обмінного ордера на квартиру, у відповідь на яке на адресу позивача надійшов лист заступника директора вказаного департаменту ОСОБА_13 від 09.07.2021 р. № Ф-2717 «Про розгляд звернення», яким було повідомлено, що відповідно до рішення Запорізької міської ради від 24.06.2009 № 33 припинена діяльність державного комунального підприємства «Бюро обміну житлової площі» шляхом ліквідації. До департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради передано на зберігання справи ліквідованого ДКП «Бюро обміну житлової площі» лише з 01.01.1994 року. Враховуючи зазначене, департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради не представилось можливим надати позивачу запитувану інформацію.

15 липня 2021 року позивачем, в особі представника, на адресу районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради була подана заява від 15.07.2021 р. щодо приватизації частки квартири/житлової кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , засвідченої підписом та печаткою Голови правління ОСББ «12 Квітня 17» ОСОБА_7 , до якої були додані всі необхідні документи, окрім копії корінця відповідного обмінного ордера на квартиру, з урахуванням викладеного в листі заступника директора вказаного департаменту ОСОБА_13 від 09.07.2021 р. № Ф-2717 «Про розгляд звернення».

Листом заступника голови районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради Лисак В.В. від 28.07.2021 р. № Ф-586 позивача було повідомлено, що на підставіНаказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», п. 18 надано виключний перелік документів, які власник або уповноважена ним особа повинна надати для приватизації житла. Одним з таких необхідних документів є копія ордеру про надання жилої площі. Але позивач не має можливості надати ордер, з причин його відсутності. Тому районна адміністрація міської ради по Вознесенівському району вимушена відмовити йому в приватизації житла».

Згідно ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 129-1 Конституції України,судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже встановлено, що ОСОБА_5 висловив свою волю на приватизацію 23/100 частин квартири, вживав усіх достатніх заходів для отримання її у власність, однак помер до виконання рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2021 року ухваленого у справі № 335/9468/21, провадження 2/335/3020/2021, яке набрало законної сили 20.01.2022 року, районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради. При цьому, районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, як відповідач по справі № 335/9468/21, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не оскаржувала, оскільки (згідно відзиву) не вбачала підстав для невиконання рішення суду (а.с. 75).

Згідно зіст. 345 ЦК України,фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Ч. 4ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цьогоЗакону.

У силу ст.1,3,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

В ч. 5 п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»зазначено, що в разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч. 3ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13, підстав відступити від якого Верховним Судом не встановлено і при вирішенні Справи № 669/629/16-ц.

Таким чином, обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживали спадкодавці, але померли до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.

Такий правовий висновок висловлений і Верховним Судом у постанові від 19 червня 2023 року в справі № 295/2637/20 (провадження № 61-12796св22).

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року в справі № 523/20890/21 (провадження № 61-5585св23).

В даному випадку спадкодавець ОСОБА_5 15.07.2021 року звернувся до районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької області із заявою від 15.07.2021 р. належного зразка, передбаченого додатком 2 до Положення № 396, про оформлення передачі в приватну власність спірної частини квартири, тобто з належно оформленою заявою, яка засвідчена підписом та печаткою Голови правління ОСББ «12 Квітня 17» ОСОБА_7 (а.с. 23), до якої були додані всі необхідні документи, та які надані суду при розгляді вказаної цивільної справи, окрім копії корінця відповідного обмінного ордера на квартиру, з урахуванням викладеного в листі заступника директора вказаного департаменту ОСОБА_13 від 09.07.2021 р. № Ф-2717 «Про розгляд звернення».

Рішенням Орджонікідзнвського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року ухваленого у справі № 335/9468/21, провадження 2/335/3020/2021 (а.с. 12-14), визнано за ОСОБА_5 права на приватизацію 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано районну адміністрацію по Вознесенівському району Запорізької міської ради прийняти документи на приватизацію. Однак, відповідно до Інформації № 354769079 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2023 року відомості про реєстрацію права власності на вищевказане майно за померлим ОСОБА_5 відсутні.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року яке було ухвалено у справі № 335/9468/21, провадження 2/335/3020/2021, та яке не було оскаржено ніким із учасників процесу (а.с. 12-14), районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради добровільно виконано не було.

Спадкодавцем ОСОБА_5 до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) був поданий виконавчий лист Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/9468/21 провадження 2/335/3020/2021, виданий 22.02.2022 року, із строком пред`явлення до виконання до 21.01.2025 року, разом із відповідною заявою від 26.12.2022 року про примусове виконання судового рішення, яка була отримана Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 29.12.2022 року, однак Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було неправомірно та необґрунтовано відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 70800569 у зв`язку із чим спадкодавець ОСОБА_5 був вимушений знову звертатися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

В подальшому, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м Запоріжжя від 13.03.2023 року по справі № 335/9468/21 провадження 4-с/335/10/23 за скаргою спадкодавця ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Районна адміністрація по Вознесенівському району Запорізької міської ради (третя особа-1), на дії державного виконавця, скаргу було задоволено та постановлено, зокрема:

- визнати неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження № 70800569, оформлену листом в.о. начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаля Д. від 20.01.2023 року № 297/2;

- зобов`язати державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Данилейка Д.Д. розглянути в передбаченому законом порядку питання про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження № 70800569 на підставі виконавчого листа виданого 22.02.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі № 335/9468/21 (а.с. 15-17).

Вказана ухвала набрала законної сили 29.03.2023 року, але не була виконана Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що свідчить інформація, яка наявна в Автоматизованій системі виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 70800569 (в.т. а.с. 18, та дані оглянуті судом із Автоматизованої системи виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 70800569 на час ухвалення рішення), а спадкодавець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Тобто спадкодавець ОСОБА_5 у встановленому законом порядку набув права власності на квартиру, однак не отримав свідоцтва про право власності через те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

На підставі досліджених судом доказів встановлено наявність у ОСОБА_9 , який був зареєстрований (а.с. 23), проживав та використовував частину спірної квартири як єдине житло, права на її приватизацію, здійснення ним належних та добросовісних дій щодо оформлення своїх прав, а також невиконання уповноваженим органом приватизації свого обов`язку щодо виконання рішення суду в порушення ст.ст. 19, 129-1 Конституції України.

ОСОБА_5 за свого життя висловив волю на приватизацію займаної ним частини квартири, 15.07.2021 року звернувся до районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької області із заявою від 15.07.2021 р. належного зразка, передбаченого додатком 2 до Положення № 396, про оформлення передачі в приватну власність спірної частини квартири (а.с. 31), тобто з належно оформленою заявою, однак помер до виконання рішення Орджонікідзнвського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2021 року ухваленого у справі № 335/9468/21, провадження 2/335/3020/2021, яке вступило в законною силу аж 20.01.2022 року, в добровільному порядку - Районною адміністрацією по Вознесенівському району Запорізької міської ради, та виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м Запоріжжя від 13.03.2023 року по справі № 335/9468/21 провадження 4-с/335/10/23 яка набрала законної сили 29.03.2023 року, Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до яких: визнано за ОСОБА_5 права на приватизацію 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано районну адміністрацію по Вознесенівському району Запорізької міської ради прийняти документи на приватизацію; визнати неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження № 70800569, оформлену листом в.о. начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаля Д. від 20.01.2023 року № 297/2; зобов`язано державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Данилейка Д.Д. розглянути в передбаченому законом порядку питання про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження № 70800569 на підставі виконавчого листа виданого 22.02.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі № 335/9468/21, - суд дійшов висновку про наявність у позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , права вимагати визнання за ним права власності на 23/100 частин такої квартири.

Суд вважає, що право на приватизацію спірної квартири увійшло до складу спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_5 та, відповідно, про наявність порушення прав його спадкоємців.

Встановлено також, що рішенням 20 сесії Запорізької міської ради № 150 від 29.09.2023 року «Про перейменування вулиці АДРЕСА_2 .

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 , ОСОБА_11 є інвалідом 2гр. Загальне захворювання (а.с. 40)

Згідност. 55 Конституції України,права і свободи громадян захищаються судом.Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створені або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ч. 5ст. 11 ЦК України,у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить із того, що дані правовідносини є спадковими, а позивач позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому його право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання відповідно до вимог положень п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України.

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази та враховуючи, що існують перешкоди в оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, судом встановлено коло спадкоємців та склад спадкового майна, при обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права, позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи та інтереси інших осіб, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,4,12,89,259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація по Вознесенівському району Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 23/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28.05.2024 року.

Повний текст рішення виготовлено 07.06.2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3

Відповідач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915, місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206;

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація по Вознесенівському району Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 37573115, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 5.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «12 КВІТНЯ 17», код ЄДРПОУ 42257388, 69001, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 17.

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя В.О. Макаров