Рішення

від 30.07.2024 по справі 585/1207/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/1207/24

Номер провадження 2/585/483/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді - Цвєлодуб Г.О.,

секретаря судового засідання Салій О.І.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Мороз Л.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої як представник діє адвокат Мороз Леся Олексіївна, до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2024 року представник позивача - адвокат Мороз Л.О., яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулась до суду з позовом ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позову посилалася на те, що з відповідачем ОСОБА_4 позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з 09.10.2010 року, шлюб було розірвано відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду від 15.12.2021 року у справі № 585/2726/21. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувають на повному її утриманні. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області №585/2592/23 від 12.10.2023 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.06.2023 року і до досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_7 є інвалідом з дитинства, має хронічне захворювання та потребує регулярних медичних обстежень та дороговартісного лікування. У зв`язку з хворобою ОСОБА_7 потребує додаткових витрат на лікування. Дитина проживає разом з мамою ОСОБА_5 , яка не в змозі самостійно утримувати дітей та повністю забезпечити необхідні витрати на лікування дитини, оскільки вона не має можливості працевлаштуватися з поважних причин, та отримує соціальну допомогу 300,00 грн. на місяць, інших видів доходу не має. Батько, відповідач у справі є військовослужбовцем, отримує кошти від держави за свою службу. Загальна сума лікування дитини ОСОБА_7 становить 59 800,00 грн., що підтверджується: актом надання послуг № 612 від 08.08.2023 року, загальна вартість робіт (послуг) склала 27 150,00 грн., та актом надання послуг № 178 від 26.02.2024 року, загальна вартість робіт (послуг) склала 32 650,00 грн. Таким чином відповідач повинен сплатити половину вартості понесених витрат на лікування дитини, що становить 29 900,00 грн. Відповідач є працездатним, та отримує дохід. Отже, має можливість оплатити половину додаткових витрат на дитину.

Ухвалою суду 20 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, пояснили обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Вислухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09.10.2010 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2021 року розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.10.2014, виданого виконкомом Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої вказано: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №585/2592/23 від 12.10.2023 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 20.06.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

ОСОБА_7 є інвалідом з дитинства згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , має хронічне захворювання, що підтверджується заключним консультативним висновком Невролога-ФРМ діагноз: 1.Легка когнітивна недостатність. Сенсомоторна алалія. Дисфункція емоційно-вольової сфери з панічними атаками. Неврогенний сечовий міхур..Z50.9 Медична реабілітація неуточнена, та потребує регулярних медичних обстежень та дороговартісного лікування.

Відповідно до виписок із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_7 , консультативних висновків невролога, ортопеда, вбачається неврологічні захворювання дитини - розумову відсталість легкого ступеня з аутичними проявами, розлад експресивного мовлення, легка когнітативна недостатність, сенсомоторна алалалія, дисфункція емоційно-вольової сфери з панічними атаками, неврогенний сечовий міхур.

Загальна сума лікування дитини ОСОБА_7 становить 59 800,00 грн, що підтверджується: актом надання послуг № 612 від 08.08.2023 року, виданим ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА НЕЙРОФІЗІОЛОГІЇ» код за ЄДРПОУ 44882108, загальна вартість робіт (послуг) склала 27 150,00 грн., та актом надання послуг № 178 від 26.02.2024 року, виданим ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА НЕЙРОФІЗІОЛОГІЇ» код за ЄДРПОУ 44882108, загальна вартість робіт (послуг) склала 32 650,00 грн.

Діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 позивач ОСОБА_5 змінила прізвище на - « ОСОБА_8 ».

Відповідно до положень Конвенції про права дитини та ЗУ «Про охорону дитинства» дитинство перебуває в Україні під особливою охороною.

Згідно із ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Ст.12 того ж Закону зазначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частин 1-5 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року, ратифікованої Постановою ВР N 789-XII від 27.02.91 року, визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обидва з батьків, незалежно від того з ким з них проживає дитина, оскільки Сімейний Кодекс України виходить із принципу рівності прав й обов`язків батьків.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до даної норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий із батьків зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2005 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст. 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на лікування доньки ОСОБА_7 , оскільки дитина має інвалідність та потребує постійних додаткових витрат на лікування та відвідування лікарів.

З наданих позивачем до суду копій актів наданих послуг № 612 від 08.08.2023 року та № 178 від 26.02.2024 року загальна сума лікування дитини ОСОБА_7 становить 59 800,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач, не надає добровільно коштів на лікування своєї дитини, а позивачем в сукупності для забезпечення належного лікування витрачено 59800 грн. суд вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 29900 грн. додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_7 , що становить половину витрачених позивачем коштів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні нею судові витрати у справі, що складаються із сплати судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп., за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166, 171,185, Сімейного кодексу України, ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНРКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , в сумі 29 900,00 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 02 серпня 2024 року або у електронному кабінеті користувача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» за відповідним номером справи.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ