Ухвала

від 07.08.2024 по справі 188/1883/24

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1883/24

Провадження № 2/188/1140/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Бурда П.О., вивчивши в смт Петропавлівка матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04339126, юридична адреса: 52720, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Українське, вул.Миру, буд.22, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі відповідач 1) про визнання права власності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру про визнання права власності на майно. Однак, до позовної заяви не додано документів, що підтверджували б ціну позову та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Оскільки позивачем не вказана ціна позову, а судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи із вартості на момент подання позову майна, право власності на яке вона просить суд визнати, сплатити судовий збір у вказаному розмірі та надати суду докази сплати судового збору. У разі неможливості визначення ціни позову, судовий збір має бути сплачений у розмірі, визначеному судом відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55 передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Вказуючи на належність засвідчення копії, суд зазначає, що фотокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до позовної заяви копії документів всупереч вимогам п. 5.26, 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, ст. 95, ст. 177 ЦПК України є не засвідченими належним чином.

Отже, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії доказів, доданих до позовної заяви, у кількості примірників для всіх учасників справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть суду підтверджуючий документ про сплату судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи необхідність усунення вказаних судом недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у кількості примірників для всіх учасників справи подання, та документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя П. О. Бурда