Ухвала

від 02.08.2024 по справі 759/15671/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5312/24

ун. № 759/15671/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року м. Київ

02 серпня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42024110000000060 від 08.02.2024,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 представник власника майна звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить скасувати арешт на вилучене в ході проведеного обшуку майно, а саме: круглі лісоматеріали у кількості 50 штук, які мають бирки; товарно-транспортні накладні з наступними номерами: ЮЖЖ 572576, ЮЖЖ 560941, ЮЖЖ560853, ЮЖЖ481631, ЮЖЖ 572718, ЮЖЖ 471900, ЮЖЖ 560935, ЮЖЖ 471917, ЮЖЖ 481562; круглі лісоматеріали у кількості 4 штук, без бирок; готові пиломатеріали в загальній кількості 524 метри кубічні.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.2024 накладено арешт на вищевказане майно. Вважає накладення арешту неправомірним, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання про арешт майна, належним чином не оцінив фактичний зміст вказаних положень та не надав належної правової оцінки віднесення вказаного майна за критеріями ч.1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме чи містить доказ відомості щодо фактичного здійснення кримінального правопорушення, оскільки передаючи на відповідальне зберігання частину майна, слідчі погодилися, що воно не містить такої інформації; чи підпадає майно під критерій спеціальної конфіскації у юридичної особи; чи може вказане майно виступати в якості забезпечення цивільного позову.

Вважає, що такі висновки суду є передчасними та необґрунтованими з огляду на те, що відсутнє підтвердження збуту матеріалів, а також не встановлено співвідношення обсягу незаконно збутого лісу та готової продукції.

Крім того, представник власника майна зазначив, що майно має законне походження, оскільки придбавалось ТОВ «Ліс-Кодри» за договором купівлі-продажу.

Також наголосив, що ОСОБА_6 ніколи не працював у ТОВ «Ліс-Кодри» на жодній посаді. ОСОБА_6 як приватна особа мав разові контакти з родиною Недашківських: він придбавав у них готову продукцію з метою волонтерської діяльності.

У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, обґрунтувавши тим, що підозрюваними в цьому кримінальному провадженні здійснюється схема щодо незаконної вирубки, перевезення та зберігання лісопродукції. Скасування арешту унеможливить проведення подальшого розслідування та судової експертизи. Крім того, зазначив, що предмети, вилучені в ході обшуку, можуть бути предметом спеціальної конфіскації, а походження майна підлягає встановленню.

У судовому засіданні слідчий суддя встановив, що 08.02.2024 відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42024110000000060 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , достовірно знаючи від посадових осіб філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» про проведення рубок в межах лісових ділянок, що знаходяться на території філії, залучив до злочинної схеми з незаконної порубки, перевезення та зберігання лісопродукції свого брата ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Пиломатеріали, які здобувалися незаконним шляхом, збувалися, зокрема, на постійній основі ОСОБА_5 , як директорові ТОВ «Ліс-Кодри» та ОСОБА_6 як його заступнику.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2024 у справі № 759/10544/24, надано слідчим СУ ГУНП в Київській області дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де розташована нежитлова будівля (склад №1) та земельна ділянка з кадастровим номером 3222755400:07:001:0007, які на праві власності належать ОСОБА_10 , у тому числі у житлових та нежитлових приміщеннях, які на ній розміщені з метою відшукання та вилучення речей та документів.

Постановою слідчого від 04.06.2024 пиломатеріали у загальній кількості 440 м. куб визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №42024110000000060 від 08.02.2024.

Постановою слідчого від 05.06.2024 круглі лісоматеріали у кількості 50 штук, які мають бирки; товарно-транспортні накладні з наступними номерами: ЮЖЖ 572576, ЮЖЖ 560941, ЮЖЖ560853, ЮЖЖ481631, ЮЖЖ 572718, ЮЖЖ 471900, ЮЖЖ 560935, ЮЖЖ 471917, ЮЖЖ 481562; круглі лісоматеріали у кількості 4 штук, без бирок; готові пиломатеріали в загальній кількості 524 метри кубічні визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №42024110000000060 від 08.02.2024.

Відповідно до договору купівлі-продажу №UEEX-7320-13 від 11.06.2024 ТОВ «Ліс-Кодри» придбало у Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» необроблену деревину у кількості 594,00 куб.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу №UEEX-5725-14 від 11.06.2024 ТОВ «Ліс-Кодри» придбало у Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» необроблену деревину у кількості 330,00 куб.м.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що власником арештованого майна є ТОВ «Ліс-Кодри», директором якого він є, заперечив будь-яке відношення ОСОБА_6 до цього підприємства. Стверджував, що з ОСОБА_11 , старостою села, брали участь у виборах у 2019 році, були однопартійцями, наразі контактів з останнім не підтримує, інші особи з таким прізвищем йому невідомі. Прізвище Силко свідкові невідоме. Щодо діяльності підприємства свідок пояснив, що товариство діє з 2018 і по сьогоднішній день року на території України, зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалась. Від третіх осіб ТОВ «Ліс-Кодри» пиломатеріали не отримувало.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що є фізичною особою-підприємцем та торгує будівельними матеріалами, до яких зрідка входить деревина і які могли придбаватись ТОВ «Ліс-Кодри». Повністю заперечив будь-яке відношення до ТОВ «Ліс-Кодри». Стверджував, що йому відома особа ОСОБА_11 , який наразі є старостою села, заперечував щодо його можливої участі до незаконної вирубки лісу. Лісопродукцію придбавав у його сина, ОСОБА_7 , яка використовувалась для волонтерської діяльності. Крім того, свідок зазначив, що часто буває на території ТОВ «Ліс-Кодри», зокрема був присутній під час проведення обшуку від 23.05.2024.

З протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 01.07.2024, що долучено прокурором в судовому засіданні, вбачається систематичний контакт ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з приводу придбання деревини.

Заслухавши доводи представника власника майна, пояснення прокурора, свідків та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1, 2 ст. 174 КПК України).

Тлумачення наведених норм дозволяє дійти висновку, що чинний кримінальний процесуальний закон визначає дві підстави для скасування арешту майна:

1) якщо арешт був накладений необґрунтовано;

2) якщо у застосуванні арешту відпала потреба.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (частина друга статті 170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зауважує, що клопотання про скасування арешту майна подане адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 . Водночас власником арештованого майна є ТОВ «Ліс-Кодри», що підтверджується його директором ОСОБА_5 у показах свідка. В силу приписів ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна може бути подане власником (володільцем) майна чи його представником. Наведена обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Попри це, слідчий суддя вважає за необхідне надати оцінку доводам сторін.

У цьому аспекті слідчий суддя акцентує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що адвокат не довів, що арештовані речі не мають відношення до кримінального провадження, що і в органу досудового розслідування відсутня потреба у збережені вказаного майна.

Доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до ТОВ «Ліс-Кодри» зазначений висновок не спростовує. Відсутність посади у ОСОБА_6 у ТОВ «Ліс-Кодри» не свідчить про законне походження арештованого майна. З урахуванням близьких родинних відносин ОСОБА_6 з братом ОСОБА_5 , однакового виду діяльності, частого перебування ОСОБА_6 на території ТОВ «Ліс-Кодри» протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії, обставини дійсного походження майна потребують додаткової перевірки під час досудового розслідування.

Доводи адвоката про те, що арешт накладений на всю дерев`яну продукцію, яка знаходилась на території діяльності ТОВ «Ліс-Кодри», чим не лише заблоковано роботу підприємства, а й порушено права третіх осіб на цьому етапі досудового розслідування на обґрунтованість ухвали про накладення арешту не впливають і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000060 від 08.02.2024 та підлягають подальшому встановленню та перевірці.

У відповідь на доводи адвоката ОСОБА_4 про придбавання арештованого майна для здійснення волонтерської діяльності, слідчий суддя зазначає, що така діяльність сама по собі не свідчить про наявність підстав для скасування арешту майна. До того ж, надані адвокатом фотографії не підтверджують використання ОСОБА_6 зазначених готових матеріалів для забезпечення потреб громади у відновленні після агресії російської федерації.

З огляду на наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 174, 369 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42024110000000060 від 08.02.2024, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та оголошено 07 серпня 2024 о 12 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1