Ухвала

від 02.08.2024 по справі 760/17722/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17722/24 1-кс/760/7665/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024 м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

підозрюваної - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта юстиції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №22024101110000166, внесеного до ЄРДР 28.02.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні №22024101110000166, внесеному до ЄРДР 28.02.2024, в якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Документом, що підтверджує надання підозрюваній копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка підозрюваної та її захисників від 31.07.2024 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обгрунтовано підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Громадянка України ОСОБА_7 підозрюєтьтся у вчиненні злочину за наступних обставин.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.

Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено,

що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі - рф), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі по тексту- зс рф) на територію України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України

«Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, останній раз продовжено відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти рф та ін.)».

Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи із 24.02.2022 збройними формуваннями російської федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнається, що рф вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.

Проміжним рішенням Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 року констатовано факт вторгнення росії на територію України.

Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія рф розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.

У невстановлений період часу, але не пізніше квітня 2022 року громадянка України ОСОБА_7 разом з технічним директором юридичної особи ТОВ «Трассір ЄС», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаною про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, стала на шлях вчинення злочину - провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Встановлено, що на території російської федерації, починаючи з 2015 року, функціонує компанія ООО «ДССЛ-Первый» (ОДРН 1157746092701, рф, м. Москва, вул. Бакунинська, буд. 71, пов. 5, офіс 1 ), яка активно впроваджує системи відеонагляду власного виробництва «TRASSIR» на території України. Для того, щоб системно діяти на території України, 27.04.2015 офіційно зареєстровано її філію під назвою ТОВ «ДССЛ Україна».

Пізніше, з метою приховування будь-яких зв`язків з російською компанією, представники українського офісу змінювали назву та припиняли діяльність юридичної особи, а також створили нову юридичну особу під іншою назвою.

Так, назву юридичної особи ТОВ «ДССЛ Україна» змінено на ТОВ «Трассір УА». У 2019 році припинено діяльність юридичної особи ТОВ «Трассір УА» та створено ТОВ «Трассір ЄС».

Діяльність української компанії ТОВ «Трассір ЄС» повністю керується співвласником ООО «ДССЛ-Первый» ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Виползово, Горьковської обл., рф, паспорт громадянина російської федерації серія НОМЕР_1 від 15.12.2016 року). За його вказівками формується цінова політика для продажу систем відеонагляду «TRASSIR» на території України. Також, ОСОБА_9 визначає перелік пріоритетних клієнтів для ТОВ «Трассір ЄС», вимагає від працівників української компанії дотримання заходів конспірації, а саме: видаляти листування із працівниками ООО « ДССЛ-Первый », користуватися корпоративними каналами зв`язку при спілкуванні з ним та іншими представниками російської компанії, приховувати від клієнтів походження продукції тощо.

Програмне забезпечення надходить різними сервісами передачі даних в мережі Інтернет від ООО « ДССЛ Первый » до ТОВ «ТРАССІР ЄС». Це програмне забезпечення пристосоване до певної конфігурації обладнання, що унеможливлює його використання на інших комп`ютерних системах, для іншої конфігурації комп`ютерної системи (набір комплектуючих) пристосування програмного забезпечення робиться безпосередньо програмістами компанії ООО «ДССЛ Первый».

Для роботи програмно-апаратного комплексу «TRASSIR» використовується ключ захисту, який можна придбати виключно у компанії розробника ООО «ДССЛ Первый». До такого ключа захисту прив`язується файл-ліцензії, який генерується в компанії ООО « ДССЛ Первый ».

У невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 14.04.2022 ОСОБА_9 погодив кандидатуру ОСОБА_7 на призначення її директором ТОВ «Трассір ЄС».

Так, 14.04.2022 року відповідно до рішення № 14/04 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трассір ЄС» ОСОБА_10 , громадянку України ОСОБА_7 призначено на посаду директора юридичної особи ТОВ «Трассір ЄС».

До посадових обов`язків ОСОБА_7 на посаді директора ТОВ «Трассір ЄС» входить укладення трудових договорів із співробітниками, право розпоряджатися майном, представляти інтереси юридичної особи, а також здійснювати інші повноваження директора, передбачені статутом ТОВ «Трассір ЄС».

Громадянка України ОСОБА_7 , 14.04.2022, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Трассір ЄС» (код ЄДРПОУ 43225802), вступила в змову із громадянином російської федерації ОСОБА_9 , з метою подальшого провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, шляхом продажу на території України товарів російського походження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 підтримує сталий зв`язок з громадянином рф ОСОБА_9 особисто звітуючи та отримуючи вказівки щодо провадження господарської діяльності юридичною особою ТОВ «Трассір ЄС».

Впродовж 2022-2024 років громадянка України ОСОБА_7 разом з технічним директором ТОВ «Трассір ЄС», здійснювали господарську діяльність на території України, направлену на збут та обслуговування систем відеонагляду «TRASSIR» виробництва ООО «ДССЛ-Первый» (ОДРН 1157746092701, рф, м. Москва, вул. Бакунинська, буд. 71 , пов. 5, офіс 1) - «сертификат соответствия выдан МВД рф № МВД РФ.03.000851 от 17.06.2021 года».

Клієнтам ТОВ «Трассір ЄС» пропонували обліковий запис у хмарному онлайн-сервісі «TRASSIR CLOUD», де вони можуть відстежувати статус усіх підключених серверів і реєстраторів «TRASSIR», зберігати резервні копії налаштувань, журналу подій кожного підключеного сервера «TRASSIR», з відображенням їх місцезнаходження на карті.

Функціонування вказаного хмарного сервісу впроваджене на території російської федерації через ООО « Облачные технологии » (ОДРН 1157847358459, рф, м. Санкт-Петербург, вул. Бобруйська, буд. 3-А ), де ОСОБА_9 зазначений одним із керівників.

Згідно висновку експерта від 25.04.2024 № 24/3 Т-19 ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» при під`єднанні обладнання торгівельної марки «TRASSIR» до мережі Інтернет, зазначене обладнання здійснює обмін даними з IP адресами, які розташовані на території російської федерації.

У ході досудового розслідування встановлено, що підключені до мережі Інтернет пристрої торгової марки «TRASSIR» звертаються до російських IP адрес, які належить до діапазону ТОВ «Диджитал Нетворк» (ОДРН 1187746804056, рф, м. Москва, вул. Ярославська, буд. 13-А), яка надає телекомунікаційні послуги ООО «Облачные технологии».

Окрім цього відомо, що бухгалтер ТОВ «Трассір ЄС» надає бухгалтерські звіти на вимогу головного бухгалтера ООО « ДССЛ Первый » громадянки російської федерації ОСОБА_11 .

31 липня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозруу провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України

З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, а також тим що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі, є обґрунтовані підстави вважати, що вона, усвідомлюючи невідворотність покарання та те, що у разі доведення її вини в суді, буде призначене покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на що слідчий звернувся з даним клопотанням.

В судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримав повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому, додаткових матеріалів слідчому судді не надав.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Надали до суду документи на підтвердження, на думку сторони захисту, відсутності в діях підозрюваної скалу інкримінованого ій кримінального правопорушення. Окрім того, стороною захисту вказазно на те, що один з ключових свідків, яким в тому числі надавалося обладнання та програмне забезпечення для проведення огляду та експертизи в даному кримінальному провадженні, є боржником підприємства, де підозрювана займає посаду директора, факт чого встановлено рішенням Господарського суду м. Києва. В зв`язку з наведеним, на думку сторони захисту, покази такого свідка не можуть братися до уваги, в зв`язку з його особистою зацікавленістю в даному кримінальному провадженні. Окрім того, надали документи, що характеризують особу підозрюваної.

Підозрювана ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.

Вислухавши доводи та пояснення учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є законним та обґрунтованих та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішення питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею оцінено долучені до матеріалів клопотання докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність у своєму взаємозв`язку з точки зору достатності для прийняття рішення.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000166від 28.02.2024, в рамках досудового розслідування якого, ОСОБА_7 31.07.2024 року повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 10, повідомлення про підозру від 31.07.2024 року).

Отже, ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України.

Зокрема, обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України підтверджується долученими до матеріалами клопотання доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електроних інформаційних систем від 07.05.2024 року, відповідно до якого було знято інформацію з електроної інформаційної системи за ідентифіцкаційними ознаками: номер мобільного телефону НОМЕР_2 , месенджер "Телеграм" ОСОБА_15 , яким користувалась громадянка ОСОБА_7 (т.1 а.с. 14-114), протоколом огляду від 05.07.2024, відповідно до якого було оглянуто наданий оптичний диск, громадянином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та виявлено документи, а саме установчі документи, протоколи загальних зборів тощо, які пов`язані з реєстрацією підприємства в рф (т.1 а.с. 115-180), рапорт щодо виконання доручення №51/12-2150 від 11.03.2024 про встановлення анкетних даних ОСОБА_13 (т.1 а.с. 181), рапорт щодо виконання доручення №51/12-2150 від 11.03.2024 про встановлення анкетних даних фігурантів вказаного кримінального провадження (т. 1 а.с. 182-183), рапорт щодо виконання доручення №51/12-2947 від 05.04.2024 та №51/12-3622 від 30.04.2024 про встановлення належності хмарного сервісу торгової марки "TRASSIR" (т.1 а.с. 184-185), рапортом щодо виконання доручення №51/12-4089 від 28.05.2024 про встановлення належності ТОВ "ТРАССІР ЄС", яка підконтрольна російському офісу ТОВ "ДССЛ-Перший" та встановлення зв`язку між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 186-187), протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 29.02.2024 (т. 1 а.с. 212-217), протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 29.05.2024 (т. 2 а.с. 1-5), протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2024, під час якого було проведено відтворення обстановки та обставин роботи обладнання торгівельної марки "TRASSIR", про які свідок ОСОБА_12 показав під час допиту (т. 2 а.с. 6-15), висновком експерта за результатами проведення експертизи електроних комунікацій №24/3 Т-19 від 25.04.2024, заключенням якого встановлено, що у ході активації у налаштуваннях IP-відеокамери "TRASSIR TR-D3121IR1V2" трансляції даних з використанням хмарних підключень до ресурсів "TRASSIR Cloud", то вона здійснює трансляцію даних на IP-адресу " НОМЕР_4 ". (т.2 а.с. 16-45), та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого ій кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру пройшов незначний проміжок часу, вона підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.

Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_12 та підозрювана є знайомими особами. Знайомство з іншими свідками в кримінальному провадженні підозрювана заперечує, при цьому прокурором зворотнього не доведено.

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а відтак, з урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає доведеним заявлений ризик.

Перевіряючи наявність ризику, а саме те, що підозрювана ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя встановив, що підозрювана ОСОБА_7 , здійснюючи господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором за попередньою змовою з громадянином російської федерації ОСОБА_9 , може повідомити зазначену особу щодо даних досудового розслідування, які стали відомі підозрюваній ОСОБА_7 , що може сприяти переховуванню, спотворенню або знищенню речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, спрямовані в тому числі на виявлення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Окрім того, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підорюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, яким є тримання під вартою.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_7 , яка раніше не судима, не заміжня, немає на утриманні неповнолітніх дітей, обставини вчинення інкриміновнаого ій кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, в тому числі, оскільки дане правопорушення вчинено в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке відноситься до нетяжкого злочину, тому з урахуванням вставнолення наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, до підозрюваної ОСОБА_7 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи характер та обставини вчинення інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, вказані положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчим суддею не встановлено підстав, які б слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в зв`язку з чим, враховуючи офіційний дохід підозрюваної, про який вона повідомила в судовому засіданні, її матеріальне становище, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави в нижній межі встановленій пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для кваліфікації інкримінованого ій кримінального правопуорешння, а саме 20 розмірів прожиткових мінімумів для працезданих осіб, що в перерахунку з урахуванням положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" становить 60560 грн. 00 коп. (20х3028 грн.00 коп.), який не буде завідомо непомірним з урахуванням матеріального стану підозрюваної.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта юстиції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №22024101110000166, внесеного до ЄРДР 28.02.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду негайно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня застосування запобіжного заходу, тобто з 02 серпня 2024 року з 16 год 50 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 16 год. 50 хв. 30 вересня 2024 року.

Визначити розмір застави у сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 02.10.2024 року, включно.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1